Рішення № 96682683, 01.05.2021, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/6060/20

Номер провадження2/711/821/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2021 року Придніпровський районний суд міста Черкаси у складі:

головуючого: судді Кондрацької Н.М.

секретаря судового засідання: Мелещенко О.В.,

позивача ОСОБА_1

за участі адвоката Гриценко Л.О.

представника відповідача Хабло О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси справу за позовом ОСОБА_1 до Черкаської обласної прокуратури про відшкодування вартості майна, втраченого стороною кримінального провадження та відшкодування матеріальної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Прокуратури Черкаської області (згідно наказу Генерального прокурора від 03.09.2020 юридичну особу: Прокуратуру Черкаської області перейменовано у Черкаську обласну прокуратура) на про відшкодування вартості майна, втраченого стороною кримінального провадження та відшкодування матеріальної шкоди. Свої вимоги мотивує тим, що 08.10.2015 року мали місце обставини, що призвели до порушення його прав як законного власника рухомого майна. Вказує, що він мав у власності моторний човен та необхідне обладнання для його експлуатації. Неодноразово співпрацював із правоохоронними органами на добровільних засадах, щодо патрулювання водної акваторії міста Черкаси. 08.10.2015 року заступник начальника Лінійного відділення в річковому порту «Черкаси» (м. Черкаси) УМВС капітан міліції ОСОБА_2 надав Доручення про проведення оперативно-профілактичного рейду на р. Дніпро, співробітниками ЛВ в річковому порту «Черкаси» (м. Черкаси) УМВС. З метою виконання вказаного Доручення було створено оперативну групу з числа співробітників ЛВ в річковому порту «Черкаси» (м. Черкаси) УМВС у складі оперативного чергового Ч/Ч ЛВ в річковому порту «Черкаси» (м. Черкаси) УМВС майора міліції ОСОБА_3 та помічника оперативного чергового Ч/Ч ЛВ в річковому порту «Черкаси» (м. Черкаси) УМВС сержанта міліції ОСОБА_4 . Також в Дорученні було вказано забезпечити оперативну групу необхідною зброєю, автомобілем та човнами. При підготовці до патрулювання оперативна група виявила, що службовий човен «Прогрес-2Н» перебував у несправному стані. Тож йому, ОСОБА_1 , зателефонували та запитали чи зможе він сьогодні прийняти участь у патрулюванні та надати свій човен. Він мав вільний час, а тому погодився. Прибув до Лінійного відділення в річковому порту «Черкаси» (м. Черкаси) УМВС, де написав заяву, в якій на добровільних засадах надав згоду на здійснення патрулювання спільно з працівниками міліції на Кременчуцькому водосховищі р. Дніпро. Заява була погоджена майором міліції ОСОБА_3 , подана до виконання заступнику начальника ЛВ в річковому порту «Черкаси» (м. Черкаси) УМВС. Під час проведення оперативно-профілактичного рейду на р. Дніпро оперативна група виявила на острові Дубовий в Кременчуцькому водосховищі р. Дніпро свіжо виловлену рибу у чотирьох мішках. Про що помічник оперативного чергового Ч/Ч ЛВ в річковому порту «Черкаси» (м. Черкаси) УМВС сержант міліції ОСОБА_4 повідомив по телефону Лінійне відділення в річковому порту «Черкаси» (м. Черкаси) УМВС України в Черкаській області. Дане повідомлення зафіксовано у Журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події (ЄО) ЛВ в річковому торту «Черкаси» (м. Черкаси) УМВС України в Черкаській області, інвентарний номер 607 н/т, запис № 96 - 08.10.2015 року о 19:35 год. В той же час вони помітили на воді ще один човен, що наближався до них. Як з`ясувалося потім, то були правоохоронці іншого підрозділу, які також патрулювали водосховище. Правоохоронці іншого підрозділу не перевіривши інформації, вирішили, що ОСОБА_1 разом з помічником чергового чергової частини лінійного відділу в річковому порту «Черкаси» (м. Черкаси) УМВС України в Черкаській області ОСОБА_4 незаконно займалися рибним промислом. Документів, які б підтверджували, що ОСОБА_1 та ОСОБА_4 здійснюють запланований та погоджений керівництвом відділу оперативно-профілактичний рейд на р. Дніпро у них при собі не було. Також у ОСОБА_1 були відсутні документи, які б підтверджували його участь у оперативно-профілактичному рейді як громадянина на добровільних засадах. Тож працівниками міліції було складено протокол огляду місця події. Слідчий, слідчого управління УМВС України в Черкаській області Заволокін О. вилучив належне йому рухоме майно, а саме: моторний човен «Казанка 5», реєстраційний