Рішення № 96704980, 21.04.2021, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/361/21

21 квітня 2021 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Подлісної І.М. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправною та скасування вимоги від 12.11.2020 року № Ф-10562-13, -

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправною та скасування вимоги від 12.11.2020 року № Ф-10562-13.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 12 грудня 2020 року ОСОБА_1 , отримано вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-10562-13 від 12.11.2020, яка видана ГУ ДПС у Тернопільській області. Дана Вимога була оскаржена до Державної податкової служби України. За результатами оскарження Вимогу залишено без змін, а скаргу позивача - без задоволення. Відтак ОСОБА_1 вважає, що вона є протиправною та такою, що підлягає скасуванню.

Ухвалою від 01.02.2021 судом прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) судом вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Відповідачу надано п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду із відповідними письмовими доказами 24.02.2021. У відзиві відповідач не погоджується з позовними вимогами та доводами, викладеними в адміністративному позові, та в обґрунтування своїх заперечень зазначає наступне.

Платники, визначені підпунктом 4 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, сплачують єдиний внесок один раз на квартал до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожен місяць такого кварталу.

Слід зазначити, що згідно пункту 4 частини другої статті 6 розділу II Закону №2464-VI, платник єдиного внеску зобов`язаний подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Позивач перебуває на обліку в податковому органі як фізична особа - підприємець (дата державної реєстрації 21.01.2013, рішення про припинення підприємницької діяльності не прийнято).

Згідно даних інтегрованої картки платника, заборгованість, станом на 31.10.2020, становила 5191,65 грн. На підставі цих даних ГУ ДПС у Тернопільській області сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 12.11.2020 № Ф-10562-13, згідно вимог чинного законодавства. Відтак відповідач просив в задоволенні позову відмовити.

Ухвалою суду від 26.02.2021 ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання та призначено судове засідання на 17.03.2021 о 10:15 год.

17 березня 2021 року ухвалою суду відкладено розгляд справи на 21.04.2021 о 10:45 год., у зв`язку із неявкою представника відповідача.

Сторони в судове засідання не з`явилися, подавши до суду клопотання про розгляд справи без їх участі в порядку письмового провадження.

В ході розгляду справи судом було здійснено заміну сторони відповідача у справі № 500/361/21 Головне управління ДПС у Тернопільській області (код ЄДРПОУ 43142763) на його правонаступника - Головне управління ДПС у Тернопільській області, як відокремлений підрозділ ДПС України (код ЄДРПОУ ВП 44143637).

Відповідно до ч.3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Згідно ч.9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до частини 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи положення ч.3 ст.194, ч.9 ст.205 та ч.4 ст. 229 КАС України, суд дійшов висновку про наявність підстав розгляду клопотання сторін у справі в порядку письмового провадження, без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, розглянувши адміністративну справу, вивчивши зміст відзиву на позов, дослідивши і оцінивши зібрані по справі докази, в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Судом встановлено, що відповідно до інформації щодо ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), яка міститься у інформаційній системі «Податковий блок. Облік платників податків», а саме: розділ «Реєстраційні дані», відомо, що Позивач зареєстрований як фізична особа - підприємець станом на 21.01.2013 року та взятий на облік Тернопільською ДПІ станом на 22.01.2013 року за номером 19181314799; стан платника податків « 0» (платник податків за основним місцем обліку).

Згідно даних інтегрованої картки платника, заборгованість, станом на 31.10.2020, становила 5191,65 грн. На підставі цих даних ГУ ДПС у Тернопільській області сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 12.11.2020 № Ф-10562-13, згідно вимог чинного законодавства.

12 грудня 2020 року ОСОБА_1 , отримано вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-10562-13 від 12.11.2020, яка видана ГУ ДПС у Тернопільській області. Дана Вимога була оскаржена до Державної податкової служби України. За результатами оскарження Вимогу залишено без змін, а скаргу позивача - без задоволення. Позивач вважає, що вона є протиправною та такою, що підлягає скасуванню.

Співставивши дану суму із сумами мінімального розміру ЄСВ, які щомісячно, згідно вимог законодавства, повинні сплачувати платники єдиного податку, встановлено, що зазначена сума боргу в розмірі 5 191,65 гривень виникла за наступні періоди: січень - лютий та червень - серпень 2020 року.

Однак, позивач вважає протиправним нарахування йому податковим органом ЄСВ за січень - лютий та червень - серпень 2020 періоди, тому що ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з ТОВ «АВАКС ПРОФ» (код ЄДРПОУ - 37306789) на посаді юрисконсульта, що підтверджується наказами про прийняття на роботу/звільнення з роботи, а, відповідно, за нього були здійсненні відповідні внески на загальнообов`язкове державне соціальне страхування даним підприємством, що також підтверджується Індивідуальними відомостями про позивача, як застраховану особу, із Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та довідкою ТОВ «АВАКС ПРОФ». Дані про нараховані та сплачені за нього даним підприємством суми ЄСВ обліковуються ГУ ДПС в Тернопільській області, а, відповідно податковому органу було відомо про такі нарахування та сплату.

Не погодившись із винесеною вимогою податкового органу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-10562-13 від 12.11.2020, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» .

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 1 Закону, єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Платниками єдиного внеску, згідно ст. 4 Закону, зокрема, є роботодавці (підприємства, установи та організації, інші юридичні особи) та фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування. При цьому, відносини щодо адміністрування єдиного внеску при одночасному перебуванні фізичної особи в трудових відносинах та наявності у неї статусу фізичної особи-підприємця Законом не врегульовано.

Згідно пунктів 2, 3 частини 1 статті 7 Закону, сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску. Дана норма закону вказує на те, що метою встановлення розміру мінімального страхового внеску та обов`язку сплачувати його незалежно від наявності бази для нарахування є забезпечення у передбачених законодавством випадках мінімального рівня соціального захисту осіб шляхом отримання страхових виплат за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

З комплексного аналізу правових норм Закону випливає, що фізична особа - підприємець зобов`язана сплачувати єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування не нижче розміру мінімального страхового внеску незалежно від фактичного отримання доходу лише за умови, що така особа не є найманим працівником. В іншому випадку (якщо особа є найманим працівником), така особа є застрахованою і платником єдиного внеску за неї є її роботодавець, а мета збору єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування досягається за рахунок його сплати роботодавцем.

Сплата єдиного внеску підприємцем одночасно зі сплатою єдиного внеску за нього роботодавцем спричиняє подвійну його сплату, що суперечить меті запровадженого державою консолідованого страхового внеску.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка сформувалась з питань імперативності правила про прийняття рішення на користь платників податків, слідує, що у разі існування неоднозначності у тлумаченні прав та/чи обов`язків платника податків слід віддавати перевагу найбільш сприятливому тлумаченню національного законодавства та приймати рішення на користь платника податків (справи «Серков проти України» (заява №39766/05), «Щокін проти України» (заяви №23759/03 та №37943/06), які відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» підлягають застосуванню судами як джерела права.

Дана ситуація повністю відповідає сталій правовій позиції Верховного Суду, викладеній, зокрема, у постановах від 18.03.2020р. у справі № 1.380.2019.003164 та від 27.11.2019р. у справі № 160/3114/19.

Таким чином, беручи до уваги викладене вище, ОСОБА_1 , як фізична особа - підприємець, не зобов`язаний був сплачувати єдиний внесок за січень - лютий та червень - серпень 2020 року, а,відтак, оскаржувана Вимога є протиправною.

Одночасно звертаю увагу на те, що пунктом 1 розділу І Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінації за колом платників» внесено зміни до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», а саме статтю 4 даного Закону доповнено частиною шостою, відповідно до якої, особи, зазначені у пунктах 4 (фізичні особи - підприємці) і 5 частини першої цієї статті, які мають основне місце роботи, звільняються від сплати за себе єдиного внеску за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску.

Таким чином, законодавець чітко закріпив безумовне правило, згідно якого фізична особа - підприємець не повинна сплачувати ЄСВ, якщо за нього цей внесок сплачено роботодавцем. Тим самим законодавець показав свою волю щодо встановлення справедливих (недискримінаційних) правовідносин у цій сфері та знівелював можливість подвійного трактування законодавства.

Також суд звертає увагу на те, що у відповідності до частини 3 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Пунктом 2 частини 1 статті 13 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» передбачено проведення органом доходів і зборів перевірок у порядку, встановленому Податковим кодексом України.

В оскаржуваній Вимозі відсутні будь які посилання на акт перевірки, що свідчить про те, що така перевірка, в порушення вимог чинного законодавства України, взагалі не була проведена, а, виходячи із комплексного аналізу зазначених вище норм законодавства, Вимога є протиправною.

Таким чином, суд вважає, що оскаржувана Вимога являється безпідставною, протиправною та такою, що підлягає скасуванню.

Стаття 19 Конституції України закріплює, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статей 9, 77 КАС кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, належним чином не заперечені відповідачем, а тому підлягають до задоволення в повному обсязі.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправною та скасування вимоги від 12.11.2020 року № Ф-10562-13 задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати Вимогу ГУ ДПС у Тернопільській області про сплату боргу (недоїмки) № Ф-10562-13 від 12.11.2020 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 23 квітня 2021 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- ОСОБА_1 (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_1 код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 );

відповідач:

- Головне управління ДПС у Тернопільській області (місцезнаходження/місце проживання: вул. Білецька, 1,м. Тернопіль,46003 код ЄДРПОУ/РНОКПП ВП 44143637).

Головуючий суддя Подлісна І.М.