Рішення № 96686225, 30.04.2021, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/6672/20

Провадження № 2-о/219/12/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 квітня 2021 року Артемівський міськрайонний суд Донецької області в складі:

судді Лапченко О.М.,

за участі секретаря Єлісеєвої С.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Бахмут Донецької області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , зацікавлена особа - Бахмутська міська рада Донецької області, ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю,

встановив:

Заявник звернулася до суду з заявою, в якій просить встановити факт проживання однією сім`єю з ОСОБА_3 в період з 15.04.2004 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 без реєстрації шлюбу.

В обґрунтування заяви вказує, що з 15 квітня 2004 року по 07 липня 2020 року вона перебувала з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у фактичних шлюбних відносинах і проживала з ним однією сім`єю за адресою: АДРЕСА_1 . Вони були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обв`язки, дбали один про одного. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 помер. Після його смерті залишилася спадкове майно у вигляді квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . Спадкоємців за законом у нього немає. У зв`язку з цим вона звернулася до Бахмутської міської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Однак нотаріус не прийняла заяву і запропонувала звернутися до суду для встановлення факту проживання однією сім`єю з ОСОБА_4 , оскільки вона прожила з ним більше 15 років до часу відкриття спадщини. Ухвалою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 16.07.2020 року провадження у справі відкрите та призначено справу до розгляду у судовому засіданні.

Представник зацікавленої особи - Бахмутської міської ради Донецької області в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву, згідно якої просив провести розгляд заяви за відсутності представника та ухвалити рішення на розсуд суду (а.с.15).

Ухвалою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 10.02.2021 року до участі у справі в якості зацікавленої особи була залучена ОСОБА_2 (а.с.77).

Зацікавлена особа - ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася. Була повідомлена належним чином про дату, час та місце проведення судового засідання (у відповідності до частини 11 статті 128 ЦПК України - шляхом розміщення оголошення про виклик до суду на офіційному веб-сайті Артемівського міськрайонного суду Донецької області: http://arm.dn.court.gov.ua та і у відповідності до частини 6 статті 128 ЦПК України шляхом направлення судової повістки рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою місця проживання, зареєстрованою у встановленому законом порядку), про причини неявки суд не повідомила, заяв та клопотань про розгляд справи без її участі або про відкладення судового засідання від неї на адресу суду не надходило.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Як передбачено ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачений цим Кодексом випадках.

Заявник вказує, що з 15 квітня 2004 року по 07 липня 2020 року вона перебувала з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у фактичних шлюбних відносинах і проживала з ним однією сім`єю за адресою: АДРЕСА_1 , як чоловік і дружина, вони вели спільне господарство, однак не реєструвати шлюб, оскільки не бачили у цьому потреби.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 помер.

Так, відповідно до наданої заявником довідки голови квартального комітету від 13.07.2020 року ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на момент смерті останнього проживали разом за адресою: АДРЕСА_1 , вели спільне господарство (а.с.8).

Між тим, згідно наданої копії паспорта ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відділом РАГСу м. Артемівська 18.09.1998 року був зареєстрований шлюб ОСОБА_5 з ОСОБА_2 (а.с.7).

А тому ухвалою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 10.02.2021 року до участі у справі в якості зацікавленої особи була залучена ОСОБА_2 .

На запит суду Першою Бахмутською нотаріальною державною конторою було повідомлено про те, що за даними спадкового реєстру після померлого ОСОБА_3 спадкова справа не відкривалась, ніхто не звертався до нотаріальної контори з заявою про відкриття спадщини, заповіт не складався (а.с.26-27).

Згідно повного витягу з державного реєстру актів цивільного стані громадян 18.08.1998 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану по актів цивільного стану по місту Артемівську реєстраційної служби Артемівського було складено актовий запис про державну реєстрацію шлюбу ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , громадянки України, росіянки, місце проживання - АДРЕСА_3 , у шлюбі не перебувала (а.с.51-52).

Згідно повідомлення Бахмутського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) встановлено, що по архіву Бахмутського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) та за даними Державного реєстру актів цивільного стану громадян актового запису про розірвання шлюбу відносно ОСОБА_3 та ОСОБА_2 не виявлено. Одночасно повідомлено про наявність в архіві відділу актового запису про шлюб № 375, складеного 18.09.1998 року Бахмутським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) відносно ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , та відсутність в даному актовому записі відмітки про розірвання шлюбу (а.с.68).

Відповідно до п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України та роз`яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30.05.2008 року, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, зокрема заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання однією сім`єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилась до 1 січня 2004 року тощо.

Відповідно до статті 315 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) суд вправі встановити факт проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу.

В силу ст.1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Обов`язковою умовою для визнання осіб членами сім`ї спадкодавця, крім факту спільного проживання, є ведення з спадкодавцем спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Таким чином, у справі підлягають встановленню, як факт проживання позивача однією сім`єю разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, так і тривалість такого проживання - щонайменше п`ять років.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність.

Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

Достовірними, відповідно до ст. 79 ЦПК України, є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ч.1 ст.80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмету доказування.

Згідно ч.1 та ч.6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених законом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як передбачено положеннями ст. 3 Сімейного кодексу України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обв`язки. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Згідно з п. 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7«Про судову практику у справах про спадкування» до спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім`єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім`ї, тощо. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Пунктом 6 рішення Конституційного Суду від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 установлено, що до членів сім`ї належать особи, які постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т.п.

Згідно із частинами 1, 2 статті 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення в них прав та обов`язків подружжя.

Відповідно до частини 1 статті 36 цього Кодексу шлюб є підставою для виникнення прав та обов`язків подружжя.

Отже, проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу є спеціальною (визначеною законом, законною) підставою для виникнення у них деяких прав та обов`язків, зокрема, права спільної сумісної власності на майно. Для встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу потрібно враховувати у сукупності всіх ознак, що притаманні наведеному визначенню. Так, при встановленні факту наявності у осіб спільного побуту доцільно враховувати ознаки, визначені у понятті домогосподарства.

Домогосподарство є сукупність осіб, які спільно проживають в одному житловому приміщенні або його частині, забезпечують себе всім необхідним для життя, ведуть спільне господарство, повністю або частково об`єднують та витрачають кошти.

Взаємність прав та обов`язків передбачає наявність як у жінки, так і у чоловіка особистих немайнових і майнових прав та обов`язків, які можуть випливати, зокрема, із нормативно - правових актів, договорів, укладених між ними, звичаїв. Для встановлення цього факту важливе значення має з`ясування місця і часу такого проживання. Підтвердженням цього може бути їх реєстрація за таким місцем проживання, пояснення свідків, представників житлово-експлуатаційної організації. Щодо часу проживання слід зазначити, що за своєю природою проживання однією сім`єю спрямоване на довготривалі відносини.

Відповідно до ч. 1 ст. 25 СК України жінка та чоловік можуть одночасно перебувати лише в одному шлюбі.

З огляду на викладене, перебування жінки та чоловіка у зареєстрованому шлюбі, що є підставою для створення однієї сім`ї, виключає одночасне створення обома або одним з них на інших не заборонених законом підставах іншої сім`ї, зокрема шляхом проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу. Відповідно, перебування чоловіка та жінки або одного з них у зареєстрованому шлюбі виключає можливість встановлення щодо обох або одного з них факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу з іншою особою.

Заявником не надано суду доказів, на підтвердження наявності спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у спільних витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин з ОСОБА_3 не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Отже, виходячи з наданих матеріалів справи, слід зазначити, що доказів проживання однією сім`єю, спрямованих на довготривалі відносини в спірний період, крім своїх пояснень в заяві, заявниця суду не надала.

Суд звертає увагу на те, що саме на заявника покладений обов`язок доказування факту спільного проживання належними, достовірними, достатніми та допустимими доказами.

Інформація, зазначена у виданій головою квартального комітету довідці не містить даних про те, з яких саме джерел виходила голова при їх виданні, а покази сусідів (які, як вказано в довідці, це підтверджують) не є беззаперечними доказами на підтвердження тих обставин, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 існували усталені відносини, що притаманні сім`ї в розумінні частини 2 статті 3 СК України, враховуючи також той факт, що ОСОБА_3 перебував у зареєстрованому шлюбі.

Таким чином, доводи заявника про те, що вона проживала з ОСОБА_3 однією сім`єю, вела з ним спільне господарство не спростовують установлені судом обставини, не підтверджують факт ведення спільного побуту і наявності взаємних прав й обов`язків та не можуть бути підставою для задоволення заяви.

Для встановлення факту проживання однією сім`єю необхідні докази ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, наявність взаємних прав та обов`язків. У свою чергу, заявник, доводячи дані факти, не надала суду таких доказів та не зазначила про існування таких доказів.

Оскільки судом не встановлено факту спільного проживання, наявність взаємних прав і обов`язків, спільного побуту, у задоволенні заяви про встановлення юридичного факту спільного проживання ОСОБА_1 однією сім`єю з ОСОБА_3 з 15.04.2004 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 81, 141, 223, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, ст.ст. 1217, 1222, 1264, 1268, 1269 ЦК України, суд

вирішив:

у задоволенні заяви ОСОБА_1 , зацікавлена особа - Бахмутська міська рада Донецької області, ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю, - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Суддя О.М. Лапченко

30.04.2021