
РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
05 травня 2021 року м. Рівне №460/9427/20
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зозулі Д.П., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1 доУправління МВС України в Рівненській області, Головного управління Національної поліції в Рівненській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, зобов`язання вчинення певних дій, -В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Управління МВС України в Рівненській області (далі - відповідач 1, УМВС України в Рівненській області), Головного управління Національної поліції в Рівненській області (далі - відповідач 2, ГУ НП в Рівненській області), в якому, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, просив визнати протиправним та скасувати наказ УМВС України в Рівненській області № 7 о/с від 16.11.2020 року про звільнення ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ згідно з пунктами 10 та 11 розділу ХІ Закону України "Про Національну поліцію" та пункту 64 "г" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ; поновити ОСОБА_1 капітана міліції на посаді старшого оперуповноваженого ВБНОН УМВС України в Рівненській області з 17.11.2020 та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу; зобов`язати ГУНП в Рівненській області, видати наказ про призначення капітана міліції, старшого оперуповноваженого ВБНОН УМВС України в Рівненській області ОСОБА_1 на посаду старшого дільничного офіцера поліції сектору превенції, Сарненського районного відділу поліції ГУ НП в Рівненській області у разі відповідності вимогам до поліцейського передбачених Законом України «Про Національну поліцію»; зобов`язати ГУ НП в Рівненській області вчинити дії, спрямовані на перевірку відповідності капітана міліції, старшого оперуповноваженого ВБНОН УМВС України в Рівненській області ОСОБА_1 вимогам до поліцейських; на підставі положень статті 382 КАС України зобов`язати ГУ НП в Рівненській області протягом місяця подати до суду звіт про виконання судового рішення в зобов`язальній частині.
В обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.10.2020 року у справі № 460/2337/20 його адміністративний позов було задоволено частково, визнано протиправним та скасовано наказ УМВС України в Рівненській області від 25.02.2020 № 2 о/с в частині звільнення старшого оперуповноваженого ВБНОН УМВС України в Рівненській області капітана міліції ОСОБА_1 ; поновлено ОСОБА_1 на посаді старшого оперуповноваженого ВБНОН УМВС України в Рівненській області з 26.02.2020 року; зобов`язано УМВС України в Рівненській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 26 лютого 2020 року по 20 жовтня 2020 року. В задоволенні решти позову відмовлено. Проте, відповідачем 1 було незаконно звільнено повторно через скорочення штатів, з порушенням пунктів 10, 11 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" та Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ. Крім того, вважає рішення комісії ГУ НП в Рівненській області щодо розгляду його кандидатури для зайняття посади в поліції, яким йому рекомендовано подати свою кандидатуру для участі у конкурсі протиправним, оскільки підставою для участі в конкурсі має бути ініціатива позивача, якої ОСОБА_1 не виявляв.
Ухвалою судді від 23.12.2020 позовна заява була залишена без руху. Позивачу встановлювався строк для усунення недоліків. У вказаний строк позивач допущені недоліки усунув.
Ухвалою суду від 11.01.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін у справі, встановлено відповідачам строк для подання до суду відзиву на позовну заяву.
У строк встановлений судом відповідач 2 подав до суду відзив на адміністративний позов, у якому вказав, що чинним законодавством не передбачено обов`язок відповідного органу МВС України чи новоствореного органу Національної поліції прийняти на службу до поліції працівника міліції саме шляхом видання наказу про його призначення за згодою такого працівника. Так, відповідач 2 вказує, що виходячи з норм чинного законодавства, працівник міліції, посада якого скорочена, може бути прийнятий на службу до поліції, за умови його відповідності вимогам до поліцейських, одним із двох способів: шляхом видання наказу про призначення за його згодою або шляхом проходження конкурсу. Оскільки позивачу неодноразово пропонувались посади в ГУ НП в Рівненській області та роз`яснювався порядок їх заміщення шляхом конкурсу, а ОСОБА_1 жодних дій для прийняття участі в конкурсі не вчиняв, тобто не підтверджував намір бути прийнятим на службу до поліції, то його правомірно було звільнено за скороченням штатів.
Відповідач 1 у строк встановлений судом, без поважних причин, відзив на адміністративний позов не подав. Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Ухвалою суду від 24.02.2021 задоволено клопотання представника відповідача 2 про відкладення судового засідання на іншу дату та відкладено розгляд справи до 23.03.2021.
Ухвалою суду від 23.03.2021 задоволено клопотання позивача про відкладення судового засідання на іншу дату та відкладено розгляд справи до 28.04.2021.
В судове засідання призначене на 28.04.2021, учасники справи, яких належним чином повідомлено про дату, час та місце розгляду справи, не прибули. Позивач та представник відповідача 2 подали клопотання про розгляд справи без їх участі у письмовому провадженні. Представник відповідача 1 про причини неявки суд не повідомив.
Відповідно до частини 9 статті 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи наведене ухвалою суду від 28.04.2021 продовжено розгляд справи у письмовому провадженні, за наявними у суду матеріалами.
Дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, судом встановлено наступне.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ з 19.09.2005 року; на підставі наказу УМВС України в Рівненській області від 06.11.2015 року №348 о/с згідно з пунктами 10 та 11розділу XI Закону України "Про Національну поліцію" та відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ капітана міліції ОСОБА_1 (НОМЕР_1 ) звільнено з органів внутрішніх справі у запас Збройних Сил за пунктом 64 "г" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (через скорочення штатів) з посади старшого оперуповноваженого відділу боротьби з незаконним обігом наркотиків УМВС України в Рівненській області з 06.11.2015 року.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 17.04.2019 року у справі №817/16/16, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.09.2019 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено повністю; визнано протиправним та скасовано наказ начальника Управління МВС України в Рівненській області №348 о/с від 06.11.2015 року в частині звільнення капітана міліції ОСОБА_1 з 06.11.2015 року з посади старшого оперуповноваженого відділу боротьби з незаконним обігом наркотиків Управління МВС України в Рівненській області у запас Збройних Сил за пунктом 64 "г" (через скорочення штатів). Поновлено позивача на посаді старшого оперуповноваженого відділу боротьби з незаконним обігом наркотиків Управління МВС України в Рівненській області з 06.11.2015 року.
Наказом УМВС України в Рівненській області від 23.04.2019 №1 о/с відповідно до рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 17.04.2019 року у справі №817/16/16 поновлено капітана міліції ОСОБА_1 на посаді старшого оперуповноваженого відділу боротьби з незаконним обігом наркотиків Управління МВС України в Рівненській області, із 06.11.2015 року.
Наказом Голови ліквідаційної комісії Управління МВС України в Рівненській області від 23.04.2019 року №2 о/с згідно з пунктами 10 та 11розділу XI Закону України "Про Національну поліцію" та відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ капітана міліції ОСОБА_1 (М-222391) звільнено з органів внутрішніх справі у запас Збройних Сил за пунктом 64 "г" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (через скорочення штатів) з посади старшого оперуповноваженого відділу боротьби з незаконним обігом наркотиків УМВС України в Рівненській області, 23.04.2019 року.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 23.09.2019 року у справі №460/1190/19 адміністративний позов ОСОБА_1 до УМВС України в Рівненській області, МВС України, ГУНП в Рівненській області задоволено частково; визнано протиправним та скасовано наказ Управління Міністерства внутрішніх справ України в Рівненській області від 23.04.2019 року №2 о/с в частині звільнення старшого оперуповноваженого відділу боротьби з незаконним обігом наркотиків УМВС України в Рівненській області капітана міліції ОСОБА_1 . Поновлено ОСОБА_1 на посаді старшого оперуповноваженого відділу боротьби з незаконним обігом наркотиків Управління Міністерства внутрішніх справ України в Рівненській області з 24.04.2019 року; зобов`язано Головне управління Національної поліції в Рівненській області розглянути кандидатуру ОСОБА_1 , старшого оперуповноваженого відділу боротьби з незаконним обігом наркотиків Управління Міністерства внутрішніх справ України в Рівненській області, для зайняття посади у відповідності до пункту 9 Розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію", у Головному управлінні Національної поліції в Рівненській області та видати відповідний наказ з цього приводу.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13.01.2020 року рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 23.19.2019 року у справі №460/1190/19 скасовано в частині задоволених позовних вимог про зобов`язання Головне управління Національної поліції в Рівненській області видати відповідний наказ за наслідками розгляду кандидатури ОСОБА_1 , старшого оперуповноваженого відділу боротьби з незаконним обігом наркотиків Управління Міністерства внутрішніх справ України в Рівненській області, для зайняття посади у відповідності до пункту 9 Розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" у Головному управлінні Національної поліції в Рівненській області та прийнято нову постанову про відмову в задоволенні позову в цій частині; в решті рішення суду залишено без змін.
