Рішення № 96682769, 30.04.2021, Черкаський районний суд Черкаської області

707/1742/20

2/707/101/21

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

26 квітня 2021 року м. Черкаси

Черкаський районний суд Черкаської області у складі:

головуючої судді – Миколаєнко Т.А.,

за участі:

секретаря судового засідання – Хандусь І.А.,

позивача – ОСОБА_1 ,

представника позивача – адвоката Хмельницької Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Сагунівської сільської ради Черкаського району Черкаської області, ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом, -

в с т а н о в и в :

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою до Сагунівської сільської ради Черкаського району Черкаської області та ОСОБА_2 , у якій просила суд:

- визнати за нею право власності за заповітом на Ѕ частину житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- визнати за нею право власності за заповітом на земельну ділянку площею 1,0840 га, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер: 7124985500:02:004:0107, яка розташована на території Сагунівської сільської ради Черкаського району Черкаської області, за межами населеного пункту, після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- визнати за нею право власності за заповітом на земельну ділянку площею 0,2500 га, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер: 7124985500:01:003:0200, яка розташована в АДРЕСА_1 , після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Заявлені позовні вимоги обґрунтовувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_4 . Після його смерті відкрилася спадщина, до складу якої увійшло наступне майно: - 3/25 частки домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 ; - Ѕ частина житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 ; - земельна ділянка площею 1,0840 га, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер: 7124985500:02:004:0107, розташована на території Сагунівської сільської ради Черкаського району Черкаської області, за межами населеного пункту; а також земельна ділянка площею 0,2500 га, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та с поруд, кадастровий номер: 7124985500:01:003:0200, розташована в АДРЕСА_1 . При цьому, інша Ѕ частина спірного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом № 1-868 від 06 березня 2009 року, належить позивачу у справі ОСОБА_1 .

Спадкоємцями ОСОБА_4 були його батько – ОСОБА_3 , та син, відповідач у справі, – ОСОБА_2 , які у встановлений законом строк подали до Другої черкаської нотаріальної контори, за місцем відкриття спадщини, заяви про прийняття спадщини.

У подальшому, ОСОБА_2 звернувся до Придніпровського районного суду м. Черкаси з позовною заявою до ОСОБА_3 , Черкаської міської ради про визнання права власності на спадкове майно.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 20 листопада 2015 року в цивільній справі № 711/7889/15-ц затверджено мирову угоду, укладену 20 листопада 2015 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , відповідно до якої сторони:

- визнали, що є спадкоємцями першої черги за законом щодо спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (свідоцтво про смерть серія НОМЕР_1 від 13 червня 2012 року);

- визначили, що до складу спадщини після смерті ОСОБА_4 входить: - 3/25 домоволодіння за адресою АДРЕСА_2 (правоустановлюючі документи відсутні); - 1/2 житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 (технічний паспорт на житловий будинок садибного типу, реєстровий № 10-147-149); - земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,0840 га, яка розташована на території Сагунівської сільської ради Черкаського району Черкаської області, за межами населеного пункту, з кадастровим № 7124985500:02:004:0107 (державний акт на право власності на земельну ділянку від 14 березня 2011 року); - земельна ділянка для будівництва та обслуговування жилого будинку площею 0,2500 га, яка розташована в АДРЕСА_1 , з кадастровим № 7124985500:01:003:0200 (державний акт на право власності на земельну ділянку від 25 січня 2010 року);

- домовились, що з моменту підписання даної мирової угоди за ОСОБА_2 визнається право власності на спадкове майно у вигляді 3/25 частин житлового будинку з надвірними спорудами за адресою: АДРЕСА_2 ;

- відповідач ОСОБА_3 відмовляється від успадкування 3/50 частин житлового будинку з надвірними спорудами за адресою: АДРЕСА_2 , та зобов`язується не вчиняти дій по реєстрації на своє ім`я права власності на вищеназване нерухоме майно на підставі рішення Придніпровського районного суду від 24 червня 2014 року про визнання права власності в порядку спадкування;

- позивач ОСОБА_2 не має і у майбутньому не заявлятиме жодних майнових претензій чи вимог до ОСОБА_3 щодо 1/2 житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 ; земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку площею 0,2500 га, яка розташована в АДРЕСА_1 ; та земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,0840 га, яка розташована на території Сагунівської сільської ради Черкаського району Черкаської області; які належали його померлому ІНФОРМАЦІЯ_2 батьку – ОСОБА_4 , та не заперечує щодо успадкування вищеназваного нерухомого майна ОСОБА_3 .

