Рішення № 96706814, 20.04.2021, Нововолинський міський суд Волинської області

Справа № 165/764/21

Провадження №2/165/354/21

НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2021 року м. Нововолинськ

Нововолинський міський суд Волинської області в складі

головуючого судді Ушакова М.М.,

з участю секретаря Лубаєвській Л.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в місті Нововолинську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Нововолинської міської ради про визнання права на користування житловим приміщенням, -

встановив:

10 березня 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Нововолинської міської ради про визнання права на користування житловим приміщенням.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що її дочка ОСОБА_2 проживала у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить до комунальної власності. Вказує, що ОСОБА_2 проживала у даній квартирі на підставі договору найму житла в будинках державного і комунального житлового фонду від 27 лютого 2001 року. Зазначає, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на даний час у вищезазначеній квартирі не має зареєстрованих осіб. Позивач посилається на те, що приблизно два роки до смерті її доньки ОСОБА_2 почала проживала разом з нею у даній квартирі, вели спільне господарство, була її членом сім`ї, здійснила поховання дочки, на даний час утримує квартиру, тому вважає, що набула право на користування даним житловим приміщенням. Посилається на те, що нею не було реалізовано право на приватизацію державного житлового фонду, яке гарантовано державою, оскільки квартира за адресою: АДРЕСА_1 належить до комунальної власності, а вона є членом сім`ї наймача, вважає, що набула право на користування даною квартирою, тому має право приватизувати дану квартиру відповідно до Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду", однак не може реалізувати своє право на приватизацію даної квартири, так як її місце проживання не зареєстроване у даній квартирі, а зареєструвати своє фактичне місце проживання у даній квартирі не може оскільки наймач помер. Позивач просить суд визнати за нею право на користування житловим приміщенням - квартирою, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач ОСОБА_1 до проведення підготовчого засідання подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримує, просить позов задовольнити, судові витрати по справі залишити за нею.

До проведення підготовчого засідання представник відповідача Нововолинської міської ради Волинської області подав до суду письмову заяву у якій зазначив, що Нововолинська міська рада не заперечує проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 за умови залишення судових витрат за позивачем.

З`ясувавши обставини справи та дослідивши матеріали справи в їх сукупності, а саме: копію свідоцтва про народження (а.с.6), копію свідоцтва про смерть (а.с.7), копію довідки форми №16 (а.с.8), копію договору найму житла в будинках державного і комунального житлового фонду від 27.02.2021р. (а.с.9), копію довідки Виконавчого комітету Нововолинської міської ради Волинської області про підтвердження факту проживання від 04.03.2021р. №01-67/535 (а.с.10), копію акту про фактичне місце проживання громадян на території м.Нововолинська за адресою: АДРЕСА_1 від 02.03.2021р. (а.с.11), копію довідки КП "УЖК №1" від 04.02.2021р. №63 (а.с.12), копію паспорта та ідентифікаційного коду заявника (а.с.13), суд приходить до висновку, що позов є підставним та підлягає до задоволення.

Згідно з ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Згідно ст.64 ЖК України члени сім`ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов`язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім`ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов`язаннями, що випливають із зазначеного договору. До членів сім`ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім`ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство. Якщо особи, зазначені в частині другій цієї статті, перестали бути членами сім`ї наймача, але продовжують проживати в займаному жилому приміщенні, вони мають такі ж права і обов`язки, як наймач та члени його сім`ї.

Відповідно до ст.65 ЖК України наймач вправі в установленому порядку за письмовою згодою всіх членів сім`ї, які проживають разом з ним, вселити в займане ним жиле приміщення свою дружину, дітей, батьків, а також інших осіб. На вселення до батьків їх неповнолітніх дітей зазначеної згоди не потрібно. Особи, що вселилися в жиле приміщення як члени сім`ї наймача, набувають рівного з іншими членами сім`ї права користування жилим приміщенням, якщо при вселенні між цими особами, наймачем та членами його сім`ї, які проживають з ним, не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням.

Відповідно до п.9 Постанови Пленуму Верховного суду України "Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України" вирішуючи спори про право користування жилим приміщенням осіб, які вселилися до наймача, суд повинен з`ясувати, чи дотриманий встановлений порядок при їх вселенні, зокрема: чи була письмова згода на це всіх членів сім`ї наймача, чи приписані вони в даному жилому приміщенні, чи було це приміщення постійним місцем їх проживання, чи вели вони з наймачем спільне господарство, тривалість часу їх проживання, чи не обумовлювався угодою між цими особами, наймачем і членами сім`ї, що проживають з ним, певний порядок користування жилим приміщенням. При цьому Пленум Верховного Суду України роз`яснив в п.15 постанови від 01 листопада 1996 року "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя", наявність чи відсутність прописки сама по собі не може бути підставою для визнання права користування жилим приміщенням за особою, яка там проживала чи вселилась туди як член сім`ї наймача (власника) приміщення, або ж для відмови їй у цьому. Однак відсутність письмової згоди членів сім`ї наймача на вселення сама по собі не свідчить про те, що особи, які вселилися, не набули права користування жилим приміщенням, якщо за обставинами справи безспірно встановлено, що вони висловлювали таку згоду.

Враховуючи визнання позову відповідачем, що визнання позову відповідачем не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб та наявність законних підстав для визнання права на користування квартирою, суд позов задовольняє та визнає за ОСОБА_1 право на користування квартирою, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Понесені по справі судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 908,00 грн., що підтверджується документально (а.с.5)залишити за позивачем ОСОБА_1 за її клопотанням.

Керуючись ст.141, ст.142, ч.3 ст.200, ч.4 ст.206, ст.210, ст.ст.263, 264, 265, 354 ЦПК України, ст.ст. 16, 29 ЦК України, ст.64, 65 ЖК України, суд, -

вирішив:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , проживаючою за адресою: АДРЕСА_1 ) право на користування квартирою, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Судові витрати залишити за позивачем ОСОБА_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Волинського апеляційного суду через Нововолинський міський суд Волинської області. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Головуючий суддя підпис М.М. Ушаков