Рішення № 96689485, 22.04.2021, Миколаївський районний суд Львівської області

Провадження №2/447/104/21 Справа №450/1758/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ У К Р А Ї Н И

22.04.2021 Миколаївський районний суд Львівської області в складі судді Головатого А.П., за участю секретаря судового засідання Венгер Л.М.,

розглянув у порядку загального позовного провадження у м. Миколаїв Львівської області справу за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.ЕС.АЙ» до ОСОБА_1 про стягнення коштів у порядку регресу,

представник позивача ОСОБА_2 ,

представник відповідача ОСОБА_3 .

Процесуальні дії у справі.

15.06.2020 представник позивача Капля А.С. звернулася до Пустомитівського районного суду Львівської області з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. У позові просить стягнути, у порядку регресу, на користь ТДВ «СК «Ю.ЕС.АЙ» завдані збитки у розмірі 99 000,00 грн. та сплачений судовий збір у розмірі 2 102,00 грн. В обґрунтування заявлених позовних вимог покликається на те, що 13.12.2018 між ТДВ «СК «Ю.ЕС.АЙ» та ОСОБА_1 було укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземного транспортного засобу (поліс) №АМ/8395033. Згідно умов даного договору страховик прийняв під страховий захист цивільно-правову відповідальність страхувальника під час керування ним транспортним засобом марки «ВАЗ 210990», реєстраційний номер НОМЕР_1 . Відповідно до умов даного договору, ТДВ «СК «Ю.ЕС.АЙ» взяло на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку сплатити на користь потерпілого страхове відшкодування. 12.05.2019 о 14:55 год. по вул. Шухевича, 54, у с. Зимна Вода Пустомитівського району Львівської області сталася дорожньо-транспортна пригода за участю забезпеченого транспортного засобу «ВАЗ 210990», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , та автомобіля марки «Сітроен С5», реєстраційний номер НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_4 . Внаслідок вищевказаної ДТП автомобілю марки «Сітроен С5» було завдано механічних пошкоджень, відповідно ОСОБА_4 зазнав матеріального збитку. Виконуючи взяті на себе зобов`язання по договору страхування, на підставі страхового акту №19.59.8395033-3592 ТДВ «СК «Ю.ЕС.АЙ.» виплатило страхове відшкодування у розмірі 99 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №8897 від 26.09.2019. Відтак, загальний розмір фактично понесених витрат ТДВ «СК «Ю.ЕС.АЙ» склав 99 000,00 грн. Відповідно до постанови Пустомитівського районного суду Львівської області від 31.05.2019 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього стягнення у виді штрафу у розмірі 600 неоподаткованих мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Крім цього, постановами Пустомитівського районного суду Львівської області від 07.06.2019 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4 та ст. 124 КУпАП та накладено на нього стягнення у виді штрафу у розмірі 15 та 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян відповідно. Відповідачем було порушено умови договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності №АМ/8395033 та Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», оскільки водій відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння, залишив місце ДТП, до якої був причетним та порушив ПДР, що спричинило пошкодження транспортного засобу. Тому, у відповідача виникло зобов`язання відшкодувати завдані збитки в порядку регресу у розмірі сплаченого страховиком страхового відшкодування за полісом №АМ/8395033. Право регресної вимоги виникло з моменту виплати страхового відшкодування в повному обсязі, тобто 26.09.2019, що підтверджується платіжним дорученням №8897 від 26.09.2019. Жодних дій щодо погашення заборгованості з боку відповідача в добровільному порядку проведено не було, попри пред`явлення претензії до відповідача, тому позивач змушений звернутися до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

05.10.2020 до Миколаївського районного суду Львівської області надійшла ухвала Пустомитівського районного суду Львівської області від 10.07.2020 про передачу цивільної справи за позовом ТДВ «СК «Ю.ЕС.АЙ» до ОСОБА_1 на розгляд за підсудністю на підставі ст. 27, 31 ЦПК України, оскільки згідно відповіді на запит про місце проживання (перебування) та реєстрації відповідача встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований у АДРЕСА_1 (а.с. 53).