З огляду на вищевикладене, позивачка вважає, що ОСОБА_3 фактично прийняв спадщину після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , однак юридично не оформив право власності на спадкове майно, а саме: не отримав свідоцтво про право на спадщину.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер. Після його смерті відкрилася спадщина. Позивачка у справі ОСОБА_1 , як спадкоємець ОСОБА_3 за заповітом і, взагалі, єдиний спадкоємець після смерті останнього, у встановлений законом строк подала до Черкаської районної державної нотаріальної контори, за місцем відкриття спадщини, заяву про прийняття спадщини, однак отримати свідоцтво про право на спадщину за заповітом не змогла у зв`язку з тим, що Придніпровський районний суд м. Черкаси в ухвалі від 20 листопада 2015 року у цивільній справі № 711/7889/15-ц не визначив та не виділив конкретний склад спадкового майна, яке вправі спадкувати лише ОСОБА_3 , а обмежився зазначенням того, що ОСОБА_2 не має і у майбутньому не заявлятиме жодних майнових претензій чи вимог до ОСОБА_3 та не заперечує щодо успадкування останнім 1/2 частини житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 ; земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку площею 0,2500 га, яка розташована в АДРЕСА_1 ; та земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,0840 га, яка розташована на території Сагунівської сільської ради Черкаського району Черкаської області; що належали його померлому ІНФОРМАЦІЯ_2 батьку – ОСОБА_4 . Оскільки після смерті ОСОБА_4 заяви про прийняття спадщини подали син – відповідач у справі – ОСОБА_2 , та батько – ОСОБА_3 , все спадкове майно померлого, на думку нотаріуса, підлягає спадкуванню останніми в рівних частках. З огляду на вищевикладене, завідувач Черкаської районної державної нотаріальної контори у листі № 480/02-14 від 03 липня 2020 року щодо неможливості видачі свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_5 зазначила, що позивачка у справі ОСОБА_1 вправі спадкувати Ѕ частку у праві власності на земельні ділянки площею 0,2500 га та 1,0840 га, а також Ѕ частину житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , які ОСОБА_3 прийняв після смерті сина, але не оформив свої спадкові права і помер.

За вказаних обставин позивачка звернулася до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

Ухвалою судді Черкаського районного суду Черкаської області Миколаєнко Т.А. від 21 серпня 2020 року відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 22 вересня 2020 року, запропоновано відповідачам протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення їм даної ухвали подати відзив на позовну заяву, а також всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.

22 вересня 2020 року у зв`язку з неявкою сторін та відсутністю у суду відомостей про повідомлення відповідача ОСОБА_2 про дату, час та місце проведення підготовчого розгляду справи, підготовче судове засідання відкладено до 26 жовтня 2020 року.

26 жовтня 2020 року за клопотанням відповідача ОСОБА_2 проведення підготовчого розгляду справи відкладено до 13 листопада 2020 року.

12 листопада 2020 року від відповідача ОСОБА_2 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом разом із клопотанням про продовження процесуального строку для його подачі та доказами направлення копій відзиву іншим учасникам справи. У вказаній заяві по суті справи відповідач просив суд відмовити позивачці у задоволенні позову, мотивуючи свою позицію тим, що у позивачки, як у спадкоємиці, не виникло право на спадкування нерухомого майна у тому обсязі, який заявлений нею у позові. Зокрема, відповідач зазначив, що позивачка стверджує про те, що нерухоме майно, право власності на яке вона просить визнати за нею в порядку спадкування за заповітом після смерті батька – ОСОБА_3 , є спадковим майном, отриманим останнім у порядку спадкування за законом після смерті свого сина (батька відповідача) – ОСОБА_4 . При цьому, як на підставу виникнення у ОСОБА_3 права власності на нерухоме майно у вигляді 1/2 частини житлового будинку по АДРЕСА_1 ; земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку площею 0,2500 га, на якій знаходиться вищевказаний житловий будинок; та земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 1,0840 га, позивачка посилається на ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 20 листопада 2015 року в справі № 711/7889/15-ц, якою було затверджено мирову угоду між відповідачем та його дідом і батьком позивачки – ОСОБА_3 . Така позиція позивачки, на думку відповідача, являє собою довільне і суб`єктивне тлумачення ОСОБА_1 змісту та правових наслідків вищезазначеної ухвали суду. Так, відповідач вказує, що згідно з мировою угодою, укладеною 20 листопада 2015 року між ним і ОСОБА_3 , останній відмовився від успадкування 3/50 частин житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 та визнав право власності відповідача на 3/25 частини вищезазначеного житлового будинку. Тобто, ОСОБА_3 відмовився від частини нерухомого майна, що знаходилось в м. Черкаси та входило до його частки спадщини, право на яку в нього виникло в порядку спадкування за законом після смерті його сина (батька відповідача) ОСОБА_4 . При цьому, відповідач наголошує, що вищевказана мирова угода не містить відмови відповідача від успадкування належної йому частки у спадщині, а лише включає положення про відсутність у нього заперечень щодо успадкування його дідом – ОСОБА_3 нерухомого майна, яке належало його покійному батьку, що знаходиться у с. Сагунівка, та його зобов`язання не заявляти до діда майнових претензій щодо цього майна. Відтак, на думку відповідача, на підставі вищезазначеної ухвали суду, у ОСОБА_3 не виникло а ні право власності на все спадкове нерухоме майно, яке знаходиться в с. Сагунівка, а ні право на інший розмір частки у спадщині, ніж та, що визначена законодавством про спадкування за законом. При цьому, саме на підставі мирової угоди, затвердженої ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 20 листопада 2015 року в справі № 711/7889/15-ц, у ОСОБА_3 виникло право у визначений законодавством спосіб визнати своє право власності в порядку спадкування на ту частину спадщини, яка у вигляді нерухомого майна знаходиться в АДРЕСА_3 ; земельної ділянки, на якій знаходиться вищеназваний житловий будинок; та земельної ділянки сільськогосподарського призначення. Водночас, за 4 роки після постановлення вищевказаної ухвали суду, ОСОБА_3 так і не вчинив жодних дій для реалізації своїх прав. Зокрема, позивачкою не надано доказів того, що ОСОБА_3 належним чином оформив право власності на нерухоме майно, право на успадкування якого за законом після смерті свого батька ОСОБА_4 має право відповідач, і щодо успадкування якого дідом він не заперечував. Визначені мировою угодою від 20 листопада 2015 року зобов`язання відповідача перед дідом ОСОБА_3 щодо відсутності майнових претензій чи вимог щодо нерухомого майна, що знаходиться у с. Сагунівка та належало його померлому батьку ОСОБА_4 , а також про відсутність у нього заперечень щодо успадкування ОСОБА_3 цього майна, не є борговими зобов`язаннями відповідача у розумінні закону перед ОСОБА_3 , стосувалися його особисто, і, відповідно, припинились внаслідок смерті останнього. Разом з тим, відповідач зауважив, що із доданого до позовної заяви листа - відповіді завідувача Черкаської державної нотаріальної контори № 480/02-14 від 03 липня 2020 року також вбачається, що ОСОБА_3 фактично прийняв спадщину після смерті свого сина ОСОБА_4 у рівних з відповідачем частках, оскільки вони обидва належать до першої черги спадкоємців за законом, та що з іншою заявою, окрім заяви про прийняття спадщини, зокрема, про зміну часток у спадковому майні, ОСОБА_3 до нотаріуса не звертався. Оскільки на момент смерті ОСОБА_3 до складу спадщини, яка відкрилась для спадкування, належить тільки фактично прийнята ОСОБА_3 спадщина після смерті його сина ОСОБА_4 , тобто 1/2 частина спадкового майна ОСОБА_4 без 3/50 частин житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 , від успадкування яких ОСОБА_3 відмовився на користь відповідача згідно з мировою угодою, затвердженою ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 20 листопада 2015 року, позивачка, як спадкоємиця за заповітом, на думку відповідача, має право на успадкування: - 1/2 частини від однієї другої частки житлового будинку по АДРЕСА_1 , який на праві спільної часткової власності з позивачкою належав її померлому у 2012 році брату - ОСОБА_4 ; - Ѕ частини земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку площею 0,2500 га, на якій знаходиться вищезазначений житловий будинок; - Ѕ частини земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 1,0840 га, розташованої на території Сагунівської сільської ради. На підставі вищевикладеного, просив суд у задоволенні позову відмовити.

