
справа №176/662/21
провадження №1-кс/176/85/21
УХВАЛА
Іменем України
30 квітня 2021 р. Слідчий суддя Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області Павловська І.А., при секретарі Ніколенко М.В., судовому розпоряднику Андросовичу О.І. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Жовті Води в залі суду клопотання старшого слідчого відділення поліції №5 Кам`янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області лейтенанта поліції Пікалова Д.В., погоджене із прокурором Жовтоводської окружної прокуратури Дніпропетровської області Янюк В.І., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста П`ятихатки Дніпропетровської області, громадянина України, не працюючого, не одруженого, неповнолітніх або малолітніх дітей на утриманні не маючого, не маючого інвалідності, зареєстрованого за адресою: квартира АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , неодноразово судимого, останній раз судимого вироком Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 10 березня 2021 року за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням на іспитовий строк 3 роки та покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України,
в рамках кримінального провадження №12021041220000100, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25 квітня 2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України,
за участю: прокурора Янюк В.І., слідчого Пікалова Д.В., підозрюваного ОСОБА_2 ,-
ВСТАНОВИВ:
До Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області надійшло клопотання старшого слідчого відділення поліції №5 Кам`янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області лейтенанта поліції Пікалова Д.В., погоджене із прокурором Жовтоводської окружної прокуратури Дніпропетровської області Янюк В.І., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_2 в рамках кримінального провадження №12021041220000100, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25 квітня 2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.
Дане клопотання мотивоване тим, що в ніч з 24 на 25 квітня 2021 року невстановлена особа шляхом проникнення в приміщення «Зоомагазин» на вулиці Козацької Слави, 7а в місті Жовті Води Дніпропетровської області, незаконно заволоділа трьома мопедами марок «Хонда», «Ямаха джиар», «Хонда Леад», що належать ОСОБА_3 .
За даним фактом 25 квітня 2021 року внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021041220000100 з правовою кваліфікацією за ч. 2 ст. 289 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_2 , будучи засудженим вироком Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 16 жовтня 2020 року за ч. 1 ст. 187 КК України до 5 років позбавлення волі та, на підставі ст.ст. 75, 76 КК України, звільненим від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки, відповідно в період встановленого вироком суду іспитового строку, суспільно корисною працею не зайнявся, належних висновків для себе не зробив та повторно вчинив новий злочин.
Так, у період часу з 00 год. 00 хв. по 03 год. 00 хв. 25 квітня 2021 року, більш точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_2 , разом зі своїми знайомими, встановити яких в ході досудового розслідування не вдалося, перебував поблизу приміщення «Зоомагазину» по вулиці Козацької Слави в місті Жовті Води Дніпропетровської області.
Знаходячись у вказаний час, у зазначеному місці, в ОСОБА_2 та невстановлених слідством осіб виник умисел здійснити таємне викрадення будь-якого цінного майна з приміщення «Зоомагазину», розташованого на АДРЕСА_3 , що належить потерпілому ОСОБА_3 .
Реалізуючи свій злочинний умисел направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, з метою наживи, ОСОБА_2 за попередньою змовою з невстановленими слідством особами, в період з 00 години 00 хвилин до 03 години 00 хвилин 25 квітня 2021 року, точного часу в ході слідства не встановлено, перебуваючи біля приміщення «Зоомагазину», що розташований на вулиці Козацької Слави, 7-А в місті Жовті Води Дніпропетровської області та належить ОСОБА_3 , скориставшись темним часом доби, переконавшись у тому, що їх злочинні дії ніхто не бачить та не може контролювати, застосовуючи фізичну сили зробили отвір в покрівлі даху, через який проникли до вказаного приміщення.
Проникши у приміщенні «Зоомагазину», розташованого на АДРЕСА_3 , ОСОБА_2 та невстановлені слідством особи виявили там три мопеди марок: «Honda Lead» зелено-чорного кольору номер рами НОМЕР_1 , «Yamaha Gear News» білого кольору номер рами НОМЕР_2 , «Honda Gyro X» трьох колісний білого кольору номер рами НОМЕР_3 , після чого домовились про спільне незаконне заволодіння вказаними транспортними засобами.
