Рішення № 96689549, 06.04.2021, Мостиський районний суд Львівської області

Єдиний унікальний номер: 448/17/21

Провадження № 2/448/248/21

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

06.04.2021 року Мостиський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Кічака Ю.В.,

при секретарі судового засідання Керницькій Л.М.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м.Мостиська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Судововишнянської міської ради Мостиського району Львівської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, - приватний нотаріус Мостиського районного нотаріального округу Львівської області Яксманицький Роман Степанович та ОСОБА_2 , про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом, покликаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її (позивачки) батько ОСОБА_3 , після смерті котрого відкрилась спадщина на належне йому майно, в тому числі на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Стверджує, що спадкодавець ОСОБА_3 за життя всім своїм майном не розпорядився, заповіту не склав. Вказує, що вона (позивачка) є спадкоємицею першої черги спадкування за законом та у встановлений законом строк прийняла спадщину, факт прийняття нею спадщини стверджуєтьсяподаною до нотаріуса заявою про прийняття спадщини та спільним проживанням із спадкодавцем.

Покликається на те, що з метою оформлення своїх спадкових прав звернулась до приватного нотаріуса Мостиського районного нотаріального округу Яксманицького Я.С., однак у позасудовому порядку отримати свідоцтво про право на спадщину за законом на спірний житловий будинок не має можливості, оскільки батько за свого життя не оформив право власності на даний будинок.

Зазначає, що інший спадкоємець – син спадкодавця ОСОБА_3 , котрий помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , - ОСОБА_2 відмовився від своєї частки у спадщини на її (позивачки) користь.

З огляду на наведені обставини, просить суд ухвалити рішення, яким визнати за нею (позивачкою) право власності на житловий будинокз господарськими будівлями і спорудами, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті батька.

Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, а подала через канцелярію суду заяву, в якій зазначила, що підтримує свої позовні вимоги та просить розглядати справу за наявними матеріалами, без її участі.

Представник відповідача – Судововишнянської міської ради Мостиського району Львівської області в судове засідання не з`явився, проте подав заяву, в якій зазначив, що проти задоволення позовних вимог не заперечує та просить справу слухати у їх відсутності.

Третя особа – ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, а подав через канцелярію суду заяву, в якій зазначив, що проти позовних вимог не заперечує та просить такі задовольнити і здійснювати розглядати справу за наявними матеріалами, без його участі.

Третя особа – приватний нотаріус Мостиського районного нотаріального округу Львівської області Яксманицький Р.С. в судове засідання не з`явився, проте надіслав заяву-повідомлення №213/01-16 від 15.03.2021р.; копію спадкової справи №711/2018, заведеної після смерті ОСОБА_3 , котрий помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ; інформаційну довідку зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 15.03.2021р. №63926626, з якої слідує, що після смерті ОСОБА_3 , котрий помер23.06.2018р., заведено у спадкову справу №711/2018. Просив розглядати дану справу у його (представника) відсутності.

Оскільки розгляд справи відбувся за відсутності учасників справи, то відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

У ч.4 ст.206 ЦПК України зазначено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, суд вважає, що у відповідності до вимог ст.ст.200, 206 ЦПК України у справі можливо ухвалити рішення про задоволення позову при проведенні підготовчого засідання.

Згідно ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав. свобод чи інтересів.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Кожна сторона повинна довести обставин, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, що врегульовано частиною 3 ст.12 ЦПК України.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 відкрилась спадщина внаслідок смерті ОСОБА_3 .

До складу даної спадщини входить, в тому числі, наступне майно: житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою, виданою виконавчим комітетом Судововишнянської міської ради Мостиського району Львівської області №345 від 07.05.2019р.

Позивачка ОСОБА_1 є дочкою спадкодавця ОСОБА_3 та у відповідності до вимог ст.1261 ЦК України спадкоємцем першої черги спадкування за законом.

Як вбачається з матеріалів справи, спадкодавець ОСОБА_3 за життя усім своїм майном не розпорядився, заповіту не склав. У зв`язку з відсутністю заповіту, спадкування здійснюється за законом.

