Ухвала суду № 96686140, 29.04.2021, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 127/1473/21

1-кп/219/794/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2021 року Артемівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді: Худіної О.О.,

при секретарі: Курилової А.О.,

за участю прокурора: Сопрун В.В.,

захисників: Басан Ю.П.,

Гуревича Р.Г.,

обвинуваченого: ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відео конференції в залі судових засідань суду кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22020020000000006 від 11.01.2020 року по обвинуваченню:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бахмут (Артемівськ) Донецької області, громадянина України, освіта вища, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 258-3, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 200, ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 358 КК України, -

встановив:

В провадженні Артемівського міськрайонного суду Донецької області знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 258-3, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 200, ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 358 КК України.

У судовому засіданні прокурор заявив суду письмове клопотання про продовження строку цілодобового домашнього арешту відносно обвинуваченого ОСОБА_1 . Мотивуючи клопотання, прокурор вказує, що ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 31.07.2020 року ОСОБА_1 було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, який було продовжено ухвалами слідчих суддів Вінницького міського суду Вінницької області від 24.09.2020 року, 20.11.2020 року, 27.11.2020 року, 15.01.2020 року. Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 27.01.2021 року продовжено строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 27.01.2021 року. Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 03.02.2021 року ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 27.01.2021 року скасовано та застосовано до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту. Ухвалою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 16.03.2021 року продовжено ОСОБА_1 строк дії запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, який належить відбувати за адресою: АДРЕСА_1 , до 14.05.2021 року. Прокурор вказує, що вина ОСОБА_1 підтверджується доказами по справі. ОСОБА_1 серед інших кримінальних правопорушень, обґрунтовано обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, який становить значну суспільну небезпеку, санкцією ч. 1 ст. 258-3 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від восьми до п`ятнадцяті років з конфіскацією майна або без такої. На даний час обставини та ризики зазначені у ст. 177 КПК України, які стали підставою застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу не зменшились та продовжують існувати, зокрема: ОСОБА_1 , розуміючи суть пред`явленого обвинувачення та тяжкість покарання за вказане кримінальне правопорушення, перебуваючи на волі може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, в тому числі шляхом незаконного перетину лінії розмежування та переходу на території непідконтрольні українській владі, а також може впливати на свідків та інших осіб, причетних до вчинення даного кримінального правопорушення, з метою зміні, спотворення їх майбутніх показань у ході судового розгляду. Прокурор вважає, що наявні підстави вважати, що ОСОБА_1 можуть бути вчинені дії, визначені п.п. 1,3 ч. 1 ст. 177 КПК України, що у свою чергу дає підстави для продовження застосування відносно нього запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, посилаючись на викладені в ньому обставини, просив клопотання задовольнити.

В судовому засіданні захисник Басан Ю.П. заперечив щодо задоволення клопотання прокурора, надав суду письмове клопотання про часткову зміну запобіжного заходу. В обґрунтування клопотання захисник вказав, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом. Захисник вказує, що після зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт, обвинувачений ОСОБА_1 жодного разу не порушив обов`язки які покладені на нього судом. Обвинувачений ОСОБА_1 беззаперечно з`являється на всі судові засідання, не залишав місце мешкання за яким перебуває під домашнім арештом без повідомлення суду. Також, захисник просить суд взяти до уваги наявність у обвинуваченого місця проживання, стан здоров`я, міцність соціальних зв`язків, дотримання обвинуваченим раніш зміненого Вінницьким апеляційним судом запобіжного заходу. Підзахисний ОСОБА_1 є інвалідом ІІІ групи про що мається відповідний висновок МСЕК. У зв`язку з захворюванням ОСОБА_1 повинен двічі на рік проходити обстеження та планове стаціонарне лікування в Бахмутській лікарні. Мати обвинуваченого ОСОБА_2 є також інвалідом ІІІ групи про що мається відповідна довідка МСЕК, у зв`язку з чим виникає необхідність купляти ліки, відвідувати лікарню, купувати в магазині продукти харчування. Самотужки зробити це матері обвинуваченого з огляду на її здоров`я досить важко. Враховуючи викладене, захисник просить суд частково змінити обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту на домашній арешт з 21:00 до 07:00 з покладенням обов`язків передбачених ч.5ст. 194 КПК України. Місце відбування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту визначити: АДРЕСА_1 .

Захисник Гуревич Р.Г. в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання прокурора, підтримав клопотання захисника Басан Ю.П.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 заперечував проти задоволення клопотання прокурора, підтримав клопотання захисника.

Прокурор заперечував проти задоволення клопотання захисника Басан Ю.П., вказав, що на теперішній час ризики передбачені п. п. 1,3 ст. 177 КПК України реально існують, а тому більш м`які запобіжні заходи не можуть бути застосовані до обвинуваченого.

Заслухавши прокурора, захисників, обвинуваченого, дослідивши матеріали клопотань, суд прийшов до наступного:

Згідно з вимогами п. п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у підпункті «с» п. 1 ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб будь-який захід, яким людина позбавляється волі, відповідав меті ст. 5, а саме захисту особи від свавілля.

У п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» визначено, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).

При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об`єктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bona fide) підозру».

В справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) Суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

В судовому засіданні обвинувачений будь-яку причетність до інкримінованих йому дій заперечив.

Прокурором в підтвердження обґрунтованості обвинувачення щодо ОСОБА_1 в клопотанні вказані: протоколи допиту підозрюваних ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , протоколами огляду, висновками судово – почеркознавчої експертизи, протоколами обшуку та протоколами затримання, протоколами за результатами проведення НС(Р)Д та іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.

Отже, враховуючи, що зазначені у клопотанні обставини частково мають місце і підтверджуються на цьому етапі судового провадження певною сукупністю матеріалів кримінального провадження, а суд на цьому етапі провадження не вправі вирішувати питання, про визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на ті дані, які були вказані стороною обвинувачення, частково наявні підстави для висновку про можливу причетність ОСОБА_1 до злочинів передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 258-3, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 200, ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 358 КК України.

Судом враховуються тяжкість кримінальних правопорушень, які інкриміновані ОСОБА_1 та покарання, яке загрожує йому у разі доведеності його винуватості.

Крім цього, прокурором частково доведено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, ризику впливу на свідків.

В той же час, вирішуючи клопотання, суд враховує, що обвинувачений має соціальні зв`язки, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався; станом на даний час має незадовільний стан здоров`я, у зв`язку з чим потребує лікування, є інвалідом 3 групи, документи на підтвердження чого міститься в матеріалах клопотання; мешкає разом із матір`ю, яка також є інвалідом 3 групи, потребує допомоги, ОСОБА_1 має постійне місце проживання; позитивно характеризується за місцем мешкання, добросовісно виконував усі обов`язки, покладені на нього судом при обранні запобіжного заходу.

Крім того, прокурором в судовому засіданні не доведено, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, враховуючи конкретні обставини даного кримінального провадження та особу обвинуваченого, не зможе запобігти встановленим судом в ході розгляду даного клопотання ризикам.

Так, згідно з ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені п. п. 1 та 2 ч. 1 цієї статті, але не доведе обставини, передбачені п. 3 ч. 1 цієї статті, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Крім цього, ч. 5 ст. 194 КПК України передбачено обов`язки, які судом можуть бути покладені на обвинуваченого. У даному випадку більш м`яким запобіжним заходом є домашній арешт у певний період доби.

Отже, враховуючи вищенаведене, а також обставини вчинених кримінальних правопорушень, особу обвинуваченого та його соціальні зв`язки, наявність постійного місця мешкання, позитивну характеристику, зважаючи на стан здоров`я, суд вважає, що до ОСОБА_1 слід застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши йому щоденно в нічний час залишати житло, з покладенням на нього додаткових обов`язків, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання, і саме такий запобіжний захід буде достатнім для забезпечення дієвості даного кримінального провадження і не перешкоджатиме досягненню його мети.

На думку суду, застосування такого запобіжного заходу, як домашній арешт в певний час доби, на даному етапі зможе запобігти частково встановленим в судовому засіданні ризикам.

Керуючись ст. 181, ст. 193-196, ч. ч. 2 ст. 376 КПК України, суд, -

ухвалив:

У задоволенні клопотання прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами Служби безпеки України та Державної прикордонної служби Вінницької обласної прокуратури Сопрун В.В. про продовження строку цілодобового домашнього арешту ОСОБА_1 - відмовити.

Клопотання захисника Басан Ю.П. про часткову зміну обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу - задовольнити.

Застосувати щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бахмут (Артемівськ) Донецької області, громадянина України, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту та заборонити йому щоденно у період доби з 21 години 00 хвилин по 07 годину 00 хвилин залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу суду.

Покласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обов`язки:

1) прибувати до суду за кожною вимогою;

2) повідомляти суд про зміну свого місця проживання або місця роботи;

3) не відлучатися із Донецької області без дозволу суду;

4) утриматись від спілкування поза межами зали суду з усіма свідками в даному кримінальному провадженні, та роз`яснити, що в разі невиконання таких обов`язків щодо нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і може бути накладено грошове стягнення від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Строк дії ухвали суду про запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період доби, обчислювати з 29.04.2021 року до 27.06.2021 року, включно.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_1 , що відповідно до частини 5 статті 181 КПК України, працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за його поведінкою, мають право з`являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього обов`язків, використовувати електронні засоби контролю.

Ухвала в частині застосування запобіжного заходу може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного суду протягом 7 днів з дня її проголошення.

Ухвала в іншій частині оскарженню не підлягає.

Суддя О.О.Худіна