Вирок № 96699490, 05.05.2021, Кремінський районний суд Луганської області

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2021 р. м. Кремінна Справа № 414/328/21 Провадження № 1-кп/414/112/2021

Кремінський районний суд Луганської області у складі:

головуючої судді Тесленко І.О.,

за участі

секретаря судового засідання Горбаньової Ю.М.,

прокурора ЧерногоМ.М.,

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника Шмуйлової І.М.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12021131460000011 від 09.02.2021 року за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кремінна Луганської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, не працюючого, не одруженого, судимого: 1) 16 квітня 2004 року Кремінським районним судом Луганської області за ч. 2 ст. 185, ст. 75 КК України до 1 року позбавлення волі з іспитовим строком на 1 рік; постановою того ж суду від 30 березня 2005 року покарання замінено на 1 рік позбавлення волі; звільненого 03 лютого 2006 року згідно постанови Краснодонського міського суду Луганської області від 26 січня 2006 року на підставі ст. 81 КК України умовно-достроково на строк 2 місяці 4 дні; 2) 31 серпня 2006 року Кремінським районним судом Луганської області за ст. ч. 1 ст. 263, ст. 75 КК України до 2 років позбавлення волі з іспитовим строком на 1 рік; постановою того ж суду від 27 лютого 2007 року іспитовий строк скасовано та направлено засудженого для відбуття призначеного покарання; звільненого 07 серпня 2008 року згідно постанови Брянківського міського суду Луганської області від 30 липня 2008 року на підставі ст. 81 КК України умовно-достроково на строк 6 місяців 28 днів; 3) 24 вересня 2009 року Кремінським районним судом Луганської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, звільненого 06 січня 2012 року на підставі постанови Перевальського районного суду Луганської області від 29 грудня 2011 року на строк 6 місяців 3 дні; 4) 05 грудня 2012 року Кремінським районним судом Луганської області за ч. 1 ст. 263, ст. 75 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком на 1 рік; 5) 15 липня 2013 року Кремінським районним судом Луганської області за ч. ч. 2, 3 ст. 185, ст. 70 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі; 6) 14 листопада 2013 року Кремінським районним судом Луганської області за ч. 1 ст. 263, ст. ст. 69, 70, 71 КК України до 2 років позбавлення волі, даних про звільнення немає; 7) 25 травня 2016 року Кремінським районним судом Луганської області за ч. 1 ст. 125, ч. 2 ст. 185, ст. 395, ст. ст. 70, 72 КК України до 1 року позбавлення волі, звільненого 15 лютого 2017 року по відбуттю строку покарання; 8) 21 липня 2017 року Кремінським районним судом Луганської області за ч. 2 ст. 185 КК України до 3 років обмеження волі; 9) 22 грудня 2017 року Кремінським районним судом Луганської області за ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 70, ст. 71 КК України до 3 років 4 місяців позбавлення волі, звільненого 28 січня 2021 року по відбуттю строку покарання, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України,

встановив:

01 лютого 2021 року ОСОБА_1 , перебуваючи на сміттєзвалищі м. Кремінна Луганської області, знайшов холодну зброю ударно-дробильної дії - кастет, що лежав на землі. Діючи умисно, усвідомлюючи характер своїх дій, в порушення постанови Верховної Ради України від 17.06.1992 року №247-ХІІ «Про право власності на окремі види майна» та «Положення про дозвільну систему», затвердженого постановою КМУ від 12.10.1992 року №576, поклав кастет до свого рюкзака, тим самим придбавши холодну зброю. Після цього умисно, без передбаченого законом дозволу та в порушення Інструкції «Про порядок виготовлення, придбання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за властивостями металевими снарядами несмертельної дії та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом МВС України №622 від 21.08.1998 року, ОСОБА_1 носив знайдену холодну зброю при собі. 09.02.2021 року, близько 15 години 30 хвилин, на залізничному вокзалі м. Кремінна Луганської області ОСОБА_1 відповідно до вимог ст. 34 Закону України «Про національну поліцію України» було зупинено працівниками відділу поліції №2 Сєвєродонецького РУП ГУНП в Луганській області для проведення поверхневої перевірки під час якої у правій кишені куртки ОСОБА_1 виявлено предмет, зовні схожий на кастет, який в подальшому був вилучений слідчим в ході огляду місця події. Згідно висновку комплексної судово-дактилоскопічної та судової експертизи холодної зброї №КСЕ-19/113-21/1684 від 12.02.2021 року, виявлений та вилучений у ОСОБА_1 предмет відноситься до категорії холодної зброї, виготовлений саморобним способом за типом кастет, що відноситься до категорії холодної зброї ударно-дробильної дії.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 2 ст. 263 КК України як носіння холодної зброї без передбаченого законом дозволу.

16 лютого 2021 року під час досудового розслідування між прокурором Кремінського відділу Сєвєродонецької місцевої прокуратури Погодіним В.С., якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні №12021131460000011 від 09.02.2021 року, з одного боку, та підозрюваним у цьому провадженні ОСОБА_1 , з іншого боку, на підставі ст. ст. 468, 469, 472 КПК України, в приміщенні Кремінського відділу Сєвєродонецької місцевої прокуратури, за адресою: вул. Центральна, 10, м. Кремінна Луганської області, в присутності захисника Шмуйлової І.М., було укладено угоду про визнання винуватості.

В угоді про визнання винуватості від 16 лютого 2021 року прокурор та підозрюваний виклали формулювання обвинувачення та його правову кваліфікацію за ч. 2 ст. 263 КК України, які ніким не оспорюються, зазначили істотні для даного кримінального провадження обставини. Згідно угоди про визнання винуватості ОСОБА_1 під час досудового розслідування повністю визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого злочину.

Сторони угоди узгодили призначення обвинуваченому покарання за ч. 2 ст. 263 КК України у виді 3 років позбавлення волі із застосуванням ст. ст. 75, 76 КК України звільнити від відбування покарання з випробуванням.

В угоді визначені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені ч. 2 ст. 473 КПК України та наслідки її невиконання.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для затвердження угоди про визнання винуватості суд виходить з наступного.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього Кодексу.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно до ч. ч. 2, 4, 5 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого.

Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо, зокрема кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів.

Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні, в якому бере участь потерпілий, не допускається.

Укладення угоди про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

Прокурор у судовому засіданні просив угоду затвердити і призначити обвинуваченому ОСОБА_1 узгоджене в угоді покарання.

Обвинувачений ОСОБА_1 у судовому засіданні просив затвердити укладену угоду про визнання винуватості, беззастережно визнає себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України, в обсязі обвинувачення та дає згоду на застосування узгодженої сторонами міри покарання. Підтвердив, що угода підписана ним добровільно, наслідки укладання угоди йому роз`яснені та є для нього зрозумілими.

Захисник обвинуваченого в судовому засіданні підтвердила, що вона була підписана її підзахисним добровільно та просила затвердити укладену угоду про визнання винуватості.

Судом встановлено, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_1 визнав себе винуватим, відповідно до ст. 12 КК України відноситься до нетяжких злочинів. Міра покарання, узгоджена сторонами угоди, відповідає санкції, яка передбачена ч. 2 ст. 263 КК України.

Судом встановлено, що укладення угоди є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також, в ході підготовчого судового засідання судом встановлено, що обвинувачений повністю усвідомлює зміст укладеної угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, цілком розуміє свої права, визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, а також наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України.

Дослідивши укладену між прокурором Кремінського відділу Сєвєродонецької місцевої прокуратури Погодіним В.С. та обвинуваченим ОСОБА_1 за участі захисника Шмуйлової І.М., угоду про визнання винуватості від 16 лютого 2021 року, суд дійшов висновку, що умови угоди відповідають вимогам КПК України, КК України та інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб.

Враховуючи викладене, наявні підстави для затвердження угоди про визнання винуватості.

Дослідивши наявні матеріали справи та заслухавши пояснення учасників судового процесу, суд вважає доведеним, що ОСОБА_1 вчинив носіння холодної зброї без передбаченого законом дозволу та кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 263 КК України. Суд дійшов висновку про необхідність призначити ОСОБА_1 узгоджену сторонами міру покарання у виді позбавлення волі строком 3 роки за ч. 2 ст. 263 КК України із застосуванням ст. ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням.

Цивільний позов по даному кримінальному провадженню не був заявлений, запобіжний захід до ОСОБА_1 не застосовувався.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 122 КПК України витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів, несе сторона кримінального провадження, яка заявила клопотання про виклик свідків, залучила спеціаліста, перекладача чи експерта. Залучення стороною обвинувачення експертів спеціалізованих державних установ здійснюється за рахунок коштів, які цільовим призначенням виділяються цим установам з Державного бюджету України. Згідно ч. 2 ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта. Судом встановлено, що витрати на проведення комплексної судово-дактилоскопічної та судової експертизи холодної зброї №КСЕ-19/113-21/1684 від 12.02.2021 року становлять 1307,60 грн., а відтак суд приходить до висновку про наявність фактичних та правових підстав для стягнення з обвинуваченого ОСОБА_1 витрат, пов`язаних з проведенням експертизи.

Керуючись ст. ст. 100, 122, 124, 314, 373, 374, 377, 475 КПК України, суд

ухвалив:

затвердити угоду про визнання винуватості від 16 лютого 2021 року, укладену між прокурором Кремінського відділу Сєвєродонецької місцевої прокуратури Погодіним Владиславом Сергійовичем та обвинуваченим ОСОБА_1 , в присутності захисника Шмуйлової Інни Миколаївни.

Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 Кримінального кодексу України та призначити узгоджену сторонами міру покарання у виді 3 років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.

Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до відповідальності, встановленої законом.

Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_1 не обирати.

Речові докази: саморобний кастет, обмотаний ізолентою чорного кольору, який знаходиться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Відділу поліції №2 Сєвєродонецького РУП ГУНП в Луганській області - знищити; флеш карту Kingston 16 Gb Micro SD адаптер - залишити в матеріалах справи.

Стягнути з ОСОБА_1 (паспорт серія НОМЕР_1 , виданий 05 жовтня 2001 року Кремінським РВ УМВС України в Луганській області) на користь держави витрати на проведення комплексної судово-дактилоскопічної та судової експертизи холодної зброї №КСЕ-19/113-21/1684 від 12.02.2021 року у розмірі 1307 (одна тисяча триста сім) грн. 60 коп. на наступні реквізити: отримувач: ГУК у Луг.обл./МТГ м.КРЕМІН/24060300, Код отримувача: 37991110, Банк отримувача: Казначейство України(ел. адм. подат.), Рахунок отримувача: UA148999980313090115000012455, Код класифікації доходів бюджету: 24060300.

Вирок може бути оскаржений: обвинуваченим, його захисником виключно з підстав призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами 4, 6, 7 в тому числі не роз`яснення йому наслідків укладання угоди; прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з ч. 4 ст. 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Луганського апеляційного суду через Кремінський районний суд Луганської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя І.О. Тесленко