Рішення № 96704982, 23.04.2021, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/984/21

23 квітня 2021 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Подлісної І.М. розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення сторін за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправним та скасування відмови, зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправним та скасування відмови, зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 04 липня 2020 року позивач досяг пенсійного віку, а до цього 35 років працював на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років, передбачених відповідно до п.п. "е" - "ж" ст.55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", то при призначенні пенсії відповідач повинен був виплатити грошову допомогу в розмірі десяти місячних пенсій, яка не підлягає оподаткуванню та передбачена п.7-1 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Свою відмову у призначенні грошової допомоги відповідач мотивував тим, що на день досягнення пенсійного віку позивач не працював за основним місцем роботи на посаді, яка передбачена Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909 (із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 20.09.2002 року № 1436). А тому для призначення грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій немає підстав.

Позивач вважає, що відмова відповідача у призначенні такої грошової допомоги є протиправною та суперечить вимогам законодавства, а тому звернувся до суду із даним позовом.

Ухвалою від 10.03.2021 судом прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) судом вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Відповідачу надано п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду із відповідними письмовими доказами 30.03.2021. У відзиві відповідач не погоджується з позовними вимогами та доводами, викладеними в адміністративному позові, та в обґрунтування своїх заперечень зазначає наступне.

Оскільки на день досягнення пенсійного віку позивач не працював на посаді, яка передбачена Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909 (із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 20.09.2002 року № 1436), відповідно для призначення грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій немає підстав.

Отже, Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області не погоджується з позовними вимогами, вважає їх безпідставними.

Відповідно до п.5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

У відповідності до ч.9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Беручи до уваги зміст наведених норм, суд вважає за можливе розглянути дану справу за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження в межах строку, визначеного статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд, розглянувши адміністративну справу, вивчивши зміст відзиву на позов, дослідивши і оцінивши зібрані по справі докази, в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 позивач досяг пенсійного віку. 15 липня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області з заявою про призначення пенсії за віком згідно із Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон 1058-1V).З 05.07.2020 позивач отримує пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-1V.

19 листопада 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області із заявою щодо виплати грошової допомоги.

У грудні 2020 року позивач отримав лист №6492-6491/М-02/8-1900/20 Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 02.12.2020 року про відмову в призначенні грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій.

Свою відмову у призначенні грошової допомоги відповідач мотивував тим, що на день досягнення пенсійного віку позивач не працював за основним місцем роботи на посаді, яка передбачена Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909 (із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 20.09.2002 року № 1436). А тому для призначення грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій немає підстав.

Визначаючись щодо спірних правовідносин, що виникли між сторонами, суд виходив з наступного.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

У відповідності до ст.62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 та 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637 (надалі Порядок №637), передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

У відповідності до пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. "е" статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-ХІІ (надалі Закон №1788), право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 - не менше 25 років та після цієї дати.

Порядком обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги та її виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року №1191 (надалі, Порядок №1191) передбачено, що до страхового стажу, який визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, що передбачені, зокрема, Переліком закладів установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота в яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 року №909.

У відповідності до пункту 5 Порядку №1191 грошова допомога надається особам, яким починаючи з 1 жовтня 2011 р. призначається пенсія за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.

Системний аналіз наведених вище норм дає підстави вважати, що право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов`язується з наявністю у неї необхідного спеціального страхового стажу роботи на певних визначених законодавством посадах й вихід на пенсію саме з цих посад в закладах та установах державної та комунальної форми власності, а також неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" будь-якого іншого виду пенсії.

За змістом Переліку №909, до переліку посад, які дають право на пенсію за вислугою років, віднесено роботу у вищих навчальних закладах I- II рівнів акредитації, професійно-технічних навчальних закладах на таких посадах: директори, їх заступники з навчально-виховної (навчальної, виховної, навчально-виробничої) роботи, старші майстри виробничого навчання, майстри виробничого навчання, викладачі, педагоги професійного навчання, практичні психологи, соціальні педагоги, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи.

Відповідно до переліку кваліфікаційних категорій і педагогічних звань педагогічних працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2015 р. № 1109, до педагогічних звань відноситься викладач-методист, учитель-методист, вихователь-методист, педагог-організатор-методист, практичний, психолог - методист, керівник гуртка - методист, старший вожатий - методист, старший викладач, старший учитель, старший вихователь, майстер виробничого навчання І категорії, майстер виробничого навчання II категорії.