Ухвалою суду від 06.10.2020 було відкрито провадження у справі, призначено розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та надано відповідачу строк для подання заперечень (відзиву) на позовну заяву та клопотання про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалу суду від 06.10.2020, копію позовної заяви та доданих до неї документів відповідач отримав 15.10.2020, що стверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, яке повернулося до суду (а.с. 64).

03.11.2020 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач виклав заперечення проти позову, просив проводити розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Вказав, що позов не визнає, просить у такому відмовити, оскільки такий є безпідставним та необґрунтованим, надані позивачем докази є недопустимими, недостовірними та недостатніми, а тому такий не підлягає до задоволення. Крім цього, відповідач вказав, що не може пригадати у якого саме страховика було зареєстровано цивільно-правову відповідальність станом на момент вчинення ДТП, та висловив сумніви у тому, що таким страховиком було ТДВ «СК «Ю.ЕС.АЙ». ОСОБА_1 зазначив, що на момент вчинення ДТП він не перебував у стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння, наслідки відмови від проходження огляду не усвідомлював, місце події не покидав. Висновок експертного автотоварознавчого дослідження №124, складений 31.05.2019 за зверненням ТДВ «СК «Ю.ЕС.АЙ», вважає неточним, незрозумілим та суперечливим. Крім цього, відповідач вважає, що характер спірних відносин визначено неправильно, у даному випадку має місце суброгація, а не регрес, після чого він додав до відзиву заяву про повернення позивачем пошкоджених деталей із залишків автомобіля та клопотання про допит свідка – директора ТОВ Фірма «Експертиза» ОСОБА_5 .

04.11.2020 ухвалою судді Миколаївського районного суду Львівської області заяву відповідача про розгляд справи у порядку загального позовного провадження задоволено, призначено підготовче судове засідання у справі.

11.01.2021 ухвалою суду підготовче судове засідання закрито, призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.

У судовому засіданні було задоволено заяву представника позивача ОСОБА_2 щодо проведення розгляду справи у режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів за допомогою сервісу easycon.com.ua.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав з підстав у ньому викладених, просив такий задоволити, заперечив щодо доводів, викладених у відзиві. Пояснив суду, що поліс, наявний матеріалах справи не є чернеткою, як стверджує представник відповідача, а копією такого. Кім цього, до матеріалів позову додано інші документи, які свідчать про те, що ОСОБА_1 був застрахований ТДВ «СК «Ю.ЕС.АЙ».

Представник відповідача ОСОБА_3 у судовому засіданні позов не визнав, заперечив щодо укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземного транспортного засобу (полісу) №АМ/8395033, оскільки на момент вчинення ДТП ОСОБА_1 не був застрахований ТДВ «СК «Ю.ЕС.АЙ», а також вказав, що висновок експертного автотоварознавчого дослідження №124 є недопустимим доказом, адже у такому експерта не попереджено про кримінальну відповідальність. Крім цього, ОСОБА_3 відмовився від клопотання про допит свідка.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

13.12.2018 між ТДВ «СК «Ю.ЕС.АЙ» та ОСОБА_1 було укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземного транспортного засобу №АМ/8395033, згідно з яким ТДВ «СК «Ю.ЕС.АЙ.» зобов`язалося при настанні страхового випадку здійснити виплату страхового відшкодування в порядку та в строки згідно з договором. Об`єктом страхування є автомобіль марки «ВАЗ 210990», реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.с. 4).

Як вбачається з постанови Пустомитівського районного суду від 31.05.2019 у справі №450/1605/19, провадження №3/450/988/19, яка набрала законної сили 11.06.2019, ОСОБА_1 12.05.2019 о 14 год. 50 хв. по вул. Шухевича, 54, у с. Зимна Вода, Пустомитівського району Львівської області, керував автомобілем марки «ВАЗ 210990», р.н. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння, від проходження огляду на стан сп`яніння відмовився у медичному закладі, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП. У судовому засіданні ОСОБА_1 вину визнав, щиро розкаявся (а.с. 5).

Крім цього, згідно постанови Пустомитівського районного суду Львівської області від 07.06.2019 у справі №450/1659/19, провадження №3/450/1013/19, яка набрала законної сили 18.06.2019, 12.05.2019 о 14 год. 50 хв. По вул. Шухевича, 54, у с. Зимна Вода, Пустомитівського району Львівської області, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «ВАЗ 210990», р.н. НОМЕР_1 , будучи учасником ДТП, не зупинив керований ним автомобіль після зіткнення із автомобілем марки «CITROEN C5», та продовжив рух, чим порушив п. 2.10 «а», «е» ПДР, за що передбачена відповідальність ст. 122-4 КУпАП. У судовому засіданні вину визнав.

Відповідно до постанови Пустомитівського районного суду Львівської області від 07.06.2019 у справі №450/1660/19, провадження №3/450/1014/19, яка набрала законної сили 18.06.2019, 12.05.2019 о 14 год. 50 хв. По вул. Шухевича, 64, у с. Зимна Вода, Пустомитівського району Львівської області, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «ВАЗ 210990», р.н. НОМЕР_1 , порушив п. 1.5, п. 2.3 «б», «д», п. 14.2 «в», п. 14.6 «г» ПДР, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП, та в судовому засіданні вину у вчиненому визнав.

Крім цього, згідно відповіді Національної поліції України від 04.06.2019 (а.с. 10), встановлено, що Пустомитівським відділом поліції ГУНП у Львівській області 12.05.2019 здійснювалося оформлення ДТП по вул. Шухевича, 64, у с. Зимна Вода, Пустомитівського району Львівської області. Учасниками ДТП були ОСОБА_1 , водій транспортного засобу марки «ВАЗ 210990», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який застрахований ТДВ «СК «Ю.ЕС.АЙ», та який відмовився від перевірки на стан сп`яніння, та ОСОБА_4 , водій транспортного засобу марки «CITROEN C5», реєстраційний номер НОМЕР_2 .

16.05.2019 водій автомобіля марки «CITROEN C5», реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_4 звернувся у ТДВ «СК «Ю.ЕС.АЙ.» із повідомленням про ДТП, яка оформлена підрозділом Національної поліції України (а.с. 12) та із заявою про виплату страхового відшкодування (а.с. 16).

Згідно розрахунку суми страхового відшкодування, затвердженого заступником директора департаменту врегулювання збитків ТДВ «СК «Ю.ЕС.АЙ.», розмір страхового відшкодування, що підлягає виплаті становить 99 000,00 грн. (а.с. 13).

За зверненням позивача 31.05.2019 судовим експертом ОСОБА_5 ТОВ «Фірма «Експертиза» складено висновок експертного автотоварознавчого дослідження №124, відповідно до якого вартість відновлювального ремонту автомобіля марки «CITROEN C5» реєстраційний номер НОМЕР_2 , без врахування ПДВ на складові (запчастини) та матеріали становить 266 916,30 грн. Крім цього, вартість матеріального збитку становить 250 929,79 грн. (а.с. 17-27).

Відповідно до страхового акту №19.59.8395033-3592 від 10.07.2019 прийнято рішення про страхову виплату згідно договору страхування №АМ8395033 від 13.12.2018 ОСОБА_4 у розмірі 99 000,00 грн. (а.с. 15).

ТДВ «СК «Ю.ЕС.АЙ.» виплатило ОСОБА_4 страхове відшкодування у розмірі 99 000,00 грн., що стверджується платіжним дорученням №8897 від 26.09.2019 (а.с. 14).

Відповідно до витягу з централізованої бази даних МТСБУ, автомобіль марки «ВАЗ 210990», реєстраційний номер НОМЕР_1 , застрахований у ТДВ «СК «Ю.ЕС.АЙ.», страховий поліс №АМ/8395033, який станом на 12.05.2019 був діючий (а.с. 46).

Оцінка суду.

Згідно статті 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до частин першої, другої статті 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода завдана не з її вини.

Частиною першою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням, зокрема транспортних засобів, механізмів та обладнання, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

На підставі ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Правовідносини щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України, регулюються, зокрема, Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно з підпунктом «в», «ґ» підпункту 38.1.1. пункту 38.1. ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він: після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди чи відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, або вжив алкоголь, наркотики чи лікарські препарати, виготовлені на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником); не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у пп. 33.1.4 п. 33.1 ст. 33 цього Закону.

В підпункті 33.1.4. пункту 33.1. статті 33 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» вказано, що у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов`язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов`язок, він має підтвердити це документально.

Відповідно до ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно ч. 6 ст. 82 ЦПК України, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Щодо доводів представника відповідача про те, що висновок №124 експертного автотоварознавчого дослідження є недопустимим доказом, так як не містить попередження та підпису експерта про кримінальну відповідальність за статтями 384, 385 КК України, слід зазначити наступне.

Експертне дослідження є єдиним варіантом звернення до експерта, якщо судовий процес не розпочато.

Відповідно до пункту 1.3 розділу I Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 №53/5 (у редакції, чинній на час проведення зазначеного експертного дослідження), відповідно до чинного законодавства для юридичних і фізичних осіб на договірних засадах експертами проводяться експертні дослідження, що потребують спеціальних знань та використання методів криміналістики і судової експертизи.

Згідно п. 1.8 вищевказаної інструкції, підставою для проведення експертного дослідження є договір з експертом чи експертною установою, укладений за письмовою заявою (листом) замовника (юридичної або фізичної особи), з обов`язковим зазначенням його реквізитів, з переліком питань, які підлягають розв`язанню, а також об`єктів, що надаються.

У даному випадку за зверненням ТДВ «СК «Ю.ЕС.АЙ» було проведено експертне автотоварознавче дослідження судовим експертом Галамаєм Богданом Івановичем, який має право на здійснення такої діяльності на підставі свідоцтва № НОМЕР_3 від 24.11.2000, виданого на підставі рішення Центральної експертно-квалілфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України.

Так, згідно положеннями ст. 106 ЦПК України, визначено, що експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права і обов`язки, що й експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду. У висновку експерта повинно бути зазначено, що висновок підготовлено для подання до суду, та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Водночас, ч. 2 ст. 106 ЦПК України містить вказівку, що порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз.

Так, Інструкція від 08.10.1998 №53/5, не містить прямої вказівки на обов`язкове зазначення експертом у висновках експертного дослідження про обізнаність та попередження про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок експертного дослідження, як у випадку з висновком експерта.

Висновок експерта для суду не є обов`язковим та не має наперед встановленого значення. Суд оцінює його, як і інші докази, за своїм внутрішнім переконанням, на основі всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження у судовому засіданні, а також у зв`язку з іншими наявними у справі доказами у їх сукупності. У разі коли висновок експертизи наданий стороною як додаток до позовної заяви, тобто проведений відповідною експертною установою чи експертом за її клопотанням чи клопотанням її представника, то такий висновок може розцінюватися лише як письмовий доказ, який підлягає дослідженню в судовому засіданні та відповідній оцінці.

З огляду на вказане, суд відхиляє доводи представника відповідача про недопустимість такого доказу.

Дослідженими у судовому засіданні обставинами справи встановлено, що відповідач ОСОБА_1 вчинив дорожньо-транспортну пригоду, після чого самовільно залишив місце пригоди, відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння, що встановлено постановами суду, які набрали законної сили. Крім цього, суд критично ставиться до доводів представника відповідача про те, що ОСОБА_1 не укладав договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземного транспортного засобу №АМ/8395033 та розцінює наведене як спосіб захисту, оскільки сам факт завдання ним шкоди не спростовано та не звільняє такого від обов`язку з її відшкодування.

Надані позивачем докази, суд визнає належними і допустимими, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони пов`язані з тими обставинами, які підтверджують наявність підстав для стягнення коштів у порядку регресу.

Щодо твердження відповідача, наведеного у відзиві, щодо наявності ознак суброгації, слід зазначити наступне.

Підставою для виплати страхового відшкодування стало повідомлення про ДТП та заява ОСОБА_4 про страхове відшкодування і страховий акт, складений позивачем за наслідками дослідження фактичних даних та обставин ДТП.

Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України «Про страхування», здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Аналогічні положення містяться в частині першій статті 990 ЦК України.

Згідно зі статтями 512, 514 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом.

Таким законом, зокрема, є норми статті 993 ЦК України та статті 27 Закону України «Про страхування», відповідно до яких до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки. Такий перехід права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика називається суброгацією.

Під час суброгації нового зобов`язання із відшкодування збитків не виникає, відбувається заміна кредитора: потерпілий, яким є страхувальник або вигодонабувач, передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди.

Натомість регрес – це право особи, яка здійснила відшкодування шкоди, заподіяної не її діями, звернутися з вимогою про повернення виплаченого до боржника, з вини якого заподіяно шкоду. Регрес характеризується тим, що правовідношення, за яким особа здійснила відшкодування, припинилося, у зв`язку з чим виникло нове правовідношення, пов`язане саме з регресною вимогою.

Суброгація допускається у договорах майнового страхування, правовою підставою її застосування є стаття 993 ЦК України та стаття 27 Закону України «Про страхування». Право регресу регулюється частиною першою статті 1191 ЦК України.

Враховуючи викладене, правовідносини, які виникли між сторонами у цій справі, є регресом.

Так, згідно абз. 2 п. 14 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01.03.2013 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», ухвалюючи рішення про стягнення на користь потерпілого відшкодування вартості майна, що не може використовуватись за призначенням, але має певну цінність, суд з урахуванням принципу диспозитивності, тобто за заявою заподіювача шкоди, одночасно повинен вирішити питання про передачу цього майна після відшкодування збитків особі, відповідальній за шкоду.

Відтак, заява відповідача про повернення позивачем, тобто ТДВ «СК`Ю.ЕС.ЕЙ», пошкоджених деталей із залишків автомобіля, не підлягає до задоволення, оскільки ці вимоги не є предметом позову, а відповідачем неправильно трактовано позицію Верховного Суду, на яку він посилається у своїй заяві.

Отже, суд приходить висновку про наявність передбачених законом підстав для стягнення з відповідача в порядку регресу на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.ЕС.АЙ.» суми виплаченого страхового відшкодування у розмірі 99 000,00 грн., яка виплачена як страхове відшкодування за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АМ8395033 від 13.12.2018.

Понесені позивачем документально підтверджені судові витрати, а саме: сплачений судовий збір в розмірі 2 102,00 грн., підлягає стягненню з відповідача на користь позивача згідно з вимогами ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст. 259, 264, 265 ЦПК України,

у х в а л и в:

Позов Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.ЕС.АЙ» до ОСОБА_1 про стягнення коштів у порядку регресу – задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.ЕС.АЙ» кошти у порядку регресу у розмірі 99 000 (дев`яносто дев`ять тисяч) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 2 102 (дві тисячі сто дві) гривні 00 копійок на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.ЕС.АЙ».

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач – Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.ЕС.АЙ», місцезнаходження: пр. Героїв Сталінграду, 4, корпус 6-а, м. Київ, 04210, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 32404600.

Відповідач – ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Повний текст рішення складено 30.04.2021.

Суддя Головатий А. П.