Рішення № 96691237, 29.04.2021, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.04.2021 Справа №607/22235/20

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого – судді Вийванко О. М.

за участю секретаря с/з Хримко У.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, –

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" (далі - АТ КБ «ПриватБанк») звернувся до суду із позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 18305,85 грн, з яких: 6613,29 грн – заборгованість за кредитом; 5878,58 грн - заборгованість за відсотками за користування кредитом; 4804,08 грн – заборгованість за пенею; 1009,90 – штраф відповідно до п. 2.2 Генеральної угоди.

В обґрунтування вимог вказує, що 21.01.2015 між позивачем та відповідачем укладено Генеральну угоду про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та правил надання продукту кредитних карт, відповідно до якої ОСОБА_1 , отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку у розмірі 8178,64 грн зі сплатою процентів за користування кредитом в сумі 18% річних на суму залишку заборгованості по кредиту, та зобов`язалася погашати заборгованість починаючи з «1» по «25» число кожного місяця. Відповідач підтвердила своїм підписом, що дана Генеральна угода разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», складає між нею та АТ КБ «Приватбанк» кредитний договір. Взяті на себе зобов`язання відповідач не виконує, у зв`язку з чим представник позивача просить суд позов задовольнити, стягнути з боржника заборгованість по кредиту та судові витрати.

У судове засідання представник позивача не з`явився, попередньо подавши до суду клопотання про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує та просить позов задовольнити, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач подав до суду відзив на позов у якому вказує на те, що з вимогами не погоджується, оскільки останній платіж нею здійснений 04.05.2015, кошти за даним договором не передавалися, строк погашення за договором заборгованості 31.01.2017, дія карточки в межах даної угоди закінчилася у 2015 року, а тому сплили строки позовної давності.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, однак подала клопотання про розгляд справи у її відсутності, посилаючись на мотиви викладені у відзиві на позов, а також про застосування строку позовної давності.

При розгляді справи судом учасниками справи подано заяви та клопотання та судом було вчинено інші процесуальні дії, зокрема.

Ухвалою суду відкрито провадження у справі.

Дослідивши об`єктивно та оцінивши зібранні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено фактичні обставин справи та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що 03.06.2013 між ПАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого в свою чергу є АТ КБ «ПриватБанк», укладено кредитний договір з ОСОБА_1 , яка підписала Анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у Приватбанку. Підписавши анкету-заяву відповідач погодилась, що ця заява разом із Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг. Вона ознайомилась та згідна з Умовами та правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку, які були надані їй для ознайомлення у письмовому вигляді.

Також 21.01.2015 між цими ж сторонами укладено Генеральну угоду про реструктуризацію заборгованості та приєднання Умов та правил надання продукту кредитних карт, згідно з умовами якої ОСОБА_1 отримала встановлений кредитний ліміт у розмірі 817864 грн, на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 18,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Разом з цим, відповідач підтвердила свою згоду на те, що вищевказана угода разом із Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становить між нею та банком договір про надання банківських послуг, а також, те що вона ознайомилась та погодилась з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які були надані їй для ознайомлення в письмовому вигляді, що підтверджується її підписом.

До Генеральної угоди банк додав Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайтіhttps://privatbank.ua/terms/.

Відповідно до положень пунктів 1.1.1-1.1.2 Генеральної угоди сторони домовилися про зменшення поточної заборгованості позичальника за кредитним договором, а також сторонами було визначено розмір заборгованості позичальника за кредитним договором на дату підписання Генеральної угоди складає 8831,64 грн.

У пункті 2.1 Генеральної угоди сторони визначили, що банк надає позичальнику строковий кредит у розмірі 8831,64 на строк 24 місяців в обмін на зобов`язання позичальника з повернення кредиту, сплати процентів у розмірі 1,5% на місяць на суму залишку заборгованості з кредиту у вказані в заяві, Умовах та правилах строки. Погашення заборгованості відбувається у наступному порядку: починаючи з 1 по 25 число кожного місяця позичальник надає банку кошти (щомісячний платіж) у сумі 409,26 грн для погашення заборгованості з кредиту, яка складається із заборгованості з кредиту, процентів, а також інших витрат відповідно до Умов та правил. Дата останнього погашення заборгованості має бути не пізніше 31.01.2017.

Згідно з пунктом 2.2 Генеральної угоди сторони погодили, що строком повернення кредиту рахується 32-й день з моменту виникнення порушення. Заборгованість з кредиту, починаючи з 32-го дня порушень, вважається простроченою. Позичальник сплачує банку штраф в розмірі 1009,9 грн.

Банк належним чином виконав свої зобов`язання та відкрив відповідачеві картковий рахунок, проте відповідач умов генеральної угоди не виконав, грошові кошти не повернув.

Відповідно до розрахунок заборгованості за кредитним договором від 21.01.2015, станом на 11.11.2020 борг відповідача становить 18305,85 грн, з яких: 6613,29 грн – заборгованість за кредитом; 5878,58 грн - заборгованість за процентами; 4804,08 грн – заборгованість по пені; 1009,90 – штраф відповідно до п. 2.2 Генеральної угоди.

Між сторонами виник спір з приводу повернення грошових коштів, отриманих в кредит, та відповідальності за неналежне виконання зобов`язань позичальником.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, то вони повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку з чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Відповідний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19).

Відповідно до вимог ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно з вимогами ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його в строк, встановлений договором.

Положенням ст. 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до вимог п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором, або законом.

В силу вимог ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання (стаття 625 ЦК України).

Відповідно до вимог ч.2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов`язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов`язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов`язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Враховуючи вищевикладене та відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення строків виконання грошових зобов`язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

З огляду на зазначене та беручи до уваги, що судом задовольняються позовні вимоги в частині стягнення суми штрафу за порушення строків виконання грошового зобов`язання по сплаті кредиту, то вимоги в частині стягнення пені або комісії не підлягають задоволенню, оскільки одночасне задоволення вказаних вимог матиме своїм наслідком недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України, щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановлені обставини справи, суд приходить до висновку, що в даному випадку мають місце порушення відповідачем майнових прав позивача з приводу виникну тої заборгованість по кредитному договору від 21.05.2015 на загальну суму 13501,77 грн, з яких: 6613,29 грн – заборгованість за кредитом; 5878,58 грн - заборгованість за процентами; 1009,90 – штраф відповідно до п. 2.2 Генеральної угоди.

Згідно з вимогами ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Щодо заяви відповідача про застосування строку позовної давності, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.

Зокрема, частиною другою статті 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Відповідно до частини першої статті 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку, в силу частини третьої цієї статті після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Встановивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього (пункт 11 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі» від 18 грудня 2009 року № 14).

Підставами для відмови в позові у зв`язку з пропуском позовної давності є наступні факти: доведеність порушення цивільного права або інтересу, за захистом якого особа звернулася до суду, закінчення перебігу встановленого законодавством строку звернення до суду, відсутність поважних причин його пропуску, заява сторони у справі про застосування позовної давності.

Судами встановлено, що 04 червня 2015 року відповідач у порушення пункту 2.1. генеральної угоди сплатила на погашення заборгованості за кредитом.

Таким чином, у зв`язку з неналежним виконанням позичальником умов генеральної угоди та згідно пунктів 2.1., 2.2 генеральної угоди строк повернення кредиту вважається таким, що настав на 32 день з моменту виникнення порушення, тобто 07 липня 2015 року.

Із розглядуваним позовом до суду банк звернувся 21 грудня 2020 року, тобто поза межами загальної позовної давності (стаття 257 ЦК України).

За таких обставин, суд вважає, що позивач пропустив строк позовної давності і заява відповідача про застосування строку позовної давності підлягає до задоволення, а тому слід відмовити у задоволенні позову Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Згідно статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин, суд вважає, що не підлягають стягненню з відповідача в користь позивача сплачений судовий збір.

На підставі наведеного, керуючись ст. 2, 4, 12, 13, 76-78, 258-268, 273, 352-355 ЦПК України, ст. 509, 526, 553, 625, 1046, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Відмовити у задоволенні позову Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду або через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Позивач: Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», місцезнаходження: м. Київ вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570, МФО № 305299.

Відповідач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення суду складено та підписано 29 квітня 2021 року.

Головуючий суддяО. М. Вийванко