
Справа № 203/299/21
Провадження № 1-кп/202/196/2021
УХВАЛА
05 травня 2021 року м. Дніпро
Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Волошина Є.В.
за участю секретаря Хвостенко К.Ю.,
прокурора Гаподченка Є.Ю.,
потерпілих ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
представників потерпілих ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11,
обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
захисників обвинуваченого ОСОБА_3 ОСОБА_12, ОСОБА_13,
захисника обвинуваченого ОСОБА_4 ОСОБА_14,
захисника обвинуваченого ОСОБА_5 ОСОБА_15,
захисника обвинуваченого ОСОБА_7 . ОСОБА_16,
захисника обвинуваченої ОСОБА_8 ОСОБА_17,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Індустріального районного суду м.Дніпропетровська обвинувальний акт у кримінальному провадженні №42020042630000014 від 13 січня 2020 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27, ч.2 ст.190, ч.3 ст.27, ч.3 ст.190, ч.3 ст.27, ч.4 ст.190, ч.4 ст.190, ч.3 ст.27, ч.3 ст.28, ч.3 ст.358, ч.3 ст.28, ч.4 ст.358, ч.3 ст.146 КК України, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч.3 ст.27, ч.3 ст.28, ч.3 ст.358, ч.3 ст.28, ч.4 ст.358, ч.3 ст.146 КК України, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч.2 ст.28, ч.4 ст.358 КК України, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.190, ч.3 ст.190, ч.2 ст.28, ч.4 ст.358 КК України, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.190, ч.2 ст.28, ч.4 ст.358 КК України-
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Індустріального районного суду м.Дніпропетровська перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27, ч.2 ст.190, ч.3 ст.27, ч.3 ст.190, ч.3 ст.27, ч.4 ст.190, ч.4 ст.190, ч.3 ст.27, ч.3 ст.28, ч.3 ст.358, ч.3 ст.28, ч.4 ст.358, ч.3 ст.146 КК України, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч.3 ст.27, ч.3 ст.28, ч.3 ст.358, ч.3 ст.28, ч.4 ст.358, ч.3 ст.146 КК України, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч.2 ст.28, ч.4 ст.358 КК України, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.190, ч.3 ст.190, ч.2 ст.28, ч.4 ст.358 КК України, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.190, ч.2 ст.28, ч.4 ст.358 КК України.
Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 18 березня 2021 року обвинуваченим ОСОБА_3 та ОСОБА_5 продовжено строк дії раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, тобто до 16 травня 2021 року включно. Також, обвинуваченому ОСОБА_4 продовжено строк дії раніше обраного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту строком на 2 місяці, тобто до 17 травня 2021 року включно.
У судовому засіданні прокурор просив продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 , строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зазначивши, що обставини, які свідчать про існування ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ст.177 КПК України, а саме те, що обвинувачений може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілих, свідків та інших обвинувачених, вчинити інше кримінальне правопорушення, не змінилися.
Також, просив продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зазначивши, що обставини, які свідчать про існування ризиків, передбачених п.п.1,5 ст.177 КПК України, а саме те, що обвинувачений може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, не змінилися.
Крім того, просив продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час, зазначивши, що обставини, які свідчать про існування ризиків, передбачених п.п.1,5 ст.177 КПК України, а саме те, що обвинувачений може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, не змінилися.
Потерпілі та їх представники підтримали клопотання прокурора та просили його задовольнити.
Обвинувачені ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та їх захисникизаперечували щодо продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вважаючи його необґрунтованим. Зазначили, що прокурором лише формально зазначені ризики, передбачені ст.177 КПК України, у зв`язку із чим їх наявність доведена не була. Також зазначили, що прокурором також не було доведено, що інший, менш суровий запобіжний захід, не забезпечить виконання обвинуваченими покладених на них обов`язків. На підставі викладеного просили відмовити прокурору у задоволені даного клопотання та обрати відносно обвинувачених запобіжний захід не пов`язаний із триманням під вартою.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник заперечували проти задоволення клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час та просили суд обрати запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання. Суду також зазначили, що запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту позбавляє ОСОБА_4 можливості працювати.
Заслухавши думку учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до вимог ст.331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання під вартою, якщо судове провадження не було завершено до його спливу.
Суд зазначає, що на даний час продовжують існувати ризики, передбачені КПК України, які стали підставою для продовження запобіжних заходів відносно обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_5 з огляду на наступне.
Стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 суд вважає доведеними наявність ризиків передбачених п.п.1,3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме те, що обвинувачений ОСОБА_3 може переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні.
Так, ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме можливість обвинуваченого ОСОБА_3 переховуватись від суду існує, оскільки останній обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна, тому є достатні підстави вважати, що, враховуючи ймовірну тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому у разі визнання останнього винуватим у інкримінованому злочині, ОСОБА_3 може переховуватися від суду.
Ризик, передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України,а саме можливість обвинуваченого ОСОБА_3 незаконно впливати на потерпілих, свідків та інших обвинувачених у вказаному кримінальному провадженні, котрі наразі в суді не допитані, теж неможливо повністю виключити, оскільки, як вбачається із додатків до обвинувального акта, стороною обвинувачення зібрані певні докази по кримінальному провадженню. Однак ці докази мають бути досліджені на більш пізніх етапах судового розгляду справи. Допит потерпілих та свідків судом ще не розпочато.
Ризик, передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме можливість обвинуваченого вчинити інше кримінальне правопорушення прокурором у судовому засіданні доведений не був, у зв`язку із чим суд не враховує його при вирішенні питання про доцільність продовження строку запобіжного заходу.
З урахуванням вищезазначеного, наявності ризиків п.п.1,3 ст.177 КПК України достатньо підстав вважати, що обвинувачений ОСОБА_3 у разі зміни йому запобіжного заходу, може переховуватися від суду, перешкоджати розгляду справи по суті.
У суду відсутні підстави вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, передбачені ст.176 КПК України, можуть забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків, що випливають із ч.5 ст.194 КПК України та забезпечити його належну поведінку.
Аналізуючи наведене, з метою захисту суспільного інтересу, з урахуванням обставин справи та особи обвинуваченого, суд вважає доцільним продовжити дію раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 на 60 діб та вважає за можливе визначити відносно обвинуваченого розмір застави у розмірі трьохсот розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 681 000 (шістсот вісімдесят одна тисяча) гривень 00 копійок.
Стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 суд також вважає доведеними наявність ризиків передбачених п.п.1,5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме те, що обвинувачений ОСОБА_5 може переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Так, ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме можливість обвинуваченого ОСОБА_5 переховуватись від суду існує, оскільки останній обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна, тому є достатні підстави вважати, що, враховуючи ймовірну тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому у разі визнання останнього винуватим у інкримінованому злочині, ОСОБА_5 може переховуватися від суду.
Крім того, ризик, передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме можливість обвинуваченого вчинити інше кримінальне правопорушення також продовжує існувати, оскільки обвинувачений не має сталого заробітку, міцних соціальних зв`язків, офіційного джерела доходів.
З урахуванням вищезазначеного достатньо підстав вважати, що обвинувачений ОСОБА_5 у разі зміни йому запобіжного заходу, може переховуватися від суду, перешкоджати розгляду справи по суті.
У суду відсутні підстави вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, передбачені ст.176 КПК України, можуть забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків, що випливають із ч.5 ст.194 КПК України та забезпечити його належну поведінку.
Аналізуючи наведене, з метою захисту суспільного інтересу, з урахуванням обставин справи та особи обвинуваченого, суд вважає доцільним продовжити дію раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 на 60 діб та вважає за можливе визначити відносно обвинуваченого розмір застави у розмірі вісімдесят розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 181 600 (сто вісімдесят одна тисяча шістсот) гривень 00 копійок.
Вирішуючи клопотання прокурора в частині продовження дії запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_4 у вигляді домашнього арешту у нічний час, суд погоджується із позицією прокурора про наявність ризику, передбаченого п.п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме те, що обвинувачений може переховуватися від суду,оскільки останній обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна, тому є достатні підстави вважати, що, враховуючи ймовірну тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому у разі визнання останнього винуватим у інкримінованому злочині, ОСОБА_4 може переховуватися від суду.
При цьому ризик, передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме можливість обвинуваченого вчинити інше кримінальне правопорушення прокурором у судовому засіданні доведений не був, у зв`язку із чим суд не враховує його при вирішенні питання про доцільність продовження строку запобіжного заходу.
Разом з цим, згідно з ч.4 ст.194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Прокурором у судовому засіданні не було доведено, що більш м`який запобіжний захід, ніж домашній арешт, забезпечить запобігання ризиків, зазначених у клопотанні.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку про обрання відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання з покладенням на останнього обов`язків, передбачений ч.5 ст. 194 КПК України, який буде достатніми й необхідним заходом для забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, запобіганню певним ризикам та достатнім заходом забезпечення судового розгляду кримінального провадження.
Керуючись ст.ст.178,197,331,372 КПК України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинувачених ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - задовольнити.
Продовжити раніше обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 діб, тобто до 03 липня 2021 року включно.
Визначити відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у розмірі 681 000 (шістсот вісімдесят одна тисяча) гривень 00 копійок.
У випадку внесення обвинуваченим ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановленої застави у розмірі 681 000 (шістсот вісімдесят одна тисяча) гривень 00 копійок, вважати, що до нього обрано запобіжний захід у вигляді застави із покладенням наступних обов`язків:
1) прибувати до суду за першою вимогою;
2) не відлучатися з населеного пункту, де він проживає, без дозволу суду;
3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання або перебування та/або місця роботи;
4) утримуватися від будь-якого спілкування з обвинуваченими, потерпілими та свідками по кримінальному провадженню;
5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свого паспорту (паспортів) для виїзду за кордон, інших документів, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Продовжити обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , строком на 60 діб, тобто до 03 липня 2021 року включно.
Визначити відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , заставу у розмірі 181 600 (сто вісімдесят одна тисяча шістсот) гривень 00 копійок.
У випадку внесення обвинуваченим ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , встановленої застави у розмірі 181 600 (сто вісімдесят одна тисяча шістсот) гривень 00 копійок, вважати, що до нього обрано запобіжний захід у вигляді застави із покладенням наступних обов`язків:
1) прибувати до суду за першою вимогою;
2) не відлучатися з населеного пункту, де він проживає, без дозволу суду;
3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання або перебування та/або місця роботи;
4) утримуватися від будь-якого спілкування з обвинуваченими, потерпілими та свідками по кримінальному провадженню;
5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свого паспорту (паспортів) для виїзду за кордон, інших документів, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Відповідно до вимог ст.182 КПК України роз`яснити обвинуваченим наслідки невиконання вказаних обов`язків, а саме: у разі, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до суду, без поважних причин не повідомив про причину своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.
У задоволенні клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - відмовити.
Обрати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання з покладанням на обвинуваченого наступних обов`язків:
1) прибувати до суду за першою вимогою;
2) не відлучатися з населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу суду;
3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання.
Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_4 , що в разі невиконання покладених на нього обов`язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Контроль за виконанням запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання покласти на прокурора Дніпропетровської місцевої прокуратури №1 Дніпропетровської області Гаподченка Є.Ю.
Ухвала підлягає оскарженню в частині продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Суддя Волошин Є.В.
Судове рішення № 96698599, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська було прийнято 05.05.2021. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 203/299/21. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: