Ухвала суду № 96696502, 30.04.2021, Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області

Справа № 699/247/21

Номер провадження № 1-кп/699/119/21

УХВАЛА

щодо запобіжного заходу

30.04.2021 року м. Корсунь-Шевченківський

Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого - судді Свитки С.Л.,

за участю секретаря Таран О.В.,

прокурора Щербини М.Ю..,

представника органу з питань пробації Липки Т.В,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Брус Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Корсунь-Шевченківський кримінальне провадження щодо обвинувачення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Корсунь-Шевченківський Черкаської області, зареєстрованого та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, одруженого, непрацюючого, невійськовозобов`язаного, раніше судимого:

- 23.08.2011 року Корсунь-Шевченківським районним судом за ч. 3 ст. 185 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки, на підставі ст. 75 КК України звільнений з іспитовим строком 1 рік;

- 10.05.2012 року Корсунь-Шевченківським районним судом за ч. 2 ст. 186, ч. 3 ст. 357 КК України, ч. 1 ст. 70, ч. 1 ст. 71 КК України до позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців;

- 06.03.2014 року Корсунь-Шевченківським районним судом за ч. 3 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяці, на підставі ч.1 ст.71 КК України остаточно призначено 4 роки 8 місяців позбавлення волі. Звільнений 14.07.2017 року по відбуттю строку покарання,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області перебувають матеріали кримінального провадження щодо обвинувачення ОСОБА_1 за ч.3 ст.185 КК України.

ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що він у період з 01.02.2021 по 24.02.2021 у нічний час доби, точну дату та час досудовим розслідуванням не встановлено, діючи умисно, таємно, з корисливих мотивів, повторно, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, шляхом розбиття скла рами віконного отвору, проник до будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , звідки викрав мішок з вмістом борошна вагою 40 кг., ринкова вартість якого за 1 кг., станом на лютий місяць 2021 року, згідно довідки виданої директором КП «РИНОК» ОСОБА_4 становить 12 гривень 50 копійок. Після чого, місце вчинення злочину ОСОБА_1 покинув, завдавши ОСОБА_3 матеріальних збитків на загальну суму 500 гривень.

Правова кваліфікація кримінального правопорушення - ч.3 ст.185 КК України, а саме таємне викрадення чужого майна(крадіжка), поєднана з проникненням у житло, вчинена повторно.

Прокурором в судовому засіданні було внесене клопотання про обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 діб.

Вказане клопотання обґрунтоване тим, що метою обрання обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою є забезпечення виконання ним процесуальних обов`язків, запобігання спробам переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, потерпілу.

Захисник адвокат Брус Т.М. просила відмовити у задоволенні клопотання.

Обвинувачений підтримав позицію свого захисника.

Вислухавши клопотання щодо обрання запобіжного заходу, думку захисника, обвинуваченого, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.129 Конституції України одним із основних засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою ст.178 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Частиною другою вказаної статті визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Хайредінов проти України» ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі Конвенція) гарантує основоположне право на свободу та недоторканність, яке є найважливішим у «демократичному суспільстві» у розумінні Конвенції. Кожен має право на захист цього права, що означає не бути позбавленим або не мати продовження позбавлення свободи, крім випадків, коли таке позбавлення відбувалось за умов, встановлених у п. 1 ст. 5 Конвенції. Цей перелік винятків є вичерпним і лише вузьке тлумачення цих винятків відповідає цілям цього положення, а саме гарантувати, що нікого не буде свавільно позбавлено свободи. Для того, щоб позбавлення свободи не вважалось свавільним, додержання національного закону при його застосуванні є недостатнім. Такий захід має бути необхідним за конкретних обставин. Таким чином, тримання під вартою у відповідності до підпункту (c) пункту 1 статті 5 Конвенції має задовольняти вимогу пропорційності.

Тобто, суд повинен розглядати питання, чи тримання особи під вартою є конче необхідним та чи можуть інші, менш суворі заходи, бути достатніми для досягнення цієї цілі.

У зв`язку з викладеним вважаю, що в даному випадку прокурором у суді доведено наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені статтею 177 КПК України, на які вказує прокурор та неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Так ОСОБА_1 , маючи судимість за кримінальні правопорушення проти власності, на шлях виправлення не став, обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, санкцією якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років.

Крім того, в провадженні Корсунь-Шевченківського районного суду на розгляді перебувають чотири інших кримінальних проваджень, в яких ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжких корисливих злочинів, передбачених ч.3 ст.185 КК України, що вказує на його ймовірну схильність до вчинення інших кримінальних правопорушень.

Крім того, суд приймає до уваги те, що в у вказаних кримінальних справах щодо ОСОБА_1 судом приймалося рішення про оголошення його у розшук у зв`язку з ухиленням останнього від явки до суду.

Крім того суд приймає до уваги те, що суду не було надано доказів про наявність у ОСОБА_1 міцних соціальних зв`язків чи перебування на утриманні осіб, які потребують догляду; не здобуто ніякої інформації про працевлаштування чи стабільного джерела прибутків у обвинуваченого.

Обвинуваченому 29 років, відомості, які вказували б на наявність в останнього хвороби, яка б унеможливила застосування відносно нього відповідного запобіжного заходу відсутні.

За таких обставин, враховуючи особу обвинуваченого, приходжу до висновку, що запобіжні заходи у виді особистого зобов`язання та домашнього арешту не забезпечить запобігання вчинення ОСОБА_1 іншого кримінального правопорушення.

Особиста порука також не може бути застосована до обвинуваченого, оскільки до суду не надійшло звернень від осіб, які заслуговують на довіру, про те, що вони поручаються за виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків відповідно до ст.194 КПК України і зобов`язуються за необхідності доставити його до суду на першу про те вимогу.

Суд вважає, що в даному випадку обвинувачений може переховуватися від суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності та продовжити свою злочинну діяльність.

Суд приймає до уваги, що тримання під вартою не повинно бути занадто довгим, оскільки це може порушувати презумпцію невинуватості.

Європейський суд неодноразово вказував на існування презумпції на користь звільнення особи, друга частина пункту 3 статті 5 Конвенції не дає судовим органам можливості вибору між доставкою обвинуваченого до судді протягом розумного строку або його звільненням до суду (рішення у справі «Алєксандр Макаров проти Росії» від 12.03.2009). До визнання його винним обвинувачений повинен вважатися невинним, і мета розглянутого положення полягає в тому, щоб забезпечувати його тимчасове звільнення, як тільки його утримання під вартою перестає бути розумним (рішення у справі «Власов проти Російської Федерації» від 12.06.2008 р.).

Разом з тим, враховуючи особу обвинуваченого, тяжкість злочину, в якому він обвинувачується, вважаю, необхідним, як виняток, визначити розмір застави в сумі, що виходить за межі визначені ч. 5 ст. 182 КПК України, та відповідає 50 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків відповідно до норм ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 КПК України. За умови внесення застави покласти на обвинуваченого такі обов`язки: не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; прибувати на виклик до суду.

Керуючись ст.ст. 176-178, 179-183, 193, 194, 199, 331, 394, 395 КПК України,

Суд

УХВАЛИВ:

Клопотання в.о.начальника Корсунь-Шевченківського відділу Смілянської окружної прокуратури Черкаської області Щербини М.Ю. про обрання запобіжного заходу задовольнити.

Обрати обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на шістдесят днів, тобто по 28 червня 2021 року, про що оголосити йому негайно під розписку.

Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ОСОБА_1 обов`язків, визначених КПК України.

Розмір застави визначити у межах 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідно становить 113850 (сто тринадцять тисяч вісімсот п`ятдесят) грн. 00 коп.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на спеціальний розрахунковий рахунок № UA888201720355269002000003652, код банку отримувача (МФО): 820172, одержувач: Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Черкаській області, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26261092, банк отримувача: ДКСУ у м. Київ, з обов`язковим зазначенням у платіжному дорученні «в рахунок внесення застави ОСОБА_1 згідно ухвали Корсунь-Шевченківського районного суду від 30.04.2021 року».

За умови внесення застави покласти на обвинуваченого такі обов`язки:

1)не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу суду;

2)повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

3)прибувати на виклик до суду.

Строк дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 28.06.2021 року включно.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити заставодавцю обов`язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, передбачені ч. 8-11 ст. 182 КПК України.

Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухвали суду негайно вручити обвинуваченому ОСОБА_1 .

Ухвала може бути оскарженою до Черкаського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а ОСОБА_1 - в той же строк з моменту вручення йому копії судового рішення.

Суддя Свитка С.Л.