Рішення № 96704288, 05.05.2021, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/657/21

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Супруна Є.Б., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу №440/657/21 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки),

В С Т А Н О В И В:

28 січня 2021 року адвокат Касумов Олег Олегович, здійснюючи представництво інтересів фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі - позивач, ФОП ОСОБА_1 ), звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Полтавській області (надалі - відповідач, ГУДПС у Полтавській області) , в якому просить визнати протиправною та скасувати вимогу відповідача від 03.04.2020 №Ф-6810-51/3164-у про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (надалі - єдиний внесок, ЄСВ) у розмірі 29 293,17 грн.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що за наслідками помилково сформованих позивачем та автоматично поданих за допомогою програми FreeZvit до контролюючого органу звітів про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2017, 2018 та 2019 роки відповідачем було сформовано оскаржувану вимогу. Зауважує, що позивач отримує пенсію по інвалідності та не приймає добровільної участі у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування, а тому, за правилом ч. 1 ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", звільняється від сплати єдиного внеску за себе.

Ухвалою судді Полтавського окружного адміністративного суду від 02.02.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 11.02.2021 заперечення представника ГУ ДПС у Полтавській області проти розгляду за правилами спрощеного позовного провадження даної справи залишено без задоволення.

Ухвалою від 16.04.2021 суд здійснив заміну відповідача у даній справі в особі Головного управління ДПС у Полтавській області (код ЄДРПОУ 43142831) на його правонаступника в особі Головного управління ДПС у Полтавській області (код ЄДРПОУ відокремленого підрозділу 44057192).

04.03.2021 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач висловив свої заперечення проти задоволення позову. Зазначає, що відповідно до даних інформаційної бази ІС "Податковий блок" в Реєстрі страхувальників позначка "ФО-інвалід" за позивачем значиться з 03.12.2015, а тому автоматичне нарахування єдиного внеску в ІКП не проводиться саме з цього моменту. При цьому, факт неодноразового подання позивачем звітів про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску свідчить про добровільну участь позивача у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування та, як наслідок, правомірність формування оскаржуваної вимоги (а.с. 45-47).

У відповіді на відзив, що надійшла до суду 17.03.2021, представник позивача навів мотиви аналогічні тим, що зазначені у позовній заяві (а.с. 59-61).

Розгляд даної справи, відповідно до статті 258, частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження.

Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

ОСОБА_1 згідно зі свідоцтвом серії НОМЕР_1 зареєстрований Виконавчим комітетом Полтавської міської ради як фізична особа - підприємець 19.01.1998, номер запису про включення відомостей про фізичну особу - підприємця до ЄДР 2 567 017 0000 000209 (а.с. 10). Відповідно до витягу №20161434000109 з реєстру платників єдиного податку від 24.12.2020 ОСОБА_1 з 01.01.2012 є платником єдиного податку 2 групи зі ставкою податку 20% доходу, отриманого від виду господарської діяльності за КВЕД: 47.52 Роздрібна торгівля залізними виробами, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами в спеціалізованих магазинах (а.с. 12).

Відповідно до наявної в матеріалах справи копії довідки до акта огляду МСЕК серії АВ №0859815 ОСОБА_1 22.02.2018 за наслідками повторного огляду встановлено другу групу інвалідності з 26.12.2017 за загальним захворюванням безтерміново (а.с. 9).

За інформацією відповідача, відповідно до інформації бази ІС "Податковий блок" в Реєстрі страхувальників міститься позначка "ФО-інвалід" з 03.12.2015, у зв`язку з чим автоматичне нарахування єдиного внеску в ІКП не проводиться з моменту отримання статусу "ФО-інвалід".

Судом з`ясовано, що позивач свого часу в електронному вигляді самостійно подавав до податкового органу, зокрема:

1) 06.02.2018 Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску №9298150318 за 2017 рік, на підставі якого в інтегрованій картці платника по єдиному внеску 09.02.2018 відповідачем здійснено нарахування за 2017 рік у сумі 8448,00 грн (а.с. 17-19);

2) 24.01.2019 Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску №9308648678 за 2018 рік, на підставі якого в інтегрованій картці платника по єдиному внеску 11.02.2019 відповідачем здійснено нарахування за 2018 рік у сумі 9828,72 грн (а.с. 20-22);

3) 02.02.2020 Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску №9333348031 за 2019 рік, на підставі якого в інтегрованій картці платника по єдиному внеску 10.02.2020 відповідачем здійснено нарахування за 2019 рік у сумі 11 016,72 грн (а.с. 23-24).

05.01.2021 засобами поштового зв`язку позивач отримав постанову про відкриття виконавчого провадження від 28.12.2020 ВП №64005470 (а.с. 25-26), з якої дізнався про наявність заборгованості зі сплати ЄСВ відповідно до вимоги ГУ ДПС у Полтавській області від 03.04.2020 №Ф-6810-51/3164-у про сплату боргу (недоїмки).

Обґрунтовуючи правомірність направлення позивачу такої вимоги, представник відповідача у відзиві зазначив, що позивач неодноразово подавав звіти про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску, що свідчить про добровільну участь позивача у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також про те, що суми самостійного визначення бази нарахування єдиного внеску фізичними особами - підприємцями, у тому числі тими, які обрали спрощену систему оподаткування і є особами з інвалідністю, підлягають сплаті на загальних підставах та не підлягають скасуванню.

Саме з цих підстав 03.04.2020 ГУ ДПС у Полтавській області була сформована вимога на ім`я ОСОБА_1 про сплату боргу (недоїмки) №Ф-6810-51/3164 про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в розмірі 29 293,17 грн (а.с. 48).

Не погодившись із правомірністю вказаної вимоги, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступних міркувань.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначено Законом України від 08.07.2010 №2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (надалі - Закон №2464-VI).

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 4 вказаного Закону платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Частина четверта статті 4 Закону № 2464-VI, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, містить застереження про те, що особи, зазначені у пунктах 4 та 51 частини першої цієї статті, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відтак, аналіз правових норм права дає підстави вважати, що звільнення фізичної особи-підприємця від сплати єдиного внеску можливе при наявності двох визначених умов, зокрема:

- така особа повинна мати статус пенсіонера за віком або інваліда, а по-друге

- отримувати відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

Водночас, виключення із вказаної категорії осіб становлять лише ті фізичні особи-підприємці, які добровільно приймають участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 затверджена Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, розділ V якої регламентує порядок добровільної сплати єдиного внеску та порядок укладення договорів про добровільну участь.

Разом з тим, порядок укладання договору про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування встановлений частиною 3 статті 10 Закону №2464-VI, відповідно до якого особи, зазначені в частині першій цієї статті, подають до органу доходів і зборів за місцем проживання відповідну заяву в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Орган доходів і зборів, що отримав заяву про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування, має право перевіряти викладені в заяві відомості та вимагати від особи, яка подала заяву, документи, що підтверджують зазначені відомості.

При цьому, з особою, яка подала заяву про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування, органом доходів і зборів в строк не пізніше ніж 30 календарних днів з дня отримання заяви укладається договір про добровільну участь відповідно до типового договору, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відтак, процедурі добровільної участі у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування особи, яка виявили бажання бути платником єдиного внеску, має передувати подання такою особою заяви, на підставі якої з нею укладається договір про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування.

З аналізу викладених норм слідує висновок про те, що фізичні особи-підприємці можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування.

У свою чергу, представник позивача у заявах по суті стверджує про відсутність укладених позивачем будь-яких договорів з контролюючим органом на добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування, що у свою чергу підтверджується матеріалами справи та не спростовано відповідачем.

Таким чином, суд не може прийняти до уваги твердження відповідача відносно того, що позивач зобов`язаний сплачувати єдиний внесок з огляду лише на сам факт добровільного звітування платником податків про нарахування ЄСВ за 2017-2019 роки.

Варто зауважити, що вимога у цій справі сформована відповідно до статті 25 Закону № 2464-VI, якою вимагається сплатити недоїмку з ЄСВ.

Відповідно до частин другої - четвертої статті 25 Закону № 2464-VI у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов`язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів. Орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону №2464-VI недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до підпунктів 14.1.153, 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу; податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Отже, податкова вимога і вимога про сплату недоїмки з ЄСВ не є тотожними документами, підстави їх формування є різними. Більш того, відповідно до пункту 1.3 статті 1 ПК України цей Кодекс не регулює, зокрема, питання погашення зобов`язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, зборів на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій. Тобто спеціальним законом у цих правовідносинах є саме Закон № 2464-VI.

Подання позивачем звітів фізичної особи-підприємця не є самостійним визначенням грошових зобов`язань в розумінні пункту 57.1 статті 57 ПК України, відповідно ці суми неможливо ототожнити з узгодженими грошовими зобов`язаннями, а тому несплата сум, зазначених у них, не свідчить про виникнення податкового боргу.

Отже, з фактом подання звітів з єдиного внеску не виникає обов`язок здійснювати його сплату, відповідно несплата цих сум не призводить до виникнення недоїмки.

Аналогічний висновок висловлений Верховним Судом у постанові від 11.02.2020 у справі №240/4809/19.

За викладених обставин суд визнає висновки відповідача з приводу наявності підстав для донарахування позивачу єдиного внеску протиправними.

Відтак, позовна вимога про визнання протиправною та скасування вимоги ГУ ДПС у Полтавській області про сплату боргу (недоїмки) від 03.04.2020 №Ф-6810-51/3164-у підлягає задоволенню, а сама вимога - скасуванню як протиправна.

Тож позов належить задовольнити у повному обсязі.

Оскільки позивач звертаючись до суду судових витрат не поніс, то й підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, 36014, код ЄДРПОУ ВП 44057192) про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Полтавській області про сплату боргу (недоїмки) від 03.04.2020 №Ф-6810-51/3164.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня підписання судового рішення.

Суддя Є.Б. Супрун