Постанова № 9670193, 20.04.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

20.04.10Справа №2а-14727/09/6/0170 (12:26) Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Латиніна Ю.А., при секретарі Усковій О. І., за участю:

представника позивача Гомза Юрія Ігоровича, довіреність № 1 від 10.12.09;

представника відповідача Говоруха Анастасії Володимирівни, довіреність № 1437/9/10 від 14.08.09,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу,

за позовом Закритого акціонерного товариства «База відпочинку «Таврида-Азот»

до Державної податкової інспекції в м. Алушті АР Крим

про скасування припису та рішення

Суть спору: Позивач звернувся з позовом до відповідача про визнання нечинними в повному обсязі податкові повідомлення-рішення № 0000442301/0 від 14.08.09; № 0000442301/1 від 11.09.09; № 0000852301/2 від 25.11.09.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач законно прийняв рішення про додаткову емісію простих іменних акцій позивача і здійснив розміщення цих додатково емітованих власних акцій серед своїх акціонерів, які виявили бажання придбати зазначені акції у кількості 567534 шт. Сума надходжень, отримана позивачем від продажу 567534 штук власних простих іменних акцій над номінальною вартістю цих акцій є емісійним доходом та не підлягає оподаткуванню у розумінні Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства»

Відповідач проти позову заперечував з посиланням положення ст. 25 Закону України «Про господарські товариства» згідно яких акції закритого акціонерного товариства можуть розподілятися між засновниками ЗАТ і не можуть розповсюджуватися шляхом підписки, купуватися та продаватися на біржі. ЗАТ «База відпочинку «Таврида-Азот» додатково випустило прості іменні акції кількістю 567534 акцій на суму 5675340,00 грн., та продало ТОВ «Artols Finanses», яке не є засновником позивача. Позивач отримав дохід, який підлягав оподаткуванню в порядку Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства», а оскаржувані податкові повідомлення-рішення відповідають вимогам податкового законодавства.

Заслухав пояснення сторін, розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

18.09.08 ЗАТ «База відпочинку «Таврида-Азот» прийнято рішення про додаткову емісію простих іменних акцій у кількості 570000 штук загальною номінальною вартістю 5700000 грн. з метою розміщення цих акцій серед акціонерів, що підтверджується Протоколом загальних зборів акціонерів б/н від 18.09.08 (а.с. 70-72).

Згідно договору купівлі-продажу від 25.11.08 року № 1 укладеного між ТОВ «Artols Finances» та ЗАТ «База відпочинку «Таврида-Азот» здійснено продаж акцій кількістю 567534 простих іменних акцій, номінальною вартістю 10,00 грн., вартість проданих акцій склала 5675340,00. Від покупця надійшли грошові кошти в іноземній валюті, згідно платіжного доручення від 05.12.08 року № 1 у розмірі 1095340,62 доларів США, по курсу 7,3598 грн. за 1 долар США, що склало 8061487,90 грн. Дохід від продажу цінних паперів склав 2386147,90 грн.

03.08.09 ДПІ в м. Алушті АРК проведена перевірка Закритого акціонерного товариства «База відпочинку «Таврида-Азот» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.08 по 31.03.09 валютного та іншого законодавства за період з 01.01.08 по31.03.09 , про що складений акт № 1014/23/33520494 (а.с. 10-55).

Документальною перевіркою встановлено порушення позивачем п. 3.1 ст. 3, п.п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4, пп. 5.3.9.п. 5.3 ст. 5, п. 6.1 ст. 6 , п. 17.2. ст.. 17 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства», а саме встановлено заниження податку на прибуток підприємства на загальну суму 173790, 00, у тому числі за 2 квартал 2008 року в сумі 220, 00 грн., за 4 квартал 2008 року в сумі 174570,00 грн.

На підставі вищезазначеного акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення від 14.08.09 року № 0000442301/0 про визначення податкового зобовязання з податку на прибуток підприємства в сумі 243328,00 грн. в тому числі за основаним платежем в сумі 173790,00 грн та за штрафними санкціями 69538,00 грн. (а.с. 56).

Позивач оскаржив в адміністративному порядку згідно приписів п.п.5.2.2 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» вищезазначене рішення. Рішенням ДПА в АРК від 19.11.09 року № 11944/25-023 про результати розгляду скарги на рішення № 0000442301/0 та № 0000442301/1 скаргу задоволено частково зазначені рішення скасовані в частині визначення штрафних санкцій з податку на прибуток у розмірі 17357,00 грн, зменшено суму нарахованих позивачу штрафних санкцій до 52071,00 грн. (а.с. 62-68). Винесено податкове повідомленні-рішення № 0000442301/2 від 25.11.09, яким нараховані суми податкового зобовязання з основного платежу у розмірі 173790,00 грн та штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 52071,00 грн. (а.с. 69).

Вирішуючи позовні вимоги суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 7.6.1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" платник податку веде окремий податковий облік фінансових результатів операцій з цінними паперами у розрізі окремих видів цінних паперів, а також фондових та товарних деривативів. При цьому облік операцій з акціями ведеться разом з іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами.

Якщо протягом звітного періоду витрати на придбання кожного з окремих видів цінних паперів, а також деривативів, понесені (нараховані) платником податку, перевищують доходи, отримані (нараховані) від продажу (відчуження) цінних паперів або деривативів такого ж виду протягом такого звітного періоду, від'ємний фінансовий результат переноситься на зменшення фінансових результатів від операцій з цінними паперами або деривативами такого ж виду майбутніх звітних періодів у порядку, визначеному статтею 6 цього Закону.

Якщо протягом звітного періоду доходи від продажу кожного з окремих видів цінних паперів, а також деривативів, отримані (нараховані) платником податку, перевищують витрати, понесені (нараховані) платником податку внаслідок придбання цінних паперів або деривативів такого ж виду протягом такого звітного періоду (з урахуванням від'ємного фінансового результату від операцій з цінними паперами чи деривативами такого ж, виду минулих періодів), прибуток включається до складу валових доходів такого платника податку за результатами такого звітного періоду.

Норми цього пункту не поширюються на операції з емісії корпоративних прав або інших цінних паперів, що здійснюються платником податку, а також з їх зворотного викупу або погашення таким платником податку.

Статтею 1 Закону України „Про цінні папери та фондовий ринок" надано визначення наступних термінів:

емісія - установлена законодавством послідовність дій емітента щодо випуску та розміщення емісійних цінних паперів;

розміщення цінних паперів - відчуження цінних паперів емітентом або андеррайтером шляхом укладення цивільно - правового договору з першим власником;

перший власник - особа, яка отримала цінні папери у власність безпосередньо в емітента (або в особи, що видала цінний папір) чи андеррайтера під час розміщення цінних паперів.

Статтею 2 Закону України „Про цінні папери та фондовий ринок" обумовлено:

Учасники фондового ринку - емітенти, інвестори, саморегульовані організації та професійні учасники фондового ринку.

Емітент - юридична особа, яка від свого імені розміщує емісійні цінні папери та бере на себе зобов'язання щодо них перед їх власниками.

Інвесторами в цінні папери - фізичні та юридичні особи, резиденти і нерезиденти, які набули права власності на цінні папери з метою отримання доходу від вкладення коштів та/або набуття відповідних прав, що надаються власнику цінних паперів відповідно до законодавства.

Фондовий ринок поділяється на первинний та вторинний.

Первинний ринок цінних паперів - сукупність правовідносин, пов'язаних з розміщенням цінних паперів.

Вторинний ринок цінних паперів - сукупність правовідносин, пов'язаних з обігом цінних паперів.

Отже, згідно з вищевикладеними нормами законодавства, операції з цінними паперами розподілено на два рівні - первинні, тобто операції з емісії цінних паперів і їх подальшого розміщення, і вторинні - операції з цінними паперами на фондовому ринку, а також їх позабіржовий обіг.

При цьому основними учасниками операцій з емісії цінних паперів на первинному ринку є : емітент таких цінних паперів, який випускає та розміщує цінні папери; первинний власник, який є інвестором.

Тобто, операції з емісії цінних паперів не відносяться до операцій з торгівлі цінними паперами.

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку висловила свій погляд з цього питання у пункті 1 Рішення ДКЦПФР від 29.10.02 р. № 321, яким установлено, що не відносяться до торгівлі цінними паперами операції розміщення емітентом власних цінних паперів.

Норми п. 7.6 ст. 7 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" в частині визначення „витрат" та „доходів" від операцій з емісії корпоративних прав або інших цінних паперів, що здійснюються платником податку, не застосовується для операцій з емісії цінних паперів.

Тлумачення терміну „витрати" в розумінні п. 7.6 ст. 7 Закону наведено в пп. 7.6.3, в якому зазначено: під терміном "витрати" слід розуміти суму коштів або вартість майна, сплачену (нараховану) платником податку продавцю цінних паперів та деривативів, як компенсація їх вартості.

Тобто, вищезазначений термін використовується виключно до операцій з торгівлі цінними паперами та деривативами, а не для операцій з первинного випуску цінних паперів, які не є операціями з торгівлі цінними паперами. А платники податків - учасники такої емісії не мають підстав для відображення в окремому податковому обліку фінансових результатів операцій з цінними паперами витрат по одержанню цінних паперів.

Позиція ДПА України з вищевикладеного питання наведена у листах № 101/2/15-1110 від 11.03.04 р. „ ... операція з первинного випуску цінних паперів не є операцією з торгівлі цінними паперами, і підприємства - учасники такої емісії не мають підстав для відображення в податковому обліку витрат по випуску та одержанню цінних паперів ...", № 3335/6/12-0216 від 21.04.05 р. „ ... лише в момент здійснення продажу, придбаного у емітента цінного паперу, підприємство має право на відображення витрат, пов'язаних із придбанням такого цінного паперу та доходів від його продажу ..."

Відповідно до п. 1.28.2 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" № 334/94 - ВР від 28.12.94р. (в редакції від 22.05.97 р. №283/97-ВР (із змінами та доповненнями)), пряма інвестиція - це господарська операція, яка передбачає внесення коштів або майна до статутного фонду юридичної особи в обмін на корпоративні права, емітовані такою юридичною особою.

В нормах п. 7.6 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" не йдеться про „емісію". Абзацом п'ятим пп. 7.6.1 п. 7.6 ст. 7 Закону встановлено, що норми цього пункту, тобто всього п. 7.6 „Оподаткування операцій з цінними паперами та деривативами", „ ... не поширюються на операції з емісії корпоративних прав або інших цінних паперів, що здійснюються платником податку, а також з їх зворотного викупу або погашення таким платником податку ...". Дія вимог п. 7.6 ст. 7 Закону не поширюється не тільки на емітента, а і на всіх учасників операцій з емісії корпоративних прав або інших цінних паперів, в яких завжди беруть участь дві сторони - емітент та інвестор.

Згідно положень ст. 1 Закону України «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні» реєстр власників іменних цінних паперів - складений реєстратором на певну дату список власників іменних цінних паперів та номінальних утримувачів. Реєстратор - юридична особа - суб'єкт підприємницької діяльності, який одержав у встановленому порядку ліцензію на ведення реєстрів власників іменних цінних паперів. Одночасно вищезазначеними нормами також передбачено, що сертифікат - бланк цінного паперу, який видається власнику цінного паперу (цінних паперів) і містить визначені законодавством реквізити та назву виду цінного паперу (акція, облігація тощо) або найменування "сертифікат акцій (облігацій тощо)" і засвідчує право власності на цінний папір (цінні папери).

Положеннями ч. 1 ст. 6 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» власник акцій є акціонером цього акціонерного товариства.

Таким чином, право власності на акції, випущені в документарній формі, і правовий статус акціонера підтверджується не статутом акціонерного товариства, а виданим акціонеру сертифікатом про право власності на акції, а тому зміна складу акціонерів акціонерного товариства не повинна відображатися у статуті цього акціонерного товариства.

З матеріалів справи, зокрема витягу з журналу записів в реєстрі власників іменних цінних паперів ЗАТ «База відпочинку «Таврида-Азот» ТОВ «Artols finanses» придбало акції позивача у кількості 79654 шт. та станом на 10.09.08 було акціонером останнього, про що був наданий сертифікат серії А № 33. Згідно зазначеного витягу позивач 20.07.09 здійснив первинне розміщення простих іменних акцій у кількості 567534 шт. на суму 5675340,00 грн., які придбав акціонер позивача ТОВ «Artols finanses», про що був наданий сертифікат серії А № 35.

Отже, уся сума перевищення надходжень у розмірі 1219939,00 грн. отриманих позивачем від продажу ТОВ «Artols finanses» 567534 штук простих іменних акцій позивача над номінальною вартістю цих акцій є емісійним доходом.

До спірних правовідносин підлягають застосуванню норми п.п. 4.2.9.п.4.2.ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», згідно до яких не підлягають включенню до складу валового доходу суми одержаного платником податку емісійного доходу.

Отже, емісійний дохід товариства, отриманий внаслідок продажу товариством власних акцій (корпоративних прав) в процесі їх первинного розміщення (первинне розміщення відбувалось при збільшені статутного капіталу товариства) не оподатковується податком на прибуток.

Згідно з ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач при винесенні оскаржуваних податкових повідомлень рішень не дійв у спосіб, визначений ст. 19 Конституції України, тобто згідно з вимогами чинного законодавства України, а позовні вимоги є доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ч. 2 ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Оскільки позивачем заявлена вимога про визнання оскаржуваних податкових повідомлень-рішень нечинними, суд, керуючись ч. 2 ст. 11, ст. 163 КАС Україниз метою повного захисту прав, свобод та інтересів сторін, вважає за доцільне вийти за межі позовних вимог та визнати противоправними та скасуватиподаткові повідомлення-рішення № 0000442301/0 від 14.08.09; № 0000442301/1 від 11.09.09; № 0000852301/2 від 25.11.09.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Під час судового засідання, яке відбулось 20.04.10 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАС України постанову складено 26.04.10 року.

Керуючись ст. ст. 160-163, ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Визнати противоправними та скасуватиподаткові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Алушті АР Крим № 0000442301/0 від 14.08.09; № 0000442301/1 від 11.09.09; № 0000852301/2 від 25.11.09.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Закритого акціонерного товариства «База відпочинку «Таврида-Азот» судові витрати у розмірі 3, 40 грн.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то постанова набирає законної сили через 10 днів з дня отримання особою копії постанови, у разі неподання нею заяви про апеляційне оскарження.

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Латинін Ю.А.