Рішення № 96687963, 17.02.2021, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/5461/20

2/308/1842/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 лютого 2021 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді - Зарева Н.І., за участю:

секретаря судового засідання - Віраг Е.М.,

представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - Холмогорової Л.В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Ужгороді цивільну справу за позовною заявою:

Товариства з обмеженою відповідальністю «Закарпатгаз Збут», що знаходиться за адресою: 88015, Закарпатська обл., м Ужгород, вул. Погорєлова, буд. 2, ЄДРПОУ 39582749, до

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (паспорт НОМЕР_1 , виданий 05.02.1996 Ужгородським МВ УМВС України в Закарпатскій області, адреса: Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Говорова, 17),

про стягнення заборгованості за спожитий природний газ, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Закарпатгаз Збут» звернулося в суд з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожитий газ, обгрунтовуючи позовні вимоги тим, що відповідачем за адресою споживання по АДРЕСА_1 здійснювалося фактичне споживання природного газу, однак останній взятих на себе зобов`язань не виконує та не сплачує вартість спожитого газу вчасно, що призвело до виникнення заборгованості перед позивачем, яка станом на 09.06.2020 року складає 17 644,11 гривень основної заборгованості, 1 658,55 гривень інфляційних витрат та 3 % річних у розмірі 838,22 гривень, у зв`язку з чим просить стягнути з ОСОБА_2 вказану суму боргу шляхом ухвалення судового рішення.

Тринадцятого жовтня 2020 року відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому заперечив позовні вимоги. Пояснив, що ним споживався газ тільки в 2014 році, постачальником якого на той момент був ПАТ «Закарпатгаз», а не позивач. До умов публічного договору з ТОВ «Закарпатгаз Збут» відповідач не приєднувався. Акт про припинення газопостачання від 27.08.2018 року за № 273/1009 не підписував і він є сфальсифікованим, оскільки показник газового лічильника в розмірі 37 593 метрів кубічних у нього наявний ще з 2014 року, і він є незмінним з моменту, коли він припинив споживати природний газ у зв`язку з переходом на альтернативний вид опалення. Також зауважив щодо пропуску позивачем строку позовної давності щодо вимог про стягнення заборгованості у розмірі 4 465, 85 гривень.

Одинадцятого січня 2021 року представник позивача подала письмові пояснення по суті справи, в яких повідомила про те, що Постановою НКРЕКП від 28.05.2015 за № 1640 анульовано ліцензію на постачання природного газу, видану ПАТ «Закарпатгаз», і таку надано ТОВ «Закарпатгаз Збут». Оскільки, відповідач ОСОБА_2 продовжував користуватися послугами із газопостачання і після 01.07.2015 року, а саме до 27.08.2018 року - моменту, коли було припинено газопостачання, то тим самим шляхом фактичного споживання природного газу відповідач приєднався до умов Типового договору з ТОВ «Закарпатгаз Збут», що відображено у фінансовому стані та підтверджено актом про припинення газопостачання.

Стосовно строку позовної давності представник позивача заначила, що такий ними не пропущено, оскільки 19.02.2019 року позивачем було подано до Ужгородського міськрайонного суду заяву про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за спожитий природний газ, а також 28.03.2019 року подано до Ужгородського міськрайонного суду позовну заяву про стягнення заборгованості за спожитий природний газ із ОСОБА_2 , що свідчить про переривання строку позовної давності.

У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги, просила стягнути з відповідача заборгованість за спожитий газ, в тому числі інфляційні витрати та 3 % річних.

Представник відповідача ОСОБА_3 заперечила щодо позовних вимог з підстав зазначених у відзиві.

Дослідивши зібрані у справі докази, суд дійшов до наступних висновків.

Постановою Кабінету Міністрів України № 758 від 01.10.2015 року «Про затвердження положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (відносини у перехідний період)», а також Постановою КМУ № 187 від 22.03.2017 року «Про затвердження положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу», на виконання ст. 11 Закону України «Про ринок природного газу», визначено, що на території Закарпатської області постачальником природного газу із спеціальними обов`язками для забезпечення загальносуспільних інтересів є ТОВ «Закарпатгаз Збут».

Згідно з п. 3 Розділу І Правил постачання природного газу, затверджених Постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року № 2496, та п. 1.3 Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженого Постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року № 2500, постачання природного газу побутовому споживачу здійснюється на підставі договору, що укладається між ним та постачальником на умовах типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, що укладається шляхом заявочного приєднання побутового споживача до умов договору постачання і не потребує двостороннього підписання письмової форми договору.

Пунктом 2 Розділу II Правил № 2496 визначено, що за договором постачання природного газу постачальник зобов`язаний поставити побутовому споживачу природний газ у необхідних для нього об`ємах (обсягах), а побутовий споживач зобов`язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені договором.

Договір постачання природного газу побутовим споживачам укладається з урахуванням ст. ст. 633, 634, 641, 642 ЦК України, шляхом заявочного приєднання побутового споживача до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам, що розміщений на офіційному веб-сайті Регулятора та постачальника і не потребує двостороннього підписання письмової форми договору.

Відповідно до п. 4 Розділу І Правил № 2496 та п. 1.3 Типового договору № 2500, якщо споживач не повернув постачальнику заяву-приєднання, фактом згоди споживача на приєднання до умов договору (акцептування заяви-приєднання), є сплачений споживачем рахунок (квитанція) постачальника за поставлений природний газ, а щодо постачальника із спеціальними обов`язками - і факт фактичного споживання природного газу після офіційного опублікування договору таким постачальником. Типовий договір постачання природного газу побутовим споживачам та заява-приєднання до умов договору опубліковані в газеті Закарпатської обласної ради і обласної державної адміністрації «Новини Закарпаття» № 144 (4461) від 22.12.2015 року, а також розміщено на офіційній веб-сторінці ТОВ «Закарпатгаз Збут».

Як вбачається з матеріалів справи, споживачем, відповідачем по справі, - ОСОБА_2 , за адресою споживання: АДРЕСА_1 , здійснювалося фактичне споживання природного газу, що підтверджується фінансовим станом споживача за рахунком № НОМЕР_2 (числиться за відповідачем), яким зафіксовано показник лічильника природного газу у розмірі 37 593, за тарифом 6,914 гривень за кубічний метр та заборгованістю у розмірі 17 644,11 гривень станом на 1 червня 2020 року. Зазначений показник лічильника також зафіксований в акті про припинення газопостачання та пломбування вхідної засувної арматури газопроводу № 273/1009 від 27.08.2018 року.

Відповідно до ч.ч. 1, 5 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться. Актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов`язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору.

Положеннями ст. 634 ЦК України визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Статтею 641 ЦК України визначено, що пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 642 ЦК України, відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Відповідно до положень абз. 11 пункту 5 глави 3 розділу VI Кодексу газорозподільних систем, у разі незгоди споживача приєднуватися до умов договору розподілу природного газу споживач не має права використовувати природний газ із ГРМ та має подати до Оператора ГРМ письмову заяву про припинення розподілу природного газу на його об`єкт.

Таким чином, суд дійшов до висновку про те, що відповідач приєднався до умов Договору про надання послуг з газопостачання природного газу побутовому споживачу, про що свідчить фінансовий стан, поданий позивачем (та не спростований належними доказами відповідачем), згідно з яким відповідач фактично споживав природній газ за вказаною адресою, визнаючи таким чином наявність правовідносин, а відтак, взаємних прав та обов`язків, що з них випливають, про що також свідчить фактична зміна показників та обертів лічильника, відповідні нарахування та зміна розміру боргу за період з січня 2016 року по серпень 2018 року. Крім цього, будь-яких доказів того, що відповідач, звертався до ТОВ «Закарпатгаз Збут» із заявами про припинення подачі газу, відмови від послуг ТОВ «Закарпатгаз Збут» останній не надав. Наведені дії відповідача свідчать про прийняття ним умов договору про надання послуг з газопостачання, що узгоджується із положеннями ст.ст. 641, 642 ЦК України.

Водночас, судом не прийняв до уваги заперечення відповідача про те, що він користувався природним газом у постачальника ПАТ «Закарпатгаз», а не ТОВ «Закарпатгаз Збут», оскільки Постановою НКРЕКП від 28.05.2015 року анульовано ліцензію на постачання природного газу за регульованим тарифом, видану ПАТ «Закарпатгаз», а з 01.07.2015 року постачання природного газу здійснювалося тільки ТзОВ «Закарпатгаз Збут» на підставі відповідної ліцензії, а відповідач і після 01.07.2015 року продовжував фактично користуватися послугами із газопостачання до 27.08.2018року, коли було припинено газопостачання, про що свідчить фінансовий стан споживача.

У відповідності до п. 14 Розділу 3 Правил № 2496, розрахунковим періодом для визначення розміру оплати послуг з газопостачання побутовим споживачем є календарний місяць. При розрахунку за платіжними документами (рахунками постачальника) оплата за послуги з газопостачання має бути здійснена споживачем у терміни, визначені в рахунку, який не може бути меншим п`яти робочих днів з моменту отримання споживачем цього рахунку.

ТОВ «Закарпатгаз Збут», як постачальник природного газу, свої зобов`язання виконало в повному обсязі та надало відповідачу послуги з постачання природного газу, однак відповідач взятих на себе зобов`язань не виконував належним чином та не сплачував вартість спожитого газу вчасно, що призвело до виникнення у нього заборгованості перед позивачем за спожитий природний газ.

Станом на 01.06.2020 року заборгованість ОСОБА_2 за спожитий природній газ за адресою: АДРЕСА_1 , становила 17 644,11 гривень.

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (ст. 610 ЦК України).

Відповідно до п.п. 4.5, 4.6 публічного договору постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженого постановою НКРЕКП № 2500, розрахунки споживача за цим договором здійснюються за рахунками та/або квитанціями абонентської книжки постачальника. При розрахунку за квитанціями абонентської книжки постачальника споживач самостійно розраховує суму платежу та сплачує його постачальнику не пізніше десятого числа місяця, наступного за розрахунковим. Оплата рахунка постачальника про сплату послуг за цим договором має бути здійснена споживачем в термін, визначений в рахунку, який не може бути меншим п`яти робочих днів з моменту отримання споживачем цього рахунка.

Положеннями пп. 4 п. 4 розділу ІХ Кодексу газорозподільних систем визначено, що побутовий споживач, який за умовами договору розподілу природного газу розраховується за лічильником газу, зобов`язаний щомісяця станом на 01 число місяця знімати фактичні показання лічильника газу та протягом п`яти діб (до 05 числа включно) надавати їх Оператору ГРМ у спосіб, визначений договором розподілу природного газу.

У разі неотримання Оператором ГРМ до 06 числа місяця, що настає за розрахунковим, показань лічильника газу та за умови, що лічильник газу не оснащений засобами дистанційної передачі даних, фактичний об`єм розподілу та споживання природного газу по об`єкту споживача за розрахунковий період визначається Оператором ГРМ на рівні планового місячного об`єму споживання на відповідний період, що розраховується, виходячи з групи споживання побутового споживача, з урахуванням вимог цього Кодексу.

За змістом ст.ст. 67, 68 Житлового кодексу України, п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з розрахунком, наданим позивачем, заборгованість відповідача за спожитий природній газ станом на 01.06.2020 року становить 17644,11 грн основної заборгованості, 1658,55 грн - інфляційних втрат за період з 01.10.2018 року по 09.06.2020 року, 883,17 грн - 3 % річних за період з 01.10.2020 року по 09.06.2020 року. Разом з тим, згідно прохальної частини позовної заяви позивач просив стягнути з відповідача за спожитий природній газ 17 644,11 грн. - основної заборгованості, 1658,55 грн. - інфляційних втрат та 838,22 грн. - 3 % річних.

Статтями 13, 76, 80, 81 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ст. 89 ЦПК України).

На підставі наведеного, оцінивши належним чином наявні у справі докази, заслухавши представників сторін, суд констатує, що право позивача, за захистом якого він звернувся до суду є порушеним і підлягає заахисту.

Разом з цим, з відзиву представника відповідача вбачається, що останній просить суд застосувати позовну давність, оскільки позивач звернувся до суду з позовом лише в червні 2020 рок, в той час як станом на момент звернення до суду вже пройшов строк позовної давності в три роки.

Вирішуючи заяву відповідача про застосування строку позовної давності суд дійшов до наступних висновків.

Відповідно до положень ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Статтею 261 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов`язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред`явити вимогу про виконання зобов`язання.

Згідно з ч. 2, 3 ст. 264 ЦК України, позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Як встановлено судом у ході судового розгляду справи, 19.02.2019 року ТОВ «Закарпатгаз Збут» звернулося до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за спожитий природний газ, інфляційних втрат та 3% річних за несвоєчасні розрахунки. Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 18.03.2019 року відмовлено ТОВ «Закарпатгаз Збут» у видачі судового наказу.

При цьому, як роз`яснила Велика Палата Верховного Суду у справі № 712/8916/17 від 7 липня 2020 р., звернення із заявою про видачу судового наказу не перериває строк позовної давності за заявленою вимогою; переривання строку відбувається лише при поданні позову з цією вимогою.

28.03.2019 року ТОВ «Закарпатгаз Збут» подано до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області позовну заяву про стягнення заборгованості за спожитий природний газ із ОСОБА_2 . Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 25.02.2020 року позовну заяву ТОВ «Закарпатгаз Збут» залишено без розгляду (після відкриття провадження у справі).

Таким чином, вимога позивача в частині стягнення суми основної заборгованості в розмірі 4280,11 гривень задоволенню не підлягає як така, що погашена строком позовної давності, оскільки вказана заборгованість відповідача, як встановлено у ході судового розгляду, виникла до 28.03.2016 року, тобто за межами встановленого законом трьох річного строку з моменту його переривання, а тому з відповідача на користь відповідача належить стягнути основну заборгованість в розмірі 13364,00 гривень.

Також, враховуючи розмір основної заборгованості, яка підлягає стягненню, з відповідача на користь позивача належить стягнути інфляційні втрати у розмірі 1296,31 грн, 3% річних у розмірі 668,93 гривень, у зв`язку з чим у задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Крім цього, відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача належить стягнути пропорційно задоволеним вимогам сплачений позивачем судовий збір у розмірі 1599,83 гривень.

На підставі наведеного, керуючись пп. 4 п. 4 розділу ІХ Кодексу газорозподільних систем, ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст. ст.67,68 Житлового кодексу України, ст. 11, 15, 16, 256, 261, 264, 610, 625, 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, ст. 13, 76, 80, 81, 89, 141, 263-265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (паспорт НОМЕР_1 , виданий 05.02.1996 Ужгородським МВ УМВС України в Закарпатскій області, адреса: Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Говорова,17) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Закарпатгаз Збут» (88015, м. Ужгород, вул. Погорєлова, 2, код ЄДРПОУ 39582749) 15 329,24 грн (п`ятнадцять тисяч триста двадцять дев`ять гривень 24 коп.), з яких:

-13364,00 грн - основна заборгованість,

-1296,31 грн - інфляційні втрати,

-668,93 грн - 3 % річних.

У задоволенні решти вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Закарпатгаз Збут» 1599,83 грн (тисяча п`ятсот дев`яносто дев`ять гривень 83 коп.) на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови.

Повний текст рішення складено 22.02.2021 року.

Суддя Н.І. Зарева