Водночас, частиною першою статті 10 Закону України «Про освіту» від 05.09.2017 № 2145-VIII визначає невід`ємними складниками системи освіти такі: дошкільна освіта; повна загальна середня освіта; позашкільна освіта; спеціалізована освіта; професійна (професійно-технічна) освіта; фахова передвища освіта; вища освіта; освіта дорослих, у тому числі післядипломна освіта.

Як видно з матеріалів справи ОСОБА_1 є педагогічним працівником закладу вищої освіти, що підтверджується відомостями трудової книжки, іншими документами.

Згідно записів в трудовій книжці він працював: з 30.08.1977 по 26.08.1978 - вчитель музики і співів в Завалецькій середній школі Кам`янець-Подільського району; з 09.09.1982 по 22.11.1982 - вчитель географії в Тернопільській середній школі № 15; з 31.08.1984 по 30.08.1985 - викладач історії в Тернопільській середній школі №18: з 02.09.1985 по 24.06.1988 - викладач суспільних дисциплін в Тернопільському музичному училищі; з 28.06.1990 по 28.08.1990 - викладач суспільних дисциплін в Тернопільському музичному училищі; з 28.08.1990 по 17.10.2018- заступник директора по виховній роботі в Тернопільському музичному училищі; з 17.10.2018 по 01.12.2018 - інженер з комп`ютерних систем і викладач суспільних дисциплін; з 01.12.2018 по даний час - начальник штабу цивільної оборони і викладач суспільних дисциплін в Тернопільському мистецькому фаховому коледжі імені Соломії Крушельницької.

На підтвердження вказаної інформації позивачем до позовної заяви було долучено копію трудової книжки і відповідні довідки Тернопільського мистецького фахового коледжу імені Соломії Крушельницької.

Так, періоди роботи з 30.08.1977 по 26.08.1978 року, коли позивач працював вчителем музики і співів в Завалецькій середній школі Каменець-Подільського району; з 09.09.1982 по 22.11.1982 - вчителем географії в Тернопільській середній школі № 15; з 31.08.1984 по 30.08.1985 - викладачем історії в Тернопільській середній школі №18: з 02.09.1985 по 24.06.1988 - викладачем суспільних дисциплін в Тернопільському музучилищі; з 28.06.1990 по 28.08.1990 - викладачем суспільних дисциплін в Тернопільському музучилищі; з 28.08.1990 по 17.10.2018 - заступником директора по виховній роботі в Тернопільському музичному училищі повинні бути зараховані ОСОБА_1 до спеціального страхового стажу, який дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. "е" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та нарахована і виплачена грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення у відповідності до пункту 7-1 розділу ХV "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Що стосується періодів роботи з 17.10.2018 по 01.12.2018, коли позивач був переведений на посаду інженера з комп`ютерних систем і працював одночасно на посаді викладача суспільних дисциплін та з 01.12.2018 по даний час - начальника штабу цивільної оборони і викладача суспільних дисциплін в Тернопільському мистецькому фаховому коледжі імені Соломії Крушельницької, то відповідач вважає, що на день досягнення пенсійного віку він не працював за основним місцем роботи на посаді, яка передбачена Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909 (із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 20.09.2002 року № 1436), а тому для призначення грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій немає підстав.

Між тим, в наказах про переведення ОСОБА_1 на вказані посади № 65-к від 16.10.2018 року і № 67-к від 30.11.2018 року вказано не про лише про переведення, але й про те, що"... педагогічне навантаження за посадою викладача залишити". Тобто, позивач став працювати в Тернопільському мистецькому фаховому коледжі імені Соломії Крушельницької на двох посадах без будь-яких застережень, яка з цих двох посад є основною.

На відповідність займаній посаді викладача суспільних дисциплін ОСОБА_1 проходив атестацію педагогічних працівників та за рішеннями атестаційної комісії підтверджував педагогічне звання, що підтверджується атестаційним листом Тернопільського мистецького фахового коледжу імені Соломії Крушельницької "Про підсумки атестації педагогічних працівників". Відповідно до рішення атестаційної комісії від 17 березня 2017 року (проводиться один раз на п`ять років) підтверджена його кваліфікаційна категорія спеціаліст вищої категорії та педагогічне звання викладач- методист.

Згідно довідки Тернопільського мистецького фахового коледжу імені Соломії Крушельницької позивач виконував педагогічну діяльність, а саме, викладав предмети "Всесвітня історія", "Безпека життєдіяльності", "Географія", "Захист Батьківщини" і за 2018-2019 навчальний рік ним вичитано 510 педагогічних годин, за 2019-2020 навчальний рік - 546 педагогічних годин, що складає більш ніж 0,5 окладу викладача.

Відтак Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду з аналогічних правовідносин дійшов висновку, що право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов`язується з наявністю у неї необхідного спеціального страхового стажу роботи на певних визначених законодавством посадах й вихід на пенсію саме з цих посад в закладах та установах державної та комунальної форми власності, а також неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» будь-якого іншого виду пенсії. Зазначено, що на спірні правовідносини розповсюджується також дія Переліку посад педагогічних та науково - педагогічних працівників, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14 червня 2000 року № 963 (постанови від 22.03.2019 у справі № 682/2177/17, від 19.03.2019 у справі № 466/5637/17).

У відповідності до частини третьої статті 23 Загальної Декларації прав людини та пункту 4 частини першої Європейської Соціальної хартії, кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.

З огляду на вимоги Конвенції та практику Європейського суду з прав людини ("Спорронг та Льонрот проти Швеції"), до правовідносин щодо отримання пенсії слід застосовувати засади юридичної визначеності, зокрема в частині права особи на розумні очікування "мирного володіння майном".

Отже, слід зазначити, що Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області не надало жодного доказу, який би спростовував факт роботи ОСОБА_1 саме педагогічним працівником закладу вищої освіти, що підлягає до зарахування до спеціального стажу.

Таким чином, суд вважає, що спеціальний стаж позивача становить понад 35 років, що дає йому право на отримання грошової допомоги на підставі п. 7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону від 09.07.2003 № 1058.

Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, належним чином не заперечені відповідачем, а тому підлягають до задоволення в повному обсязі.

Відповідно до вимог статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (частина перша статті 139 КАС України).

Оскільки, позов підлягає до задоволення, то до відшкодування позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає сплачена сума судового збору у розмірі 908,00 грн. згідно квитанції №0.0.2036692868.1 від 02.03.2021.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області ОСОБА_1 в зарахуванні періодів роботи з 30.08.1977 по 26.08.1978; з 09.09.1982 по 22.11.1982; з 31.08.1984 по 30.08.1985; з 02.09.1985 по 24.06.1988; з 28.06.1990 по 28.08.1990; з 28.08.1990 по 17.10.2018; а також з 17.10.2018 по 01.12.2018 року і з 01.12.2018 по даний час на посаді викладача суспільних дисциплін Тернопільського мистецького фахового коледжу імені Соломії Крушельницької у стаж роботи, який дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. "е" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та в нарахуванні і виплаті грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення у відповідності до пункту 7-1 розділу ХV "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", оформлену листом від 29.11.2019 №1329/03-16.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати до спеціального страхового стажу ОСОБА_1 , який дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. "е" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", періоди роботи з 30.08.1977 по 26.08.1978; з 09.09.1982 по 22.11.1982; з 31.08.1984 по 30.08.1985; з 02.09.1985 по 24.06.1988; з 28.06.1990 по 28.08.1990; з 28.08.1990 по 17.10.2018; а також з 17.10.2018 по 01.12.2018 року і з 01.12.2018 по даний час на посаді викладача суспільних дисциплін Тернопільського мистецького фахового коледжу імені Соломії Крушельницької та нарахувати і виплатити грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення у відповідності до пункту 7-1 розділу ХV "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області сплачений судовий збір в розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень 00 копійок, відповідно до квитанції №0.0.2036692868.1 від 02.03.2021.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 26 квітня 2021 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- ОСОБА_1 (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_1 код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 );

відповідач:

- Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (місцезнаходження/місце проживання: Майдан Волі, 3,м. Тернопіль,46001 код ЄДРПОУ/РНОКПП 14035769).

Головуючий суддя Подлісна І.М.