номер НОМЕР_1 з навісним двигуном «ЯМАХА 50» № НОМЕР_2 ; та обладнання для його експлуатації, а саме: обладнання дистанційного керування; прилад ехолокації LOWRANGE «Mark 5х Рrо»; спінінгове вудилище; акумулятор «Панасонік»; паливний бак пластиковий червоного кольору об`ємом 20 літрів з паливним шлангом грушою та коннектором (в баку знаходилось 18 літрів бензину А-95); чохол двигуна; підсак; чорний бокс під акумулятор; крісла човнові в кількості 2 (два) штуки; набір інструментів; магнітола; автомобільні динаміки в кількості 4 (чотири) штуки; маленька сокира; молоток; захисний костюм «ОЗК»; весла металеві в кількості 2 (два) штуки; якір металевий з мотузкою; рятівний жилет в кількості 1 (одна) штука. Крім того, до протоколу огляду місця події не було внесено інформацію, що частина вилученого майна належала йому та вважає, що його без належних правових підстав позбавили права власності на рухоме майно. ОСОБА_1 звернувся до адвоката за правовою допомогою, так як вважав дії правоохоронців незаконними. На адвокатські запити, щодо надання інформації про вилучене майно отримали відмову, оскільки ОСОБА_1 не було надано процесуального статусу в кримінальному провадженні, в рамках якого і було здійснено вилучення майна. Через деякий час він дізнався, що відкрито кримінальне провадження №42015250000000314, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.249, ч.1 ст.364 КК України, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23.10.2015 року. Вказує, що він по факту перебував у статусі власника вилученого під час огляду місця події, майна, яке в подальшому було визнано речовими доказами у кримінальному провадженні. Такий статус не надавав йому жодних процесуальних прав в рамках провадження (згідно чинної на той час редакції КПК України. Також, на адвокатський запит з Черкаського відділу поліцій ГУНП Черкаської області ними отримано належним чином завірені копії документів, що підтверджували проведення 08.10.2015 року оперативно-профілактичного рейду на р. Дніпро, співробітниками ЛВ в річковому порту «Черкаси» (м. Черкаси) УМВС та згоду ОСОБА_1 на участь у рейді на добровільних засадах, а саме копії: Доручення про проведення оперативно-профілактичного рейду на р. Дніпро, співробітниками ЛВ в річковому порту «Черкаси» (м. Черкаси) УМВС від 08.10.2105 року; сторінки Журналу єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події (ЄО) ЛВ в річковому порту «Черкаси» (м. Черкаси) УМВС України в Черкаській області, інвентарний номер 607 н/т; заява ОСОБА_1 від 08.10.2015. В подальшому, 25.01.2016 року ОСОБА_1 звернувся до слідчого із заявою про повернення майна. У відповіді від 24.02.2016 року слідчий в ОВС слідчого відділу прокуратури Черкаської області ОСОБА_5 повідомив, що під час досудового розслідування розглядаються тільки клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи. а він не має жодного процесуального статусу в даному кримінальному провадженні. 29.03.2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою на дії/бездіяльність слідчого ОВС слідчого відділу прокуратури Черкаської області Слюсар І.О. щодо незаконності вилучення майна, розгляд скарги затягнувся на декілька місяців. В цей час, а саме 21.04.2016 року, слідчий в ОВС слідчого відділу прокуратури Черкаської області Слюсар І.О. звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту на вилучене 08.10.2015 року майно в кримінальному провадженні № 942015250000000314. 22.04.2016 Придніпровським районним судом м. Черкаси у справі №711/3885/16-к накладено арешт на вилучене майно, яку позивач оскаржив. 10.05.2016 року Придніпровським районним судом м. Черкаси відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії/бездіяльність слідчого ОВС слідчого відділу прокуратури Черкаської області Слюсар І.О. щодо незаконності вилучення майна. 18.05.2016 року апеляційний суд Черкаської області залишив скаргу без задоволення, а ухвалу першої інстанції без змін. При цьому, головуючий суддя ОСОБА_6 висловив свою незгоду з ухваленим колегією суддів рішенням. Свою позицію виклав в окремій думці (справа №711/3885/16-к). Влітку 2016 року позивачу стало відомо, що частину його майна було викрадено із території спеціального майданчика затриманих транспортних засобів. За фактом крадіжки належного йому майна 28.07.2016 року внесено відомості в ЄРДР. Тобто, сторона кримінального провадження, що здійснювала на той час досудове розслідування не виконала свого обов`язку щодо збереження речових доказів у кримінальному провадженні, що були вилучені та зберігалися на території спеціального майданчика затриманих транспортних засобів. В даному випадку законодавець покладає на сторону кримінального провадження обов`язок повернути володільцю таку саму річ або відшкодувати її вартість. 