Постанова № 96688115, 29.04.2021, Хустський районний суд Закарпатської області

Справа№ 309/1405/21

Провадження № 1-кп/309/112/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 квітня 2021 року м. Хуст

Хустський районний суд Закарпатської області

в складі головуючого судді Піцура Я.Я.

за участю секретаря Губаль Г.М.

прокурора Ворона М.І.

потерпілої ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_2

захисника Мацоли А.В.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021071050000063 від 03.03.2021 р. про обвинувачення ОСОБА_2 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 Кримінального кодексу України,

В С Т А Н О В И В:

До Хустського районного суду Закарпатської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021071050000063 від 03.03.2021 р. про обвинувачення ОСОБА_2 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 Кримінального кодексу України.

У підготовчому судовому засіданні судом, в порядку ч.2 ст. 31, ч.4 ст. 315 КПК України, було роз`яснено обвинуваченому право заявити клопотання про колегіальний розгляд справи у складі трьох суддів, однак обвинувачений після консультації із захисником, такого клопотання не заявив та висловив бажання щодо розгляду даного кримінального провадження суддею одноособово.

У підготовчому судовому засіданні прокурор Ворон М.І. просив призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту, складеного у відповідності з вимогами чинного процесуального законодавства, та вирішити питання про обрання ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою вмотивовано тим, що 03.03.2021 р. приблизно о 01:00 год., ОСОБА_2 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, знаходячись по місцю свого проживання, в спальній кімнаті квартири АДРЕСА_1 , під час раптово виниклої суперечки зі своїм знайомим ОСОБА_3 , маючи намір на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_3 , усвідомлюючи протиправність, карність та суспільну небезпечність своїх дій, а також настання суспільно-небезпечних наслідків, наніс декілька ударів руками в область голови ОСОБА_3 , повалив його на землю, та наніс численні удари ногами в область голови та тулуба, внаслідок чого заподіяв останньому тілесні ушкодження у вигляді: синців правої та лівої орбітальних ділянок, чолової ділянки справа, правої скроневої ділянки, лівої чолової ділянки, лівої скроневої ділянки, лівої щоки, правої щоки, тилу лівої кисті, тилу правої кисті, середини третини правого передпліччя по зовнішній поверхні, спинки носа, передньої поверхні шиї, саден верхньої губи та підборіддя, перелому кісток носа, переломів 2-3-4 ребер справа по середньо-ключичній лінії з крововиливами в навколишні м`які тканини прямі за своїм характером, крововиливу під м`які покриви голови, крововиливу під тверду мозкову оболонку, дрібно крапкових крововиливів в речовину головного мозку, та з метою доведення своїх злочинних дій направлених на заподіяння смерті ОСОБА_3 до кінця за допомогою кухонного ножа наніс чотири ножові поранення в область шиї ОСОБА_3 , заподіявши йому тілесні ушкодження у вигляді саден та подряпин передньої частини шиї. Після чого поставивши тіло ОСОБА_3 в положення лежачи на живіт, за допомогою електричних подовжувачів та шкіряного паска, в положенні за спиною, зв`язав між собою руки та ноги ОСОБА_3 та залишив на підлозі в кімнаті.

Внаслідок вказаних тілесних ушкоджень, які згідно висновку судово-медичної експертизи відносяться до тяжких тілесних ушкоджень та внаслідок поєднаної травми голови та тулуба, яка призвела до субдуральної гематоми, субарахноїдального крововиливу, ускладнилась забоєм та набряком речовини головного мозку з вклиненням у великий потиличний отвір, ОСОБА_3 помер на місці.

04.03.2021 стороною обвинувачення відповідно до ст. 278 КПК України повідомлено про підозру: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканцю АДРЕСА_2 , українцю, громадянину України, неодруженому, не працюючому, з середньою освітою, раніше не судимому, у вчиненні кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ч.1 ст. 115 КК України: умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

Підозра ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема: протоколом огляду місця події, протоколом огляду трупа, протоколами допиту потерпілої ОСОБА_1 та свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , протоколом огляду відеозапису, висновками проведених судово-медичних та судово-психіатричних експертиз.

