Ухвала суду № 96683080, 29.04.2021, Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/9744/20

Провадження № 1-кп/727/6/21

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ЧЕРНІВЦІ

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2021 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:

Головуючого-судді: Слободян Г.М.

за участю:

секретаря судових засідань Дячук І.М.

сторін кримінального судового провадження:

прокурора: Дуць О.П.

захисника: Штефанчук С.В.

обвинуваченого: ОСОБА_1 ,, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Чернівецької окружної прокуратури Дуць О.П. про продовження застосованого судом запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Чернівці, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 , громадянина України, не працевлаштованого, з середньою освітою, раніше неодноразово судимого, обвинуваченого у кримінальному провадженні №12020260040001211 від 14.06.2020 року у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.186 ч.2 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

У судовому засіданні прокурор Чернівецької окружної прокуратури Дуць О.П. заявив письмове клопотання про продовження застосованого судом відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Клопотання мотивовано тим, що ОСОБА_1 було пред`явлено обґрунтовану підозру у вчиненні тяжкого, умисного кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України. На думку сторорони публічного обвинувачення, прокурора продовжують мати місце ризики, передбачені ст. 177 КПК України. Дія запобіжного заходу відносно обвинуваченого завершується 22.05..2021 року, проте судовий розгляд кримінального провадження до вказаного часу об`єктивно, вважає,що завершити неможливо. Звертаючи увагу на особу обвинуваченого зазначає, що ОСОБА_1 раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, в тому числі і за аналогічні злочини, не має стабільних міцних соціальних зв`язків, до затримання офіційно не працював. Просить, продовжити термін дії застосованого судом відносно обвинуваченого, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, з визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.

Обвинувачений ОСОБА_1 , в його інтересах захисник Штефанчук С.В. відповідно, заперечували проти заявленого клопотання прокурором та просили застосувати відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Заслухавши думку учасників справи з приводу заявлених клопотань, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч.3 ст.315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

Згідно з ч.1 ст.177 КПК України метою застосування (продовження) запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

За правилами ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч.5 ст.176 цього Кодексу.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

Частиною 5 статті 9 КПК України визначено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Так, ОСОБА_1 обвинувачуються у вчиненні тяжкого злочину який має підвищену суспільну небезпеку та за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк шести років.

Обвиунвачений ОСОБА_1 раніше неодноразово судимий за вчинення аналогічних злочинів, судимість за які не знята і не погашена у встановленому законом порядку.

Матеріалами клопотання підтверджено також наявність ризику впливу обвинуваченого на свідків у даному кримінальному провадженні, що, в тому числі, стало підставою для обрання, зміни та продовження їм запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на стадії як досудового розслідування, так і в суді.

При вирішенні питання про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд враховує, крім іншого, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винними у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачуються, вік та стан здоров`я, майновий стан, міцність соціальних зв`язків, репутацію обвинуваченого, ризик повторення чи продовження ним протиправної поведінки.

Не вирішуючи питання на даному етапі кримінального провадження про оцінку доказів з точки зору їх допустимості і достатності для визнання обвинувачених винуватими чи невинуватими у вчиненні злочину, суд приходить до висновку, що вказані вище обставини, а також підвищена суспільна небезпека злочину, у вчиненні якого обвинувачуються ОСОБА_1 , дають підстави для висновку, що з боку обвинуваченого існують ризики, передбачені ст.177 КПК України, а саме ризик переховування від суду; незаконного впливати на потерпілого, свідків, ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.

При цьому наявність характеризуючих даних про особу обвинуваченого, на що посилається сторона захисту, як на одну з підстав для відмови у задоволенні клопотань прокурора, на думку суду не виключають наявність зазначених вище ризиків, а також ризику продовження чи повторення протиправної поведінки.

Крім того, неможливість перебування особи під вартою внаслідок стану здоров`я встановлюється у визначеному законом порядку. Будь-які належні докази, які б свідчили про те, що ОСОБА_1 страждає на хвороби, які унеможливлюють перебування його під вартою, суду не надано.

При вирішенні даного питання судом також враховано положення ст.5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику ЄСПЛ, згідно з якими обмеження права особи на свободу особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства. Також, ЄСПЛ неодноразово у своїх рішеннях підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст.177, 178, 183 КПК України та враховані судом при вирішенні питання про обрання обвинуваченим запобіжного заходу.

Крім того, в судовому засіданні стороною захисту відповідно до положень ч.5 ст.132 КПК України не було надано суду належних і допустимих доказів, які свідчили б про необґрунтованість пред`явленої підозри (обвинувачення).

При цьому суд враховує, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене в національному законодавстві, однак відповідно до вимог ч.5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Так, відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, відображеній у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», «термін «обґрунтована підозра» означає те, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п.32), те, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

Таким чином, враховуючи обставини, перераховані у ст.178 КПК України, а також доведеність прокурором під час судового розгляду клопотання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених ч.1 ст.176 КПК України, не може запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам, тому клопотання прокурора про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слід задовольнити та продовжити застосований судом запобіжний захід відносно ОСОБА_1 тримання під вартою в ДУ «Чернівецький слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України, строком на 60 днів.

Із урахуванням викладеного, клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу, обрання обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, задоволенню не підлягають.

Одночасно, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Розмір застави судом визначається у відповідності до вимог ч.5 ст.182 КПК України.

Відповідно до ч.7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених ч.3 або 4 ст. 183 КПК України, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, встановленому в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Окрім цього, суд вважає за необхідне відповідно до ч.3 ст. 183 та ч.5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 такі обов`язки: прибувати до Шевченківського районного суду м. Чернівці за судовим викликом; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований без дозволу суду; повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання.

Відповідно до ч.4 ст. 202 КПК України, обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому перебуває обвинувачений, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.5, 7, 177, 183, 197, 331 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Продовжити застосований відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 60 днів до 25 червня 2021 року до 15 год. 30 хв.

Одночасно, для забезпечення виконання ОСОБА_1 обов`язків, визначених КПК України, визначити йому запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 136200 гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншими фізичними або юридичними особами (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Шевченківського районного суду м. Чернівці в ТУ ДСА України у Чернівецькій області, код ЄДРПОУ:26311401, банк одержувача: Державна казначейська служба України м. Київ, код банку отримувача: 37567646, рахунок UA548201720355279001000008745.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на обвинуваченого наступні обов`язки: прибувати до Шевченківського районного суду м. Чернівці за судовим викликом; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, без дозволу суду; повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 25 червня 2021 року.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_1 , що у разі внесення застави у визначеному в ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної установи "Чернівецький слідчий ізолятор" .

Після отримання та перевірки протягом не більше одного робочого дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державної установи "Чернівецький слідчий ізолятор" негайно має здійснити розпорядження про звільнення обвинуваченого з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора та Шевченківський районний суд м. Чернівці.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченому та начальнику Державної установи "Чернівецький слідчий ізолятор" для відома та виконання.

Ухвала підлягає оскарження в установленому законом порядку до Чернівецького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Чернівці протягом семи діб з дня проголошення.

Суддя Слободян Г.М.