Ухвала суду № 96707143, 05.05.2021, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

05.05.2021 Єдиний унікальний номер 205/2426/17

Єдиний унікальний номер судової справи:205/2426/2017

Номер провадження: 2п/205/9/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2021 року м. Дніпро

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді - Мовчан Д.В.

при секретарі - Волкобоєвої А.О.

за участю: заявник (відповідач) – ОСОБА_1 , представник заявника – ОСОБА_2 , представника позивача – Калакуцького Г.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпрі заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення по цивільній справі № 205/2426/2017 (2/205/1952/2017) за позовом Кредитної спілки «Всеукраїнське народне кредитне товариство» до ОСОБА_1 про відшкодування збитків за прострочку грошового зобов`язання,-

ВСТАНОВИВ:

Представник Кредитної спілки «Всеукраїнське народне кредитне товариство» звернувся до суду із вказаною позовною заявою до ОСОБА_1 про відшкодування збитків за прострочку грошового зобов`язання.

Заочним рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 09 серпня 2017 року вказаний позов було задоволено. Згідно резолютивної частини зазначеного заочного рішення судом було вирішено стягнути з ОСОБА_1 на користь Кредитної спілки «Всеукраїнське народне кредитне товариство» збитки за прострочку грошового зобов`язання у розмірі 121 105 грн. 55 коп., які складаються з: інфляції за період з 01.03.2014 року по 01.03.2017 року у розмірі 111 437 грн. 73 коп., 3 % річних від простроченої суми за період з 01.03.2014 року по 01.03.2017 року у розмірі 9 667 грн. 82 коп., а також, судовий збір у розмірі 1 600 грн. 00 коп. та витрати на правову допомогу у розмірі 500 грн. 00 коп.

01.12.2020 року відповідач звернулася до суду із заявою про перегляд заочного рішення, посилаючись на те, що вказане заочне рішення ухвалено із порушенням норм матеріального та процесуального права та повинно бути скасовано, прийнято нове рішення, яким у позові повинно бути відмовлено, з наступних підстав: що відповідач не прибув у судове засідання з приводу розгляду справи з поважних причин, оскільки вона взагалі не знала про існування судового процесу та не була належним чином повідомлена про дату проведення судового засідання, окрім цього, рішення винесено судом без повного і всебічного з`ясування обставин справи, без оцінки доказів та з`ясування підстав для задоволення позовних вимог, зокрема, по-перше, інфляції за період з 01.03.2014 року по 01.03.2017 року у розмірі 111 437 грн. 73 коп., 3 % річних від простроченої суми за період з 01.03.2014 року по 01.03.2017 року у розмірі 9 667 грн. 82 коп. не є збитками, а виключно санкціями за неналежне виконання договірного грошового зобов`язання; по-друге, строк позовної давності за кредитним договором № 056-78-07 від 26.05.2007 року на момент подачі позовної заяви, на підставі якого нараховані штрафні санкції сплив; по-третє, відповідач погасив заборгованість по кредитному договору, про що свідчить квитанція до прибуткового касового ордеру .

Заявник (відповідач) та її представник у судовому засідання вказану заяву про перегляд заочного рішення підтримали в повному обсязі та просили її задовольнити з мотивів, що в ній викладені.

Представник Кредитної спілки «Всеукраїнське народне кредитне товариство» у судовому засіданні просив суд відмовити у задоволені заяви про перегляд заочного рішення, з посиланням на її необґрунтованість та систематичну демонстрацію відповідачем поведінки, яка спрямована виключно на затягування розгляду справи по суті та ухвалення остаточного судового рішення.

Суд, дослідивши матеріали даної цивільної справи, оцінивши доводи сторін, доходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.232 ЦПК України (у редакції, що діяла на момент ухвалення заочного рішення) заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи..

Таким чином, процесуальне законодавство закріплювало юридичну сукупність, за наявності всіх елементів якої заочне рішення підлягає скасуванню. З аналізу даної норми вбачається, що для задоволення заяви про перегляд заочного рішення в даному випадку потрібна обов`язкова наявність таких умов: 1) відповідач не з`явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин, 2) докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи. Тобто саме наявність одночасно цих двох умов дає підстави для скасування заочного рішення суду.

Матеріалами справи підтверджено, що суд вживав усіх необхідних заходів для повідомлення відповідача про день та час розгляду справи. Зокрема, судом здійснювалось надсилання на адресу вказаного учасника справи судових повісток рекомендованим листом із повідомленням про вручення поштової кореспонденції. Однак такі поштові відправлення повертались до суду із відміткою «закінчення терміну зберігання». З наведеного вбачається, що не зважаючи на неодноразове повідомлення поштового відділення, про надходження судового листа, зазначене поштове відправлення відповідачем отримано не було. Відсутність такого відповідача за зазначеною адресою та неотримання поштового відправлення (його повернення за закінченням терміну зберігання) було розцінене судом як належне повідомлення про день та час розгляду справи по суті такої особи.

Також в даному випадку в обґрунтування викладених в заяві обставин щодо підстав скасування заочного рішення, відповідачем, не наведено жодного посилання на докази, які б надали суду можливість встановити їх істотне значення для правильного вирішення даної справи, так як це є необхідною умовою при розгляді заяви щодо перегляду заочного рішення суду, а обґрунтування заяви про перегляд заочного рішення є фактично непогодження заявника з винесеним рішенням по суті.

Суд зазначає, що загальна сума заборгованості за кредитним договором була стягнута із відповідача на користь позивача іншим судовим рішенням, а саме рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 28.02.2014 року (справа № 205/66/14-ц), яке набуло чинності у встановленому законом порядку.

Суд вказує, що згідно вимог ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відтак, суд в межах розгляду заяви про перегляд заочного рішення не може надавати оцінку обставинам щодо виникнення правових підстав для стягнення та обчислення розміру заборгованості за кредитним договором, оскільки щодо таких обставин вже мається преюдиційне рішення суду.

Суд наголошує, що предметом цивільної справи № 205/2426/2017 (2/205/1952/2017), за результатом розгляду якої 09 серпня 2017 року було ухвалено заочне рішення, і яке просить переглянути відповідач, є стягнення на підставі ст. 625 ЦК України виключно інфляційних витрат та 3% річних за період з 01.03.2014 року по 01.03.2017 року.

Суд вказує, що в оцінці застосування наведених норм права Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, викладений у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18), (п.54), згідно з яким право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Правовий аналіз положень статей 526, 599, 611, 625 ЦК України дає підстави для висновку, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу за кредитним договором, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін цього договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення. Зазначена позиція підтверджена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 4 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18), від 4 червня 2019 року у справі № 916/190/18 (провадження № 12-302гс18).

Відтак суд вимушений відхилити доводи заявника щодо відсутності правових підстав для стягнення вказаних сум, у тому числі через сплив позовної давності.

Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що підставами скасування заочного рішення є одночасна наявність обставин поважності неявки в судове засідання відповідача та наявності істотних доказів у справі в обґрунтування заперечень проти вимог позивача, за відсутності зазначених обставин у сукупності, суд не має законних підстав для скасування заочного рішення, а тому в задоволенні заяви про перегляд заочного рішення відповідача слід відмовити, в зв`язку з необґрунтованістю та недоведеністю.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.287,288 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

1. В задоволені заяви відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення по цивільній справі № 205/2426/2017 (2/205/1952/2017) за позовом Кредитної спілки «Всеукраїнське народне кредитне товариство» до ОСОБА_1 про відшкодування збитків за прострочку грошового зобов`язання - відмовити.

2. Роз`яснити відповідачу її право оскаржити заочне рішення суду в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Д.В. Мовчан

.