Постанова № 9669991, 08.04.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

08.04.10Справа №2а-1620/10/6/0170 (15 г. 18 хв.)

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Латиніна Ю.А.,

при секретарі Усковій О.І.,

за участю прокурора Афанасенко К. В., представників позивачів Криська С. А.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

,

за позовом Прокурора м. Євпаторії в інтересах держави в особі Євпаторійського міського центру зайнятостіКримського республіканського центру зайнятості

до ОСОБА_2

про стягнення матеріальної допомоги у розмірі 1197,35 грн.

Суть спору: прокурор м. Євпаторії в інтересах держави в особі Євпаторійського міського центру зайнятості, Кримського республіканського центру зайнятості звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом про стягнення з відповідача матеріальної допомоги у розмірі 1197,35 грн. Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_2 перебував на обліку як безробітна у Євпаторійському міському центрі зайнятості. Під час знаходження на обліку між Євпаторійським міським центром зайнятості та відповідачем було укладено договір щодо професійного навчання ОСОБА_2 Однак відповідач без поважних причин не відвідував зайняття групи "оператор котельної", на які був направлений центром зайнятості, та був відрахований з вищенаведених курсів, що і стало підставою для звернення позивача з позовом про стягнення з ОСОБА_2 суми витрат на професійне навчання в розмірі 1197,35 грн. до суду.

Прокурор та представник відповідачів у судовому засіданні на позовних вимогах наполягали з підстав викладених у позовній заяві.

Відповідач до суду не зявився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином. Будь-яких клопотань суду не направив, заперечень на позов не надав.

Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність відповідача, керуючись ст. 128 КАС України, на підставі наявних доказів.

Розглянув матеріали справи, дослідив докази, надані прокурором, позивачем, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 17 КАС України до компетенції Адміністративного суду віднесено розгляд справ за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встанов лених законом.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення субєктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший субєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з частиною другою статті 12 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” № 1533-III від 02.03.2000 року функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду покладаються на центр зайнятості Автономної Республіки Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські, районні, міськрайонні, міські та районні у містах центри зайнятості.

Правовий статус центрів зайнятості визначений Законом України “Про зайнятість населення”№ 803-XII від 01.03.1991 року, статтею 18 якого встановлено, що для реалізації державної політики зайнятості населення, професійної орієнтації, підготовки і перепідготовки, працевлаштування та соціальної підтримки тимчасово не працюючих громадян у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, створюється державна служба зайнятості, діяльність якої здійснюється під керівництвом Міністерства праці та соціальної політики України, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування.

Державна служба зайнятості складається з: Державного центру зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України, центру зайнятості Автономної Республіки Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських, районних, міськрайонних, міських і районних у містах центрів зайнятості, центрів організації професійного навчання незайнятого населення і центрів професійної орієнтації населення, інспекцій по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення.

Відповідно до п. 1 Положення про Кримський республіканський центр зайнятості, затверджений Постановою Ради міністрів АР Крим від 04.06.1996 р. № 180 (далі Положення) Кримський республіканський центр зайнятості входить до системи Державної служби зайнятості України та спільно з підлеглими структурами служби зайнятості міськими, районними центрами зайнятості забезпечує комплексне рішення питань зайнятості населення Автономної Республіки Крим.

Отже, судом встановлено, що Кримський республіканський центр зайнятості та Керченський міський центр зайнятості являються установами Державної служби зайнятості, та підпорядковуються Міністерству праці та соціальної політики Автономної Республіки Крим, яке відповідно до пункту 1 Положення про Міністерство праці та соціальної політики Автономної Республіки Крим, затвердженого Постановою Ради Міністрів Автономної Республіки Крим від 13.06.2005 року № 249 являється республіканським органом виконавчої влади.

Відповідно до статті 39 Закону „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судо вому порядку.

Таким чином, судом встановлено, що Кримський республіканський центр зайнятості реалізуючи свої завдання та функції у відносинах з фізичними та юридичними особами являється органом виконавчої влади та, відповідно, субєктом владних повноважень.

