Рішення № 96699618, 26.04.2021, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа №524/8203/20

Провадження №2/524/1122/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2021 року Автозаводський районний суд м. Кременчука в складі головуючого судді Андрієць Д.Д., за участю секретаря Кулинич М.М., відповідача - ОСОБА_1 , представника відповідача - адвоката Костуренка Є.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Об`єднаного автогосподарства закладів та установ охорони здоров`я Полтавської області до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної майну юридичної особи в сумі 60611,03 грн, витрат за проведення незалежної оцінки в сумі 3500 грн, ухвалив таке рішення.

ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧА

Свої вимоги позивач мотивувала тим, що 20.08.2019 о 12 год. 45 хв. в м. Кременчуці, квартал 101, буд. 3 водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом «УАЗ 3741» д.н.з НОМЕР_1 не дотримався безпечної дистанції та скоїв наїзд на транспортний засіб «ВАЗ 21074» під керуванням ОСОБА_2 , після чого транспортний засіб «УАЗ 3741» д.н.з НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 здійснив наїзд на транспортний засіб «БАЗ 2215» д.н.з НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 , який своїм механічним прискоренням здійснив наїзд на транспортний засіб «БАЗ 22154» д.н.з НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_4 . Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Постановою Автозаводського районного суду м.Кременчука від 11.09.2020 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП. Відповідач на момент ДТП був працівником Об`єднаного автогосподарства закладів та установ охорони здоров`я Полтавської області та 20.08.2019 виконував свої службові обов`язки на автомобілі, який належить позивачу.

В результаті ДТП транспортний засіб під керуванням відповідача було пошкоджено і вартість відновлювального ремонту складає 60611,03 грн. Крім того, позивачем понесено витрати на проведення дослідження сумі 3500 грн. Вважає, що кошти в сумі 64111,03 грн мають бути відшкодовані відповідачем. У відповіді на відзив позивач просив врахувати, що із відповідачем було укладено договір про повну матеріальну відповідальність.

ЗАПЕРЕЧЕННЯ ВІДПОВІДАЧА

У своєму відзиві відповідач зазначив, що проти задоволення позову заперечує. Просив врахувати, що цивільно-правова відповідальність позивача була застрахована, натомість відомостей про те, що позивач звертався до страховика та отримав страхову виплату до позовної заяви не надано. Зазначив, що він не укладав договір про повну матеріальну відповідальність, про що також свідчить і те, що в переліку посад, з якими укладається договір про повну матеріальну відповідальність посада водія відсутня. У зв`язку із цим, матеріальну відповідальність він міг понести лише в межах середнього заробітку за завдану пряму дійсну шкоду.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Наказом начальника Об`єднаного автогосподарства закладів та установ охорони здоров`я Полтавської області від 30.12.2013 №89-к ОСОБА_1 прийнято на посаду водія автотранспортних засобів 1 класу округу №2(Кременчуцька ЦРЛ).

Постановою Автозаводського районного суду м.Кременчука від 11.09.2020 по справі 524/6420/19 ОСОБА_1 було визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. Відповідно до постанови відносно громадянина ОСОБА_1 т.в.о командиром роти №3 БПП в м. Кременчуці УПП в Полтавській області складено протокол про адміністративне правопорушення, згідно з яким 20.08.2019 о 12 год. 45 хв. в м. Кременчуці квартал 101, буд. 3 водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом «УАЗ 3741» д.н.з НОМЕР_1 не дотримався безпечної дистанції та скоїв наїзд на транспортний засіб «ВАЗ 21074» під керуванням ОСОБА_2 , після чого транспортний засіб «УАЗ 3741» д.н.з НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 здійснив наїзд на транспортний засіб «БАЗ 2215» д.н.з НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 , який своїм механічним прискоренням здійснив наїзд на транспортний засіб «БАЗ 22154» д.н.з НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_4 . Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Постанова Автозаводського районного суду м.Кременчука залишена без змін постановою судді судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду від 29 жовтня 2020 року.

Згідно звіту незалежної оцінки визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику автомобіля УАЗ3741, реєстраційний номер НОМЕР_1 , вартість відновлювального ремонту складає 60611,03 грн, вартість матеріального збитку без ПДВ становить 51760 грн(а.с.11)

НОРМИ ПРАВА

Відповідно до статті 138 КЗпП України для покладення на працівника матеріальної відповідальності за шкоду власник або уповноважений ним орган повинен довести наявність умов, передбачених статтею 130 цього Кодексу.

У частині другій статті 130 КЗпП України визначено, що при покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника. Ця відповідальність, як правило, обмежується певною частиною заробітку працівника і не повинна перевищувати повного розміру заподіяної шкоди, за винятком випадків, передбачених законодавством.

За шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов`язків, працівники, крім працівників, що є посадовими особами, з вини яких заподіяно шкоду, несуть матеріальну відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку . Матеріальна відповідальність понад середній місячний заробіток допускається лише у випадках, зазначених у законодавстві(ст.132 КЗпП України)

Відповідно до законодавства працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, коли між працівником і підприємством, установою, організацією відповідно до статті 135-1 цього Кодексу укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або для інших цілей (пункт 1 частина перша стаття 134 КЗпП України).

В ст.135-1 КЗпП України визначено, що письмовий договір про повну матеріальну відповідальність може бути укладено підприємством, установою, організацією з працівником, який досяг вісімнадцятирічного віку та: 1) займає посаду або виконує роботу, безпосередньо пов`язану із зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або використанням у процесі виробництва переданих йому цінностей. Перелік таких посад і робіт, а також типовий договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність затверджуються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; 2) виконує роботу за трудовим договором про дистанційну роботу або про надомну роботу і користується обладнанням та засобами власника або уповноваженого ним органу, наданими йому для виконання роботи.

Згідно частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В частині шостій статті 82 ЦПК України визначено, що вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

За змістом статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу.

ОЦІНКА СУДУ

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 522/4619/16-ц (провадження № 14-634цс18) зроблено висновок, що «стаття 132 КЗпП передбачає матеріальну відповідальність у межах середнього місячного заробітку і не містить випадків повної матеріальної відповідальності. Вичерпний перелік випадків повної матеріальної відповідальності передбачений статтею 134 КЗпП. Підставою настання матеріальної відповідальності працівників є трудове майнове правопорушення, тобто невиконання або неналежне виконання працівником покладених на нього трудових обов`язків, в результаті чого підприємству, установі чи організації була завдана майнова шкода. Трудові обов`язки працівника визначаються законодавством, трудовим договором, посадовою інструкцією, наказами керівника тощо. При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника (частина друга статті 130 КЗпП). Згідно з частиною другою статті 130 КЗпП умовами настання матеріальної відповідальності працівника є: 1) пряма дійсна шкода; 2) протиправна поведінка працівника; 3) вина в діях чи бездіяльності працівника; 4) прямий причинний зв`язок між протиправною і винною дією чи бездіяльністю працівника і шкодою, яка настала. Суд у кожному випадку зобов`язаний вживати передбачених законом заходів до всебічного, повного й об`єктивного з`ясування обставин, від яких згідно зі статтями 130, 135-3, 137 КЗпП України залежить вирішення питання про покладення матеріальної відповідальності та про розмір шкоди, що підлягає відшкодуванню. Протиправна поведінка працівника - це поведінка працівника, який не виконує чи неналежним чином виконує трудові обов`язки, передбачені приписами правових норм, трудовими договорами, наказами та розпорядженнями підприємств, установ та організацій. Формами протиправної поведінки працівника є протиправна дія чи протиправна бездіяльність. Обов`язковою умовою притягнення працівника до матеріальної відповідальності є вина, виражена у формі умислу або необережності».

Під прямою дійсною шкодою необхідно розуміти, зокрема втрату, погіршення або зниження цінності майна, необхідність для підприємства, установи, організації провести затрати на відновлення, придбання майна чи інших цінностей або провести зайві, тобто викликані внаслідок порушення працівником трудових обов`язків, грошові виплати.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду по справі № 607/1508/16-ц(провадження № 61-7991св18

Суд відзначає, що факт спричинення позивачу шкоди, протиправність дій відповідача і його вина, причинний зв`язок між протиправною і винною дією відповідача підтверджується постановою Автозаводського районного суду м.Кременчука від 11.09.2020. У зв`язку із цим, доводи відповідача про те, що ДТП відбулась не з його вини суд вважає необґрунтованими. Крім того, суд приймає до уваги те, що вказані доводи є аналогічними тим, які були оцінені при прийнятті рішення у справі про адміністративне правопорушення.

Також, суд приймає до уваги наданий позивачем звіт незалежної оцінки та документи, які підтверджують вартість проведення оцінки. Однак, суд відзначає, що відповідно результатів незалежної оцінки вартість матеріального збитку становить 51760 грн і саме вказану суму, суд вважає прямою дійсною шкодою. Крім того, суд вважає, що до суми, яка підлягає відшкодуванню також необхідно врахувати витрати позивача на проведення оцінки в сумі 3500 грн.

Щодо доводів учасників з приводу меж відповідальності відповідача.

Так, на підтвердження своїх доводів позивачем було долучено копію типового договору повної індивідуальної та матеріальної відповідальності. Факт укладення вказаного договору відповідачем заперечується.

Так, суд повторює, що за змістом ст. 135-1 КЗпП України письмовий договір про повну матеріальну відповідальність може бути укладено підприємством, установою, організацією з працівником, який досяг вісімнадцятирічного віку та займає посаду або виконує роботу, безпосередньо пов`язану із зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або використанням у процесі виробництва переданих йому цінностей. Перелік таких посад і робіт, а також типовий договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність затверджуються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Суд вважає обґрунтованими доводи відповідача та його представника з приводу того, що посада «водій» відсутня у відповідному переліку посад.

У зв`язку із викладеним, враховуючи факт завдання шкоди роботодавцю та відсутність підстав, передбачених законом для настання повної матеріальної відповідальності, суд вважає, що відповідальність ОСОБА_1 обмежена середньомісячним заробітком, порядок обрахування якого визначено Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100.

Суд не може погодитись із доводами відповідача та його представника з приводу того, що середній заробіток повинен бути обрахований виходячи із заробітку за останні два місяці перед звільненням, оскільки відповідно до абз.3 п.2 Порядку у всіх інших випадках середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата.

Отже, приймаючи до уваги те, що ДТП відбулась в серпні 2019 року, середній заробіток повинен бути обрахований виходячи із заробітку за червень-липень 2019 року.

Відтак, середній заробіток відповідача становив: 12811,68 грн [(5941,32 грн + 7182,85 грн)/(18+3)*((18+23)/2) = 624,96 грн(середньоденна заробітна плата) * 20,5 днів(Середньомісячне число робочих днів)].

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що позов Об`єднаного автогосподарства закладів та установ охорони здоров`я Полтавської області підлягає частковому задоволенню і з відповідача підлягають стягненню кошти в сумі 12811,68 грн.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача суд стягує судові витрати, які складаються із судового збору в сумі 419,98 грн, пропорційно розміру задоволених позовних вимог(19,98%)

Керуючись ст. 10, 12, 81, 258, 259, 263 - 265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Об`єднаного автогосподарства закладів та установ охорони здоров`я Полтавської області до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної майну юридичної особи - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 на користь Об`єднаного автогосподарства закладів та установ охорони здоров`я Полтавської області, місто Полтава, ВУЛИЦЯ КОЦЮБИНСЬКОГО, будинок 7, ідентифікаційний номер юридичної особи 22548359, кошти в сумі 12811,68 грн.

В іншій частині вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Об`єднаного автогосподарства закладів та установ охорони здоров`я Полтавської області судові витрати, які складаються із судового збору в сумі 419,98 грн.

Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 30.04.2021

Суддя Д.Д.Андрієць