На підставі вказаного рішення суду, наказом УМВС України в Рівненській області від 21.10.2019 року № 5 о/с "По особовому складу" поновлено капітана міліції ОСОБА_1 на посаді старшого оперуповноваженого відділу боротьби з незаконним обігом наркотиків УМВС України в Рівненській області, із 24.04.2019 року, копія відповідного наказу наявна в матеріалах справи.
25.02.2020 року відбулось засідання комісії ГУНП в Рівненській області, в порядок денний якого було включено питання про розгляд кандидатури ОСОБА_1 для прийняття на службу до ГУНП в Рівненській області відповідно до рішення суду у адміністративній справі №460/1190/19.
За наслідками розгляду даного питання комісією прийнято рішення рекомендувати ОСОБА_1 подати свою кандидатуру для участі в конкурсі на службу до Національної поліції на зайняття вакантної посади на загальних засадах. Вказане рішення оформлено протоколом № 44 від 25.02.2020 року.
Листом від 13.03.2020 року №1553/116/01/26-2020 ГУНП в Рівненській області ОСОБА_1 повідомлено про прийняте рішення, роз`яснено умови та порядок проведення конкурсу на заміщення вакантних посад в ГУНП в Рівненській області, запропоновано ОСОБА_1 подати свою кандидатуру для участі у конкурсі, а також запропоновано останньому в 3-денний термін з моменту отримання даного листа повідомити ГУНП про намір чи відсутність наміру прийняти участь у конкурсі. При цьому ОСОБА_1 повідомлено про те, що у разі відмови від проходження конкурсу, або у разі неотримання відповіді у зазначений вище строк, ГУНП в Рівненській області вважатиме ОСОБА_1 таким, що відмовився від проходження служби в поліції.
19.03.2020 року на адресу ГУНП в Рівненській області надійшла відповідь ОСОБА_1 , зміст якої свідчить про те, що останній відмовляється брати участь у конкурсі, і продовжує наполягати на тому, щоб бути призначеним на посаду в ГУНП в Рівненській області без проходження конкурсу.
Наказом УМВС України в Рівненській області від 25.02.2020 року №2 о/с старшого оперуповноваженого відділу боротьби з незаконним обігом наркотиків УМВС України в Рівненській області капітана міліції ОСОБА_1 звільнено у запас Збройних Сил (з постановкою на військовий облік) за пунктом 64 "г" (через скорочення штатів) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, згідно з пунктами 10 та 11 розділу ХІ Закону України "Про Національну поліцію".
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.10.2020 року у справі №460/2337/20 визнано протиправним та скасовано наказ УМВС України в Рівненській області № 2 о/с від 25.02.2020 року в частині звільнення ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ згідно з пунктами 10 та 11 розділу ХІ Закону України "Про Національну поліцію" та пункту 64 "г" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ. Поновлено ОСОБА_1 на посаді старшого оперуповноваженого відділу боротьби з незаконним обігом наркотиків Управління Міністерства внутрішніх справ України в Рівненській області з 26 лютого 2020 року. Зобов`язано УМВС України в Рівненській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 26 лютого 2020 року по 20 жовтня 2020 року. В задоволенні решти позову відмовлено.
