Постанова № 9669792, 12.03.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

12.03.10Справа №2а-9339/09/1/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючої судді Трещової О.Р., при секретарі Дубиніній А.В., за участю

представника відповідача - Крекотинь Г.М.;

представника відповідача - Артеменка С.М.;

представника позивача - Портненко А.А.;

представника позивача - Аветисян В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Приморець"

до Державної податкової інспекції у м. Феодосії АР Крим

третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Андрей Строй"

про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення, визнання протиправними та незаконними дій

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим звернулось з адміністративним позовом Відкрите акціонерне товариство "Приморець" до Державної податкової інспекції у м. Феодосії АР Крим про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23.07.2009 року №0000992301/0 ДПІ у м. Феодосії АР Крим, визнання протиправними та незаконними дій ДПІ у м. Феодосії АР Крим по винесенню податкового повідомлення-рішення від 23.07.2009 року №0000981502/0.

Позов мотивовано помилковістю і невідповідністю дійсності висновків податкового органу, зроблених за наслідками перевірки позивача з питань взаємовідносин з контрагентом: ТОВ "Андрей-строй", стосовно порушення правил оподаткування, які покладено в основу спірного податкового повідомлення-рішення.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 18.08.09 року по справі було відкрито провадження.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 18.08.09 року по справі було закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

У судовому засіданні ухвалою суду від 29.09.2009 року по справі призначено судово-економічну експертизу, провадження у справі зупинено.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 18.12.2009 року провадження у справі поновлено з 11.02.2010 року.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та по суті справи пояснив наступне.

За результатами планової виїзної перевірки ВАТ "Приморець" з питань дотримання вимог податкового законодавства валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008 року по 31.03.2009 року Державною податковою інспекцією в м. Феодосія АР Крим було складено Акт від 16.07.2009р. № 1739/23-1/25134285 в якому встановлено: заниження податку на додану вартість у сумі 149458,34 гривень.

На підставі акту перевірки ДПІ у м. Феодосія АР Крим винесено податкове повідомлення-рішення № 0000992301/0 від 23.07.2009р. на суму 224187,51 гривень( у тому числі 149458,34 гривень за основним платежем, 74729,17 гривень - штрафні санкції).

Крім того, в судовому засіданні представник позивача зазначив, що не погоджується з висновками Акту перевірки де зазначено, що договір підряду № 01/08 від 06.03.2008 року, який укладений між ВАТ "Приморець" і ТОВ "Андрей-строй", не був спрямований на реальне настання правових наслідків, а операції між сторонами не мали товарного характеру. Тому договір № 01/08 від 06.03.2008 року є нікчемними і не створює правових наслідків, у тому числі в податковому обліку ВАТ "Приморець".

Представник позивача зазначив, що договорні зобовязання за договором підряду № 01/08 від 06.03.2008 року реально виконувались обома сторонами, що підтверджується актами виконаних робіт, прибутковими та видатковими накладними, виписками банку та документами про фактичне виробниче використання отриманих товарів і виконаних робіт.

З цих причин представники позивача просили суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

У судовому засіданні представники відповідача проти позову заперечували з підстав, зазначених у запереченні проти адміністративного позову, пояснили, що висновки Акту, засновані на перевірці первинних документів ВАТ "Приморець" та відповідають діючому податковому законодавству.

Таким чином, винесення податкового повідомленнярішення № 0000992301/0 від 23.07.2009р є цілком правомірним. З вищевказаних підстав представники відповідача просили суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Вислухавши пояснення представників позивача, представників відповідача, дослідивши матеріали справи та оцінивши доказі по справі в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 1 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення субєктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший субєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частинами 1, 3 статті 4 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”від 04.12.1990 року № 509-ХІІ Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Відповідно до підпункту 2.1.4 п. 2.1. статті 2 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”№ 2191-ІІІ від 21.12.2000 року податкові органи визнані контролюючими органами стосовно податків і зборів (обовязкових платежів), які справляються до бюджетів та державних цільових фондів. Отже, вони наділені компетенцією, визначеною підпунктом 2.2.1 пункту 2.2. статті 2 Закону здійснювати перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати зазначених податків.

Отже, органи державної податкової служби, в даному випадку ДПІ у м. Феодосії АР Крим, є субєктом владних повноважень, яка у правовідносинах, повязаних із відшкодуванням з бюджету податку на додану вартість, реалізує надані владні управлінські функції, а тому спори за участю ДПІ у м. Феодосії АР Крим є публічно-правовими і відносяться до юрисдикції адміністративних судів.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно.

Тому, вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача щодо визнання недійсним податкового повідомлення - рішення, суд зобовязаний перевірити, чи є таке рішення правомірним.

Відповідно до частини 1 статті 55 Господарського кодексу України субєктом господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обовязків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобовязаннями в межах цього майна, крім випадків встановлених законом. Згідно з п. 1 частини 2 статті 55 ГК України юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, підприємства, створені відповідно до Господарського кодексу України та зареєстровані в установленому законом порядку визнаються субєктами господарювання.

Судом встановлено, що ВАТ "Приморець" є юридичною особою, зареєстрованою виконавчим комітетом Феодосійської міської ради 12.12.1997 року № 1252 відповідно до довідки Відділу статистики у м. Феодосії Головного управління статистики в АР Крим № 58.01.29-46/574 та перереєстроване 01.08.2000 року відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 440442.

Відповідно до довідки Відділу статистики у м. Феодосії Головного управління статистики в АР Крим № 58.01.29-46/574 ВАТ "Приморець" здійснює такі види діяльності:

1)будівництво та ремонт суден;

2)будівництво та ремонт спортивно-прогулянкових суден;

3)виробництво будівельних металевих конструкцій.

Судом встановлено, що ВАТ "Приморець" взято на податковий облік у ДПІ у м. Феодосії АР Крим з 22.12.1997 року року за №88.

Таким чином, судом встановлено, що ВАТ "Приморець" є субєктом господарювання, юридичною особою, зобовязане виконувати обовязки, покладені на нього законами у звязку зі здійсненням господарської діяльності, у тому числі стосовно належного нарахування та сплати податків.

Судом встановлено, що посадовими особами Державної податкової інспекції у м. Феодосії АР Кримв період з 18 червня по 09 липня 2009 року проведена планова виїзна перевірка ВАТ "Приморець" з питань дотримання вимог податкового законодавства валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008 року по 31.03.2009 року, про проведення якої ВАТ "Приморець" було проінформовано письмовим повідомленням від 29.05.2009 року № 8/23-1, яке вручено 03.06.2009 року рекомендованим листом № 60173.

За результатами проведення перевірки був складений акт № 1739/23-1/25134285 від 16.07.2009 року (далі Акт).

В Акті № 1739/23-1/25134285 від 16.07.2009 року встановлено порушення ВАТ "Приморець"

-п.п. 7.2.6, п. 7.2 та п.п. 7.4.1, п. 7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.97 № 168/97-ВР із змінами та доповненнями встановлено завищення податкових кредиту, в результаті чого занижений податок на додану вартість на загальну суму 149458,34 гривень, у тому числі: за липень 2008 року 146397,34 гривень, за серпень 2008 року 3061,00 гривень.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобовязань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів ( обовязкових платежів) є Закон України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-III від 21.12.2000 року, підпунктом “б”пункту 4.2.2. якого зазначено обовязок контролюючого органу самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях. У цьому разі, згідно з п. 17.1.3., такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Пунктом 6.1. статті 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000, № 2181-III у разі коли сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом відповідно до статті 4 цього Закону, такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення, в якому зазначаються підстава для такого нарахування, посилання на норму податкового закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок податкових зобов'язань, сума податку чи збору (обов'язкового платежу), належного до сплати, та штрафних санкцій за їх наявності, граничні строки їх погашення, а також попередження про наслідки їх несплати в установлений строк та граничні строки, передбачені законом для оскарження нарахованого податкового зобов'язання (штрафних санкцій за їх наявності).

Судом встановлено, що ДПІ у м. Феодосії на підставі вказаного акту перевірки прийняте податкове повідомлення-рішення від 23.07.2009 року №0000992301/0, про визначення суми податкових зобовязань з податку на додану вартість на суму 224187,51 грн., з яких 149458,34 грн. за основним платежем, 74729,17 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, застосованими відповідно до пп. 17.1.3 ст. 17 Закону №2181.

Вирішуючи питання про законність винесення оскаржуваємого податкового повідомлення-рішення, та перевіряючи обґрунтованість висновків, викладених в акті перевірки судом встановлено наступне.

06 березня 2008 року між ВАТ "Приморець" (замовник) і ТОВ “Андрей-строй”(підрядчик) був укладений договір підряду №01/08. За умовами договору ТОВ “Андрей-строй” зобов'язується виконати роботи зі свого матеріалу по шпатлевці, ґрунтовці і забарвленню судна СРК25 заводський №901, загальною площею 419 м2, а Замовник прийняти роботу і сплатити згідно Договору.

Додатковою угодою №2 від 30.12.2008 р. до Договору уточнений п. 1.1 Договорів: Підрядчик зобов'язується виконати роботи зі свого матеріалу по шпатлевке, ґрунтовці і забарвленню судна СРК25 заводський №901, загальною площею 419 м, і виконати роботу по вирівнюванню палуби загальною площею 80 м2 з матеріалу Замовника, а Замовник прийняти роботу і сплатити згідно Договору.

В Акті перевірки ДПІ у м. Феодосії зробило висновок, що договір підряду №01/08 від 06.03.2008р. не був спрямований на реальне настання правових наслідків, не був фактично виконаний в силу ст.203, 215, 228 Цивільного кодексу України.

Свої висновки ДПІ у м.Феодосії обґрунтовує тим, що ТОВ «Андрей-строй» не мав офісних і складських приміщень, працівників (окрім директора), а також інших ресурсів, необхідних для виконання робіт, вказаних в договорах, укладених з ВАТ «Пріморец». Тобто фактично договори, укладені, з ВАТ «Пріморец» не виконувалися і не були направлені на реальне настання правових наслідків в них встановлених.

На підставі вищезазначених фактів ДПІ у м. Феодосії по Акту перевірки донараховано ВАТ «Пріморец» ПДВ в сумі 149458,34 гривень:

-зменшено податковий кредит по ПДВ у сумі 142666,67 гривень, нарахований ВАТ «Пріморец» на підставі податкової накладної № 400 від 23.07.2008 року, отриманої від ТОВ «Андрей-строй» за фактом постачання за договором №01/08.

-зменшено податковий кредит по ПДВ у сумі 6791,67 гривень, нарахований ВАТ «Пріморец» на підставі податкової накладної № 431 від 28.07.2008 року, отриманої від ТОВ «Андрей-строй» за фактом постачання за договором №01/08.

З метою з`ясування фактів стосовно того, чи виконувались фактично роботи, отримувався товар за договором №01/08 від 06.03.2008 року, чи здійснювались розрахунки за придбані товари, судом проведена судово-економічна експертиза.

Відповідно до висновків експертизи, а також інших доказів, досліджених в судовому засіданні, щодо виконання договору №01/08, встановлено:

Факт виконання робіт по шпатльовці, ґрунтовці, забарвленню судна СРК25 заводський №901 і вирівнюванню його палуби на загальну суму 856 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 142 666,67 грн., підтверджується актами виконаних робіт, підписаним Підрядчиком і Замовником.

На виконання Договору ВАТ «Пріморец» авансом сплатило ТОВ «Андрей-строй» вартість робіт за Договором в сумі 856 000,00 грн., в т.ч. ПДВ в сумі 142 666,67 грн., згідно рахунку б/н від 23.07.08 р., що підтверджується випискою банку СФ АБ «Київська Русь» по рахунку №2604104997002 від 23.07.08 р.

Роботи в сумі 713 333,33 грн. (без ПДВ), виконані ТОВ «Андрей-сторой» за Договором, відображені в бухгалтерському обліку ВАТ «Пріморец» по Дт бухгалтерського рахунку №23 «Виробництво» в розрізі замовлення №01901.

Роботи в сумі 713 333,33 грн. (без ПДВ), виконані ТОВ «Андрей-строй» за Договором, відображені у виконавчому кошторисі ВАТ «Пріморец» за замовленням №901 «будівництво швидкісного судна забезпечення СРК25 (базовий проект FMY 2300СВ - швидкісний з валовою лінією)», замовник ГАО «Чорноморнафтогаз».

Щодо фактичного придбання позивачем від ТОВ «Андрей-строй» вирівнювача палуби загальною вартістю 40 750,00 грн., в т.ч. ПДВ 6791,67 гривень судом встановлено наступне.

Згідно двосторонньої накладної №РН-146 від 31.07.08 р. ТОВ «Андрей-строй» поставило, а ВАТ «Пріморец» прийняло 360 кг вирівнювача палуби загальною вартістю 40750,00 грн., у тому числі ПДВ 6791,67 грн.

Вирівнювач палуби вагою 360 кг і вартістю 33 958,33 грн. без ПДВ оприбуткований на склад ВАТ «Пріморец» згідно прибуткової накладної №ПН- 0000832 від 31.07.2008 р. У бухгалтерському обліку ВАТ «Пріморец» оприбутковування вирівнювача палуби відображене в липні 2008 р. по Дт бухгалтерського рахунку №201 «Сировина і матеріали». Судом встановлено, що оплата за отриманий вирівнювач палуби вартістю 40750,00 грн., у тому числі ПДВ 6791,67 грн., здійснена ВАТ «Пріморец» на користь ТОВ «Андрей-строй» згідно рахунку №б/н від 28.07.2008 р. в повному об'ємі, що підтверджується випискою банку СФ АБ «Київська Русь» по рахунку №2604104997002 від 28.07.08 р.

Згідно вимоги №СПТ-000564 від 06.05.2009 р. вирівнювач палуби вагою 360 кг і вартістю 33 958,33 грн. без ПДВ переданий зі складу запасів у виробництво для виконання замовлення №01901.

У бухгалтерському обліку ВАТ «Пріморец» списання у виробництво вирівнювача палуби відображене в травні 2009 р. по Дт бухгалтерського рахунку №23 «Виробництво» в розрізі замовлення №01901.

Вирівнювач палуби вагою 360 кг вартістю 33 958,33 грн. без ПДВ включений у виконавчий кошторис ВАТ«Пріморец» за замовленням №901 «будівництво швидкісного судна забезпечення СРК25 (базовий проект FMY 2300СВ - швидкісний з валовою лінією)», замовник ГАО «Чорноморнафтогаз».

Таким чином, документами бухгалтерського обліку підтверджується фактичне отримання ВАТ «Пріморец» робіт і товарів від ТОВ «Андрей-строй» у повному обсязі.

Отже, зазначений факт не свідчить про те, що договір укладений між ВАТ "Приморець" (замовник) і ТОВ “Андрей-строй”(підрядчик) не виконувався і не був направлений на реальне настання правових наслідків, оскільки товар дійсно фактично був переданий від підрядчика позивачу, оприбуткований, використаний у господарській діяльності та сплачений у повному обсязі.

Роботи по шпатлевці, ґрунтовці і забарвленню судна СРК25 також виконані у повному обсязі, що підтверджується не лише первинними бухгалтерськими документами позивача, але й загальним актом прийняття робіт між замовником ГАО «Чорноморнафтогаз» та генеральним підрядником ВАТ "Приморець".

Тому, висновки акту перевірки від 16.07.2009 р. №1739/23-1/25134285 ДПІ у м. Феодосії щодо донарахування ПДВ у сумі 149458,34 гривень, не підтверджуються первинними бухгалтерськими документами позивача, суперечать обставинам справи а також спростовуються висновками проведеної судово-економічної експертизи № 17/09 від 17.12.2009 року.

При дослідженні питання, щодо вірності визначення позивачем податкового кредиту за операціями з ТОВ “Андрей-строй”, судом встановлено наступне.

В результаті здійснення господарських операцій за договором 01/08 від 06.03.2008 року ВАТ «Пріморец» нарахувало податковий кредит по ПДВ в сумі 149458,34 гривень:

- податкова накладна № 400 від 23.07.2008 року на суму ПДВ в розмірі 142666,67 гривень,

- податкова накладна №431 від 28.07.2008 року на суму ПДВ в розмірі 6 791,67 гривень.

Відповідно до п.п.7.4.1. ст.7 ЗУ “Про податок на додану вартість”N 168/97-ВР, 03.04.1997р. -податковий кредит платника податку складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку у звітному періоду зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п.п.7.2.6. ст.7 ЗУ “Про податок на додану вартість”N 168/97-ВР, 03.04.1997р. - податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Податкова накладна повинна містити всі обов'язкові реквізити, встановлені п.п.7.2.1 ст.7 Закону №168.

Відповідно до п.п.7.5.1 ст.7 Закону №168 датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається:

-або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг);

Судом встановлено, що на підставі податкової накладної №400 від 23.07.2008 р. позивачем нараховано податковий кредит в сумі 142 666,67 гривень.

Судом встановлено, що роботи, передбачені Договором, отримувалися ВАТ «Пріморец» з метою їх використання в господарській діяльності - виконання замовлення по будівництву судна СРК25 заводський №901.

Судом встановлено, що у липні 2008 року ВАТ «Пріморец» авансом сплатило ТОВ «Андрей-строй» роботи за Договором №01/08 від 06.03.2008 року в сумі 856 000,00 грн., в тому числі ПДВ 142 666,67 грн., отже, у липні 2008 року у ВАТ «Пріморец» виникло право на податковий кредит в сумі 142 666,67 грн.

На підставі податкової накладної №400 від 23.07.2008 року, яка підтверджує факт придбання товарів за договором №01/08, ВАТ «Пріморец» нарахувало податковий кредит по ПДВ за липень 2008 року в сумі 142666,67 грн. (відповідно до п.п.7.2.6, 7.4.1 і 7.5.1 ст.7 Закону №168).

Податкова накладна, виписана ТОВ «Андрей-строй» на суму ПДВ 142666,67 грн. і включені в податковий кредит ВАТ «Пріморец» за липень 2008 року, відповідають вимогам п.п.7.2.1 ст.7 Закону №168.

Податковий кредит по ПДВ в сумі 142666,67 грн., нарахований по операціях з ТОВ «Андрей-строй» за договором №01/08, включений ВАТ «Пріморец» у декларації по ПДВ за липень 2008 року.

Таким чином, позивачем (ВАТ «Пріморец») вірно визначений і нарахований податковий кредит в сумі 142666,67 грн. по операціях з ТОВ «Андрей-строй» за договором №01/08 від 06.03.2008 року.

Щодо податкового кредиту в сумі 6 791,67 грн., нарахованого на підставі податкової накладної №431 від 28.07.2008 року суд зазначає наступне.

Згідно двосторонньої накладної №РН-146 від 31.07.08 р., ТОВ «Андрей-строй» поставило, а ВАТ «Пріморец» прийняло 360 кг вирівнювача палуби загальною вартістю 40750,00 грн., в т.ч. ПДВ 6791,67 грн.

Як встановлено у висновку судово-економічної експертизи № 17/09 від 17.12.2009 року, вирівнювач палуби був фактично придбаний ВАТ «Пріморец» з метою його використання в господарській діяльності - виконання замовлення по будівництву судна СРК25 заводський №901 (відповідно до п.п.7.4.1 ст.7 Закону №168).

Відповідно до книги обліку придбання, 28.07.2008 р. ВАТ «Пріморец» отримало податкову накладну №431 від 28.07.2008 р., на підставі якої нарахувало податковий кредит по ПДВ в сумі 6 791,67 грн. (відповідно до п.п.7.5.1 і п.п.7.2.6 ст.7 Законом №168).

Отже, суд приходить висновку, що ВАТ «Пріморец» обгрунтовано включило в декларацію по ПДВ за липень 2008 р. податковий кредит в сумі 6 791,67 грн., нарахований по податковій накладній №431 від 28.07.2008 р.

Таким чином, ВАТ «Пріморец» правильно нарахувало податковий кредит в сумі 149 458,34 грн. по операціях з ТОВ «Андрей-строй».

Таким чином, суд вважає неправомірними висновки відповідача про заниження податку на додану вартість на 149458,34 гривень, тому висновки Державної податкової інспекції у м.Феодосії АР Кримпро порушення позивачем податкового законодавства суперечать чинному законодавству.

Судом також перевірені висновки відповідача, викладені в акті перевірки в частині, що договір, укладений між ВАТ «Пріморец» та ТОВ «Андрей-строй» є нікчемним, а тому не утворює ніяких наслідків, крім наслідків, повязаних з їх нікчемністю.

Відповідно до п. 9.3 ст. 9 Закону України "Про податок на додану вартість" особи, що підпадають під визначення платників податку згідно із ст. 2 цього Закону зобов'язані зареєструватись як платники податку в органі державної податкової служби за місцем їх знаходження.

Судом встановлено, що відповідно до статті 2 Закону України “Про податок на додану вартість”від 03.04.1997 року № 168/97 ВАТ «Пріморец», зареєстроване як платники податку на додану вартість в ДПІ у м. Феодосії з 23.08.2000 року та має свідоцтво платника податку на додану вартість № 00437094, індивідуальний податковий номер 2513428011194, що також підтверджується актом перевірки від 16.07.2009 року.

Судом встановлено, що ТОВ «Андрей-строй» зареєстровано платником податку на додану вартість в ДПІ у Корабельному районі м. Миколаїва з 07.12.2005 року, індивідуальний податковий номер 337980914057, що підтверджується свідоцтвом № 20019727.

Судом встановлено, що реєстрація як ВАТ «Пріморец», так і ТОВ «Андрей-строй», як платників податку на додану вартість не було анульована.

Крім того, судом встановлено, що угода між позивачем та відповідачем була реально виконана, товар фактично був отриманий позивачем, а роботи фактично виконані у повному обсязі, що підтверджується первинними бухгалтерськими документами.

Згідно з положеннями статті 1 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”від 16.07.1999 року первинним документом визнається документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни у структурі активів та зобовязань, власному капіталі підприємства.

Всі первинні документи, що підтверджують здійснення позивачем вищезазначеної господарської операції, є в матеріалах справи, оцінені судом та визнані такими, що оформлені у відповідності до вимог чинного законодавства.

Крім того, судом враховано, що витрати на придбання товару, отриманого від ТОВ «Андрей-строй», підтверджуються даними первинних бухгалтерських документів.

Виходячи з вимог наведених вище положень законодавчих актів та приведених фактичних даних справи суд приходить до висновку, що ВАТ «Пріморец» і ТОВ «Андрей-строй» на дату укладення та виконання угоди були зареєстровані в якості суб'єктів підприємницької діяльності, їх державна реєстрація не скасовувалась, підприємства володіли статусом платників податку на додану вартість і вони у повному обсязі були наділені господарською компетенцією.

Відповідачем не надано суду доказів, що сторони при укладені угоди мали умисел направлений на несплату податків та одержання неоподаткованого прибутку на момент укладання такої угоди.

Відповідач зазначає, що наявність умислу у сторони угоди означає, що вона, виходячи з обставин справи, усвідомлювала протиправність укладеної угоди і суперечливість її мети інтересам держави та суспільства і прагнула або свідомо допускала настання протиправних наслідків. Умисел юридичної особи визначається як умисел тієї посадової особи, яка підписала договір від імені юридичної особи.

Фактично зазначені висновки відповідачем зроблені у звязку з тим, що ТОВ «Андрей-строй» не мав офісних і складських приміщень, працівників (окрім директора), а також інших ресурсів, необхідних для виконання робіт, вказаних в договорах, укладених з ВАТ «Пріморец».

Згідно з частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за порушення правил ведення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Припису цієї статті кореспондують правила, закріплені у статті 18 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців”, відповідно до частини 2 зазначеної статті якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру є достовірними і були внесені і до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі, як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Суд також враховує, що чинним законодавством позивач ВАТ «Пріморец» не зобовязаний та не має права перевіряти відповідність законодавству установчих документів своїх контрагентів по угодах, а також правильність сплати ним податків.

Судом встановлено, що відповідачем не надано суду жодного доказу неправомірності дій позивача. Навпаки, судом встановлено, що ТОВ «Андрей-строй» у липні 2008 року належним чином здійснювало підприємницьку діяльність, було зареєстровано як субєкт господарювання, як платник податків та як платник податку на додану вартість.

Під час реалізації товару ВАТ «Пріморец» воно передало у передбаченому законом порядку свідоцтво про реєстрацію платником податку на додану вартість та оформлені належним чином податкові накладні. За отриманий товар ВАТ «Пріморец» розрахувалося у безготівковій формі шляхом переказу грошових коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «Андрей-строй» .

В судовому засіданні представник відповідача не пояснив суду, чому всі зазначені обставини, не були враховані під час здійснення перевірки позивача.

Судом також враховано, що якщо суд встановлює, що правочин вчинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, застосовуються санкції, передбачені частиною 1 статті 208 ГК. Згідно з частиною 1 статті 208 цього Кодексу, якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а в разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також усе належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише в однієї зі сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Органи державної податкової служби, вказані в абзаці 1 статті 10 Закону України від 4 грудня 1990 року N 509-XII "Про державну податкову службу в Україні", можуть на підставі пункту 11 цієї статті звертатись до судів із позовами про стягнення в доход держави коштів, одержаних за правочинами, вчиненими з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їхню нікчемність.

Санкція, зазначена в частині 1 статті 208 ГК України, не можна застосовувати за сам факт несплати податків (зборів, інших обов'язкових платежів) однією зі сторін договору, оскільки за таких обставин правопорушенням була б несплата податків, а не вчинення правочину. Для стягнення цих санкцій є необхідною наявність умислу на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, наприклад з метою неправомірного одержання з державного бюджету коштів шляхом відшкодування ПДВ у разі його несплати контрагентами до бюджету.

У судовому засіданні не знайшов підтвердження факт, що правочин між ВАТ «Пріморец» і ТОВ «Андрей-строй» був вчинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, не доведений позивачем факт наявності умислу на укладення угоди з цією метою, навіть не доведений факт направленості умислу на несплату податків (зборів, інших обов'язкових платежів) обома сторонами угоди.

Таким чином, у судовому засіданні не доведений ні факт вчинення правопорушення стосовно вчинення відповідачами недійсного правочину, ні факт вчинення правопорушення стосовно ухилення від сплати податків.

Суд зазначає, що відповідно до п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2191-ІІІ від 21.12.2000 року у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

За результатами акту перевірки відповідачем було складено податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Феодосії АР Крим № 0000992301/0 від 23.07.2009 року про нарахування податку на додану вартість та штрафних санкцій.

Приймаючи до уваги, що базою для нарахування штрафних санкцій за п.п. 17.1.3 та п.п. 17.1.6 статті 17 Закону № 2181 є сума донарахованого податкового зобовязання, яка фактично не підтверджена доказами, дослідженими в судовому засіданні, штрафні санкції за вказаними податковими повідомленнями-рішеннями нараховані невірно.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення щодо нарахування позивачу податкового зобовязання з податку на додану вартість, тому зазначене податкове повідомлення рішення визнаються судом протиправним та підлягають скасуванню, а позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства "Приморець" в цій частині підлягають задаволеню.

Відповідно до частини 2 статті 11 суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб. Приймаючи до уваги, що позивач невірно зазначив позовні вимоги про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення, а не про визнання його протиправним та їх скасування як це передбачено для актів індивідуальної дії, суд вважає можливим в цій частини вийти за межи позовних вимог, оскільки це необхідно для повного захисту прав та інтересів сторін по справі.

Стосовно позовних вимог про визнання протиправними та незаконними дій ДПІ у м. Феодосії АР Крим по винесенню податкового повідомлення-рішення від 23.07.2009 року №0000981502/0, суд зазначає наступне.

По-перше, податкове повідомлення-рішення від 23.07.2009 року №0000981502/0 взагалі не було предметом розгляду зазначеної справи, а тому підстави для визнання протиправними дій по його винесенню у суду відсутні.

По-друге, визнання дії особи протиправними можливо, якщо вони здійснені з порушенням норм матеріального чи процесуального права, вчинені не на підставі повноважень відповідної особи.

У той же час судом встановлено, що дії по винесенню податкового повідомлення-рішення № 0000992301/0 від 23.07.2009, вчинені Державною податковою інспекціє у м. Феодосії АР Крим року в межах повноважень, а тому належним способом захисту порушеного права є саме визнання незаконного повідомлення-рішення протиправним та його скасування.

Тому позовні вимоги в частині визнання протиправними дій відповідача задоволенню не підлягають.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Позивачем під час розгляду справи заявлялось клопотання про відшкодування та розподіл судових витрат в тому числі витрат на проведення експертизи.

Витрати на проведенням судових експертиз віднесено до виду судових витрат, в силу п. 3 ч. 3 ст. 87 КАС України.

Відповідно до частини 1 статті 92 КАС України витрати, пов'язані із проведенням судових експертиз, несе сторона, яка заявила клопотання про проведення судової експертизи

Граничний розмір компенсації витрат, пов'язаних із проведенням судових експертиз, встановлюється Кабінетом Міністрів України (частина 5 статті 92 КАС України).

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.2006 року №590 “Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави” встановлено граничний розмір компенсації витрат повязаних із проведенням судової експертизи, який не може перевищувати нормативну вартість проведення відповідних видів судової експертизи у науково-дослідних установах Міністерства юстиції України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 01.07.1996 року №710 “Про затвердження Інструкції про порядок і розміри відшкодування витрат та виплати винагороди особам, що викликаються до органів дізнання, досудового слідства, прокуратури, суду або до органів, у провадженні яких перебувають справи про адміністративні правопорушення, та виплати державним науково-дослідним установам судової експертизи за виконання їх працівниками функцій експертів і спеціалістів” встановлена нормативна вартість однієї експертогодини у науково-дослідних установах судової експертизи Міністерства юстиції України відповідно до ступеня важкості експертизи.

Згідно з платіжним дорученням № 1180 від 11.12.2009 року позивачем здійснена оплата проведеної експертизи у сумі 6000,00 грн.

Вартість експертизи відповідає граничним розмірам витрат на її проведення, визначеним постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.2006 року №590, що підтверджується калькуляцією.

Отже відповідно до статті 94 КАС України витрати, повязані із проведенням судово-економічної експертизи та сплати судового збору підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь позивача.

Під час судового засідання, яке відбулось 12.03.2010 року були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено у повному обсязі 17.03.2010 року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158, 159, 160, 163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Феодосії АР Крим № 0000992301/0 від 23.07.2009 року про нарахування податку на додану вартість

3.В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Стягнути на користь позивача Відкритого акціонерного товариства "Приморець" з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 3 гривень 40 копійок.

5. Стягнути на користь позивача Відкритого акціонерного товариства "Приморець" з Державного бюджету України витрати на проведення судово-бухгалтерської експертизи в розмірі 6000,00 гривень.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то постанова набирає законної сили через 10 днів з дня отримання особою копії постанови, у разі неподання нею заяви про апеляційне оскарження.

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Трещова О.Р.