Ухвала суду № 96688203, 27.04.2021, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

Справа № 310/1669/21

2-к/310/2/21

У Х В А Л А

Іменем України

27 квітня 2021 року м. Бердянськ

Бердянський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого - судді Дністрян О.М.,

при секретарі Герасимовій Г.В.,

розглянувши клопотання ОСОБА_1 про визнання та надання дозволу на примусове виконання на території України рішення суду Центрального району м. Мінськ від 30 грудня 2020 року , -

В с т а н о в и в :

25.02.2021 року до Бердянського міськрайонного суду Запорізької області через Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Харків) надійшло клопотання ОСОБА_1 про визнання та надання дозволу на примусове виконання на території України рішення суду Центрального району м. Мінськ від 30 грудня 2020 року, яке набрало законної сили 15 січня 2021 року, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 25% всіх видів заробітку чи іншого доходу, але не менше 50% бюджету прожиткового мінімуму в середньому на душу населення, починаючи з 04 червня 2020 року і до досягнення дитиною повноліття.

Вказані правовідносини регулюються гл. 1 розд. ІХ ЦПК України, розділом V Інструкції про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затвердженої спільним наказом Міністерства юстиції України та Державної судової адміністрації України № 1092/5/54 від 27 червня 2008 рокузі змінами, внесеними наказом № 29/5/2 від 11 січня 2016 року (далі Інструкція) з урахуванням умов Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах від 22 січня 1993 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 467 ЦПК України боржник ОСОБА_2 був повідомлений про надходження клопотання ОСОБА_1 про визнання та надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду, а також йому було запропоновано у місячний строк надати до Бердянського міськрайонного суду Запорізької області можливі заперечення проти даного клопотання. Дане повідомлення було розміщено на сайті Бердянського міськрайонного суду Запорізької області за електронною адресою: https://bdm.zp.court.gov.ua/sud0801/gromadyanam/ogoloshenya_viklik/ 02 березня 2021 року. Заперечень проти даного клопотання від боржника не надходило.

В судове засідання ОСОБА_2 та заявниця ОСОБА_1 не з`явились, повідомлені про дату, час та місце розгляду справи через оголошення на сайті Бердянського міськрайонного суду Запорізької області за електронною адресою: https://bdm.zp.court.gov.ua/sud0801/gromadyanam/ogoloshenya_viklik/.

За вимогами ч. 1 ст.464 ЦПК України питання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду розглядається судом за місцем проживання (перебування) або місцезнаходження боржника.

Відповідно до ч. 5 ст. 467 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якої із сторін або їх представників, стосовно яких суду відомо про своєчасне вручення їм повістки про виклик до суду, не є перешкодою для розгляду клопотання, якщо будь-якою із сторін не порушено питання про перенесення його розгляду. Питань про перенесення розгляду даного клопотання до суду не надходило.

Суд, розглянувши подані документи, вважає за необхідне клопотання про визнання та надання дозволу на примусове виконання на території України рішення суду Центрального району м. Мінськ від 30 грудня 2020 року задовольнити з наступних підстав.

Рішенням суду Центрального району м. Мінськ від 30 грудня 2020 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів було ухвалено стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 25% всіх видів заробітку і (чи) іншого доходу, але не менше 50% бюджету прожиткового мінімуму в середньому на душу населення, починаючи стягнення з 04 червня 2020 року і до досягнення дитиною повноліття. Рішення набрало законної сили 15 січня 2021 року.

В клопотанні від 16.01.2021 року ОСОБА_1 просить визнати та дозволити примусове виконання на території України рішення суду про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 .

Згідно з ч. 1 ст. 462 ЦПК України рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних чи господарських справ; іноземних чи міжнародних арбітражів) визнаються та виконуються в Україні, якщо їх визнання та виконання передбачено міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності.

Відповідно до ст. 81 Закону України «Про міжнародне приватне право» в Україні можуть бути визнані та виконані рішення іноземних судів у справах, що виникають з цивільних, трудових, сімейних та господарських правовідносин, вироки іноземних судів у кримінальних провадженнях у частині, що стосується відшкодування шкоди та заподіяних збитків, а також рішення іноземних арбітражів та інших органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних і господарських справ, що набрали законної сили.

В п. 1, 2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 24.12.1999 року «Про практику розгляду судами клопотань про визнання й виконання рішень іноземних судів та арбітражів і про скасування рішень, постановлених у порядку міжнародного комерційного арбітражу на території України» зазначено, що розгляд судами клопотань про визнання і виконання рішень іноземних судів є особливою формою взаємної правової допомоги, яка надається Україною та іншими державами учасницями відповідних міжнародних договорів. Клопотання про визнання й виконання рішень іноземних судів (арбітражів) суд розглядає у визначених ними межах і не може входити в обговорення правильності цих рішень по суті, вносити до останніх будь-які зміни.

У відповідності до ч. 1 ст. 463 ЦПК України, рішення іноземного суду може бути пред`явлено до примусового виконання в Україні протягом трьох років з дня набрання ним законної сили, за винятком рішення про стягнення періодичних платежів, яке може бути пред`явлено до примусового виконання протягом усього строку проведення стягнення з погашенням заборгованості за останні три роки.

Відповідно до ч. 2 ст. 466 ЦПК України, до клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду додаються документи, передбачені міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з довідкою судді Центрального району м. Мінськ Полоневич О.В., рішення суду Центрального району м. Мінськ від 30 грудня 2020 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на території республіки Білорусь не виконувалось. ОСОБА_2 вважається своєчасно і належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду.

Підстави для відмови у задоволенні клопотання про визнання та надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду, визначені ст. 468 ЦПК України, не встановлені.

Таким чином, суд приходить до висновку, що зазначене клопотання підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 462-467ЦПК України, суд -

У х в а л и в :

Клопотання ОСОБА_1 про визнання та надання дозволу на примусове виконання на території України рішення суду Центрального району м. Мінськ від 30 грудня 2020 року – задовольнити.

Визнати та надати дозвіл на примусове виконання на території України рішення суду Центрального району м. Мінськ від 30 грудня 2020 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 25% всіх видів заробітку і (чи) іншого доходу, але не менше 50% бюджету прожиткового мінімуму в середньому на душу населення, починаючи стягнення з 04 червня 2020 року і до досягнення дитиною повноліття.

Копію ухвали направити стягувачу та боржнику, на підставі рішення іноземного суду та цієї ухвали, після набрання нею законної сили, видати виконавчий лист, який направити на виконання в порядку, встановленому законом.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Бердянського

міськрайонного суду О.М. Дністрян