На підставі вказаного рішення суду, наказом УМВС України в Рівненській області від 10.11.2020 року № 6 о/с "По особовому складу" поновлено капітана міліції ОСОБА_1 на посаді старшого оперуповноваженого відділу боротьби з незаконним обігом наркотиків УМВС України в Рівненській області, із 26.02.2020, копія відповідного наказу наявна в матеріалах справи.
На виконання Окремої ухвали суду від 23.10.2020 у справі № 460/1190/19 ГУ НП в Рівненській області листом № 5873/116/01/26-2020 від 12.11.2020 було запропоновано позивачу п`ять вакантних посад дільничних офіцерів поліції, повідомлено про оголошення конкурсу на зазначені посади, визначено строк прийому документів до 26.11.2020.
Рапортом від 17.11.2020 позивач дав згоду на пропозицію зайняти посаду дільничного офіцера поліції Березнівського ВП ГУ НП в Рівненській області та просив видати наказ про призначення його у відповідності до п. 9 Розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про Національну поліцію» на відповідну посаду і повідомити належним чином про дату виходу на службу.
Наказом УМВС України в Рівненській області від 16.11.2020 року № 7 о/с старшого оперуповноваженого відділу боротьби з незаконним обігом наркотиків УМВС України в Рівненській області капітана міліції ОСОБА_1 звільнено у запас Збройних Сил (з постановкою на військовий облік) за пунктом 64 "г" (через скорочення штатів) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, згідно з пунктами 10 та 11 розділу ХІ Закону України "Про Національну поліцію".
Листом ГУ НП в Рівненській області № 22/26/01-2021 від 26.01.2021 повідомлено позивача, що оскільки він не скористався своїм правом на подачу відповідних документів на прийняття участі у конкурсі, то посада дільничного офіцера поліції Березнівського ВП ГУ НП в Рівненській області була укомплектована одним із переможців конкурсу.
Вважаючи наказ УМВС України в Рівненській області від 16.11.2020 року № 7 о/с протиправним та таким, що порушує право позивача на працю, ОСОБА_1 звернувся з позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суду слід зазначити наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
За правилами частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Так, 07.11.2015 року втратив чинність Закон України "Про міліцію" від 20.12.1990 №565-ХІІ (далі - Закон №565-ХІІ) та набрав чинності Закон України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 року №580-VIІI (далі - Закон № 580-VIІI), який опубліковано 06.08.2015 в газеті "Голос України".
Відповідно до пункту 1 Розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 580-VІІІ він набирає законної сили через три місяці з дня, наступного за днем його опублікування, а пунктом 8 цього ж Розділу Закону передбачено, що всі працівники міліції особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, а також інші працівники Міністерства внутрішніх справ України, його територіальних органів, закладів та установ вважаються такими, що попереджені у визначеному порядку про можливе наступне звільнення через скорочення штатів.
Згідно з пунктом 9 розділу Прикінцевих та перехідних положень Закону №580-VIІI працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції.
Посади, що пропонуються особам, зазначеним у цьому пункті, можуть бути рівнозначними, вищими або нижчими щодо посад, які ці особи обіймали під час проходження служби в міліції.
Суд зазначає, що відповідно до наведених приписів законодавства, та позиції Верховного Суду викладеній у постанові від 27.11.2019 у справі №804/16382/15, працівник міліції, посада якого скорочена, може бути прийнятий на службу до поліції, за умови його відповідності вимогам до поліцейських, одним із двох способів: шляхом видання наказу про призначення за його згодою або шляхом проходження конкурсу.
У першому випадку формою волевиявлення особи є надання згоди на призначення на посаду. Наданню згоди повинна передувати пропозиція щодо призначення на відповідну посаду, тобто ініціатива керівництва. Згода особи є відповіддю на цю ініціативу, а наслідком згоди є призначення особи на посаду відповідно до узгодженої пропозиції. Отже, особа, попереджена про звільнення за скороченням штатів, у цьому випадку не має можливості виявити ініціативу і своє волевиявлення здійснює шляхом згоди на ініціативу керівництва.
У другому випадку необхідна ініціатива особи щодо участі в конкурсі. Спосіб виявлення такої ініціативи визначається порядком проведення конкурсу та може мати форму письмової заяви (рапорту).