Суд вважає вказаний відзив на позовну заяву таким, що поданий своєчасно, а обставини, наведені у клопотанні про продовження процесуального строку для подачі відзиву на позовну заяву, - поважними та належним чином обґрунтованими, тому він був прийнятий до розгляду судом.

13 листопада 2020 року у зв`язку з неявкою сторін, надходженням відзиву на позов та відсутністю у суду відомостей про отримання вказаної заяви по суті справи позивачкою, проведення підготовчого розгляду справи відкладено до 03 грудня 2020 року.

03 грудня 2020 року за клопотанням представника позивачки – адвоката Хмельницької Л.М., обґрунтованого діагностуванням у позивачки ОСОБА_1 захворювання на «COVID-19», надходженням на адресу останньої відзиву на позов та бажанням подати відповідь на відзив, проведення підготовчого судового засідання відкладено до 18 січня 2021 року.

18 січня 2021 року за клопотанням позивачки ОСОБА_1 , мотивованого діагностуванням у неї захворювання на «COVID-19», потребою значного часу на реабілітацію та відновлення стану здоров`я, а також бажанням брати участь у розгляді справи особисто, підготовче судове засідання відкладено до 04 лютого 2021 року.

Ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області від 04 лютого 2021 року закрито підготовче провадження у справі, призначено її до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 15 березня 2021 року, встановлено загальний порядок дослідження доказів у справі.

15 березня 2021 року у зв`язку з неявкою сторін проведення розгляд справи відкладено до 26 квітня 2021 року.

У судовому засіданні, яке відбулося 26 квітня 2021 року, позивачка ОСОБА_1 та представник позивачки – адвокат Хмельницька Л.М. заявлені позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили суд позов задовольнити з підстав, наведених у ньому.

Правом на подачу відповіді на відзив позивачка не скористалася.

Відповідач ОСОБА_2 та представник відповідача - Сагунівської сільської ради Черкаського району Черкаської області, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення розгляду справи, у судове засідання не з`явилися, звернулися до суду з письмовими заявами про проведення розгляду справи без їхньої участі.

При цьому, відповідач ОСОБА_2 у вказаній заяві позовні вимоги не визнав, просив суд взяти до уваги його позицію, викладену у відзиві, а також ухвалу Черкаського апеляційного суду від 02 березня 2021 року в справі № 711/7889/15-ц.

Представник відповідача – Сагунівської сільської ради Черкаського району Черкаської області – сільський голова Бодяненко І. самостійної позиції не висловила, при вирішенні спору поклалася на розсуд суду.

Правом на подачу відзиву Сагунівська сільська рада Черкаського району Черкаської області не скористалася.

Частиною 3 статті 211 ЦПК України визначено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Згідно з частиною 8 статті 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до частини 1 статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи.

За вказаних обставин суд вважає можливим провести судове засідання за відсутності відповідача ОСОБА_2 та представника відповідача – Сагунівської сільської ради Черкаського району Черкаської області.

За приписами статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Статтями 12, 13 ЦПК України встановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи виникає спір.

Доказування по цивільній справі, як і судове рішення, не може ґрунтуватися на припущеннях.

Заслухавши пояснення позивачки ОСОБА_1 та її представника – адвоката Хмельницької Л.М., дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, повно, всебічно та безпосередньо з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд дійшов наступних висновків.

Судом установлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Черкаси Черкаської області помер ОСОБА_4 , що стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим 13 червня 2012 року Сагунівською сільською радою Черкаського району Черкаської області, актовий запис № 27 /а.с. 10/.

Після смерті ОСОБА_4 , відповідно до положень ст. 1220 Цивільного кодексу України, відкрилася спадщина на належне йому майно, до складу якої увійшли:

- 3/25 частки домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 ;

- Ѕ частина житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , що належала померлому на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом № 1-863 від 05 червня 2009 року /а.с. 11/;

- земельна ділянка, площею 1,0840 га, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер: 7124985500:02:004:0107, яка розташована на території Сагунівської сільської ради Черкаського району Черкаської області, за межами населеного пункту, що належала померлому відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 358822 від 14 березня 2011 року /а.с. 17, 18-20/;

- земельна ділянка, площею 0,2500 га, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер: 7124985500:01:003:0200, яка розташована в АДРЕСА_1 , що належала померлому згідно з державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 711283 від 25 січня 2010 року /а.с. 21, 22-24/.

При цьому, інша Ѕ частина спірного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом № 1-868 від 06 березня 2009 року, належить позивачу у справі ОСОБА_1 /а.с. 12/.

Спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_4 були його батько – ОСОБА_3 , та син, відповідач у справі, – ОСОБА_2 , які у встановлений законом строк подали до Другої черкаської нотаріальної контори, за місцем відкриття спадщини, заяви про прийняття спадщини.

Так, згідно з відомостями, які надійшли на запит суду з Другої черкаської державної нотаріальної контори, після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , із заявами про прийняття спадщини звернулися: його батько – ОСОБА_3 , та син, відповідач у справі, – ОСОБА_2 . Свідоцтва про право на спадщину після померлого ОСОБА_4 не видавались /а.с. 51/.

У подальшому, ОСОБА_2 звернувся до Придніпровського районного суду м. Черкаси з позовною заявою до ОСОБА_3 , Черкаської міської ради про визнання права власності на спадкове майно.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 20 листопада 2015 року в цивільній справі № 711/7889/15-ц затверджено мирову угоду, укладену 20 листопада 2015 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , відповідно до якої сторони:

- визнали, що є спадкоємцями першої черги за законом щодо спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (свідоцтво про смерть серія НОМЕР_1 від 13 червня 2012 року);

- визначили, що до складу спадщини після смерті ОСОБА_4 входить: - 3/25 домоволодіння за адресою АДРЕСА_2 (правоустановлюючі документи відсутні); - 1/2 житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 (технічний паспорт на житловий будинок садибного типу, реєстровий № 10-147-149); - земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,0840 га, яка розташована на території Сагунівської сільської ради Черкаського району Черкаської області, за межами населеного пункту, з кадастровим № 7124985500:02:004:0107 (державний акт на право власності на земельну ділянку від 14 березня 2011 року); - земельна ділянка для будівництва та обслуговування жилого будинку площею 0,2500 га, яка розташована в АДРЕСА_1 , з кадастровим № 7124985500:01:003:0200 (державний акт на право власності на земельну ділянку від 25 січня 2010 року);

- домовились, що з моменту підписання даної мирової угоди за ОСОБА_2 визнається право власності на спадкове майно у вигляді 3/25 частин житлового будинку з надвірними спорудами за адресою: АДРЕСА_2 ;

- відповідач ОСОБА_3 відмовляється від успадкування 3/50 частин житлового будинку з надвірними спорудами за адресою: АДРЕСА_2 , та зобов`язується не вчиняти дій по реєстрації на своє ім`я права власності на вищеназване нерухоме майно на підставі рішення Придніпровського районного суду від 24 червня 2014 року про визнання права власності в порядку спадкування;

- позивач ОСОБА_2 не має і у майбутньому не заявлятиме жодних майнових претензій чи вимог до ОСОБА_3 щодо 1/2 житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 ; земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку площею 0,2500 га, яка розташована в АДРЕСА_1 ; та земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,0840 га, яка розташована на території Сагунівської сільської ради Черкаського району Черкаської області; які належали його померлому ІНФОРМАЦІЯ_2 батьку – ОСОБА_4 , та не заперечує щодо успадкування вищеназваного нерухомого майна ОСОБА_3 .

Мирова угода набула законної сили після її визнання Придніпровським районним судом м. Черкаси.

Сторони з умовами даної угоди ознайомлені та не мали заперечень.

Сторони підтвердили, що дана мирова угода підписана добровільно, не порушує їхні права і охоронювані законом інтереси.

Мирова угода складена в трьох примірниках, по одному для кожної із сторін і один примірник для Придніпровського районного суду м. Черкаси.

Наслідки закриття провадження у справі, передбачені ст.ст. 175, 205, 206 ЦПК України (чинного на момент постановлення ухвали суду), роз`яснено.

Провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно закрито /а.с. 25-26/.

Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 02 березня 2021 року в цивільній справі № 711/7889/15-ц закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 20 листопада 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Черкаської міської ради про визнання права власності на спадкове майно на підставі пункту 3 частини 1 статті 362 ЦПК України, відповідно до якого суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

Водночас, у вказаній ухвалі Черкаським апеляційним судом наголошено, що ухвала про затвердження мирової угоди вирішує питання лише сторін цієї угоди відносно конкретного предмету даної угоди, а подальше вчинення чи не вчинення дій, щодо належного оформлення спадкового майна за кожним із її сторін, зокрема і того, що не являлось предметом даного спору, випливало із їх власного волевиявлення /а.с. 182-190/.

Рішенням Сагунівської сільської ради Черкаського району Черкаської області № 4-5/VII від 11 лютого 2016 року «Про перейменування вулиць та території Сагунівської сільської ради» вулицю Калініна перейменовано на вулицю Хутірська /а.с. 27/.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер в с. Сагунівка Черкаського району Черкаської області, що стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 , виданим 27 травня 2019 року виконавчим комітетом Сагунівської сільської ради Черкаського району Черкаської області, актовий запис № 47 /а.с. 28/.

Після його смерті, відповідно до положень ст. 1220 Цивільного кодексу України, відкрилася спадщина на належне йому майно.

За життя, 18 жовтня 2011 року, ОСОБА_3 склав заповіт, згідно з яким усе своє майно, що буде належати йому на день смерті, де б воно не знаходилось і з чого б не складалось, а також все те, на що за законом він буде мати право, заповів ОСОБА_1 /а.с. 81/.

Згідно з відомостями, які надійшли на запит суду з Черкаської районної державної нотаріальної контори, після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , заведено спадкову справу № 400/2019 року за заявою про прийняття спадщини, поданою позивачкою у справі ОСОБА_1 . Свідоцтво про право на спадщину на земельну ділянку було видане 03 липня 2020 року на ім`я ОСОБА_1 . У матеріалах спадкової справи після померлого ОСОБА_3 відсутні заяви на обов`язкову частку у спадщині /а.с. 70/.

З листа завідувача Черкаської районної державної нотаріальної контори Чуй Н.В. № 480/02-14 від 03 липня 2020 року щодо неможливості видачі свідоцтва про право на спадщину вбачається, що ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з тим, що Придніпровський районний суд м. Черкаси в ухвалі від 20 листопада 2015 року, винесеній у цивільній справі № 711/7889/15-ц, не визначив та не виділив конкретний склад спадкового майна, яке вправі спадкувати лише ОСОБА_3 , а обмежився зазначенням того, що ОСОБА_2 не має і у майбутньому не заявлятиме жодних майнових претензій чи вимог до ОСОБА_3 та не заперечує щодо успадкування останнім Ѕ частини житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 ; земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку площею 0,2500 га, яка розташована в АДРЕСА_1 ; та земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,0840 га, яка розташована на території Сагунівської сільської ради Черкаського району Черкаської області. Оскільки після смерті ОСОБА_4 заяви про прийняття спадщини подали син – відповідач у справі – ОСОБА_2 , та батько – ОСОБА_3 , все спадкове майно померлого підлягає спадкуванню останніми в рівних частках. З огляду на вищевикладене, завідувач Черкаської районної державної нотаріальної контори Чуй Н.В. зазначила, що позивач у справі ОСОБА_1 вправі спадкувати Ѕ частку у праві власності на земельні ділянки площею 0,2500 га та 1,0840 га, а також Ѕ частину житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , які ОСОБА_3 прийняв після смерті сина, але не оформив свої спадкові права і помер. При цьому, нотаріус вказала, що спадкоємець ОСОБА_2 може не заявляти претензій і вимог, однак він не позбавлений права спадкування на належну йому Ѕ частину спадкового майна. /а.с. 31-32/.

Аналогічні мотиви викладені державним нотаріусом Черкаської районної державної нотаріальної контори Чуй Н.В. у постанові про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 855/02-31 від 03 листопада 2020 року, якою ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину. При цьому, ОСОБА_1 роз`яснено порядок оскарження вказаної відмови /а.с. 130-131/.

Згідно інформації, повідомленої представником позивача – адвокатом Хмельницькою Л.М. у судовому засіданні, вищевказана постанова нотаріуса у судовому порядку ОСОБА_1 оскаржена не була.

За змістом статті 1216 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом та за законом.

Відповідно до статті 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Статтею 1233 ЦК України встановлено, що заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

У силу вимог статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельні ділянки є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому чинним законодавством України порядку.

Якщо за життя спадкодавець не набув права власності на житловий будинок, земельні ділянки, то спадкоємець також не набуває на них права власності у порядку спадкування. До спадкоємця переходять лише визначені майнові права, які належали спадкодавцеві на час відкриття спадщини. Для набуття права власності у встановленому законодавством порядку спадкоємець повинен здійснити дії, які необхідні для набуття права власності на визначене нерухоме майно, зокрема на житловий будинок, іншу споруду.

Відтак, спадкування є формою правонаступництва, що реалізується спадкоємцем в межах обсягу спадкової маси та не включає в себе процесуальні права та обов`язки спадкодавця, які ним не реалізовані за життя.

Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, наведеною у постанові від 27 березня 2019 року в справі № 2-1625/1997 (провадження № 61-6331св18), яка в сулу вимог частини 4 статті 263 ЦПК України підлягає врахуванню судом.

Згідно з вимогами частин першої та другої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням.

Відповідно до частини першої статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Особа, яка подала заяву про прийняття спадщини, може відкликати її протягом строку, встановленого для прийняття спадщини (частина п`ята статті 1269 ЦК України).

Частиною першою статті 1270 ЦК України визначено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

В силу вимог частини п`ятої статті 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

За змістом статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Тлумачення вказаних норм свідчить, що законодавець розмежовує поняття «виникнення права на спадщину» та «виникнення права власності на нерухоме майно, що входить до складу спадщини» й пов`язує з виникненням цих майнових прав різні правові наслідки. Виникнення в спадкоємця права на спадщину, яке пов`язується з її прийняттям, як майнового права, зумовлює входження права на неї до складу спадщини після смерті спадкоємця, який не одержав свідоцтва про право на спадщину та не здійснив державної реєстрації права.

Даний висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду у складі колегії суддів другої судової палати Касаційного цивільного суду, наведеній у постанові у справі № 523/3522/16-ц від 14 серпня 2019 року.

Відповідно до частин 1, 5, 6 статті 1273 ЦК України спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. Відмова від прийняття спадщини є безумовною і беззастережною. Відмова від прийняття спадщини може бути відкликана протягом строку, встановленого для її прийняття.

За змістом статті 1274 ЦК України спадкоємець за заповітом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь іншого спадкоємця за заповітом. Спадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги. Спадкоємець має право відмовитися від частки у спадщині спадкоємця, який відмовився від спадщини на його користь. Якщо заповідач підпризначив спадкоємця, особа, на ім`я якої складений заповіт, може відмовитися від спадщини лише на користь особи, яка є підпризначеним спадкоємцем. Відмова від прийняття спадщини може бути визнана судом недійсною з підстав, встановлених статтями 225, 229-231 і 233 цього Кодексу.

Судом установлено, що спадкоємці першої черги за законом після смерті ОСОБА_4 ОСОБА_3 та відповідач у справі ОСОБА_2 у встановлений законом строк подали до Другої черкаської нотаріальної контори, за місцем відкриття спадщини, заяви про прийняття спадщини.

Відтак, вони вважаються такими, що прийняли спадщину.

Із заявами про відмову від прийняття спадщини у межах шестимісячного строку з дня відкриття спадщини після смерті ОСОБА_4 вказані особи до Другої черкаської нотаріальної контори не зверталися.

За вказаних обставин, все спадкове майно померлого підлягало спадкуванню останніми, як спадкоємцями першої черги за законом, у рівних частках.

Суд констатує, що мирова угода, укладена між відповідачем ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що затверджена ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 20 листопада 2015 року в справі № 711/7889/15-ц, не містить відмови відповідача від успадкування належної йому частки у спадщині.

При цьому, з її змісту не вбачається підстав для визнання за ОСОБА_3 права власності на 1/2 частину житлового будинку по АДРЕСА_1 ; а також на земельну ділянку для будівництва та обслуговування жилого будинку площею 0,2500 га, розташовану за вищевказаною адресою, та на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,0840 га, розташовану на території Сагунівської сільської ради Черкаського району Черкаської області.

Відповідач ОСОБА_2 міг не заявляти заперечень, вимог і претензій щодо успадкування його дідом – ОСОБА_3 нерухомого майна, яке належало його покійному батьку – ОСОБА_4 , однак він не позбавлений права спадкування належної йому Ѕ частини вказаного спадкового майна.

Крім того, як зазначено вище, відмова від прийняття спадщини можлива лише протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу.

Відтак, на підставі вищезазначеної ухвали суду, у ОСОБА_3 не виникло а ні право власності на все спадкове нерухоме майно, яке знаходиться в с. Сагунівка Черкаського району Черкаської області, а ні право на інший розмір частки у спадщині, ніж та, що визначена чинним законодавством.

З огляду на вищевикладене, позивачка у справі ОСОБА_1 , як спадкоємець ОСОБА_3 за заповітом, вправі спадкувати:

- 1/4 частину житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 ;

- Ѕ частину земельної ділянки площею 1,0840 га, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер: 7124985500:02:004:0107, яка розташована на території Сагунівської сільської ради Черкаського району Черкаської області, за межами населеного пункту;

- Ѕ частину земельної ділянки площею 0,2500 га, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер: 7124985500:01:003:0200, яка розташована в АДРЕСА_1 .

З листа завідувача Черкаської районної державної нотаріальної контори № 480/02-14 від 03 липня 2020 року щодо неможливості видачі свідоцтва про право на спадщину, а також постанови державного нотаріуса Черкаської районної державної нотаріальної контори Чуй Н.В. про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 855/02-31 від 03 листопада 2020 року вбачається, що перешкоди для отримання свідоцтва про право на спадщину на вказані частки спадкового майна у позивачки відсутні.

У пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» судам роз`яснено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством.

За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.

У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Оцінюючи надані суду докази на підставі повного, всебічного, об`єктивного їх дослідження в судовому засіданні, зважаючи на те, що судом установлено, що позивачка в змозі отримати у нотаріуса свідоцтво про право на спадщину за заповітом на вищевказані частки спадкового майна, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.

Згідно з вимогами частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Пунктом 2 частини 2 статті 141 ЦПК України встановлено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі відмови в позові – на позивача.

Отже, ухвалюючи рішення про відмову у позові, суд залишає судові витрати за позивачкою.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 3-5, 7-13, 17, 19, 43, 49, 76-81, 89, 133, 141, 223, 259, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

У позові ОСОБА_1 до Сагунівської сільської ради Черкаського району Черкаської області, ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом – відмовити.

Судові витрати у справі залишити за позивачкою – ОСОБА_1 .

Ознайомитись з повним текстом судового рішенням, в електронній формі, сторони можуть за вебадресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення до Черкаського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання ) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії повного рішення суду.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Черкаський районний суд Черкаської області.

Сторони:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 .

Відповідач 1: Сагунівська сільська рада Черкаського району Черкаської області, юридична адреса: вул. Л. Українки, 77/4, с. Сагунівка, Черкаський район, Черкаська область; ідентифікаційний код юридичної особи: 26324415.

Відповідач 2: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_5 .

Повне судове рішення складено та підписано 30 квітня 2021 року.

Суддя: Т. А. Миколаєнко