Ухвала суду № 96687679, 26.04.2021, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Номер провадження 2/243/1522/2021

Номер справи 243/3962/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

« 26 » квітня 2021 року суддя Слов`янського міськрайонного суду Донецької області Гончарова А.О., розглянувши позовну заяву Луганського національного аграрного університету до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди, завданої під час виконання трудових обов`язків,-

ВСТАНОВИВ:

До Слов`янського міськрайонного суду Донецької області надійшла позовна заява Луганського національного аграрного університету до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди, завданої під час виконання трудових обов`язків.

В позовній заяві позивач зазначає, що діями посадових осіб Коледжу (директора Плахової Т.М. та головного бухгалтера ОСОБА_2 ), які виразилися у порушенні покладених на них трудових обов`язків у вигляді навмисного безпідставного (підписання) виставлення рахунків; отримання, оприбуткування та неповернення грошових коштів в порушення умов господарських договорів заподіяно шкоду в загальному розмірі 539 413,33 грн.

Позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на свою користь шкоду в розмірі 16 795,76 грн., стягнути з ОСОБА_2 на свою користь шкоду в розмірі 576 617,57 грн., та стягнути солідарно з відповідачів на свою користь судовий збір в розмірі 8901,20 грн.

Вивчивши подану заяву та долучені до неї документи, приходжу до такого висновку.

26.10.2011р. між ФОП ОСОБА_3 та Луганським національним аграрним університетом в особі відокремленого підрозділу «Слов`янський коледж Луганського національного аграрного університету» було укладено договір № 13-м, за умовами п.1.1 якого сторони зобов`язалися спільно діяти у сфері сільськогосподарського виробництва. Актом приймання передачі земельної ділянки від 26.10.2011р., який підписаний сторонами договору та скріплений печатками, ФОП ОСОБА_3 прийняв до обробітку земельну ділянку площею 616 га.

Рішенням господарського суду Донецької області від 11.06.2019 року відмовлено повністю в задоволенні позовних вимог Луганського національного аграрного університету в особі ВП "Слов`янський коледж Луганського національного аграрного університету" до ФОП ОСОБА_3 , про стягнення грошових коштів в сумі 498324,30 грн. з урахуванням процентів за користування коштами, що були безпідставно одержані відповідачем від використання майна без достатньої правової підстави з 01.02.2016р. по 01.12.2016р. Зустрічні позовні вимоги ФОП ОСОБА_3 до Луганського національного аграрного університету в особі ВП "Слов`янський коледж Луганського національного аграрного університету» про стягнення 240240,00 грн. надлишково сплачених грошових коштів на підставі збільшеного позивачем в односторонньому порядку розміру компенсаційних виплат на земельну ділянку, згідно пункту 6.6 договору №13-м за 2015 рік; 46472,27 грн. сплачених за відновлення касових видатків з податку на землю у 2014-2015 роках; 227920,00 грн. безпідставно отриманих грошових коштів у 2017р.; процентів за користування безпідставно отриманими грошовим коштами у розмірі 9066,84 грн. за період з 11.12.2017р. по 08.04.2019р., інфляції в сумі 34780,59 грн. за період з грудня 2017р. по лютий 2019р. задоволено частково. Стягнуто з Луганського національного аграрного університету в особі ВП "Слов`янський коледж Луганського національного аграрного університету" на користь ФОП ОСОБА_3 240240,00 грн. надлишково сплачені грошові кошти, 46472,27 грн. сплачені за відновлення касових видатків з податку на землю у 2014-2015 роках; 227920,00 грн. безпідставно отримані грошові кошти у 2017р.; проценти за користування безпідставно отриманими грошовим коштами у розмірі 4046,36 грн., інфляцію в сумі 12565,73 грн., судовий збір в сумі 7969,24 грн.

Вирішуючи питання юрисдикційності спору, суд зазначає наступне.

У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

За статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

За вимогами частини першої статті 18 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

З метою якісної та чіткої роботи судової системи міжнародним і національним законодавством передбачено принцип спеціалізації судів.

Відповідно до статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) та протоколи до неї, а також практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних і юридичних осіб, державних та суспільних інтересів.

Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різні види судочинства - цивільне, кримінальне, господарське та адміністративне.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

У поданому до суду в порядку цивільного судочинства позові Луганський національний аграрний університет просив стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на його користь 593 413,33 грн. на відшкодування збитків, завданих посадовими особами університету під час здійснення своїх посадових обов`язків.

Процесуальне законодавство містить критерії розмежування справ за предметною та суб`єктною юрисдикцією.

Відповідно до вимог статті 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

При цьому в порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне, а по-друге - суб`єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа).

За положеннями ч.2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають, зокрема, справи у спорах між юридичною особою та її посадовою особою (у тому числі посадовою особою, повноваження якої припинені) про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі діями (бездіяльністю) такої посадової особи, за позовом власника (учасника, акціонера) такої юридичної особи, поданим в її інтересах.

Відповідно до ст.80 ЦК України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.

Із системного аналізу вказаних норм можна зробити висновок, що господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов:

- участь у спорі суб`єкта господарювання;

- наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих ЦК України, ГК України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин;

- наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом, відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції, такий спір виник між господарським товариством та його посадовою особою, стосується рішень, дій чи бездіяльності цієї посадової особи на виконання нею своїх повноважень з управління товариством, організацією діяльності товариства.

Відповідно до ч.3 ст.65 ГК України для керівництва господарською діяльністю підприємства власник (власники) безпосередньо або через уповноважені органи чи наглядова рада такого підприємства (у разі її утворення) призначає (обирає) керівника підприємства, який є підзвітним власнику, його уповноваженому органу чи наглядовій раді. Керівник підприємства, головний бухгалтер, члени наглядової ради (у разі її утворення), виконавчого органу та інших органів управління підприємства відповідно до статуту є посадовими особами цього підприємства. Статутом підприємства посадовими особами можуть бути визнані й інші особи.

Враховуючи зазначене, голова правління, президент, генеральний директор, директор. заступник директора, головний бухгалтер незалежно від форм власності підприємства є посадовими особами.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивачу завдано збитків унаслідок безпосередньої діяльності на посаді директора ОСОБА_1 та головного бухгалтера ОСОБА_2 .

Таким чином, правовідносини, які виникли між Луганським національним аграрним університетом з одного боку та ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з іншого боку щодо відшкодування шкоди, стосуються дій або бездіяльності відповідачів під час здійснення своїх повноважень як посадових осіб. Вказані правовідносини за своєю суттю є господарськими, на що не впливає факт перебування або не перебування відповідачів на своїх посадах на теперішній час.

Викладене свідчить про те, що спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові ВП ВС № 638/15118/16-ц від 11.12.2019 року.

Згідно з п.1 ч.1 ст.186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ч.2 ст.186 ЦПК України про відмову у відкритті провадження у справі поставляється ухвала не пізніше п`яти днів з дня надходження заяви. Така ухвала надсилається заявникові не пізніше наступного дня після її постановлення в порядку, встановленому статтею 272 цього Кодексу.

Керуючись ст.186 ЦПК України, суддя,-

У Х В А Л И В :

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовною заявою Луганського національного аграрного університету до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди, завданої під час виконання трудових обов`язків.

Роз`яснити позивачу, що розгляд даної справи віднесено до юрисдикції господарських судів.

Ухвалу суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції через Слов`янський міськрайонний суд Донецької області протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Ухвалу постановлено та підписано в нарадчій кімнаті в одному екземплярі.

Суддя Слов`янського

міськрайонного суду

Донецької області А.О. Гончарова