Рішення № 96686957, 09.04.2021, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/20664/19

Провадження № 2/234/826/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2021 року місто Краматорськ

Краматорський міський суд Донецької області у складі головуючого судді Нейло І.М., за участю секретаря судового засідання Ридош Г.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, компенсації за втрату частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати,-

ВСТАНОВИВ:

05.12.2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з зазначеним позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця". Свої вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що з 08.07.2016 р. по 18.05.2017 р. вона працювала начальником контори (товарної) господарства вантажної та комерційної роботи виробничого підрозділу «станція Ясинувата» структурного підрозділу "Донецька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії "Донецька залізниця" ПАТ "Українська залізниця". З березня 2017 р. відповідач припинив виплачувати їй заробітну плату, хоча продовжував її нараховувати. Станом на 18.05.2017 р. розмір нарахованої, але не виплаченої заробітної плати за період з 01.03.2017 р. по 18.05.2017 р. становить 17741 грн. 86 коп.н. (за вирахуванням податків та інших обов`язкових платежів - 14108, 01 грн.), що підтверджується довідками з місця роботи а також розрахунковими листками. Просила стягнути з відповідача нараховану, але не виплачену заробітну плату за період з 01.03.2017 р. по 18.05.2017 р. у сумі 17741,86 грн. та 3926, 05 грн. компенсації за втрату частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати.

Позивач в судове засідання не з`явилась, про день, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, просила розглянути справу без її участі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про день, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином. Доказів поважності своєї неявки або заяви про розгляд справи у відсутність відповідача до суду не надано. Відзиву від відповідача на позовну заяву до суду не надходило.

На підставі ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за умови належного повідомлення відповідача про дату, час та місце судового засідання, неявки останнього в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, неподання ним відзиву і якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З урахуванням зазначених вимог Закону, суд вбачає за можливе розглянути справу без відповідача і винести заочне рішення.

У відповідності до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, розглянувши цивільну справу в межах заявлених вимог, дослідивши матеріали справи і докази в їх сукупності, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне:

Судом встановлено, що згідно копії трудової книжки НОМЕР_1 , ОСОБА_1 , з 13.04.2012 по 18.05.2017 працювала на посаді начальника контори (товарної) господарства вантажної та комерційної роботи виробничого підрозділу «станція Ясинувата» структурного підрозділу "Донецька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії "Донецька залізниця" ПАТ "Українська залізниця". (а.с.13-24).

Згідно довідки про доходи, за підписом начальника ВП «Станція Ясинувата», сума нарахованої ОСОБА_1 , заробітної плати (без утримання відповідних податків та зборів) склала: за березень 2017 року - 4250, 32 грн., за квітень 2017 року - 4080, 23 грн., за травень 2017 року - 9411, 31 грн.

Позивачем надані суду на підтвердження не виплаченої заробітної плати розрахункові листи (табулеграми) за період з березня - травень 2017 року, в яких зазначені суми до виплати: березень - 3379, 77 грн., квітень 2017 року - 3244, 53 грн., травень 2017 року - 7483, 71 грн., (в тому числі вихідна допомога при звільненні та компенсація за невикористані дні відпустки ) .

Таким чином, загальна сума заборгованої заробітної плати, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, складає 17741, 86 грн. (сума без утримання передбачених законом податків та зборів).

Згідно із ч. 1 ст. 21 Закону України "Про оплату праці" працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Частиною 1 статті 47 КЗпП України передбачено, що власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 116 КЗпПУ, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Відповідно до положень ст.ст. 115, 116 КЗпП України, відсутність заборгованості перед позивачем має довести саме роботодавець.

Наявність довідки про доходи та роздрукованих розрахункових листів, виданих позивачу, яка використала їх як доказ наявної заборгованості із заробітної плати, свідчать та розцінюється судом як обізнаність підприємства відповідача про існуючий обов`язок розрахунку та його невиконання.

Крім того, згідно висновку Верховного Суду, який викладений у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 243/5469/17, відомості щодо виплати заробітної плати не обмежуються лише первинною документацією.

Враховуючи, що судом встановлено факт перебування позивача в трудових відносинах з ПАТ "Укрзалізниця", який відповідачем не оспорюється, та при звільненні з підприємства остаточного розрахунку з позивачем проведено не було, заборгованість по заробітній платі становить 14108, 01 грн., яка підлягає стягненню з відповідача (сума без утримання передбачених законом податків та зборів).

Відповідно до Закону України "Про особливості утворення Аціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", постановою № 200, утворено АТ "Укрзалізниця" на базі Укрзалізниці, підприємств залізничного транспорту, які реорганізовуються шляхом злиття, згідно з додатком 1. До переліку, наведеного у зазначеному додатку, включено ДП "Донецька залізниця".

Відповідно до частини 4 ст. 36 КЗпП України, у разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується.

За змістом частини 1 ст. 104 ЦК України, юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Отже, АТ "Укрзалізниця" у повному обсязі несе обов`язок оплати праці перед позивачем.

Норма ст. 67 Конституції України покладає обов`язок на кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Як зазначено в п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці", оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

Тобто, при виплаті позивачу заборгованості по заробітній платі в розмірі 14108, 01 грн., відповідач зобов`язаний утримати з цієї суми податки та інші обов`язкові платежі.

Що стосується позовних вимог в частині стягнення компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, то суд виходить з наступного:

Відносини, які виникають між працівником і роботодавцем із приводу оплати праці, у тому числі й у зв`язку з порушенням строків виплати заробітної плати, регулюються трудовим законодавством, а саме: КЗпП України, Законами України "Про оплату праці", "Про індексацію грошових доходів населення", "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків її виплати", Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою КМУ від 17 липня 2003 року № 1078; Положенням про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати, затвердженим постановою КМУ від 20 грудня 1997 року № 1427.

Під доходами слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата та інші.

У рішенні Конституційного суду України від 15 жовтня 2013 року № 9 рп/2013 зазначено, що держава передбачає заходи, спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати, тобто грошової винагороди за виконану роботу як еквівалента вартості споживчих товарів і послуг.

Конституційний Суд України дійшов висновку, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку індексації заробітної плати та компенсації працівникам частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер. Як складові належної працівникові заробітної плати, ці кошти спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

Статтею 34 Закону України "Про оплату праці" встановлено, що компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати проводиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.

У випадках порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникові надається право на компенсацію відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати", за яким компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Згідно ст. 3 цього Закону, сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Відповідно до Положення про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати, затвердженого постановою КМУ від 20 грудня 1997 року № 1427 (зі змінами, внесеними згідно з постановою КМУ від 23 квітня 1999 року № 692) компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати заробітної плати, нарахованої працівникові за період роботи, починаючи з 01 січня 1998 року, якщо індекс цін на споживчі товари і тарифів на послуги за цей період зріс більш як на один відсоток.

Суд не погоджується з наведеним розрахунком позивача щодо компенсації втрати частини доходу у зв`язку з порушенням строків їх виплати, оскільки зазначений розрахунок було проведено, виходячи з сум заробітної плати без утримання з цієї суми передбачених законом податків і зборів.

Таким чином, компенсація втрати частини доходу на час ухвалення судового рішення складає:

1) за березень 2017 року = 3379, 77 грн. (сума нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за березень 2017 року (після утримання податків і обов`язкових платежів) * індекс інфляції за період квітень 2017 року - березень 2021 року = 674, 19 грн.;

2) за квітень 2017 року = 3244, 53 грн. (сума нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за квітень 2017 року (після утримання податків і обов`язкових платежів) * індекс інфляції за період травень 2017 року - березень 2021 року = 610,53 грн.;

3) за травень 2017 року = 7483, 71 грн. (сума нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за травень 2017 року (після утримання податків і обов`язкових платежів) * індекс інфляції за період червень 2017 року - березень 2021 року = 590,2 грн.;

Загальна сума компенсації втрати частини доходу у зв`язку з порушенням строків їх виплати становить 1874, 92 грн., і саме ця сума підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном; ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (зокрема, наприклад, справа "Суханов та Ільченко проти України" заяви № 68385/10 та 71378/10, а також справа "Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини", заява N9 42527/98 тощо) "майно" може являти собою "існуюче майно" або засоби, включаючи "право вимоги" відповідно до якого заявник може стверджувати, що він має принаймні "законне сподівання"/ "правомірне очікування" (legitimate expectation) стосовно ефективного здійснення права власності.

Європейський Суд неодноразово вказував, що володінням, на яке поширюються гарантії ст. 1 Протоколу №1 є також майнові інтереси, вимоги майнового характеру, соціальні виплати, щодо яких особа має правомірне очікування, що такі вимоги будуть задоволені.

Враховуючи, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст.5 Закону України "Про судовий збір" позивач звільнений від сплати судового збору, з відповідача за ч. 6 ст.141 ЦПК України підлягає стягненню судовий збір на користь держави пропорційно до задоволених позовних вимог.

З урахуванням того, що на день звернення до суду сума судового збору для фізичних осіб за звернення до суду з позовною заявою майнового характеру становила 768,40 грн., а позивач звільнена від сплати судового збору на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", тому з відповідача слід стягнути судовий збір пропорційно до задоволеної частини позовних вимог у сумі 691, 56 грн.

Керуючись ст.ст. 141, 247, 263-265, 280, 284, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, компенсації за втрату частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати, - задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця", (ЄРДПОУ 40075815; адреса місцезнаходження: 03680, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, 5), на користь ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ) заборгованість по заробітній платі за березень - травень 2017 року в загальному розмірі 17741 грн. 86 коп. та компенсацію за втрату частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати у розмірі 1874 грн. 92 коп.

Зобов`язати Акціонерне товариство "Українська залізниця" при виплаті на користь ОСОБА_1 заборгованості по заробітній платі утримати з цієї суми податки та інші обов`язкові платежі.

Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" на користь держави судовий збір, пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 691 грн. 56 коп.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення на користь ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ) заборгованості по заробітній платі за один місяць - березень 2017 року у сумі 3379, 77 грн.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку безпосередньо до Донецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Краматорського

міського суду І.М. Нейло