26.04.2021 обвинувальний акт у кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_2 за ч.1 ст. 115 КК України, в порядку ст. 291 КПК України направлено до суду.

Метою і підставами застосування запобіжного заходу, згідно ст.177 КПК України є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам обвинуваченого ОСОБА_2 , який усвідомлюючи міру покарання за вчинений ним кримінального правопорушення може: переховуватися від суду; незаконно впливати на свідків та потерпілого. Таким чином, застосування до обвинуваченого ОСОБА_2 більш м`якого запобіжного заходу не дозволить запобігти ризикам зазначеним у ч. 4 ст.177 КПК України, що в подальшому може призвести до невиконання завдань кримінального судочинства, а також враховуючи положення ст. 178 та ст.183 КПК України є достатні підстави для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_2 .

В судовому засіданні захисник Мацола А.В. просила повернути обвинувальний акт прокурору, як такий, що не відповідає п.5 ч.1 ст. 291 КПК України, оскільки фактичні обставини справи не підтверджуються наявними доказами та не доводять вину ОСОБА_2 в інкримінованому йому злочину. Також захисник Мацола А.В. заперечила проти обрання ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Суду ствердила, що наявні в матеріалах кримінального провадження докази не доводять причетність ОСОБА_2 до вчинення злочину передбаченого ч.1 ст. 115 КК України. На даний час підстав для тримання під вартою обвинуваченого немає, зокрема твердження прокурора про відсутність міцних соціальних зв`язків є необґрунтованим, так як в обвинуваченого наявний син, а тому просить суд застосувати відносно ОСОБА_2 більш м`який запобіжний захід.

Прокурор Ворон М.І. у свою чергу заперечив щодо повернення обвинувального акту прокурору, посилаючись на те, що оцінку доказам суд вправі давати лише у нарадчій кімнаті і з підстав, зазначених захисником, обвинувальний акт не може бути повернутий прокурору.

Заслухавши думку учасників процесу, вивчивши обвинувальний акт, суд вважає, що кримінальне провадження підлягає призначенню до судового розгляду з наступних підстав.

Так, відповідно до вимог, передбачених п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акта прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

Отже у відповідності до вимог ч.3 ст.314 КПК України зі стадії підготовчого судового засідання суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо невідповідність обвинувального акта вимогам ст.291 КПК України є суттєвою та не дає можливості для призначення провадження до розгляду.

Згідно із ч.4 ст.110 КПК України, обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.291 КПК України обвинувальний акт має містити такі відомості: 1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; 2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 4) прізвище, ім`я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; 5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; 6) обставини, які обтяжують чи пом`якшують покарання; 7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; 8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); 9) дату та місце його складення та затвердження.

Як вбачається з обвинувального акта у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_2 , в ньому викладені фактичні обставини кримінальних правопорушень, які прокурор вважає встановленими, зазначена правова кваліфікація з посиланням на положення закону і частину статті закону України про кримінальну відповідальність та викладено формулювання обвинувачення. Також в ньому зазначені анкетні дані обвинуваченого та потерпілої, найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; прізвище, ім`я, по батькові та займана посада слідчого, який склав обвинувальний акт; обставини, які обтяжують чи пом`якшують покарання. Обвинувальний акт підписаний та затверджений прокурором із зазначенням його посади та прізвища. До обвинувального акта додані реєстр матеріалів досудового розслідування та розписки обвинувачених про отримання його копії.

При цьому, надані в обвинувальному акті обвинуваченим відомості достатні для повного розуміння останніми суті висунутого проти них обвинувачення.

Суд відхиляє посилання захисника на невідповідність обвинувального акту п.5 ч.1 ст. 291 КПК України, через відсутність доказів які підтверджують вину ОСОБА_2 , оскільки оцінка судом доказів та встановлення вини особи, у пред`явленому їй обвинуваченні здійснюється судом у нарадчій кімнаті під час ухвалення вироку. Натомість фактичні обставини кримінального правопорушення викладені в обвинувальному акті чітко, та не допускають двозначного трактування

З урахуванням наведеного, відсутні правові підстави для повернення обвинувального акту прокурору.

