Рішення № 96688540, 26.04.2021, Заводський районний суд м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя

69009 Україна м. Запоріжжя вул. Лізи Чайкіної 65 тел.(061) 236-59-98

Справа № 332/555/21

Провадження №: 2/332/621/21

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 квітня 2021 р. м.Запоріжжя

Заводський районний суд м.Запоріжжя у складі:

головуючого судді - Сінєльніка Р.В.,

при секретарі – Васильченко Н.О.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Заводського відділу Державної виконавчої служби у м. Запоріжжі Південно-Східного Міжрегіонального Управління юстиції (м. Дніпро) (місцезнаходження: 69067, м. Запоріжжя, вул. Сеченова, буд. 25-а), третя особа – Перша державна нотаріальна контора м. Запоріжжя (місцезнаходження: 69006, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, буд. 3в) про зняття арешту,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Будовської Н.В. звернулася до суду з позовом до Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно -Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), третя особа: Перша державна нотаріальна контора про зняття арешту, обґрунтовуючи вимоги тим, що позивач ОСОБА_1 є власником Ѕ частки будинку за АДРЕСА_2 . Під час здійснення свого права власності на вищевказаний об`єкт нерухомого майна, ОСОБА_1 дізнавшись, що 31 жовтня 2006 року Першою Запорізькою державною нотаріальною конторою було накладено заборони відчуження жилих будинків і арештів накладених на жилі будинки за 2006 рік згідно записів № 171 про накладання заборони відчуження № 3979225, № 172 про накладання заборони відчуження № 3979375, які були зроблені 31 жовтня 2006 року на підставі постанови АМ № 665554 від 11.08.2006 року, винесеної виконавцем ДВС у Заводському районі м. Запоріжжя ОСОБА_2 на все нерухоме та рухоме майно на ім`я ОСОБА_3 , позивач звернулася до Заводського ВДВС у м.Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) з заявою про зняття арешту з майна.

Згідно відповіді Заводського відділу Державної виконавчої служби у м. Запоріжжі Південно-Східного Міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) вищезазначене виконавче провадження, за яким ОСОБА_1 (до шлюбу ОСОБА_4 ) була боржником, було завершено. Підстави закриття невідомі, оскільки архів виконавчих проваджень за 2006 рік було знищено.

В судовому засідання представник позивача - адвокат Будовська Н.В. позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила їх задовольнити, також заявила клопотання про долучення до справи додаткових доказів .

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не відомі, але був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи. Відзиву на позов відповідач не надав , ніяких заяв та клопотань на адресу суду від відповідача не надходило.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, надав через канцелярію суду клопотання, в якому просив розглядати справу без його участі..

На підставі наявних у справі доказів, зі згоди позивача, суд ухвалив рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

Суд, вивчивши і дослідивши письмові матеріали справи, аналізуючи і оцінюючи надані докази, приходить до висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач ОСОБА_1 є власником 1/2 частини буд. АДРЕСА_2 . Згідно відповіді Першої Запорізької державної нотаріальної контори за № 71/01-16 від 22 січня 2021 року, згідно із письмовим реєстром Першої Запорізької державної нотаріальної контори для реєстрації заборони відчуження жилих будинків (частин будинків) та квартир в багатоквартирному будинку житлово-будівельного колективу індивідуальних забудовників, а також арештів (заборон), накладених на будинки судовими та слідчими органами за 2004-2006 роки та Алфавітної книги обліку заборони відчуження жилих будинків і арештів накладених на жилі будинки за2006 рік є записи № 171 про накладання заборони відчуження № 3979225, № 172 про накладання заборони відчуження № 3979375, які були зроблені 31 жовтня 2006 року на підставі постанови АМ № 665554 від 11.08.2006 року, винесеної виконавцем ДВС у Заводському районі м. Запоріжжя ОСОБА_2 на все нерухоме та рухоме майно на ім`я ОСОБА_5 , що підтверджується копією виписки з реєстру заборон та копією виписки з алфавітної книги, долучених до відповіді (а.с.8-10).

11.07.2015 року позивач уклала шлюб, там змінила прізвище з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_6 » (а.с.7).

В 2021 році, дізнавшись про наявність арештів належного їй рухомого та нерухомого майна, позивач звернулася до Заводського ВДВС у м.Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) з заявою про зняття арешту з майна.

Згідно відповіді Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) : «Перевіркою бази даних АСВП встановлено відсутність інформації щодо виконавчих проваджень в рамках яких було винесено постанову АМ № 665554 від 11.08.2006 року, надати будь-яку інформацію по виконавчому провадженню неможливо у зв`язку з тим, що виконавче провадження знищено в 2009 році згідно Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями, строк зберігання завершених виконавчих проваджень три роки. Для зняття арешту з майна було рекомендовано звернутися до суду» (а.с.33).

Крім наданих доказів представником позивача надано довідку про наявність станом на 26.04.2021 року на ім`я позивача боргу зі сплати ЄСВ в розмірі 2200.00 грн., який 26.04.2021 року було оплачений згідно квитанції 3355-1425-4794-3316, оригінал та копія квитанції долучені до матеріалів справи, що підтверджує будь-які боргові зобов`язання позивача перед державою (а.с.34-35).

Відповідно до п. 1 ст. 40 ЗУ «Про виконавче провадження» у разі закінчення виконавчого провадження (крім офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, не стягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

Частина 2 ст. 40 вищезазначеного закону передбачає: «Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна». Натомість виконавцем ДВС у Заводському районі м. Запоріжжя, установою яка діяла на той час і правонаступником якої є відповідач, не були своєчасно виконані зазначені дії, щодо направлення до Першої державної нотаріальної контори постанови про закінчення виконавчого провадження, і, відповідно, зняття арешту з нерухомого майна.

Аналогічна правова позиція містилася в ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження», що діяв на час проведення виконавчих дій щодо накладання арешту на нерухоме майно ОСОБА_1 .

Згідно відповіді Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) виконавче провадження, в межах якої було винесено постанову АМ № 665554 від 11.08.2006 року було знищено в 2009 році у зв`язку з закінченням, а тому відповідач не може вчинити відповідні дії про звільнення нерухомого майна з під арешту.

Конституцією України (стаття 41) та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17.07.1997 року відповідно до Закону № 475/97-ВР від 17.07.1997 р. «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди , відповідно до закону за своєю волею , незалежно від волі інших осіб.

Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння. Способи захисту права власності передбачені ст.ст. 16, 386, 391 ЦК України.

Об`єктом власності особи відповідно до вимог ст.ст. 379, 382 ЦК України може бути, зокрема, житло - житловий будинок, садиба, квартира.

Права власника житлового будинку, квартири визначені ст. 383 ЦК України та ст. 150 ЖК Української РСР, які передбачають можливість використовувати житло для власного проживання, членів сім`ї, інших осіб і розпоряджатись своїм житлом на власний розсуд. Обмеження чи втручання в право власника можливе лише з підстав, передбачених законом.

Відповідно до вимог ст. 150 ЖК Української РСР громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.

Статтею 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Згідно зі ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позов законний, обґрунтований, тому підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 259, 263-265, 280-283 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

Зняти арешт з 1/2 частки будинку АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_7 , накладеного на підставі постанови Державної виконавчої служби у Заводському районі м.Запоріжжя № 665554 від 11.08.2006р.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення до Запорізького апеляційного суду через Заводський районний суд м.Запоріжжя.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення виготовлено 30.04.2021 року.

Суддя Р.В. Сінєльнік