Реалізуючи злочинний умисел на незаконне заволодіння вище вказаними мопедами ОСОБА_2 , за попередньою змовою з невстановленими слідством особами, не маючи відповідного права на володіння вказаними транспортними засобами, в період з 00 години 00 хвилин до 03 години 00 хвилин 25 квітня 2021 року, точного часу слідством не встановлено, незаконно заволоділи мопедами марки «Honda Lead» зелено-чорного кольору номер рами НОМЕР_1 , «Yamaha Gear News» білого кольору номер рами НОМЕР_2 , «Honda Gyro X» трьох колісний білого кольору номер рами НОМЕР_3 , які належать на праві приватної власності потерпілому ОСОБА_3 , викотили їх через раніше відчинені двері заднього виходу з «Зоомагазину» на вулицю та спільно розпорядились викраденим майном на власний розсуд, завдавши потерпілому матеріальних збитків.
ОСОБА_2 , вироком Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 16.10.2020 засуджений за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.187 КК України, до 5 років позбавлення волі, на підставі ст.ст. 75, 76 КК України, від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 3 роки, відповідно в період встановленого вироком суду іспитового строку, суспільно корисною працею не зайнявся, належних висновків для себе не зробив та повторно вчинив новий злочин.
27 квітня 2021 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю міста П`ятихатки Дніпропетровської області, громадянину України, зареєстрованому за адресою: квартира АДРЕСА_1 , проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимому, було повідомлено про підозру у незаконному заволодінні транспортним засобом, вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб, з проникненням у приміщення, тобто у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.
Обставини вчинення ОСОБА_2 незаконного заволодіння транспортним засобом, яке мало місце 25 квітня 2021 року в період часу з 00 год. 00 хв. по 03 год. 00 хв., більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено, підтверджуються зібраними в ході досудового розслідування доказами.
Будучи допитаним у якості підозрюваного у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, ОСОБА_2 свою провину визнав повністю та добровільно надав свідчення з приводу обставин вчиненого ним кримінального правопорушення.
Також встановлено, що ОСОБА_2 на обліках у лікаря-нарколога та у лікаря-психіатра не перебуває та раніше не перебував. Слух та зір в нормальному стані, черепно-мозкових травм не має, дійсність сприймає адекватно та повністю відповідає за свої дії та вчинки.
Беручи до уваги те, що у підозрюваний ОСОБА_2 не має сталих соціальних зв`язки, останній постійно змінює своє місце мешкання, слідчий вважає, що є підстави вважати, що з метою ухилення від притягнення до кримінальної відповідальності підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, а отже наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Крім того, оскільки ОСОБА_2 знайомий зі свідками та потерпілим у даному кримінальному проваджені, на думку слідства підозрюваний може вплинути на них за місцем проживання і переконати змінити свої покази, тобто наявний ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Одночасно слідчий звертав увагу, що ОСОБА_2 офіційно не працює, стабільне джерело прибутку не має, а тому може вчинити інше кримінальне правопорушення, тобто наявний ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
На думку слідчого, викладені факти свідчать про неможливість запобігання вказаним ризикам шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.
Прокурор Янюк В.І. та слідчий Пікалов Д.В. в судовому засіданні підтримали клопотання за обставин викладених в ньому та просили застосувати до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Підозрюваний ОСОБА_2 , заперечуючи у задоволенні клопотання слідчого, просив застосувати до нього більш м`який запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Слідчий суддя, заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали клопотання, приходить до наступного висновку.
Так, згідно п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України застосування запобіжного заходу є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження.
Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:
1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для вжиття заходів забезпечення кримінального провадження;
2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, про який йдеться у клопотанні слідчого або прокурора;
3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається з клопотанням.
Частиною 1 статті 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно вимог ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
В силу статті 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є винятковим та застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Статтею 194 КПК України передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Оскільки поняття «обґрунтована підозра» не визначене в національному законодавстві, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК, необхідно взяти до уваги позицію Європейського суду з прав людини.
Так, за загальною практикою Європейського суду з прав людини, що склалась з рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom) від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182, термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Анологічна позиція Європейського суду з прав людини викладена у рішенні по справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 року. Одночасно, у даному рішенні наголошується на тому, що підозра буде вважатися обґрунтованою лише у випадку, коли вона ґрунтується на відомостях, що об`єктивно пов`язують підозрюваного із вчиненим кримінальним правопорушенням. Це означає, що у слідчого мають бути докази, які вказують на причетність особи до вчинення кримінального правопорушення (показання свідків, потерпілих, речові докази, протоколи слідчих дій тощо).
Із всього вище викладеного слідує, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочину вірогідною.
В судовому засіданні встановлено, що 27 квітня 2021 року у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, підтверджується наступними доказами:
- заявою про вчинення кримінального правопорушення від 15.04.2021;
- протоколом огляду місця події від 25.04.2021 за адресою: АДРЕСА_3 ;
- протоколом огляду місця події від 25.04.2021 за адресою: АДРЕСА_3 ;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_4 від 26.04.2021;
- протоколом допиту потерпілого ОСОБА_3 від 26.04.2021;
- повідомлення про підозру ОСОБА_2 від 27.04.2021;
- протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_2 від 27.04.2021;
- протоколом проведення слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_2 від 27.04.2021.
Таким чином, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій, виходячи лише з фактичних даних, що містяться в матеріалах клопотання, слідчий суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо можливої причетності ОСОБА_2 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.
Другою складовою підставою застосування запобіжних заходів, зокрема, тримання під вартою, є наявність ризиків, що дозволяють обґрунтовано вважати, що особа може перешкоджати здійсненню кримінального провадження або вчинити інше кримінальне правопорушення та ін.
Виходячи із аналізу правових позицій ЄСПЛ, при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя, суд у кожному випадку повинен принципово та критично ставитися до доводів прокурора, якими він обґрунтовує необхідність застосування саме цього запобіжного заходу, об`єктивно оцінюючи їх переконливість. При цьому для застосування тримання під вартою як запобіжного заходу прокурор повинен довести, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК.
Враховуючи ту обставину, що ОСОБА_2 є раніше судимим і йому призначено покарання у виді позбавлення волі із звільненням від відбування покарання з випробуванням, наразі підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення яке є тяжким злочином та за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років, не має постійного місця проживання, сталих соціальних зв`язків, офіційного місця роботи та доходу, за адресою теперішнього проживання у місті Жовті Води мешкає лише декілька тижнів, слідчий суддя погоджується з наявністю ризиків його переховуватися від органів досудового розслідування або суду та вчинення ним нового кримінального правопорушення, що передбачені п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
В той же час слідчий суддя вважає необґрунтованими, безпідставними та здебільшого абстрактними доводи слідчого щодо наявності ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України. Будь-яких підтверджуючих доказів того, що ОСОБА_2 будь-коли раніше намагався або буде намагатися незаконно впливати на потерпілого та свідків органом досудового розслідування не надано.
Таким чином, слідча суддя приходить до висновку, що слідчим та прокурором загалом доведено наявність обґрунтованої підозри та ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КК України.
Менш суворі запобіжні заходи, такі як особисте зобов`язання, особиста порука, домашній арешт, на даний час не здатні забезпечити виконання своїх процесуальних обов`язків підозрюваним.
До того ж відсутні відомості, що ОСОБА_2 за станом здоров`я не може перебувати в умовах тримання під вартою.
За викладених обставин, слідчий суддя вважає необхідним задовольнити клопотання слідчого застосувавши до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 28 червня 2021 року включно.
Одночасно, враховуючи вимоги ч. 5 ст. 182 та ч.ч. 3, 4 ст. 183 КПК України, вважаю за необхідне визначити підозрюваному заставу в розмірі тридцяти прожиткових мінімуми для працездатних осіб.
Керуючись ст.ст. 131, 132, 173, 176-178, 182-183, 193, 196 КПК України, слідчий суддя,-
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання старшого слідчого відділення поліції №5 Кам`янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області лейтенанта поліції Пікалова Д.В., погоджене із прокурором Жовтоводської окружної прокуратури Дніпропетровської області Янюк В.І., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_2 в рамках кримінального провадження №12021041220000100, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25 квітня 2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста П`ятихатки Дніпропетровської області, громадянина України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 28 червня 2021 року включно.
Встановити ОСОБА_2 розмір застави тридцять прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 68100 (шістдесят вісім тисяч сто) гривень.
Сума застави має бути внесена за наступними реквізитами: код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26239738, банк отримувача ДКСУ, м.Київ, код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок отримувача UA158201720355229002000017442.
Застава може бути внесена як самим підозрюваним, обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб`єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.
Підозрюваний (обвинувачений) або заставодавець (фізична або юридична особа) мають право у будь-який момент внести заставу на депозитний рахунок у розмірі визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави ОСОБА_2 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі внесення зазначеного розміру застави покласти на підозрюваного ОСОБА_2 обов`язки:
-не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
-утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;
-не відвідувати будь-які розважальні заклади.
У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя Жовтоводського міського суду
Дніпропетровської області І.А. Павловська
Судове рішення № 96707046, Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області було прийнято 30.04.2021. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 176/662/21. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: