Ухвала суду № 96700154, 30.04.2021, Індустріальний районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Харкова)

30.04.2021

Справа № 644/ 944 /21

н/п 2-з/644/ 24 /21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2021 року м. Харків

Орджонікідзевський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Сітало А.К.,

за участю секретаря – Трач М.В.,

розглянувши в приміщенні Орджонікідзевського районного суду м. Харкова заяву представника позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Комунального підприємства «Харківські теплові мережі», третя особа – Міжрайонний відділ державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах м. Харкова Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про захист прав споживачів щодо оскарження суми заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернувся до суду в інтересах позивача з позовною заявою, в якій просить: 1) визнати розрахунок нарахувань КП «Харківські теплові мережі» за не житловим приміщенням ОСОБА_4 за період з 27.11.2013 року по 14.04.2014 року розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , першого та другого поверхів заборгованості по сплаті за спожиту теплову енергію незаконним; 2) зобов`язати КП «Харківські теплові мережі» провести перерахунок по нежитловим приміщенням ОСОБА_4 за період з 27.11.2013 року по 14.04.2014 року розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , першого та другого поверхів заборгованості по сплаті за теплову енергію у відповідності до діючого законодавства.

Ухвалою суду від 19.04.2021 року відкрито провадження по справі та призначено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Після відкриття провадження у справі, представник позивача ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про забезпечення позову в якій просить: 1) призупинити виконавчі дії та виконавчі провадження № 50491693 та № 50492017 відкриті 14.03.2016 року старшим державним виконавцем Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах м. Харкова Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Гусєвою Н.Г. на підставі виконавчих листів по справі № 644/9048/15-ц виданих для примусового виконання рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 10.12.2015 року про стягнення з ОСОБА_4 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» вартості спожитої теплової енергії в розмірі 86 284,94 грн. та судових витрат в розмірі 862,85 грн. в яких на підставі ухвали Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 15.11.2019 року замінено сторону (боржника) ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , на його спадкоємця – ОСОБА_5 ; 2) зняти усі арешти та заборони накладені на ОСОБА_3 , накладені у виконавчих провадженнях № 50491693 та № 50492017.

В обґрунтування заяви представник позивача посилається на те, що в провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до КП «Харківські теплові мережі» про захист прав споживачів, щодо оскарження суми заборгованості.

Після заміни сторони боржника у вказаних виконавчих провадженнях з ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на його спадкоємця – ОСОБА_5 , відповідач - КП «Харківські теплові мережі» через державну виконавчу службу вживає заходів до стягнення з позивача вартість безпідставно спожитої теплової енергії в розмірі 86 284,94 грн. та судових витрат в розмірі 862,85 грн.

Зокрема, державним виконавцем накладений арешт на банківські картки позивача, у тому числі і на соціальну картку для виплати допомоги при народженні дитини. Також накладений арешт на все майно позивача, а тому існує ймовірність того, що вказане майно буде продане, а тому невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду прийнятим за позовом ОСОБА_1 .

Суд, дослідивши заяву про забезпечення позову та зміст позовної заяви, приходить до висновку, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частин першої, другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п. п. 1, 2, 4 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується зокрема шляхом: 1) накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Відповідно до вимог ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи.

Судом встановлено, що рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 10.12.2015 року позовні вимоги Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» задоволені та стягнуто з ОСОБА_4 вартість безпідставно спожитої теплової енергії у розмірі 86 284,94 грн. та судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 862,85 грн.

Постановами старшого державного виконавця від 14.03.2016 року Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах м. Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області відкрито виконавчі провадження № 50491693, № 50492017 з примусового виконання виконавчих листів по справі № 644/9048/15-ц виданих для примусового виконання рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 10.12.2015 року про стягнення з ОСОБА_4 на користь КП «Харківські теплові мережі» заборгованості у розмірі 86 284,94 грн. та судових витрат в розмірі 862,85 грн.

ІНФОРМАЦІЯ_1 боржник у виконавчих провадженнях ОСОБА_4 помер.

У зв`язку зі смертю боржника ОСОБА_4 , ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 15.11.2019 року замінено сторону (боржника) замість ОСОБА_4 (реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_1 ), померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , на спадкоємця - ОСОБА_5 (реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_2 ), у виконавчих провадженнях № 50491693, № 50492017, відкритих на підставі виконавчих листів № 644/9048/15-ц виданих для примусового виконання рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 10.12.2015 року.

Таким чином, рішення суду від 10.12.2015 року по справі № 644/9048/15-ц перебуває на примусовому виконанні.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову є обмеженням суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Згідно із пунктом 5 частини першої та частини третьої статті 150 ЦПК України позов може бути забезпечено зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) з урахуванням доказів, наданих стороною для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись, зокрема у тому, що між сторонами дійсно виник спір, існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позовних вимог, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також співмірність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, що звернулася з таким клопотанням, заявленим позовним вимогам.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Обґрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів позивача у справі в разі невжиття заходів забезпечення позову. Відповідно, звертаючись із заявою про забезпечення позову, особа має довести належність їй таких прав та що невжиття заходів забезпечення позову призведене до утруднення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, при цьому існування загрози порушення прав позивача повинно мати очевидний та об`єктивний характер.

Під час оцінки такої співмірності суду необхідно враховувати безпосередній зв`язок заяви про забезпечення позову з предметом позову, співвідношення заявленій вимозі, необхідність вжиття забезпечувальних заходів.

При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Недопустимо забезпечувати позов шляхом зупинення виконання судових рішень, що набрали законної сили (пункт 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»).

На стадії виконавчого провадження виконавчий документ виданий на підставі рішення суду, прирівнюється до напису нотаріуса.

Отже, обраний представником позивача спосіб забезпечення позову не відповідає його меті та завданням цивільного судочинства.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що недопустимо забезпечувати позов шляхом зупинення виконання судових рішень, що набрали законної сили, а заява представника позивача про забезпечення позову передбачає заборону державному виконавцю вчиняти будь-які дії з майном боржника – позивача по справі, в межах виконавчого провадження.

В заяві про забезпечення позову, представник позивача також просив зняти усі арешти та заборони накладені на ОСОБА_3 , накладені у виконавчих провадженнях № 50491693 та № 50492017.

Разом з тим, до заяви про забезпечення позову та до позовної заяви не додано жодних доказів, які б підтверджували вказані обставини щодо накладення арешту на будь-яке майно боржника в межах виконавчих проваджень № 50491693, № 50492017.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно з частинами третьою–п`ятою статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» у разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

У пункті 24 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» судам роз`яснено, що вимоги сторони виконавчого провадження про зняття арешту з майна розглядаються не у позовному провадженні, а як оскарження рішення державного виконавця про оцінку майна в процесуальному порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України, оскільки є процесуальною дією державного виконавця незалежно від того, яка конкретно особа (сам державний виконавець, залучений ним суб`єкт оціночної діяльності чи особа, яка рецензувала звіт про оцінку майна) здійснювала відповідні дії, так як виконавчо-процесуальні відносини виникли між сторонами виконавчого провадження та державним виконавцем і між державним виконавцем та суб`єктом оціночної діяльності.

Вимоги інших осіб щодо належності їм, а не боржникові майна, на яке накладено арешт, вирішуються шляхом пред`явлення ними відповідно до правил судової юрисдикції позову до боржника та особи, в інтересах якої накладено арешт, про визнання права власності на це майно і зняття з нього арешту. У такому ж порядку розглядаються вимоги осіб, які не є власниками майна, але володіють ним на законних підставах. Орган державної виконавчої служби у відповідних випадках може бути залученим судом до участі у справі як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

Висновки суду узгоджуються з позицією Верховного Суду викладеною в Постанові від 28.10.2020 року по справі № 204/2494/20.

У зв`язку з вище викладеним, суд приходить до висновку про відсутність підстав вжиття заходів забезпечення позову, з підстав зазначених в заяві.

Керуючись ст. ст. 149, 150, 154, 260-261, 353-354, п. 15 п. п. 15.5 ч.1 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Заяву представника позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 про забезпечення позову – залишити без задоволення.

Копію ухвали направити заявнику для відома.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Орджонікідзевський районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляційної скарги в п`ятнадцятиденний строк з дня її проголошення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст ухвали складено – 05.05.2021 року.

Суддя: А. К. Сітало