
Справа № 646/2223/18
Провадження № 1-кп/645/93/21
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 квітня 2021 року судова колегія Фрунзенського районного суду м. Харкова у складі:
головуючого - судді Горпинич О.В.
суддів - Іващенка С.О., Ульяніч І.В.
секретаря судового засідання - Іванії К.В.,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - Бондарчук Я.В.,
захисника обвинуваченого - адвоката Левкова В.М.,
обвинуваченого - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Харкова кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,
в с т а н о в и л а:
В провадженні Фрунзенського районного суду м. Харкова знаходиться вищевказане кримінальне провадження.
В судовому засіданні прокурор звернулася до суду з письмовим клопотанням, яким просила призначити додаткову амбулаторну судово-психіатричну експертизу відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , зазначаючи, що за результатами досудового розслідування ОСОБА_1 , обвинувачується в тому, що 28.09.2017 року приблизно в період часу з 02-00 години до 03-00 години, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, знаходився за адресою: АДРЕСА_1 , де у нього раптово виник умисел, направлений на протиправне заподіяння смерті ОСОБА_2 , з мотивів неприязних відносин, які виникли між ними. ОСОБА_1 , сприймаючи образи ОСОБА_2 , як нікчемний привід для своїх протиправних дій, скоїв умисне вбивство останньої, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині (вбивство). Відповідно до висновку судово - психіатричної експертизи № 793 ОСОБА_1 страждає на хронічне психічне захворювання у формі синдрому залежності внаслідок вживання алкоголю. У період часу, якому відповідає правопорушення, ОСОБА_1 перебував у стані вищевказаного хронічного психічного захворювання, поза тимчасового розладу психічної діяльності. Міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. Станом на 08.11.2017 року застосування примусових заходів медичного характеру не потребував.
Однак, в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 перебуваючи у ДУ «Харківській слідчий ізолятор» 11.12.2017 року спричинив собі множинні різані рани шиї, у зв`язку з чим перебував на лікуванні. У зв`язку з встановленням нових фактів, а також те, що для вирішення питання про наявність або відсутність у обвинуваченого психічного захворювання та його здатності повністю або частково усвідомлювати значення своїх дій і керувати ними, а також для додаткового з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання, виникла необхідність у проведенні додаткового експертного дослідження психічного стану обвинуваченого ОСОБА_1 ..
В судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_1 - адвокат Левков В.М. просив задовольнити клопотання прокурора частково та звернувся до суду із письмовим клопотанням, яким просив призначити стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 повторну судово-психіатричну експертизу на вирішення якої поставити наступні запитання:
-чи страждає ОСОБА_1 на будь які психічні захворювання? Якщо так, то чи може він усвідомлювати свої дії та керувати ними?
-в якому психічному стані знаходився ОСОБА_1 в момент вчинення злочину, а саме: 27.09.2017 року?
-чи міг він усвідомлювати свої дії та керувати ними?
-які саме події, які мале місце 27.09.2017 року знайшли своє відображення в пам`яті ОСОБА_1 .?
-якщо таке відображення має фрагментарний характер, то саме до яких подій 27.09.2017 року відносяться такі фрагменти та чим це зумовлено?
-чи проявлявся у ного тимчасовий розлад психічної діяльності та в яких діях проявлялось наведене?
-чи перебував ОСОБА_1 під час подій 27.09.2017 року у стані фізіологічного афекту (стані сильного душевного хвилювання)?
-чи страждає ОСОБА_1 від наркологічної або алкогольної залежності?
В обґрунтуванням клопотання зазначалося, що під час амбулаторної психіатричної експертизи, проведеної 08.11.2017 року (висновок експерта № 793) вбачається, що ОСОБА_1 страждає на психічне захворювання.
В той же час, експертом зроблено висновок про те, що ОСОБА_1 повністю усвідомлював події.
Так, згідно наведенного експертного висновку зазначено, що ОСОБА_1 "события правонарушения, в котором он подозревается, помнит в полном объеме, обьясняет без..интерпретации», в той же час експерти вказують на те, що «....Запамятование некоторых моментов криминала на которые ссылается обследуемый, является фактором субъективным, не носит психического характера и не противоречит вишевказаному, так як запамятование может быть одним из признаков ..алкогольного опьянения». Однак, не зрозуміло яким чином зроблений такий висновок, та до якого періоду відноситься наведене, оскільки на час проведення експертного обстеження 08.11.2017 року у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння експертом не виявлено, а твердження про взаємозв`язок «запамятовування» підозрюваного з його станом 27.09.2017 року виключає попередній висновок експерта про те, що він пам`ятає події правопорушення в повному обсязі. Таким чином, в наведенному висновку експертів маються взаємовиключні обставини стосовно психічного стану ОСОБА_1 на час інкримінованих йому подій, оскільки твердження про те що він обставини подій «помнит в полном объеме» суперечить іншому висновку про «запоминание отдельных моментов криминала». Однак, які саме «окремі події криміналу» ОСОБА_1 «запам`ятував» експерт не зазначив, в той же час встановлення його обставин, зокрема мотиву, часу, характеру подій та обставин, які їм передували, передбачає необхідність фактичного з`ясування об`єктивної та суб`єктивної сторони злочину який інкримінується ОСОБА_1 що не можливо без з`ясування ознак усвідомлення таких обставин підозрюваним. Допит експерта в судовому засіданні не усунув такі протиріччя в наслідок відмови експерта надати відповідні пояснення. Крім того, експерт відмовився і зазначити про те, чи застосовувалися будь-які об`єктивні методики встановлення психічного стану ОСОБА_1 на час його обстеження та пояснити, на підставі яких об`єктивних критеріїв були зроблені відповідні висновки, що свідчить про цілком суб`єктивне враження експерта стосовно поведінки ОСОБА_1 , яке не підтверджене будь-якими іншими матеріалами справи та їм суперечить. Внаслідок наведеного, отриманий експертний висновок є незрозумілим, суперечить іншим матеріалам справи, що зумовлює відповідне клопотання в порядку ст. 332 КПК України. Вважав, що проведення повторної судової психіатричної експертизи ОСОБА_1 з приводу тих питань, які були поставлені слідчим під час досудового розслідування дозволить усунути вказанні протиріччя стосовно психічного стану підсудного, що буде сприяти ухваленню об`єктивного вироку з урахуванням всіх обставин справи та доказів, які не будуть мати сумнівний характер.
Крім того, в клопотанні захисника вказувалося, в період з 11.12.2017 року по 15.12.2017 року підозрюваний ОСОБА_1 знаходився у КП «Харківський міський клінічній лікарні швидкої та невідкладної медичної допомоги» з приводу множинних ран шиї вісочної частини. Геморагічний шок. З приводу наведеного ОСОБА_1 пояснював в судовому засіданні про те, що він намагався здійснити самогубство. Такі дії, свідчать про порушення психіки обвинуваченого, що є додатковою підставою для призначення повторної судової психіатричної експертизи ОСОБА_1 , оскільки висновок про відсутність у нього ознак психічного захворювання суперечить відомостям стосовно його поведінки Під час амбулаторної психіатричної експертизи, проведеної 08.11.2017 року вбачається, що ОСОБА_1 страждає на психічне захворювання, що не перешкоджало йому усвідомлювати події. Однак, наявні протиріччя у зазначеній амбулаторній експертизі з урахуванням подальшої повіденки ОСОБА_1 свідчить про необхідність більш детального обстеження обвинуваченого, що передбачає достатньо тривалий час такого обстеження по відношенню до умов амбулаторного дослідження, що можливо зробити тільки в умовах стаціонарного обстеження в спеціалізованому медичному закладі. Таким чином, дослідження психічного стану здоров`я обвинуваченого ОСОБА_1 з приводу подій 27.09.2017 року має суттєве значення для з`ясування всіх обставин справи.
Обвинувачений ОСОБА_1 не заперечував проти призначення судово-психіатричної експертизи відносно нього.
Судова колегія, вислухавши учасників кримінального провадження, дійшла до наступного висновку.
Що стосується клопотання прокурора, то воно підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Стаття 1 Закону України «Про судову експертизу» передбачає, що судова експертиза це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів досудового розслідування чи суду.
Згідно ч. 1 ст. 332 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених статтею 242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 332 КПК України, суд має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам незалежно від наявності клопотання, якщо:
1) суду надані кілька висновків експертів, які суперечать один одному, а допит експертів не дав змоги усунути виявлені суперечності;
2) під час судового розгляду виникли підстави, передбачені частиною другою статті 509 цього Кодексу;
3) існують достатні підстави вважати висновок експерта (експертів) необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає інші обґрунтовані сумніви в його правильності.
Відповідно до ч. 1 ст. 242 КПК України експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, яких залучають сторони кримінального провадження або слідчий суддя за клопотанням сторони захисту у випадках та порядку, передбачених статтею 244 цього Кодексу, якщо для з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання.
Зі змісту частини другої вказаної статті слідує, що проведення експертизи є обов`язковим для визначення психічного стану підозрюваного, обвинуваченого, за наявності відомостей, які викликають сумнів щодо його осудності, обмеженої осудності.
Згідно висновку судово-психіатричної експертизи № 793 від 08.11.2017 року ОСОБА_1 страждає на хронічне психічне захворювання у формі синдрому залежності внаслідок вживання алкоголю. У період часу, якому відповідає правопорушення, ОСОБА_1 перебував у стані вищевказаного хронічного психічного захворювання, поза тимчасового розладу психічної діяльності. Міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. Станом на 08.11.2017 року застосування примусових заходів медичного характеру не потребував.
Однак, в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 перебуваючи у ДУ «Харківській слідчий ізолятор» 11.12.2017 року спричинив собі множинні різані рани шиї, у зв`язку з чим перебував на лікуванні. З приводу множинних ран шиї ОСОБА_1 пояснював в судовому засіданні про те, що він намагався здійснити самогубство.
Оскільки визначення психічного стану обвинуваченого відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 91 КПК України є обставиною, що підлягає доказуванню у кримінальному провадженні, іншими способами психічний стан обвинуваченого на даний час встановити неможливо, враховуючи встановлення нових фактів, а також те, що для вирішення питання про наявність або відсутність у обвинуваченого психічного захворювання та його здатність повністю або частково усвідомлювати значення своїх дій і керувати ними, а також з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання суд дійшов висновку, що потреби судового розгляду кримінального провадження виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи та дають підстави для призначення амбулаторної додаткової судову психіатричної експертизи.
Питання проведення судово-психіатричної експертизи регулюється Порядком проведення судово-психіатричної експертизи, затвердженої наказом МОЗ від 08.10.2001 року №397 (зареєстрованим в Міністерстві юстиції України №219/6507 від 01.03.2002 року).
Зважаючи, що в судовому засіданні доведено наявність підстав, передбачених ч.2 п.3 ст. 242 КПК Укарїни, а тому, для вирішення питань, що мають істотне значення для кримінального провадження необхідне залучення експерта, в зв`язку з чим клопотання слід задовольнити та призначити додаткову амбулаторну судово-психіатричну експертизу відносно обвинуваченого ОСОБА_1 ..
Проведення експертизи слід доручити лікарям-експертам, з поставленням перед ними запитань, які вказані у клопотанні прокурора.
Відповідно до п. 16 наказу «Про затвердження Порядку проведення судово-психіатричної експертизи» за потреби отримати додаткові матеріли експерт подає клопотання про надання йому додаткових матеріалів та повертає органу (особі), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), матеріали, надані для проведення експертизи.
Враховуючи, що для проведення судово-психіатричної експертизи щодо визначення психічного стану обвинуваченого необхідні матеріали кримінального провадження та амбулаторна картка ОСОБА_1 , зважаючи, що прокурор не заперечувала з приводу дослідження експертом матеріалів наданого кримінального провадження, суд вважає за необхідне надати в розпорядження експертів матеріали кримінального провадження № 12017220060002074 від 28.09.2017 року за обвинуваченням ОСОБА_1 та матеріали кримінальної справи №646/2223/18, № 1-кп/645/93/21, а також амбулаторну картку ОСОБА_1 № 32443.
Що стосується клопотання захисника, то воно задоволенню не підлягає.
Повторною є експертиза, під час проведення якої досліджуються ті самі об`єкти і вирішуються ті самі питання, що й при проведенні первинної (попередніх) експертизи (експертиз). За наявності сумнівів у правильності висновку експерта (необґрунтованість, суперечність з іншими матеріалами справи тощо) за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи суд може призначити повторну експертизу, доручивши її проведення іншим експертам.
Постановою Пленуму Верховного Суду України №8від 30.05.97р.«Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» роз`яснено, що повторна експертиза призначається, коли є сумніви у правильності висновку експерта, пов`язані з його недостатньою обґрунтованістю чи з тим, що він суперечить іншим матеріалам справи, а також за наявності істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи. Істотними можуть визнаватися, зокрема, порушення, які призвели до обмеження прав обвинуваченого чи інших осіб.
В судовому засіданні не встановлено сумніві у правильності, а також необґрунтованості, суперечності з іншими матеріалами справи висновку судово - психіатричної експертизи № 793 від 08.11.2017 року відносно ОСОБА_1 ..
Із матеріалів справи не вбачається та стороною захисту не надано жодних доказів на підтвердження необхідності призначення повторної судово-психіатричної експертизи.
Крім того, захисником не надано доказів того, що є необхідність для здійснення тривалого спостереження та дослідження в умовах психіатричного стаціонару в спеціалізованому медичному закладі обвинуваченого ОСОБА_1 , як про це зазначає захисник в своєму клопотанні.
Судова колегія вважає необґрунтованими захисником обвинуваченого клопотання в частині включення до переліку питань, поставлених на вирішення експертам, що стосуються психічного стану ОСОБА_1 в момент вчинення інкримінованих дій, оскільки вказані питання досліджені у висновку судово-психіатричної експертизи № 793 від 08.11.2017 в ході досудового розслідування.
Незгода сторони захисту з експертним висновком не може бути підставою для призначення повторної експертизи.
В судовому засіданні не надано жодних доказів того, що 27.09.2017 року під час подій, які інкримінуються ОСОБА_1 , останній перебував в стані сильного душевного хвилювання, не надано.
На підставі викладеного, судова колегія відмовляє в задоволенні клопотання захисника.
Керуючись ст. ст. 101, 242, 332, 350, 371, 372 КПК України, суд,-
п о с т а н о в и л а:
В задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 - адвоката Левкова В.М. про проведення повторної та додаткової судово-психіатричної експертизи - відмовити.
Клопотання прокурора про призначення додаткової амбулаторної судово-психіатричної експертизи задовольнити.
Призначити додаткову амбулаторну судову психіатричну експертизу, проведення якої доручити експертам 18-го відділення ХОКПЛ №3.
На вирішення експертизи поставити наступні запитання:
- чи страждає обвинувачений ОСОБА_1 . на теперішній час психічною хворобою, що позбавляє його можливості усвідомлювати свої дії або керувати ними? Якщо так, то коли почалася ця психічна хвороба?
-чи потребує обвинувачений ОСОБА_1 застосування до нього примусових заходів медичного характеру, якщо так, то яких саме?
Для дослідження експертам:
- доставити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який перебуває в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» за адресою: м. Харків вул. Полтавський Шлях, 99;
- матеріали судової справи у кримінальному провадженні № 12017220060002074 від 28.09.2017 року та оригінали медичної карти ОСОБА_1 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя - О.В. Горпинич
Судді - С.О. Іващенко
І.В. Ульяніч
Судове рішення № 96700191, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова) було прийнято 30.04.2021. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 646/2223/18. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: