Ухвала суду № 96688023, 29.04.2021, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/5497/21

1-кс/308/1847/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 квітня 2021 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Хамник М.М., за участі секретаря судових засідань – Івашко Я.С., розглянувши клопотання слідчого П`ятого слідчого відділу (з дислокацією у м. Ужгороді) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові Гундера Петра Михайловича, погоджене прокурором Закарпатської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону Клим`юком С.І., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 :

В с т а н о в и в:

До слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області 29 квітня 2021 року надійшло вищевказане клопотання слідчого П`ятого слідчого відділу (з дислокацією у м. Ужгороді) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові Гундера П.М. в якому він просить: застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою освітою, військовослужбовця призваного на військову службу за мобілізацією військової частини польова пошта В4673 (А1556), м. Мукачево Закарпатської області, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Вказане клопотання подане одночасно із клопотанням про надання дозволу на затримання підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

Ознайомившись із клопотанням слідчого та доданими до нього матеріалами, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України, одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 176 КПК України, тримання під вартою є одним із видів запобіжних заходів.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 132 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається: 1) до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, якщо інше не передбачено пунктом 2 цієї частини; 2) у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 184 КПК України, клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжного заходу подається до місцевого загального суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду.

Таким чином, розгляд клопотань про застосування запобіжного заходу віднесено до підсудності слідчого судді суду першої інстанції, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

Територіальна юрисдикція Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області охоплює м. Ужгород та Ужгородський район Закарпатської області.

Як випливає з доданого до клопотання витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, досудове розслідування кримінального провадження № 42015070210000268 від 27.08.2015 за ч. 4 ст. 407 КК України здійснюється П`ятим слідчим відділом (з дислокацією у м. Ужгороді) Територіального управління ДБР, розташованого у місті Львові.

Згідно Організаційної структури Державного бюро розслідувань, затвердженого Указом Президента України від 05 лютого 2020 року № 41/2020, до складу Державного бюро розслідувань входить зокрема Територіальне управління, розташоване у місті Львові, що поширює свою діяльність на Волинську, Закарпатську, Івано-Франківську, Львівську, Тернопільську області. При цьому зазначена організаційна структура не містить відомостей про П`ятий слідчий відділ (із дислокацією у м. Ужгороді) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові.

Відповідно до ст.89 ЦК України юридична особа підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом. Дані державної реєстрації включаються до єдиного державного реєстру, відкритого для загального ознайомлення.

До єдиного державного реєстру вносяться також відомості про організаційно-правову форму юридичної особи, її найменування, місцезнаходження, органи управління, філії та представництва, мету установи, а також інші відомості, встановлені законом.

Зміни до установчих документів юридичної особи, які стосуються відомостей, включених до єдиного державного реєстру, набирають чинності для третіх осіб з дня їх державної реєстрації. Юридичні особи та їх учасники не мають права посилатися на відсутність державної реєстрації таких змін у відносинах із третіми особами, які діяли з урахуванням цих змін.

Відповідно до безкоштовного запиту з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань місцезнаходженням Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого умісті Львові, ідентифікаційний код 42334907, є Україна, 79008, Львівська область, місто Львів, вулиця Кривоноса, будинок 6. Зазначена юридична особа не має, зареєстрованих у встановленому діючим законодавством порядку, відокремлених підрозділів, філій та представництв з місцем знаходження у місті Ужгород.

Стосовно поданого слідчим наказу ДБР від 15.10.2020 №581 «Про затвердження структури та штатної чисельності територіальних управлінь Державного бюро розслідувань, у додатку до якого значиться п`ятий слідчий відділ (з дислокацією у місті Ужгороді), то такий не може слугувати доказом наявності повноважень у відповідного відділу як органу досудового розслідування в розумінні ст.38 КПК України, оскільки він відображає тільки внутрішню організаційну структуру органу територіального управління ДБР у місті Львові.

Разом з тим, ні клопотання, ні додані до нього матеріали не містять жодних належних і допустимих доказів, які б підтверджували факт місцезнаходження у місті Ужгороді чи в Ужгородському районі Закарпатської області - П`ятого слідчого відділу (з дислокацією у м. Ужгороді) Територіального управління ДБР, розташованого у місті Львові. Зазначення у назві органу досудового розслідування «дислокація у м. Ужгороді», сама по собі, не може свідчити про дійсне місцезнаходження у м. Ужгороді. Відтак, факт місцезнаходження органу досудового розслідування в межах територіальної юрисдикції Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області не підтверджено.

Натомість, як також випливає з клопотання, таке виготовлене на бланку Територіального управління ДБР, розташованого у місті Львові (код ЄДРПОУ – 42334907). Місцезнаходженням органу досудового розслідування вказано адресу: 79008, м. Львів, вул. М.Кривоноса, 6, що за територіальною юрисдикцією відноситься до Личаківського районного суду м. Львова.

Окрім того, висловлена Верховним Судом в ухвалах від 22.04.2020 у справі № 487/7605/19 та від 13.05.2020 у справі № 643/7208/20 позиція, що «територіальна підсудність визначається за місцем знаходження (реєстрації) відповідного державного органу, який є юридичною особою та в складі якого знаходиться слідчий підрозділ» - також свідчить про те, що Територіальне управління ДБР, розташоване у місті Львові знаходиться в межах територіальної юрисдикції Личаківського районного суду м. Львова.

Відповідно до статті 1 КПК України порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.

Статтею 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», як одну із засад організації судової влади проголошено право на повноважний суд, що передбачає розгляд справи у суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом, та суддею, який визначається згідно з порядком розподілу судових справ, установленим відповідно до закону. Процесуальними кодексами визначаються вимоги до складу суду. В сукупності ці правила забезпечують розгляд справи судом, встановленим законом.

Відповідно до положень ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Встановлення правил підсудності має важливе значення для правильного функціонування судової системи, а також для виконання судами покладених на них завдань і визначення суду, компетентного здійснювати кримінальне провадження щодо конкретного кримінального правопорушення. Підсудність є ефективним засобом, який сприяє тому, щоб конкретна кримінальна справа розглядалася і вирішувалася судом законним, компетентним, незалежним і неупередженим, як того вимагають ст. 7 Загальної декларації прав людини та ч. 1 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права .

За допомогою правил про підсудність забезпечується також рівність всіх громадян перед законом і судом (ст. 24 Конституції України та ст. 10 КПК України). Будучи одним з проявів цієї конституційної засади, чітко встановлена законом підсудність набуває ознак суб`єктивного права людини на законного суддю, тобто права будь-якої людини знати наперед, який саме суд і в якому складі відповідно до закону правомочний здійснювати стосовно нього судове провадження, якщо така необхідність виникне.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 34 КПК кримінальне провадження передається на розгляд іншого суду, якщо до початку судового розгляду виявилося, що кримінальне провадження надійшло до суду з порушенням правил підсудності.

Згідно з п. 10 ч. 1 ст. 3 КПК України, кримінальне провадження - досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв`язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.

Згідно з абзацом 3 пункту 20-5 Розділу XІ Перехідні положення КПК України, у разі неможливості визначити слідчого суддю у відповідному суді (крім Вищого антикорупційного суду) місцевий суд вносить вмотивоване подання про передачу клопотання, яке має розглядатися слідчим суддею, для розгляду до іншого суду в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції або до іншого суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів.

Згідно з ч. 6 ст. 9 КПК України, у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 34 КПК України, питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції вирішується колегією суддів відповідного суду апеляційної інстанції за поданням місцевого суду або за клопотанням сторін чи потерпілого не пізніше п`яти днів з дня внесення такого подання чи клопотання, про що постановляється вмотивована ухвала.

Відповідно до ч. 3 ст. 34 КПК України, питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів, а також про направлення провадження з одного суду апеляційної інстанції до іншого вирішується колегією суддів Касаційного кримінального суду Верховного Суду за поданням суду апеляційної інстанції або за клопотанням сторін чи потерпілого не пізніше п`яти днів з дня внесення такого подання чи клопотання, про що постановляється вмотивована ухвала.

На підставі вищенаведеного, беручи до уваги, що слідчим суддею не розпочато судовий розгляд клопотання слідчого П`ятого слідчого відділу (з дислокацією у м. Ужгороді) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові Гундера П.М. з метою недопущення порушення правил територіальної підсудності під час розгляду даного клопотання, та унеможливлення порушення права кожного на повноважний суд, слідчий суддя вважає, що є достатні підстави для направлення матеріалів клопотання з поданням до Закарпатського апеляційного суду для вирішення питання про його направлення з одного суду до іншого.

Керуючись ст. ст. 3, 9, 32, 33, 34, 132, 294, 295-1, 309 КПК України, слідчий суддя, -

П о с т а н о в и в:

Клопотання слідчого П`ятого слідчого відділу (з дислокацією у м. Ужгороді) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові Гундер Петра Михайловича, погоджене прокурором Закарпатської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону Клим`юком С.І., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 – направити до Закарпатського апеляційного суду для вирішення питання про його направлення з одного суду до іншого.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Ужгородського

міськрайонного суду

Закарпатської області М.М. Хамник