Згідно довідки, виданої виконавчим комітетом Судововишнянської міської ради Мостиського району Львівської області 20.12.2018р. за №895, - ОСОБА_3 , котрий помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час смерті був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_1 . На час смерті разом з ним за вказаною адресою проживали: дочка ОСОБА_1 (позивачка) та онуки.

Відповідно до копій сторінок спадкової справи №711/2018, заведеної після смерті ОСОБА_3 , котрий помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , позивачка ОСОБА_1 у відповідності до вимог ч.3 ст.1268 ЦК України як спадкоємиця першої черги спадкування за законом прийняла спадщину, яка відкрилась після смерті її батька та їй видане Свідоцтво про право на спадщину за законом на частину спадкового майна. Спадщина, на яку видане свідоцтво, складається із: приватизованої земельної ділянки площею 0,9479га, яка розташована на території Дмитровицької сільської ради Мостиського району Львівської області, цільове призначення – для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Інші спадкоємці першої черги спадкування за законом даної спадщини, зокрема: син спадкодавця ОСОБА_2 відмовився від належної йому частки у спадщині за законом в користь дочки померлого, - ОСОБА_1 (позивачки), що підтверджується його письмовою заявою, наявною у матеріалах спадкової справи №711/2018; дочка спадкодавця ОСОБА_4 у встановлені законом строки не звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті батька - спадкодавця ОСОБА_3 та не подала жодних доказів про прийняття такої у відповідності до вимог ст.ст.1268-1269 ЦК України, що підтверджується листом приватного нотаріуса Мостиського районного нотаріального округу Львівської області Яксманицького Р.С., наявним у матеріалах вищевказаної спадкової справи, згідно якого останню повідомляли про відкриття спадщини після смерті батька.

Протягом встановленого законом шестимісячного строку, що передбачений ч.1 ст.1270 ЦК України, ОСОБА_1 не заявила про відмову від даної спадщини.

Тобто, в силу ч.3 ст.1268, ст.1269 ЦК України ОСОБА_1 (позивачка) вважається такою, що прийняла спадщину, яка відкрилась після смерті спадкодавця ОСОБА_3 , котрий помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Підсумовуючи вищевказане, суд вважає, що належне спадкодавцю ОСОБА_3 спадкове майно, в тому числі право власності на спірне будинковолодіння успадкувала саме позивачка ОСОБА_1 .

При цьому, приватним нотаріусом Мостиського районного нотаріального округу Львівської області Яксманицьким Р.С. позивачці ОСОБА_1 було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії – у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на дане спадкове майна - житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, така відмова була зумовлена відсутністю належних правовстановлюючих документів, виданих на ім`я спадкодавця ОСОБА_3 . Нотаріус роз`яснив позивачці можливість реалізації права на спадкування вказаного житлового будинку в судовому порядку.

Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу України від 13 грудня 1995 року №56, передбачала обов`язкову реєстрацію (інвентаризацію) будинків і домоволодінь у межах міст і селищ (п.4 Інструкції), в тому числі й на підставі записів у погосподарських книгах (п. 20 Інструкції).

Тобто записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.

Так, до 01.01.2013р. державна реєстрація права особи на частку у майні колгоспного двору здійснювалась МБТІ, відповідно до Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України №7/5 від 07.02.2002 року на підставі рішення, яке виносилось сільською радою про розподіл часток майна колгоспного двору.

Пунктом 2 розділу II «Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та інших законодавчих актів України» (зі змінами, внесеними згідно із Законом України від 09.12.2011 року № 4152- VI) визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно в порядку визначеному цим Законом, буде здійснюватись з 1 січня 2013 року.

З 1 січня 2013 року право власності на нерухоме майно посвідчуються на загальних засадах, свідоцтвом про право власності, що видає державний реєстратор прав з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав майно та їх обтяжень». Згідно з вимогами, які визначені ст.19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державний реєстратор з 01.01.2013 року, не посвідчує прав власності на об`єкт нерухомого майна та не видає свідоцтва про права власності на підставі рішення сільської ради про розподіл часток майна колгоспного двору між його співвласниками.

