Рішення № 96699288, 28.04.2021, Славутицький міський суд Київської області

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

Справа №377/76/21

Провадження №2/377/126/21

28 квітня 2021 року Славутицький міський суд Київської області у складі: головуючої - судді Малишенко Т.О., за участю секретаря судового засідання - Маряхіної І.В., за відсутності учасників справи, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Славутичі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК до ОСОБА_1 - про стягнення заборгованості за кредитним договором про надання банківських послуг,

У С Т А Н О В И В:

09.02.2021 року до суду надійшла позовна заява, у якій позивач посилаючись на ст. ст. 509, 525 - 527, 530, ч.1 ст. 598, 599, 610, ч.2 ст. 615, 629, 1050, 1054 ЦК України, просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг № б/н від 07.10.2011 року, в розмірі 23934,20 гривень та понесені судові витрати по оплаті судового збору в сумі 2270 гривень.

В обґрунтування позову позивач послався на те, що ОСОБА_1 , звернувся до АТ КБ «ПРИВАТБАНК» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав заяву б/н від 07.10.2011 року, чим підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між ним та Банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. Відповідач ознайомлений з Умовами та правилами надання банківських послуг, які діяли на момент підписання анкети-заяви, що підтверджується його підписом у анкеті-заяві, де є відповідні запевнення відповідача щодо ознайомлення та надання документів у письмовому виді, а також наказом банку про їх затвердження. При укладенні договору сторони керувалися ч.1 ст.634 ЦК України, згідно якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Формулярами та стандартними формами є саме «Умови та правила надання банківських послуг» та «Тарифи», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, згідно яких обслуговується відповідач. Заявою відповідача підтверджується той факт, що він був повністю проінформований про умови кредитування в АТ КБ «ПРИВАТБАНК», які були надані йому для ознайомлення в письмовій формі. Відповідно до виявленого бажання, відповідачу було відкрито кредитний рахунок та встановлено початковий кредитний ліміт у розмірі, що зазначений у довідці про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку, яка додана до позову, а відповідачу надано у користування кредитну картку. У подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 13600 гривень, щодо встановлення та зміни кредитного ліміту Банк керувався п. 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 Договору, на підставі яких відповідач при укладанні договору дав свою згоду на прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою банку. Власник картрахунку зобов`язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання Овердрафту. Пунктом 1.1.3.2.3 Договору передбачена можливість зміни тарифів та інших невід`ємних частин Договору. При цьому у сторін Договору виникають обов`язки: у Кредитора: інформування позичальника щодо внесених змін шляхом надання виписки по картковому рахунку на умовах, зазначених в п.1.1.3.1.9 Договору; у Позичальника: отримання виписки про стан та про здійснені операції по карткових рахунках (п. 1.1.2.1.5. Договору). У разі незгоди зі змінами «Умов та правил надання банківських послуг» або Тарифів клієнт має право надати Банку заяву про розірвання Договору, виконавши умови п. 2.1.1.5.4 Договору. Згідно з п.2.1.1.12.7.2 Договору в разі непогашення Клієнтом боргових зобов`язань за Кредитом до 25 числа місяця, що слідує за місяцем, в якому були здійснені трати, за користування Кредитом Клієнт сплачує Банку проценти в розмірі, зазначеному в Тарифах, що діють на дату нарахування та викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, з розрахунку 360 календарних днів на рік, що підтверджується п. 2.1.1.12.6 Договору. У разі виникнення прострочених зобов`язань за кредитом згідно з п. 2.1.1.12.6.1 Договору Клієнт сплачує Банку пеню в розмірі, зазначеному в Тарифах, що діють на дату нарахування. В редакції Умов та правил, що почала діяти з 01.03.2019 року згідно з п. 2.1.1.2.12 сторони дійшли згоди, що починаючи з 181-го дня з моменту порушення зобов`язань клієнта з погашення кредиту, клієнт зобов`язується сплатити на користь банку заборгованість по кредиту, а також проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч.2 ст.625 ЦК України встановлюються за домовленістю сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі: 86,4% - для картки «Універсальна», 84% - для картки «Універсальна голд». У порушення п. 2.1.1.5.5 Договору, а також ст. ст. 509, 525, 526, 527, 530, 610, 615, 629 ЦК України відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконав, у зв`язку з чим утворилась заборгованість, яка станом на Відповідач станом на 24.01.2021 року має заборгованість - 23934,20 грн.., з яких: 19650,89 грн. - заборгованість за тілом кредита; в т.ч.: 0,00 грн. - заборгованість за поточним тілом кредита; 19650,89 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредита; 0,00 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками; 4283,31 грн. - заборгованість за простроченими відсотками; 0,00 грн. - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст.625; 0,00 грн. - нарахована пеня; 0,00 грн. - нараховано комісії (а.с. 3-5).

Ухвалою судді від 22.02.2021 року після виконання вимог ч.6 ст.187 ЦПК України, відкрито провадження у справі, та призначено судовий розгляд справи на 17.03.2021 року (а.с.65).

17.03.2021 року в призначене судове засідання сторони не з`явились. Ухвалою суду від 17.03.2021 року розгляд справи було відкладено, через відсутність належного повідомлення відповідача на 13.04.2021 року (а.с.72).

13.04.2021 року в призначене судове засідання сторони не з`явились, за письмовим клопотання відповідача розгляд справи було відкладено на 28.04.2021 року (а.с.85).

23.04.2021 року до суду від відповідача, надійшла заява про викладення аргументів відносно безпідставності позовних вимог. Вважає, що позивачами не надано суду належних і допустимих доказів у відповідності до вимог ст.77-79 ЦПК України. Так у анкеті-заяві від 07.10.2011 року на зазначено розмір кредитного ліміту, ні процентної ставки, ні строк надання банківських послуг, ні номеру картки, ні валюта, ні будь яких умов банківських послуг. В матеріалах справи відсутні будь-які докази видачі та отримання кредитної картки. В заяві-анкеті зазначено, що відповідач виявив бажання оформити на своє ім`я картку з кредитним лімітом за платіжною карткою «Універсальна». Витяг з умов та правил надання банківських послуг додані позивачем не містять підпису відповідача. При цьому позивачем не надано належних і допустимих доказів, які б підтверджували, що саме ці Умови є складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору. Позивачем не доведено, що між сторонами досягнуто згоди щодо самого виду договору (кредитний або будь-який інший), а також щодо інших умов, викладених в Умовах та Правилах надання банківських послуг, не доведено факту надання кредиту на підставі анкети-заяви від 07.10.2011 року. Сума коштів внесена клієнтом на погашення заборгованості» що узгоджується позивачем відповідно до розрахунку позивача на протязі періоду з 01.11.2015 року по 30.09.2019року складає: 52161,92 гривень, виходячи з розрахунку (24708,51 грн. - погашено заборгованості за тілом кредит + 25303,41 грн. погашено заборгованості за простроченим тілом кредита + 2150 погашена заборгованість по пені - безпідставне зарахування на погашення пені за неукладеним договором 52161,92 грн. - 31851,95 грн. = 20309,97 гривень - особисті грошові кошти відповідача. Тобто станом на 30.06.2019 року заборгованість взагалі відсутня у відповідача перед позивачем. Витрати клієнтом кредитних коштів відповідно до розрахунку позивача на протязі періоду з 01.10.2019 по 24.01.2021р складає суму у розмірі - 0 гривень. Сума коштів внесена клієнтом на погашення заборгованості», що узгоджується позивачем відповідно до розрахунку позивача на протязі періоду з 30.06.2019року по 24.01.2021року складає: 25816,28 грн. виходячи з розрахунку (20309,97 гривень - залишок особистих коштів відповідача станом на 30.06.2019 року +446,65 грн. - погашено заборгованості за тілом кредит + 2131,15 грн. погашено заборгованості за простроченим тілом кредита + 1590,83 грн. погашено заборгованості за нарахованими відсотками + 1337,68 гривень погашено заборгованості за простроченими відсотками. З даного розрахунку вбачається, що позивач безпідставно списав з рахунку відповідача - 25816,28 гривень, а тому вимоги банку про стягнення заборгованості за кредитним договором є безпідставними і задоволені бути не можуть (а.с.90-94).

Крім того позивач надав до суду заяву про застосування строку позовної давності в три роки, так як строк дії картки НОМЕР_1 закінчився у листопаді 2017 року. Останній день місяця, указаного на картці, початок перебігу строку позовної давності почався з 01 грудня 2017 року. Позовна заява підписана 29.01.2021 року, тобто з пропуском строку позовної давності, що відповідно до ч.4 ст. 267 ЦК України, є підставою для відмови у задоволенні позову (а.с.95,96).

В призначене судове засідання 28.04.2021 року позивач свого представника не направив, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином. До позовної заяви долучено клопотання представника позивача, в якому він просив проводити судовий розгляд справи за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Письмових пояснень на заяву відповідача на 28.04.2021 року представником позивача до суду не надіслано (а.с.57).

Відповідач ОСОБА_1 , в судове засідання не з`явився надав письмову заяву про розгляд справи без його участі, просив відмовити в задоволенні позовних вимог (а.с.97).

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. З огляду на викладене фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , 07.10.2011 року звернувся до ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», правонаступником якого є АТ «ПРИВАТБАНК», з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у ПриватБанку від 07.10.2011 року, в якій він зазначив свої персональні дані, такі як: ПІБ, дата народження, ІПН, дані свого паспорта, адресу проживання та реєстрації, номера домашнього та мобільного телефонів. Також зазначив, що виявляє бажання оформити на своє ім`я платіжну картку , проте не зазначено яку саме.( а.с.15).

Анкета-заява містить застереження про згоду Клієнта з тим, що ця заява разом з Пам`яткою клієнта, Умовами та правилами надання банківських послуг, а також Тарифами, складають між ним та банком договір про надання банківських послуг. Він ознайомився з договором про надання банківських послуг до його укладення і згоден з його умовами. Екземпляр договору про надання банківських послуг згоден отримати шляхом роздруківки з офіційного сайту www.privatbank.ua. Він зобов`язується виконувати вимоги Умов та правил надання банківських послуг, а також регулярно ознайомлюватись з їх змінами на сайті ПриватБанку www.privatbank.ua ( а.с.15).

До анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у ПриватБанку, банк додав Витяг з Умов та правил надання банківських послуг, Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», «Універсальна Контракт» та «Універсальна Голд», виписку по картковому рахунку ОСОБА_1 , за період з 30.01.2014 року по 31.10.2015 року та з 01.11.2015 року по 30.09.2019 року, з 01.10.2019 року по 24.01.2021року, довідку про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки, оформленої на ОСОБА_1 , а також довідку про видачу кредитних карток ОСОБА_1 , ( а.с.6-49).

Так, відповідно до довідки АТ КБ «ПРИВАТБАНК», ОСОБА_1 , були видані наступні кредитні картки: НОМЕР_2 дата відкриття: 07.10.2011, термін дії: 04/15; НОМЕР_3 дата відкриття: 30.01.2014, термін дії: 05/17; НОМЕР_4 дата відкриття: 02.06.2014, термін дії: 11/17; НОМЕР_1 дата відкриття: 06.06.2014 термін дії: 11/17; НОМЕР_5 дата відкриття: 25.04.2018, термін дії: 04/22. У відповідача відкритий рахунок для зарахування пенсійних виплат. При цьому дві останні картки відкриті для пенсійних виплат, остання картка відповідачу видана для пенсійних виплат НОМЕР_5 (дата відкриття: 25.04.2018, термін дії: 04/22) ( а.с.13).

Згідно з довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки, оформленої на ОСОБА_1 , старт карткового рахунку № НОМЕР_6 відбувся 07.10.2011 року, кредитний ліміт станом на 07.10.2011 року не зазначено; на 30.01.2014 року змінено кредитний ліміт встановлено кредитний ліміт 3 400 гривень; 12.01.2016 року - збільшення кредитного ліміту до 10000,00 гривень; 13.01.2016 року - збільшення кредитного ліміту до 10000,00 гривень; 31.01.2017 року - збільшення кредитного ліміту до 13600 гривень; 19.07.2018 року до зменшення кредитного ліміту до до 0,00 гривень ( а.с.14).

Як вбачається з розрахунку заборгованості за кредитом, що доданий до позовної заяви, заборгованість за кредитним договором б/н від 07.10.2011 року станом на 24.01.2021 року має заборгованість - 23934,20 грн.., з яких: 19650,89 грн. - заборгованість за тілом кредиту; в т.ч.: 0,00 грн. - заборгованість за поточним тілом кредиту; 19650,89 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 0,00 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками; 4283,31 грн. - заборгованість за простроченими відсотками; 0,00 грн. - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст.625; 0,00 грн. - нарахована пеня; 0,00 грн. - нараховано комісії ( а.с.6-12).

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.

Згідно із статтею 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки (ч.1). Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини (ч. 2 п.1).

Відповідно до статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1).

Згідно з вимогами частини четвертої статті 203 ЦК України правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

За змістом статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПРИВАТБАНК»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору неустойка поділяється на встановлену законом (розмір та підстави стягнення якої визначається актами законодавства) та договірну (розмір та підстави стягнення якої визначається сторонами в самому договорі).

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), а також заборгованість за простроченими відсотками та за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно із ст. 625 ЦК України.

Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 07.10.2011 року, посилався на Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку.

Витягом з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», що наданий позивачем на підтвердження позовних вимог, визначені, в тому числі: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов`язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема, пеня та штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов`язань та їх розміри і порядок нарахування.

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та Витяг з Умов та правил, які долучені до матеріалів справи, розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема, щодо сплати процентів за користування кредитними коштами, саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви, розмірах і порядках нарахування, та процентів, нарахованих на прострочений кредит згідно із ст. 625 ЦК України.

Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.

Суд вважає, що в даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України, за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки витяг з Умов і правил надання банківських послуг, які долучені до справи, не підписані відповідачем, про що зазначено також відповідачем у заяві, поданій до суду.

Всі ці обставини не дають підстав вважати, що позичальнику при оформленні анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у ПриватБанку від 07.10.2011 року були надані для ознайомлення в письмовому виді саме ті Тарифи обслуговування кредитних карт «Універсальна» та Умови і Правила надання банківських послуг і саме в тій редакції, витяги з яких надав позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, що саме вони мались на увазі сторонами при оформленні анкети-заяви. Між тим, в самій анкеті-заяві про приєднання до Умов і правил надання банківських послуг в ПриватБанку, підписаній відповідачем, не зазначені ні процентна ставка, пеня, штрафи, ні строк надання банківських послуг, ні розмір процентів, нарахованих на прострочений кредит згідно із ст. 625 ЦК України, ні будь-які інші умови надання банківських послуг, про які йдеться у ній.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачеві Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату процентів за користування кредитом, процентів згідно ст. 625 ЦК України, надані банком Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та Витяг з Умов не може розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджує вказаних обставин.

Вказана правова позиція висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 року у справі № 342/180/17, провадження № 14-131 цс19.

Згідно з частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

З урахуванням наведеного, враховуючи, що анкета-заява позичальника не містить розміру процентної ставки, а Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», в якому визначена процентна ставка, не підписаний відповідачем, тому не є складовою частиною кредитного договору, то підстави для стягнення з відповідача на користь позивача процентів за користування кредитом в розмірі, визначеному у Витягу з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», відсутні. Вимог про стягнення процентів за користування позиченими коштами, з підстав та у розмірах встановлених актами законодавства, зокрема ст.1048 ЦК України, позивач не пред`явив.

Перевіряючи доводи позивача щодо наявності підстав для стягнення заявлених вимог в сумі 4283,31 гривень, яка є заборгованістю за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно із ст. 625 ЦК України, суд виходить із наступного.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Обґрунтовуючи підстави стягнення відсотків, нарахованих на прострочений кредит згідно із ст.625 ЦК України, у розмірі 4283,31 гривень, позивач послався на ст. 625 ЦК України і Умови та правила, редакція яких почала діяти з 01.03.2019 року, відповідно до п. 2.1.1.2.12 яких сторони дійшли згоди, що починаючи з 181-го дня з моменту порушення зобов`язань клієнта з погашення кредиту, клієнт зобов`язується сплатити на користь банку заборгованість по кредиту, а також проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч.2 ст.625 ЦК України встановлюються за домовленістю сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі: 86,4% - для картки «Універсальна», 84% - для картки «Універсальна голд».

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною першою статті 612 цього Кодексу встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно із ч.2 вказаної статті, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З наведених норм права вбачається, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З розрахунку заборгованості вбачається, що нараховані позивачем відсотки на прострочений кредит згідно із ст.625 ЦК України за період з 01 лютого 2020 року по 29 лютого 2020 року, виходячи з відсоткової ставки 84%, хоча у анкеті-заяві про приєднання до Умов і правил надання банківських послуг у ПриватБанку не передбачено розмір процентів, нарахованих на прострочений кредит згідно із ст. 625 ЦК України.

Крім того, суд звертає увагу на те, що безпосередньо укладений між сторонами кредитний договір від 07.10.2011 року у вигляді анкети-заяви, підписаної сторонами, не містить і строку повернення кредиту (користування ним).

Виходячи із змісту вимог частини другої статті 530 ЦК України, саме з часу звернення банку з вимогою про повернення коштів у відповідача виникає обов`язок щодо виконання грошового зобов`язання.

Оскільки доказів направлення відповідачеві вимог із встановленим строком виконання зобов`язань матеріали справи не містять, тому у цій справі вимогою про виконання боржником обов`язку є позовна заява, а відтак, підстави для нарахування відсотків, які передбачені ст. 625 ЦК України, в тому числі трьох відсотків річних від простроченої суми, відсутні.

Із виписки по картковому рахунку відповідача, доданого до позовної заяви, вбачається, що відповідач користувався грошовими коштами у АТ КБ «ПРИВАТБАНК» на підставі анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг від 07.10.2011 року. При цьому, відповідно до виписки з карткового рахунку та розрахунку заборгованості позивач списував з рахунку відповідача проценти за використання кредитного ліміту за ставкою 34,8 %, 43,2%, 42% та пеню, тобто кошти, внесені відповідачем на погашення кредиту, позивач в першу чергу зараховував на погашення процентів та неустойки, а в останню чергу - на погашення основної суми боргу.

Враховуючи, що між сторонами не узгоджено розмір процентів за користування кредитом та пені, то необхідно зарахувати внесені відповідачем кошти саме на погашення кредиту.

З розрахунку заборгованості, доданого позивачем до позовної заяви, вбачається, що з 01.11.2015 року по 30.09.2019 року, відповідачем було внесено коштів на погашення заборгованості в розмірі 52161,92 гривень, , а саме: 24708,51 грн. - погашено заборгованості за тілом кредит + 25303,41 грн. погашено заборгованості за простроченим тілом кредита + 2150 погашена заборгованість по пені. З 30.06.2019року по 24.01.2021року відповідачем було внесено: 25816,28 грн. виходячи з розрахунку (20309,97 гривень - залишок особистих коштів відповідача станом на 30.06.2019 року +446,65 грн. - погашено заборгованості за тілом кредит + 2131,15 грн. погашено заборгованості за простроченим тілом кредита +1590,83 грн. погашено заборгованості за нарахованими відсотками + 1337,68 гривень погашено заборгованості за простроченими відсотками

В той же час відповідачем отримано 31851,95 гривень, при цьому 30.06.2019 року заборгованість взагалі відсутня у відповідача перед позивачем. Витрати клієнтом кредитних коштів відповідно до розрахунку позивача на протязі періоду з 01.10.2019року по 24.01.2021року складає суму у розмірі - 0 гривень.

Внаслідок чого суд дійшов висновку, що вимога банку до нього про стягнення фактично отриманої суми кредитних коштів є безпідставною. За таких обставин суд приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає. Тому оскільки суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню по суті, питання про застосування строків позовної давності до даних правовідносин судом не приймалось до уваги.

Керуючись ст.ст. 263-265, 280-281 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Відмовити в задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 - про стягнення заборгованості за кредитним договором про надання банківських послуг б/н від 07.10.2011 року.

Копію рішення направити сторонам для ознайомлення.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Славутицький міський суд Київської області. Апеляційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Відповідно до п.3 розділу ХІІ Прикінцевих положень ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення виготовлено 05.05.2021 року.

Учасники справи:

Позивач - Акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК», розрахунковий рахунок № НОМЕР_7 , код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д.

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНКОПП НОМЕР_8 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Т. О. Малишенко