Ухвала суду № 96688178, 30.04.2021, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

Справа № 310/3612/21

2-з/310/68/21

У Х В А Л А

Іменем України

30 квітня 2021 року м. Бердянськ

Суддя Бердянського міськрайонного суду Запорізької області Дубровська Н.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,

ВСТАНОВИВ:

29 квітня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінфорс», треті особи без самостійних вимог щодо предмета позову – Приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Я.В., Приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Мельник Ю.А., про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

29 квітня 2021 року ОСОБА_1 подала до суду заяву про забезпечення позову, в якій просить зупинити стягнення за виконавчим написом №3081, вчиненим приватним нотаріусом Головкіною Я.В. 23.02.2021 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінфорс» заборгованості 16778 грн. у виконавчому провадженні № 64750834, що перебуває на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Мельника Ю.А., до набрання законної сили судовим рішенням у справі.

Відповідно до ч.1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

За правилами ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч.3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.

Згідно п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Перевіривши обґрунтованість заяви про забезпечення позову матеріалами справи, суд дійшов до висновку про її задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, виконання судових рішень розглядається як невід`ємна частина судового розгляду в розумінні ст. 6 Конвенції. Європейський суд неодноразово робив висновок про те, що це право стало б ілюзорним у разі, коли б правова система держави допускала, щоб остаточне, обов`язкове судове рішення залишалося невиконаним.

З урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, вбачається, що між сторонами виник спір, предметом якого є виконавчий напис № 3081, вчинений 23.02.2021 приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Я.В., про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінфорс» заборгованості в розмірі 16778 грн.

ОСОБА_1 в заяві про забезпечення позову посилається на те, що до визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, з її доходів можуть бути здійсненні утримання на підставі цього напису, та у випадку продовження виконавчих дій оспорюваний виконавчий напис може бути виконаний у повному обсязі ще до розгляду позовних вимог про його скасування по суті.

Враховуючи принципи здійснення цивільного судочинства, співмірність заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами, суд приходить до висновку про обґрунтованість наведених у заяві доводів, оскільки вбачаються достатні підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення шляхом зупинення стягнення на підставі оскаржуваного виконавчого напису нотаріуса може ускладнити ефективний захист позивачем своїх прав у випадку фактичного виконання виконавчого напису до вирішення справи по суті, а відтак заява позивача про забезпечення позову підлягає задоволенню у повному обсязі.

Станом на час розгляду судом заяви про забезпечення позову у суду відсутні підстави вважати, що існують обставини, з якими законодавець встановив обов`язок суду на застосування зустрічного забезпечення, згідно з частиною 3 статті 154 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 149-150, 153, 157 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 , яка мешкає та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , про забезпечення позову – задовольнити.

Зупинити стягнення за виконавчим написом №3081, вчиненим 23.02.2021 приватним нотаріусом Головкіною Яною Вікторівною про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінфорс» заборгованості 16778 грн., у виконавчому провадженні № 64750834, що перебуває на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Мельника Юрія Анатолійовича, до набрання законної сили судовим рішенням у справі.

Копію ухвали направити для виконання приватному виконавцю виконавчого округу м. Києва Мельнику Юрію Анатолійовичу та для відома учасникам справи.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її постановлення.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя Н.М. Дубровська