Провадження за обвинувальним актом підсудне цьому суду.

Підстав для закриття провадження чи його направлення прокурору для проведення досудового провадження немає.

Порушення вимог КПК України, які б унеможливлювали призначення провадження до судового розгляду, відсутні, відтак суд приходить до висновку про необхідність призначення провадження за обвинувальним актом відносно ОСОБА_2 до судового розгляду.

Зазначене судове засідання з урахуванням принципу гласності та відкритості судового провадження слід проводити відкрито, обмеження щодо цього, передбачені ч. 2 ст. 27 КПК України, відсутні

Коло осіб, які беруть участь, у судовому розгляді - прокурор, обвинувачений, захисник, потерпіла

Стосовно обрання ОСОБА_2 запобіжного заходу суд зазначає наступне.

Кримінальним процесуальним кодексом України вибір запобіжних заходів, що обираються у кримінальному провадженні, довірено двом різним судовим інстанціям: слідчому судді під час досудового розслідування та судді, який розглядає справу, під час судового розгляду. Тому розподіл компетенцій між вищезазначеними особами чітко позначений моментом, коли розслідування закінчено, обвинувальний акт затверджено і кримінальну справу передано на розгляд суду.

Як вбачається з Реєстру матеріалів досудового розслідування, доданого до обвинувального акту, обвинуваченому ОСОБА_2 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Строк тримання під вартою обвинуваченому закінчується 01.05.2021 року.

Досудове розслідування в даному кримінальному провадженні закінчено, обвинувальний акт складено та затверджено 26 квітня 2021 р. та до суду його передано 27.04.2021 року. В цей же день обвинувальний акт щодо обвинуваченого суд прийняв до своєї юрисдикції, відповідно до суду перейшли повноваження щодо обрання обвинуваченому запобіжного заходу.

Згідно ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Також, суд ураховує, що згідно ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження, у тому числі запобіжні заходи, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (ст. 177 КПК України).

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (ст. 177 КПК України).

Відповідно до норм ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини визначені п. 1 - п. 3 частини 1 даної статті та згідно з положеннями ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, оцінити дані, що характеризуються особу підозрюваного та визначені у п. 1- п. 11 частини 1 вказаної статті.

У вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_2 було висунуто обвинувачення за ч.1 ст. 115 КК України

В ході обговорення питання доцільності обрання запобіжного заходу, відносно обвинуваченого, відповідно до обвинувального акту встановлено такі відомості: ОСОБА_2 , громадянин України, українець, уродженець м. Хуст, мешканець АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, неодружений, не працюючий. На цей час, потерпіла та свідки в даному кримінальному провадженні судом ще не допитані, обвинувачений обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до класифікації злочинів, визначеної ст. 12 КК України, є особливо тяжким злочином, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від 7 до 15 років, докази передбачені ст. 84 КПК України з боку обвинувачення та захисту, у цей період, не досліджені, у світлі чого, з урахуванням наведених даних суд уважає, що обставини регламентовані п.п.1-3 ч.1 ст. 177, п. п. 1-2 ч. 1 ст. 194, ст. 199 КПК України є дійсними.

При цьому, вони обумовлені у світлі, як вказаних відомостей, так і факторів пов`язаних з характером вказаної особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій він піддається до кримінальної відповідальності, з огляду на що об`єктивний спостерігач вважає, що, у даному конкретному випадку, обставини визначені ст. 177 КПК України щодо ризиків є обґрунтованими, оскільки вони підтверджуються наявними матеріалами, як і інші обставини визначені ч. 1 ст. 194 вказаного Кодексу.

Також, в судовому засіданні встановлено, що обвинуваченому ухвалою слідчого судді Хустського районного суду було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою зі строком дії, який, у цей період, закінчується, однак, на даний час, в зазначений строк неможливо закінчити судовий розгляд з огляду на наявність об`єктивних передумов.

Як наслідок, у цей період, є наявними обставини визначені п.п. 1-2 ч. 1 ст. 194, ст.ст. 199, 315 КПК України.

Будь-яких інших обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого судом, на даному етапі, не встановлено та сторонами не доведено.

Щодо питання того чи є можливим уникнення наявним ризикам шляхом застосування іншого запобіжного заходу, то суд у світлі факторів пов`язаних з характером вказаної особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню, вважає недостатнім застосування більш м`який запобіжний заході для запобігання наявним ризикам.

Пояснення сторони захисту жодним чином вказані висновки не спростовують. Посилання сторони захисту на те, що наявні докази не підтверджують вину ОСОБА_2 у вчиненні злочину суд відхиляє, оскільки оцінка судом доказів та встановлення вини особи, у пред`явленому їй обвинуваченні здійснюється судом у нарадчій кімнаті під час ухвалення вироку. З приводу соціальних зв`язків обвинуваченого, то слід зазначити, що ОСОБА_2 є неодруженим та ніде офіційно не працює. Захисник стверджує, що в обвинуваченого наявний син, однак відсутні відомості про те, що такий син проживає з обвинуваченим та складає з ним сім`ю в розумінні ст. 3 СК України. Відтак суд вважає, що соціальні зв`язки обвинуваченого ОСОБА_2 не є міцними, що збільшує ризики, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України.

Поряд з цим, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, суд серед іншого враховує, що питання про те, чи є тривалість тримання під вартою розумною, не можна вирішувати абстрактно.

Наявність підстав для залишення обвинуваченого під вартою слід оцінювати в кожній справі з врахуванням її особливостей. Продовжуване тримання під вартою може бути виправданим заходом у тій чи іншій справі лише за наявності чітких ознак того, що цього вимагає справжній інтерес суспільства, який, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважує інтереси забезпечення права на свободу (див. рішення у справі «Єчюс проти Литви», заява № 34578/97, п. 93, ECHR 2000-IX).

Подальше існування обґрунтованої підозри у вчиненні затриманою особою злочину є обов`язковою і неодмінною умовою (sine qua non) належності її продовжуваного тримання під вартою рішення ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», п. 219, заява № 42310/04).

Аналогічні висновки ЄСПЛ викладено і у п. 79 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року та випливають з ч. 3 ст. 17 КПК України.

Так, у цій справі, строк утримання обвинуваченого під вартою не виходить за межі визначені КПК України та є необхідною мірою в ній з огляду на те, що в ході судового розгляду було встановлено наявність передумов регламентованих п.п. 1-3 ч. 1 ст. 194, ст. 199 даного Кодексу, тобто тривалість строку утримання під вартою відповідає критерію розумності.

З огляду на що, суд вважає за доцільне на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів та оцінених в сукупності з усіма обставинами, у тому числі визначеними ст.ст. 177, 178, 183, 199, 315 КПК України, клопотання прокурора задовольнити, та застосувати до обвинуваченого запобіжний захід у виді тримання під вартою у межах строків визначених КПК України. У свою чергу клопотання сторони захисту щодо зміни запобіжного заходу на більш м`яких суд відхиляє з підстав, наведених вище.

Відповідно до вимог ч.4 ст. 183 КПК, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, зокрема щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства . Враховуючи, що злочин у якому обвинувачується ОСОБА_2 є особливо тяжким злочином вчинений із застосуванням насильства , суд вважає за необхідне не визначати розмір застави.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 182, 183, 184, 193, 194, 196, 197, 202, 205, 314-316, 331, 369 КПК України суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні клопотання захисника Мацоли А.В. про повернення обвинувального акту прокурору відмовити.

Призначити до судового розгляду у відкритому судовому засіданні суддею одноособово провадження по обвинуваченню ОСОБА_2 у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст. 115 Кримінального кодексу України, на «06» травня 2021 року на «10» год.00 хв..

В судове засідання викликати прокурора, обвинуваченого, захисника, потерпілу.

В задоволенні клопотання захисника Мацоли А.В. про зміну ОСОБА_2 запобіжного заходу відмовити

Клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_2 задовольнити.

Обрати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканцю АДРЕСА_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, а саме по 28 червня 2021 року включно.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали проголошено 30 квітня 2021 р. о 08 год. 00 хв.

Суддя Хустського

районного суду: Піцур Я.Я.