Отже, через відсутність належних правовстановлюючих документів на спірне будинковолодіння позивачка ОСОБА_1 не може в позасудовому порядку в повній мірі оформити свої спадкові права та одержати в нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину на дане спадкове майно, у зв`язку із чим звернулася до суду із зазначеним позовом.

Вказані обставини сторонами не оспорюються та підтверджуються наявними у справі письмовими доказами, а саме: копією свідоцтва про смерть спадкодавця ОСОБА_3 ; копією спадкової справи №711/2018, заведеної після смерті ОСОБА_3 , котрий помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ; інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 15.03.2021р. №63926626, з якої слідує, що після смерті ОСОБА_3 , котрий помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , заведено у спадкову справу №711/2018; довідкою, виданою виконавчим комітетом Судововишнянської міської ради Мостиського району Львівської області №345 від 07.05.2019р.; довідкою, виданою виконавчим комітетом Судововишнянської міської ради Мостиського району Львівської області 20.12.2018р. за №895, про склад сім?ї на час ОСОБА_5 , котрий помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ; копією технічного паспорта на спірне будинковолодіння; довідкою із Самбірського БТІ від 22.05.2019 №1313р., згідно якої право власності на спірне майно не зареєстровано; листом-повідомленням приватного нотаріуса Мостиського районного нотаріального округу Львівської області Яксманицького Р.С про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину позивачці ОСОБА_1 через відсутність правовстановлюючих документів на спірний будинок від 25.07.2019р. та іншими матеріалами справи.

Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до іншої особи (спадкоємця).

Згідно ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу (спадкоємці за законом).

Правилами ст.1268 ЦК України встановлено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Прийнята спадщина визнається власністю спадкоємця з часу відкриття спадщини. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ч.1 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Згідно ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачою йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно (ч.1 ст. 1297 ЦК України).

Практика Верхового Суду України (п.23 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008 року) при розгляді справ даної категорії вказує на те, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Оскільки у даному випадку питання про право позивачки на спірне будинковолодіння не може бути вирішено в позасудовому порядку у зв`язку з вищевикладеними обставинами, тому це питання можливо вирішити у судовому порядку шляхом визнання права власності на вищевказане майно.

Статтею 55 Конституції України передбачено право кожного на захист своїх прав і свобод від порушень і протиправних посягань будь-якими не забороненими законом засобами.

Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є, зокрема, визнання права.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (стаття 328 ЦК України).

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Права власника майна підлягають захисту шляхом пред`явлення позову про визнання права на належне йому майно за умови, якщо власник не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв`язку з наявністю щодо цього права сумнівів або претензій з боку третіх осіб.

Відповідно до ч.3 ст.12, ст.81 цього Кодексу, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази мають бути належними і допустимими у відповідності до вимог ст.ст.77-78 ЦПК України.

Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на те, що на час відкриття спадщини спадкодавцю ОСОБА_3 належало право на спірний житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що безспірно встановлено судом, а також приймаючи до уваги, що таке право перейшло в порядку спадкування за законом до позивачки ОСОБА_1 , яка у встановленому порядку прийняла дану спадщину, суд приходить до висновку, що є всі підстави для визнання за останньою права власності на спірне спадкове майно – будинковолодіння (житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами) АДРЕСА_1 , в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 , котрий помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Керуючись ст.ст.12, 13, 76-81, 200 ч.3, 206 ч.4, 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Судововишнянської міської ради Мостиського району Львівської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, - приватний нотаріус Мостиського районного нотаріального округу Львівської області Яксманицький Роман Степанович та ОСОБА_2 , про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями в порядку спадкування - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 .

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивачка – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_1 , жителька та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач – Судововишнянська міська рада Мостиського району Львівської області, місцезнаходження: 81340, м.Судова Вишня, пл.І.Франка, 14, Львівської області, код ЄДРПОУ –04056233.

Третя особа - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 , житель та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 .

Третя особа- приватний нотаріус Мостиського районного нотаріального округу Львівської області Яксманицький Роман Степанович, місцезнаходження: 81300, м.Мостиська, вул.Грушевського, 22, Львівської області.

Суддя Ю.В. Кічак