Невиконання органом державної влади свого обов`язку у встановлений законом строк не може позбавляти особу права на прийняття на службу до поліції відповідно до п. 9 розділу XI Закону України "Про Національну поліцію".
Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.03.2019 року у справі №825/3735/15-а.
Матеріалами справи підтверджено, що оскарженим наказом позивач в четверте звільнений зі служби в органах внутрішніх справ за п. 64 "г" (через скорочення штатів), тобто з тих самих підстав, з яких був звільнений згідно із наказами № 348 о/с від 06.11.2015 року, № 2 о/с від 23.04.2019 року та № 2о/с від 25.02.2020, які в судовому порядку визнані протиправними та скасовані.
Суд зазначає, що приймаючи оскаржений наказ від 16.11.2020 року № 7 о/с, відповідач 1 фактично повторно звільняє позивача за пунктом 64 "Г" через скорочення штатів, ігноруючи наявність судових рішень щодо незаконного звільнення позивача, які в силу статей 129, 129-1 Конституції України є обов`язковим до виконання.
Таким чином, з урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що наказом УМВС України в Рівненській області від 10.11.2020 року № 6 о/с про поновлення капітана міліції ОСОБА_1 на посаді старшого оперуповноваженого відділу боротьби з незаконним обігом наркотиків Управління МВС України в Рівненській області із 26.02.2020 року не було відновлено порушене право позивача на працю, передбачене Конституцією України.
Відтак, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 щодо скасування наказу № 7 о/с від 16.11.2020 є підставними та обґрунтованими, відтак підлягають задоволенню.
Суд також зауважує, що звільнення працівника з підстав, не передбачених законом, або з порушенням установленого законом порядку свідчить про незаконність такого звільнення та тягне за собою поновлення порушених прав працівника.
Відповідно до частини першої статті 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
При цьому закон не наділяє орган, який розглядає трудовий спір, повноваженнями на обрання іншого способу захисту трудових прав, ніж зазначені в частині першій статті 235, статті 2401 КЗпП України, а відтак, встановивши, що звільнення відбулось із порушенням установленого законом порядку, суд зобов`язаний поновити працівника на попередній роботі.
Враховуючи протиправність оскарженого наказу щодо звільнення позивача з посади суд зазначає, що такий підлягає поновленню на посаді старшого оперуповноваженого відділу боротьби з незаконним обігом наркотиків Управління Міністерства внутрішніх справ України в Рівненській області з дати, наступної після звільнення, а саме з 17.11.2020.
У відповідності до ст.235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.
Пунктом 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 року №13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" встановлено, що при визначенні середньої заробітної плати слід виходити з того, що в усіх випадках, коли за чинним законодавством вона зберігається за працівниками підприємств, установ, організацій, це слід робити відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100.
Постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995 року "Про затвердження порядку обчислення середньої заробітної плати" передбачено, що середньомісячна заробітна плата за час вимушеного прогулу працівника обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана виплата, тобто, що передують дню звільнення працівника з роботи.
Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Так, рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 01.12.2020 у справі № 460/8172/20, яке набрало законної сили відповідно до постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.02.2021, встановлено, що оскільки починаючи з 06.11.2015 грошове забезпечення для ОСОБА_1 взагалі як таке не нараховувалося, то суд вважає, що в даному випадку до позивача підлягають застосуванню положення Інструкцій про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, затвердженої наказом МВС від 31.12.2007 №499, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12.03.2008 за №205/14896.
Зокрема, зі змісту вказаної Інструкцій, грошове забезпечення особам рядового чи начальницького складу органів внутрішніх справ обраховується та виплачується з розрахунку календарних днів відповідного місяця їх служби.
Даний висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 04.04.2019 у справі №П/811/1429/16.
Разом з тим, суд не взяв до уваги і надану відповідачем довідку про грошове забезпечення №161 від 17.11.2020 (аналогічна довідка № 5/9 від 25.01.2021 наявна в матеріалах справи), відповідно до якої посадовий оклад старшого оперуповноваженого відділу боротьби з незаконним обігом наркотиків УМВС України в Рівненській області в Рівненській області, згідно з штатним розписом становить 900,00 грн., а середньоденна заробітна плата - 29,57 грн. (а.с.26), з огляду на те, що рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 27.02.2020 у справі №460/4126/19, яке набрало законної сили 10.06.2020, встановлено, що відповідно до довідки Управління МВС України в Рівненській області №5/26 від 20.02.2020 місячне грошове забезпечення ОСОБА_1 станом на 06.11.2015 визначено в сумі 2362,50 грн. та складалося з таких видів: посадовий оклад - 900,00 грн.; оклад за спеціальним званням (капітан) - 120,00 грн.; надбавки за вислугу років (25%) - 255,00 грн.; надбавки за виконання особливо важливих завдань (50%) - 637,50 грн.; надбавки за оперативно-розшукову діяльність (50%) - 450,00 грн. Цим же ж рішенням середньоденний розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 06.11.2015 визначений в сумі 77,46 грн. (https://reyestr.court.gov.ua/Review/ 88173448).
Таким чином, судовим рішенням, яке набрало законної сили встановлено, що середньоденний розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 складав 77,46 грн, а іншої розрахункової суми наразі не існує, позаяк з вищезазначеної дати ОСОБА_1 фактично не працював і грошове забезпечення, як таке йому не нараховувалося, натомість нараховувався лише середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Календарна кількість днів, за які на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню заробітна плата (грошове забезпечення), з 17.11.2020 по 05.05.2021 становить 169.
Таким чином, за період з 17.11.2020 по 05.05.2021, на користь позивача належить стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу: 77,46 грн./день х 169 дні = 13090,74 грн.
Разом з тим, пунктом 168.5 статті 168 Податкового кодексу України визначено, що суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції у зв`язку з виконанням обов`язків несення служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.
Відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою, Кабінету Міністрів України №44 від 15.01.2004, громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби виплачується грошова компенсація.
За правилами пунктів 3-5 вказаного Порядку, виплата грошової компенсації здійснюється установами, що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби, що пов`язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб". Виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення. Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.
Таким чином, на користь позивача підлягає стягненню середнє грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 17.11.2020 по 05.05.2021 в сумі 13090,74 грн., при виплаті якої відповідач також має нарахувати і виплати позивачу компенсацію у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб.
Відповідно до пунктів 2, 3 частини 1 ст. 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць та поновлення на посаді у відносинах публічної служби.
Враховуючи наведене, рішення суду в частині стягнення грошового забезпечення на користь ОСОБА_1 у сумі 2323,80 грн. та поновлення його на посаді підлягає до негайного виконання.
Щодо позовних вимог про зобов`язання ГУ НП в Рівненській області, видати наказ про призначення капітана міліції, старшого оперуповноваженого ВБНОН УМВС України в Рівненській області Мориконя Андрія Володимировича на посаду старшого дільничного офіцера поліції сектору превенції, Сарненського районного відділу поліції ГУ НП в Рівненській області у разі відповідності вимогам до поліцейського передбачених Законом України «Про Національну поліцію» та зобов`язання ГУ НП в Рівненській області вчинити дії, спрямовані на перевірку відповідності капітана міліції, старшого оперуповноваженого ВБНОН УМВС України в Рівненській області ОСОБА_1 вимогам до поліцейських, то суду слід зазначити наступне.
Так, Верховний Суд України в постановах від 04 березня 2014 року (справа № 21-8а14), від 27 травня 2014 року (справа № 21-108а14), від 28 жовтня 2014 року (справа № 21-484а14) сформулював правову позицію, згідно з якою ліквідація юридичної особи публічного права має місце у випадку, якщо в розпорядчому акті органу державної влади або органу місцевого самоврядування наведено обґрунтування доцільності відмови держави від виконання завдань та функцій такої відмови. У разі ж покладення виконання завдань і функцій ліквідованого органу на інший орган, мова йде фактично про реорганізацію. Таким чином, встановлена законодавством можливість ліквідації державної установи (організації) з одночасним створенням іншої, яка буде виконувати повноваження (завдання) особи, що ліквідується, не виключає, а включає зобов`язання роботодавця (держави) по працевлаштуванню працівників ліквідованої установи.
Метою функціонального поділу державної влади на законодавчу, виконавчу та судову (стаття 6 Конституції України) є розмежування повноважень між різними органами державної влади та недопущення привласнення повноти державної влади однією з гілок влади (абзац перший пункту 2 мотивувальної частини) Рішення Конституційного Суду України від 24 червня 1999 року № 6-рп/1999)
Закріплені у частині третій статті 2 КАС України основні засади (принципи) здійснення адміністративного судочинства, є тими основними критеріями, які обмежують дискреційні повноваження суду.
Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Європейський суд з прав людини у свої практиці зазначив, що ефективний спосіб захисту повинен бути незалежним від будь-якої вжитої на розсуд суб`єкта владних повноважень дії, бути безпосередньо доступним для тих, кого він стосується (Рішення у справі «Гурепка проти України» від 06.09.2005) і такий спосіб захист повинен існувати незалежно від форми його вираження у правовій системі тієї чи іншої країни (Рішення у справі «Чахал проти Об`єднаного Королівства» від 15.11.1996). Ефективний спосіб захисту повинен запобігати виникненню або продовженню порушенню чи надати належне відшкодування порушенню, що мало місце (Рішення у справі «Кудла проти Польщі» від 26.10.2000).
Частиною другою статті 9 КАС України передбачалось, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Оскільки відповідачами не була дотримана процедура по працевлаштуванню працівника ліквідованої установи, а саме: належним чином не запропоновані посади, на які він може бути призначений відповідно до своєї посади та фаху, враховуючи приписи частини другої статті 9 КАС України, суд вважає, що порушені права позивача мають бути відновлені шляхом зобов`язання Головного управління Національної поліції в Рівненській області перевірити ОСОБА_1 на відповідність вимогам до поліцейських та розглянути його кандидатуру для зайняття вакантних посад у відповідності до вимог пунктів 9, 12, 13 Розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію», шляхом видання наказу з цього приводу.
При цьому, суд вважає безпідставним посилання скаржника на неможливість застосування наведеного законодавчого припису, оскільки, як було встановлено під час розгляду цієї справи, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону, всупереч наведених законодавчих приписів, скаржнику не було запропоновано посади в органах поліції.
У спірних правовідносинах невиконання органом державної влади свого обов`язку у встановлений законом строк не може позбавляти особу права на прийняття на службу до поліції відповідно до пункту 9 Розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію».
Слід також зазначити, що посада, що мала бути запропонована скаржнику, за умови його відповідності вимогам до поліцейських, може бути рівнозначною, вищою або нижчою щодо посади, яку він обіймав під час проходження служби в міліції.
До аналогічних правових висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 23.04.2020 у справі № 822/880/16, від 22.10.2020 у справі № 520/5147/19, які відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України враховуються судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Крім того, з логічного аналізу пункту 9 Розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» в контексті забезпечення конституційного права позивача на працю, суд дійшов висновку, що перевірка працівника міліції на відповідність вимогам до поліцейських має наслідком призначення особи на посаду відповідно до узгодженої пропозиції.
Таким чином, твердження відповідача 2 щодо виконання позовних вимог зобов`язального характеру шляхом прийняття наказу ГУ НП в Рівненській області № 153 від 26.01.2021, яким лише ініційовано перевірку, є безпідставними та відхиляються судом.
Отже, позовні вимоги в цій частині слід задовольнити.
Разом з тим, оскільки на момент розгляду справи у суду відсутні докази щодо наявної вакантної посади старшого дільничного офіцера поліції сектору превенції Сарненського районного відділу поліції ГУ НП в Рівненській області, то позовні вимоги ОСОБА_1 в цій частині та заперечення відповідача 2 щодо перевірки позивача на відповідність поліцейського у рамках зайняття даної посади, відхиляються судом та до задоволення не підлягають.
Аналізуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги в частині є підставними та обґрунтованими, відтак адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.
В частині решти доводів позовної заяви та відзиву відповідача 2 суд виходить з того, що всі конкретні, доречні та важливі доводи, наведені сторонами, були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції, та їм було надано належну правову оцінку.
Право на вмотивованість судового рішення є складовою права на справедливий суд, гарантованого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі "Руїз Торія проти Іспанії", параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.
У рішенні "Петриченко проти України" (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими.
Наведене дає підстави для висновку, що доводи сторін у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.
Інші зазначені в заявах по суті обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Оскільки факт наявності у позивача порушеного права знайшов своє часткове підтвердження у ході розгляду справи, то поданий позов необхідно задовольнити частково.
Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Враховуючи наведене, на користь позивача слід стягнути солідарно за рахунок бюджетних асигнувань суб`єктів владних повноважень Головного управління Національної поліції в Рівненській області та Управління МВС України в Рівненській області судовий збір у розмірі 840,80 грн., сплачений згідно платіжного доручення № Р24А843920498А14777 від 05.01.2021, що наявне в матеріалах справи.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Оскільки позивач в четверте оскаржує наказ про його звільнення та у ході виконання попередній рішень судів судом було винесено окрему ухвало, яку належним чином не було виконано відповідачами, то суд дійшов висновку щодо необхідності встановлення судового контролю за виконанням судового рішення та зобов`язання ГУ НП в Рівненській області у місячний строк з моменту набрання рішенням суду законної сили подати звіт про виконання даного рішення.
Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В И Р І Ш И В :
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Управління МВС України в Рівненській області (33000, вул. М. Хвильового, 2, м. Рівне, код ЄДРПОУ 08592282), Головного управління Національної поліції в Рівненській області (33000, вул. М. Хвильового, 2, м. Рівне, код ЄДРПОУ 40108761) про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього грошового забезпечення, зобов`язання вчинення певних дій, задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати наказ Управління МВС України в Рівненській області № 7 о/с від 16.11.2020 року в частині звільнення ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ згідно з пунктами 10 та 11 розділу ХІ Закону України "Про Національну поліцію" та пункту 64 "г" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.
Поновити ОСОБА_1 на посаді старшого оперуповноваженого відділу боротьби з незаконним обігом наркотиків Управління МВС України в Рівненській області з 17 листопада 2020 року.
Стягнути з Управління МВС України в Рівненській області на користь ОСОБА_1 середнє грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 17.11.2020 по 05.05.2021 в сумі 13090 (тринадцять тисяч дев`яносто) гривень 74 копійки, при виплаті якої нарахувати і виплати компенсацію суми податку з доходів фізичних осіб.
Зобов`язати Головне управління Національної поліції в Рівненській області перевірити ОСОБА_1 на відповідність вимогам до поліцейських та розглянути його кандидатуру для зайняття вакантних посад у відповідності до вимог пунктів 9, 12, 13 Розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію», шляхом видання наказу з цього приводу.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду в частині стягнення з Управління МВС України в Рівненській області на користь ОСОБА_1 середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць у розмірі 2323,80 грн., при виплаті якої нарахувати і виплати компенсацію суми податку з доходів фізичних осіб, та поновлення ОСОБА_1 на посаді старшого оперуповноваженого відділу боротьби з незаконним обігом наркотиків Управління МВС України в Рівненській області з 17 листопада 2020 року - виконується негайного.
Стягнути солідарно на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб`єктів владних повноважень Головного управління Національної поліції в Рівненській області та Управління МВС України в Рівненській області судові витрати на суму 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.
Встановити судовий контроль за виконанням судового рішення шляхом зобов`язання Управління МВС України в Рівненській області, Головного управління Національної поліції в Рівненській області у місячний строк з моменту набрання рішенням суду законної сили подати звіт про виконання даного рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.
У разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складений 05 травня 2021 року
Суддя Д.П. Зозуля
Судове рішення № 96704779, Рівненський окружний адміністративний суд було прийнято 05.05.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 460/9427/20. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: