Ухвала суду № 96685762, 30.04.2021, Тульчинський районний суд Вінницької області

Справа № 148/692/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2021 року м. Тульчин

Тульчинський районний суд

Вінницької області у складі: судді Саламахи О.В.,

за участю: секретаря Немирівської Ю.А.,

розглянувши у підготовчому судовому засідання у залі суду клопотання прокурорапро продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та клопотання захисника про зміну запобіжного заходу у кримінальному провадженні № 12021020000000180 від 27.02.2021 щодо обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Тартак, Чечельницького району, Вінницької області, зареєстрованого, за адресою: АДРЕСА_1 , а фактично проживаючого, за адресою: АДРЕСА_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, за участю сторін кримінального провадження: прокурора – Трембовецького Д.В., лювинуваченого ОСОБА_1 , захисника – Чопенка С.А., -

ВСТАНОВИВ:

На розгляді у Тульчинському районному суді Вінницької області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Прокурор до початку підготовчого судового засідання через канцелярію суду подав клопотання про продовження строку застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, яке мотивовано тим, що ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 02.03.2021 застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком до 01.05.2021, тому просить суд вирішити питання щодо продовження строку дії запобіжного заходу ОСОБА_1 , оскільки існують ризики визначені ст. 177 КПК України.

Захисник Чопенко С.А., через канцелярію суду подав клопотання про зміну запобіжного заходу з цілодобового домашнього арешту на особисте зобов`язання, мотивуючи тим, що ОСОБА_1 , продовжує виконувати обов`язки начальника Тартакського відділення Філії «Молоко», так як зобов`язаний забезпечувати існування своєї сім`ї, яка складається з дружини та двох малолітніх дітей. Задля надання можливості виконувати обов`язки по роботі і утримання сім`ї, запобіжний захід, підлягає зміні,

Прокурор у судовому засіданні заперечив щодо зміни запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту на запобіжний захід особисте зобов`язання, оскільки, існують ризики визначені ст. 177 КПК України, хоча ризик щодо впливу на потерпілу, яка подала заяву про розгляд кримінального провадження без її участі і про те, що вона претензій будь-якого характеру не має, відпав, і що стосується ризиків впливу на свідків, оскільки, обвинувачений визнає свою вину у повному обсязі, однак ризик того, що обвинувачений може переховуватись від суду, оскільки, після дорожньо-транспортної пригоди залишив потерпілого та не надав допомоги, а тим самим намагався уникнути відповідальності, тому наполягав на задоволені свого клопотання.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник у судовому засіданні, заперечили щодо задоволення клопотання прокурора та просили змінити запобіжний захід на особисте зобов`язання, і ризики наведені прокурором не знайшли свого підтвердження під час обрання запобіжного заходу, про що свідчить ухвала слідчого судді Вінницького міського суду від 02.03.2021.

Потерпіла ОСОБА_2 , у судове засідання не з`явилася, подала до суду заяву про розгляд кримінального провадження без її участі та зазначила, що претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого ОСОБА_1 не має і зобов`язується у подальшому не мати, так як шкоду їй відшкодовано у повному обсязі.

Вислухавши учасників процесу, дослідивши в судовому засіданні клопотання прокурора та захисника, суд прийшов до наступних висновків.

Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 02.03.2021 до обвинуваченого застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, який закінчується 01.05.2021.

За привалами ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Пунктом 9 ч. 2 ст. 131 КПК України, визначено, що заходами забезпечення кримінального провадження є: запобіжні заходи.

Згідно ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні, перешкоджати розгляду кримінального провадження іншим чином.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першої статті 177 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.

Частиною 2 цієї ж статті, передбачено, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту може бути застосований до особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Частиною 6 статті 181 КПК України, встановлено, що строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.

Згідно постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про узагальнення судової практики застосування судами першої та апеляційної інстанції процесуального законодавства щодо обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою» № 14 від 19.12.2014, відповідно до ч. 6 ст. 22 КПК суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків. У ході судового провадження сторона обвинувачення зобов`язана доводити реальність ризиків, що виправдовують обмеження свободи.

Частиною 4 ст. 194 КПК України визначено, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини передбаченні пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд, має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений в клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

У клопотанні прокурор звертає увагу суду на те, що на даний час наявні наступні ризики, а саме обвинувачений ОСОБА_1 може переховуватись від суду; незаконно впливати на свідків, потерпілу та експерта у цьому кримінальному провадженні.

Однак, під час розгляду даного клопотання, прокурором не було доведено наявність ризиків, а саме те, що обвинувачений ОСОБА_1 незаконно впливатиме на потерпілу, свідків та експерта, оскільки потріпала подала заяву, про те що будь-яких претензій до останнього не має і їй відшкодовано шкоду, також просила призначити покарання яке не пов`язано з позбавленням волі, а сам обвинувачений зазначив, що визнає вину у вчиненні кримінального правопорушення, що в свою чергу виключає намір впливу на потерпілу, свідків та експерта.

Крім того, обвинувачений ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого, а також суд враховує обставини вчинення злочину, а саме те, що підозрюваний після вчинення дорожньо-транспортної пригоди достовірно знаючи та розуміючи, що потерпілий отримав тілесні ушкодження, не завіз потерпілого до лікарні, не надав медичної допомоги, а з метою уникнення відповідальності залишив місце пригоди, а тому суд під час розгляду клопотання дійшов обґрунтованого висновку, що обвинувачений може переховуватися від суду.

Однак, прокурором в ході розгляду даного клопотання не доведено, що вказані обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, не може запобігти зазначеним ризикам, оскільки ОСОБА_1 має постійне місце проживання, зареєстрований, за місце проживання характеризується позитивно одружений, має на утриманні малолітню та неповнолітню дитину, є особою, яка раніше не судима, працює на посаді начальника Тартакського відділення Філії «Молоко», за місцем роботи також зарекомендував себе позитивно, як спокійна, добропорядна, врівноважена людина, яка в колективі користується повагою та авторитетом, що підтверджується характеристикою директора Філії «Молоко» ОСОБА_3 . Крім того, обвинувачений відшкодував дружині загиблого та іншим учасникам ДТП завдану шкоду у виді грошової компенсації, про що свідчать розписки із змісту яких вбачається, що жодних претензій до підозрюваного не має та заява подана потерпілою до початку підготовчого судового засідання.

На думку суду, сама тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, хоча і є визначаючим елементом при оцінці ризику ухилення від суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під цілодобовим домашнім арештом, а тому суд переконується в доцільності відмови в задоволенні клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Разом з тим, суд враховує вимоги ст. 181, 194, 331 КПК України, ст. 5 Конвенції «Про захист прав людини та основоположних свобод», обґрунтування мотивів сторони захисту щодо зміни запобіжного заходу, особу обвинуваченого, та вважає можливим змінити запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту на домашній арешт у нічний час, строком на два місяці з покладенням на ОСОБА_1 обов`язків передбачених ст. 194 КПК України, а у задоволені клопотання прокурора та сторони захисту відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. 176, 177, 178, 181, 193, 194, 196, 197, 199, 201, 331, 350 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 строку дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту – відмовити.

У задоволенні клопотання захисника про зміну запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту на запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання – відмовити.

Змінити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с. Тартак, Чечельницького району, Вінницької області, зареєстрованого, за адресою: АДРЕСА_1 , а фактично проживаючого, за адресою: АДРЕСА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час, заборонивши останньому залишати житло, за адресою: АДРЕСА_2 , з 23:00 год. до 06:00 год. ранку наступного дня, строком на 60 днів, до 29.06.2021.

Зобов`язати обвинуваченого ОСОБА_1 прибувати за викликом до суду невідкладно; повідомляти суд про зміну місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт, інші документи, що дають право на виїзд з України.

Ухвалу направити до виконання органу Національної поліції за місцем проживання обвинуваченого.

Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали буде виготовлено 30.04.2021.

Суддя :