Ухвала суду № 96686122, 29.04.2021, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/4097/21

Провадження № 2-о/219/280/2021

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про відмову у відкритті провадження

29 квітня 2021 року м. Бахмут Донецької області

Артемівський міськрайонний суд Донецької області в особі судді Шевченко Л.В., дослідивши матеріали цивільної справи за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Бахмутський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрайонного управління Міністерства юстиції (м. Харків), про встановлення факту, що має юридичне значення, -

ВСТАНОВИВ:

27 квітня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду в порядку окремого провадження із заявою, в якій просить встановити факт, що має юридичне значення, а саме факт того, що вона є єдиним опікуном свого неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування пред`явленої заяви ОСОБА_1 посилалась, що встановлення факту того, що вона є єдиним опікуном свого неповнолітнього сина ОСОБА_2 їй необхідне для подальшого виїзду з дитиною за кордон - до Ізраїлю.

Вивчивши матеріали заяви, суд доходить висновків про таке.

За правилами ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст.293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи провстановлення фактів, що мають юридичне значення.

Статтею 294 ЦПК України визначено, що справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Положеннями ч.ч. 1-3 ст. 315 ЦПК України закріплено, що суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами;2) перебування фізичної особи на утриманні;3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню;4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення;5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу;6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті;7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження;8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті;9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення. Справи про встановлення факту належності особі свідоцтв, що їх видають органи державної реєстрації актів цивільного стану, судовому розгляду в окремому провадженні не підлягають.

Згідно з роз`ясненнями, наданими Верховним Судом України у п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06.11.1992 року № 9, одинока матір - це жінка, яка не перебуває у шлюбі і у свідоцтві про народження дитини якої відсутній запис про батька дитини або запис про батька зроблено в установленому порядку за вказівкою матері, вдова, інша жінка, яка виховує і утримує дитину сама.

В листі Мінсоцполітики від 30 травня 2014 року № 193/13/123-14 зазначено, що якщо жінка дійсно є одинокою матір`ю, то вона надає довідку з органів реєстрації актів громадянського стану.

За правилами ч. 1 ст. 135 СК України, при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Підтвердженням статусу одинокої матері та, відповідно, наявних у неї прав і обов`язків щодо своїх дітей є реєстрація в державному реєстрі актів цивільного стану та видане свідоцтво про народження дитини. Додаткових документів для підтвердження такого статусу законодавство України не передбачає.

Як вбачається з витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України № 00028286635 від 24.10.2020, який доданий заявницею до заяви, відомості про батька дитини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , записані відповідно до ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України, а відтак, згідно з нормами чинного законодавства України ОСОБА_1 є єдиним законним представником неповнолітньої дитини.

З огляду на вказане вище, встановлення вже зареєстрованого факту про те, що особа, яка є одинокою матір`ю, є єдиним законним представником (опікуном) дитини, у судовому порядку не підлягає, оскільки підтвердженням такого статусу є витяг із реєстру актів цивільного стану громадян про народження.

Поряд з цим, суд враховує, що заявник не подала жодного доказу на підтвердження тих обставин, що відсутність судового рішення про встановлення того факту, що вона є опікуном свого сина, за наявності відповідного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження, унеможливить вирішення питання щодо подальшого виїзду з дитиною закордон.

За правилами ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкриті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Беручи до уваги вище викладене, суд доходить висновку, що у відкритті провадження у справі слід відмовити, оскільки законодавством визначено позасудовий порядок підтвердження статусу одинокої матері як єдиного законного представника неповнолітньої дитини, а відтак, ця справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Згідно п. 3 ч. 1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції.

Таким чином, суд роз`яснює заявнику, що за її клопотанням сплачена сума судового збору повертається їй за ухвалою суду.

Керуючись п. 3 ч. 1, ч. 2 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», ст.ст. 186, 293, 315 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Бахмутський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрайонного управління Міністерства юстиції (м. Харків), про встановлення факту, що має юридичне значення.

Роз`яснити заявнику ОСОБА_1 , що сплачена нею сума судового збору буде повернута за ухвалою суду у разі її звернення із відповідним клопотанням до суду.

Апеляційну скаргу на ухвалу може бути подано до Донецького апеляційного суду через Артемівський міськрайонний суд Донецької області протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Л.В. Шевченко