Згідно зі ст. 25 Закону України “Про зайнятість населення” держава створює умови незайнятим громадянам у поновленні їх трудової діяльності та забезпечує їм виплату в установленому порядку допомоги по безробіттю. Розміри та умови надання матеріального забезпечення на випадок безробіття визначаються Законом України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”(далі Закон).

Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги мають застраховані особи.

Пунктом 3 частини 1 Закону надане визначення застрахованих осіб, якими є наймані працівники; особи, які виконують роботи (надають послуги) згідно з цивільно-правовими договорами; військовослужбовці Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, внутрішніх військ, військ цивільної оборони, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної спеціальної служби транспорту, особи рядового і начальницького складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, органів внутрішніх справ, особи начальницького складу податкової міліції, а також особовий склад воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань), створених відповідно до законодавства на постійній основі (далі - військовослужбовці), крім військовослужбовців строкової служби, а у випадках, передбачених цим Законом, інші особи (громадяни України, іноземці, особи без громадянства, які постійно проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України), на користь яких здійснюється страхування на випадок безробіття.

Згідно з ч. 1 ст. 27 Закону застрахованим особам у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації за направленням державної служби зайнятості виплачується матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації відповідно до умов надання допомоги по безробіттю та в розмірах, передбачених статтями 22 і 23 цього Закону, і не підлягає зменшенню.

Виплата матеріальної допомоги здійснюється з першого дня навчання. Тривалість виплати матеріальної допомоги зараховується до загальної тривалості виплати допомоги по безробіттю і не може її перевищувати.

Порядок та підстави надання матеріальної допомоги у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного відповідним Порядком, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000 року № 308, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.2000 року № 916/5137(далі Порядок).

Відповідно до п. 2 Порядку матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного (далі - матеріальна допомога у період професійного навчання) застрахованим та незастрахованим особам, визнаним відповідно до Закону України "Про зайнятість населення" безробітними, які за направленням державної служби зайнятості проходять професійне навчання у професійно-технічних та вищих навчальних закладах, у тому числі в навчальних закладах державної служби зайнятості, на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності чи відомчого підпорядкування, та компенсуються витрати на проїзд до місця проходження професійного навчання, якщо воно здійснюється в іншій місцевості, та у зворотному напрямку, а також оплачується проживання в період професійного навчання та у разі необхідності витрати, пов'язані з попереднім медичним та наркологічним оглядом відповідно до законодавства.

Матеріальна допомога у період професійного навчання призначається за умови відвідування безробітним занять без пропусків без поважних причин, що підтверджується відповідним табелем.

Матеріальна допомога у період професійного навчання призначається на підставі особистої заяви безробітного.

Рішення про призначення матеріальної допомоги у період професійного навчання, її розмір і строки виплати, відкладення, скорочення та припинення виплати оформлюється наказом центру зайнятості, номер і дата якого заносяться до картки персонального обліку безробітного. З цим наказом безробітний ознайомлюється під особистий підпис у картці обліку прийнятих рішень керівництва центру зайнятості.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 відповідно до даних персональної картки № 010510609021200001 відноситься до застрахованих осіб, які мають право на матеріальне забезпечення.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачеві було надано статус безробітного, призначено допомогу по безробіттю як застрахованій особі залежно від страхового стажу відповідно до п.п.1,3,4 ст.22, п.1 ст.23 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” та п.2.1 “Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності”.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач відповідно до ст.6 Закону має право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги.

10 березня 2009 року ОСОБА_2 надав директору Євпаторійського міського центру зайнятості заяву з проханням прийняти його на навчання за професією "оператор котельної".

10.03.2009 року Євпаторійський міський центр зайнятості з однієї сторони та ОСОБА_2, зареєстрований в Євпаторійському міському центрі зайнятості як безробітний з другої сторони, уклали договір № 105100309022 про направлення ОСОБА_2 на професійну підготовку в навчально-курсовий комбінат РК по житлово-комунальному господарству за професією, спеціальністю, начальною програмою оператор котельні розряд 3 строком на 4,16 міс ( 617 год) з метою сприяння подальшому працевлаштуванню.

При цьому ОСОБА_2 було попереджено про відповідальність за невиконання умов договору.

Судом встановлено, що наказом КРП "Навчально-курсовий комбінат житлово-комунального господарства" від 01.06.2009 р. № 2-10/3 ОСОБА_2 був відрахований зі складу слухачів групи № 2-10 підготовки по професії "оператор котельної" у звязку з невідвідуванням занять.

Відповідно до ч. 3 ст. 36 Закону сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

У разі припинення професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації за направленням державної служби зайнятості без поважних причин або відмови працювати за одержаною професією (спеціальністю) із застрахованих осіб стягується сума витрат на професійну підготовку, перепідготовку або підвищення кваліфікації.

Таке саме правило встановлено п. 28 Порядку, відповідно до якого у разі припинення професійного навчання за направленням державної служби зайнятості без поважних причин або відмови працювати за набутою професією (спеціальністю) з осіб стягується загальна сума витрат на професійне навчання, включаючи суму виплаченої матеріальної допомоги у період професійного навчання, витрат на проїзд до місця навчання і назад (включаючи щоденні), витрат на проживання та витрат, пов'язаних з попереднім медичним та наркологічним оглядом відповідно до законодавства.

З довідки - розрахунку вбачається, що сума надмірно виплаченої допомоги на професійне навчання за період з 11.03.2009 року по 06.06.2009 року складає 139,35 грн. ( а. с. 19).

Крім того, відповідно до листа Кримського республіканського центру зайнятості вих. № 13-08-2289/0-09 від 18.06.2009 року ОСОБА_2 навчався в КРП "Навчально-курсовий комбінат житлово-комунального господарства" з 11.03.2009 р. по 02.06.2009 року, тобто 2,7 міс. Затрати на його навчання склали 1058,00 грн.

Листами вих.. від 28.04.2009р. № 1062 та вих. від 03.06.2009 р. № 1335 відповідач був повідомлений про те, що з нього буде утримана загальна сума витрат на профосвіту, включаючи суму виплаченої матеріальної допомоги. В листах також було зазначено, що задля вирішення цього питання йому потрібно з'явитись у центра зайнятості. У разі неявки до нього будуть застосовані заходи відповідно діючого законодавства.

Відповідно до п.7 Порядку у разі відмови особи повернути кошти або відмови роботодавця відшкодувати кошти, а також у разі неповернення (невідшкодування) їх у встановлений строк стягнення таких коштів здійснюється у судовому порядку відповідно до законодавства.

Можливість вирішення спорів, які виникають у звязку зі застосуванням Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” саме у судовому порядку, визначена також статтею 39 зазначеного Закону.

Судом встановлено, що станом на день розгляду справи кошти в сумі 139,35 грн. до Євпаторійського міського центру зайнятості та у сумі 1058,00 грн. до Кримського республіканського центру зайнятості відповідачем не повернені.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги являються обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Таким чином позовні вимоги є обґрунтованими, такими що підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Враховуючи, що позивач не здійснював судових витрати по справі, судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.

Під час судового засідання, яке відбулось 08.04.2010 року були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено у повному обсязі 12.04.2010 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158-163, ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з ОСОБА_2 (97400, АР Крим, м. Євпаторія, вул. Конституційна, б. 3, кв. 38, інші відомості в матеріалах справи відсутні) на користь Євпаторійського міського центру зайнятості (97403, АР Крим, м. Євпаторій, вул. Інтернаціональна, 146, п/р 37171001000295, ЗКПО 20708592, банк ГУ ДКУ в АР Крим, м. Сімферополь, МФО 824026) 139,35 грн. матеріальної допомоги.

3. Стягнути з ОСОБА_2 (97400, АР Крим, м. Євпаторія, вул. Конституційна, б. 3, кв. 38, інші відомості в матеріалах справи відсутні) на користь Кримського республіканського центру зайнятості (95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Дибенко, 50, п/р 37179300901202, банк ГУ ДКУ м. Сімферополя, МФО 824026, ЗКПО 03491168) 1058,00 грн. витрати на освіту.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі через Окружний адміністративний суд АР Крим в 10-ти денний строк з дня проголошення (складення в повному обсязі) постанови заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то постанова набирає законної сили через 10 днів з дня отримання особою копії постанови, у разі неподання нею заяви про апеляційне оскарження.

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Латинін Ю.А.