30.03.2017 року слідчий закрив кримінальне провадження №420152500000000314 від 23.10.2015 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.249, ч.1 ст.364 КК України у зв`язку із відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення. У постанові вирішено питання щодо повернення власнику вилученого майна та зазначено: «Речові докази у зазначеному кримінальному провадженні, а саме: спінінг чорного кольору, марки «Gold Star CAT 270», на якому відсутня котушка; човен «Казанка - 5 КАС-0519К; ехолот марки «LOWRANGE Mark-5х-Рrо», серійний номер якого 103949114; навісний бензиновий двигун марки «Yamaha Four Stroke-50», який оснащений гребнивим гвинтом; бензобак до двигуна; АКБ «Panasonic» повернути володільцю - ОСОБА_1 ».Слідчому було відомо, що частину вилученого майна не можливо повернути, так як його викрадено. Незважаючи на це у постанові про закриття кримінального провадження слідчий зазначає повернути навісний бензиновий двигун марки «Yamaha Four Stroke-50», який оснащений гребнивим гвинтом та бензобак до двигуна. 13.05.2017 року позивач звернувся до прокуратури Черкаської області із заявою про видачу постанови про закриття кримінального провадження, на що 19.05.2017 отримав відповідь, в якій повідомлялось, що у зв`язку з тим, що він у вказаному кримінальному провадженні не маєте статусу заявника чи потерпілого, підстави для направлення йому копії вказаної постанови відсутні. 12.07.2017 року адвокатом позивача направлено адвокатський запит до Черкаської філії ДП МВС України «Інформ-Ресурси» з метою отримання інформації по факту крадіжки майна ОСОБА_1 , на що було повідомлено, що моторний двигун YAM АХ A FOR-STOS 50 бензобак та АКБ «Panasonic» було викрадено з території спеціального майданчика для тимчасового зберігання транспортних засобів, розташованій в м. Черкаси вул. Л Українка 21, в ніч з 26 на 27 червня 2016 року. В цей час здійснював нагляд за територією, цілісністю та неушкодженістю майна спеціального майданчика громадянин ОСОБА_7 , що працює на підприємстві за договором. 01.08.2017 року слідчий в ОВС слідчого відділу прокуратури Черкаської області ОСОБА_8 направив листа до Черкаської філії ДП МВС України «Інформ-ресурси» з вказівкою - повернути ОСОБА_1 човен «Казанка-5» КАС-0519К із навісним двигуном «Yamaha-50», бензобак до двигуна та АКБ «Panasonic». Відповідно майно так і не було повернуто. На адвокатський запит до ГУНП в Черкаській області від 02.07.2018 року, щодо надання інформації про розслідування кримінального провадження за фактом крадіжки навісного двигуна «Yamaha-50», бензобаку до двигуна та АКБ «Panasonic» отримали відповідь, що досудове розслідування триває, ні кому з осіб повідомлення про підозру не повідомлялось. В рамках досудового розслідування проводяться слідчо - (розшукові) заходи щодо встановленню місця знаходження викраденого майна та особи, яка вчинила злочин (вих.№4580 від 11.07.2018 року). 26.10.2018 до звернулися зі скаргою до Прокуратури Черкаської області, на яку 21.11.2018 року отримали відповідь про вжиття заходів щодо активізації досудового розслідування, процесуальним керівником надано вказівки в порядку ст.36 КПК України. Станом на 05.03.2019 на запит отримана відповідь, що досудове слідство триває. Особа, яка скоїла крадіжку не встановлена. Більше трьох років триває досудове розслідування щодо викрадення майна позивача із території спеціального майданчика для тимчасового зберігання транспортних засобів, що розташований в м. Черкаси по вул. Л. Українки, 21. Внаслідок бездіяльності органів досудового розслідування втрачено належне позивачу майно. Позивач поніс витрати на ремонт човна, адже коли його повернули човен - «Казанка 5» був у незадовільному стані та потребував ремонту. Зазначені витрати відносить до матеріальної шкоди, завданої діями та бездіяльністю посадової особи, органу державної влади, внаслідок яких відбулося вчинення кримінального правопорушення. Правоохоронні органи не забезпечили належні умови збереження вилученого майна, внаслідок чого технічний стан човна значно погіршився. Човен не був придатний для використання за призначенням.

На підставі викладеного, вище просить стягнути з відповідача на його користь відшкодування вартості майна, втраченого стороною кримінального провадження та відшкодування матеріальної шкоди в загальній сумі 182420 грн. та покласти на відповідача судові витрати.

Ухвалою суду від 02.09.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження.

24.09.2020 представником відповідача за довіреністю ОСОБА_9 на адресу суду подано відзив, в якому не погоджуються з позовними вимогами та просять відмовити у задоволенні позову та наводять свої доводи. Встановлено, що прокуратурою Черкаської області проводилось досудове розслідування у кримінальному провадженні №42015250000000314 за фактом незаконного зайняття рибним промислом на території Кременчуцького водосховища р. Дніпро окремими працівниками ЛВ в річковому порту «Черкаси» УМВС України в Черкаській області за ч. 1 ст. 249, ч. 1 ст. 364 КК України. У ході проведення огляду місця події виявлено та вилучено - спінінги, багор, човен «Казанка-5» КАС-0519К, ехолот, навісний двигун «YAMAHA Four Stroke-50", бензобак до двигуна, АКБ «Панасонік», трійники, які постановою слідчого в ОВС слідчого відділу прокуратури Черкаської області 28.10.2015 визнані речовими доказами. За результатами досудового розслідування, на підставі п.2 ч. 1 ст. 284 КПК України винесено постанову про закриття даного кримінального провадження, яка ніким не скасована. Разом з тим, установлено, що у провадженні слідчого відділу Черкаського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області перебуває кримінальне провадження № 12016251010006224 від 28.07.2016 за фактом викрадення невідомою особою шляхом вільного доступу з території спеціального майданчика затриманих ТЗ Черкаської філії ДП «Черкаст-Інформ-Ресурси» двигуна марки «YAMAHA Four Stroke-50» та бензобаку до двигуна на 22 л., які були вилучені за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України. Вказане кримінальне провадженні перебуває у провадженні підрозділу дізнання Черкаського відділу поліції ГУНП в Черкаській області, який здійснює досудове розслідування в формі дізнання. Процесуальним керівником, враховуючи внесені до Кримінального процесуального кодексу України зміни, визначено органом досудового розслідування підрозділ дізнання Черкаського відділу поліції ГУНП в Черкаській області. З метою активізації досудового розслідування та прийняття законного кінцевого рішення у даному кримінальному провадженні прокурором в порядку ст. 36 КПК України надано детальні письмові вказівки щодо проведення слідчих (розшукових) та процесуальних дій, які на час розгляду в суді перебувають на виконанні. Цивільним законодавством визначено, що шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється ч. 1 ст. 1176 ЦК України, а саме: 1) у випадку незаконного засудження, 2) незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, 3) незаконного застосування запобіжного заходу, 4) незаконного затримання, 5) незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт. За відсутності підстав для застосування ч. 1 ст. 1176 ЦК України, така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто, виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (ст.ст. 1173, 1174 ЦК України). Формулювання даної норми дає однозначні підстави вважати, що шкода, завдана іншою незаконною дією або бездіяльністю чи незаконним рішенням вказаних органів відшкодовується на загальних підставах, тобто визначених статтями 1166, 1167 ЦК України. У даній справі позивачем оскаржуються бездіяльність органів досудового розслідування у кримінальному провадженні №12016251010006224 від 28.07.2016, яка не підпадає під ознаки дій, перелічених частиною 1 ст. 1 176 ЦК України, тому питання відшкодування заподіяної шкоди має розглядатись на підставах, визначених ст. 1166, ч. 6 ст. 1167 ЦК України. Відповідно до ст. 1174 ЦК України до цієї норми обов`язок відшкодувати шкоду потерпілому покладається не на посадову особу, незаконним рішенням, дією чи бездіяльністю якої завдано шкоду, незалежно від її вини, а на державу Україна. У відповідності до вимог ст. 1174 ЦК України, для відшкодування шкоди особі з вказаних правових підстав, обов`язковою умовою є заподіяння особі шкоди саме незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень. Незважаючи на те, що відшкодування шкоди на підставі ст. 1174 ЦК України застосовується незалежно від наявності вини, обов`язковим є доведення інших складових правопорушення: протиправності поведінки, шкоди та причинно-наслідковий зв`язок. Судові рішення, чи рішення іншого уповноваженого органу якими б визнано дії прокурора, слідчого протиправними, відсутні, відтак таку складову правопорушення повинен довести саме позивач. Інших обставин, які б свідчили про протиправну поведінку посадових або службових осіб органів прокуратури позивачем не наведено. Сам факт закриття кримінального провадження № 42015250000000314 за фактом незаконного зайняття рибним промислом на території Кременчуцького водосховища р. Дніпро окремими працівниками ЛВ в річковому порту «Черкаси» УМВС України в Черкаській області за ч. 1 ст. 249, ч. 1 ст. 364 КК України не свідчить про протиправність дій прокуратури та завдання моральної шкоди позивачу. Відповідно до матеріалів кримінального провадження № 42015250000000314, у ході проведення огляду місця події виявлено та вилучено майно, про яке зазначає позивач, а які постановою слідчого в ОВС слідчого відділу прокуратури Черкаської області 28.10.2015 визнані речовими доказами. Згідно вказаної постанови човен «Казанка-5» КАС - 05109К, навісний двигун «YAMAHA Four Stroke-50", бензобак до двигуна, АКБ «Панасонік» направлено на відповідальне зберігання до Державної екологічної інспекції у Черкаській області. Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 22.04.2016 на зазначені речі та предмети накладено арешт. Постановою слідчого в ОВС слідчого відділу прокуратури Черкаської області від 16.05.2016 човен «Казанка-5» КАС-0519К, ехолот, навісний двигун «YAMAHA Four Stroke-50", бензобак до двигуна, АКБ «Панасонік» поміщено на відповідальне зберігання до штраф майданчика, розташованого за адресою вул. Лесі Українки, 21 м. Черкаси про що складено квитанцію про отримання на зберігання речових доказів, вилучених (отриманих) стороною обвинувачення під час здійснення кримінального провадження № 42015250000000314. Таким чином, речові докази у справі було передано на відповідальне зберігання до штрафмайданчика ТЗ Черкаської філії ДП Ресурси, розташованого за адресою вул. Лесі Українки, 21 м. Черкаси, про що завідувачем сектором ОСОБА_10 та охоронником ОСОБА_11 складено квитанцію про отримання на зберігання речових доказів, які, у відповідності до вимог ч.4 ст.100 КПК України, несуть відповідальність за неналежне зберігання та незабезпечення схоронності цього майна, та саме зберігач зобов`язаний повернути власнику майно або відшкодувати його вартість, у разі втрати чи знищення цього майна. Отже, відсутні підстави для покладення відповідальності за завдану позивачу майнову шкоду у вигляді вартості втраченого майна, яке було передане на відповідальне зберігання до штраф майданчика, на відповідача, так як саме зберігач зобов`язаний був повернути передані йому на зберігання речові докази по кримінальному провадженні у стані, в якому його було передано та в разі його неналежного зберігання саме зберігач має відшкодувати завдану позивачу матеріальну шкоду. Крім того, на даний час слідчим відділом Черкаського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12016251010006224 від 28.07.2016 за фактом викрадення невідомою особою шляхом вільного доступу з території спеціального майданчика затриманих ТЗ Черкаської філії ДП «Черкаст-Інформ-Ресурси» двигуна марки «YAMAHA Four Stroke-50" та бензобаку до двигуна на 22 л., які були вилучені за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України. Тож, даний позов ОСОБА_1 до прокуратури Черкаської області є передчасним. А тому просять відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

20.10.2020 позивачем ОСОБА_1 було подано відповідь на відзив, який вважає необґрунтованим і просить відхилити заперечення викладені у ньому, оскільки на його думку відповідач, в особі представника за довіреністю, на власний розсуд інтерпретує підстави позову, так як підставою звернення до суду є незаконна бездіяльність сторони обвинувачення у кримінальному провадженні - прокуратури, що проявилася у незбереженні/втраті мого майна, яке було вилучено правоохоронцями 08.10.2015 року та визнано речовими доказами в кримінальному провадженні №42015250000000314, що перебувало в провадженні слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу прокуратури Черкаської області Слюсар І.О. Обов`язок збереження вилученого майна покладено на відповідача. Зазначає, що він не оскаржує бездіяльність органів досудового розслідування у кримінальному провадженні від 28.07.2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.185 КК України. Наголошує, що відповідно до ч. 4 ст. 100 КПК України, ним визначений відповідач, який є належним, оскільки саме сторона кримінального провадження, якій надано речовий доказ зобов`язана повернути річ або відшкодувати вартість. Виходячи із формулювання статті 100 частини 4 КПК України та правил ЦК України, відповідач має право регресної вимоги після того як відшкодує завдану шкоду. На його переконання, прокуратура є належним відповідачем у даній справі та має нести відповідальність за невиконання, покладеного на неї законодавцем обов`язку, що призвело до завдання йому матеріальної шкоди.

Крім того, висловив заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та просив перейти до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, оскільки незалежно від прийнятого судом рішення він хоче залишити за собою право на звернення до суду касаційної інстанції. А розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження позбавить його можливості за необхідності звернутися до Верховного Суду.

Ухвалою суду занесеною до протоколу судового засідання від 21.10.2020 замінено сторону відповідача на належну Черкаську обласну прокуратуру, враховуючи, що відповідно до наказу Генерального прокурора від 03.09.2020 №410 «Про окремі питання забезпечення початку роботи обласних прокуратур» перейменовано без зміни ідентифікаційних кодів юридичних осіб в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань в тому числі і юридичну особу «Прокуратуру Черкаської області» у «Черкаську обласна прокуратуру. А також задоволено клопотання позивача та здійснено перехід зі спрощеного позовного провадження у загальне позовне провадження з проведенням підготовчого судового засідання.

Ухвалою суду занесеною до протоколу судового засідання від 23.02.2021закрито підготовче судове засідання та призначено справу до розгляду по суті.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Гриценко Л.О. доводи викладені у позові та відповіді на відзив підтримали. Просили задовольнити у повному обсязі, оскільки відповідач не забезпечив збереження майна, яке було в нього вилучено та визнано речовим доказом у кримінальній справі.

Представник прокуратури Черкаської області - прокурор Хабло О.М. у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову з підстав викладених у відзиві на позовну заяву, вказуючи що слідчий вчинив всі заходи, передав спеціальній установі майно на зберігання. Наголосив, що вони не мають нести відповідальність за цим позовом і є неналежним відповідачем. Просив у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Заслухавши пояснення учасників процесу, вивчивши та дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову, оскільки на підставі наявних у справі доказів об`єктивно встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

Як передбачено ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст..5 ЦПК).

Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (ч. ч. 3, 4 ст. 77 ЦПК України). Крім того, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).

Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (ч.1 ст. 22 ЦК). Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав (ч.1 ст. 23 ЦК).

Судом встановлено, дорученням заступника начальника Лінійного відділення в річковому порту «Черкаси» (м. Черкаси) УМВС Якимчук А.Я. від 08.10.2015 доручено співробітникам ЛВ провести з 08.120.2015 по 09.10.2015 оперативно-профілактичний рейд на Кременчуцькому водосховищі р. Дніпро. Також в дорученні вказано забезпечити групу в тому числі і човном « Прогрес-2Н».

Відповідно до заяви ОСОБА_1 на ім`я заступника начальника Лінійного відділення в річковому порту «Черкаси» (м. Черкаси) УМВС ОСОБА_12 від 08.10.2015, він маючи у своїй власності човен «Казанка-5» з навісним двигуном «Yamaha 50», реєстраційний номер НОМЕР_1 , надав згоду на добровільних засадах здійснювати патрулювання спільно з працівниками міліції на Кременчуцькому водосховищі р. Дніпро, так як у працівників поліції службовий човен «Прогрес-2Н» перебував у несправному стані. Вказана заява погоджена заступника начальника ЛВ та надана майору міліції ОСОБА_3 для виконання.

Тож, під час проведення оперативно-профілактичного рейду на р. Дніпро оперативна група виявила на острові Дубовий в Кременчуцькому водосховищі р. Дніпро свіжо виловлену рибу у чотирьох мішках, про що помічник оперативного чергового Ч/Ч ЛВ в річковому порту «Черкаси» (м. Черкаси) УМВС сержант міліції ОСОБА_4 повідомив по телефону Лінійне відділення в річковому порту «Черкаси» (м. Черкаси) УМВС України в Черкаській області, що вбачається з Журналу єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події (ЄО) ЛВ в річковому торту «Черкаси» (м. Черкаси) УМВС України в Черкаській області, інвентарний номер 607 н/т, запис № 96 - 08.10.2015 року о 19:35 год.

В той же час правоохоронці іншого підрозділу, які також патрулювали водосховище і виявили моторний човен «Казанка-5» з мотором «Yamaha» на борту якого знаходився працівник водної поліції ОСОБА_4 та невідома особа, тобто ОСОБА_1 . У човні була виявлена незаконно виловлена риба, було проведено огляд місця події , в результаті чого слідчим управління УМВС України в Черкаській області ОСОБА_13 вилучено моторний човен «Казанка 5», реєстраційний номер НОМЕР_1 з навісним двигуном «Yamaha» № НОМЕР_2 ; та обладнання для його експлуатації, прилади ехолокації LOWRANGE «Mark 5х Рrо»; спінінгове вудилище; та риболовне приладдя.

За даним фактом було відкрито кримінальне провадження №42015250000000314, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.249, ч.1 ст.364 КК України, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23.10.2015 року.

Постановою слідчого в ОВС слідчого відділу прокуратури Черкаської області 28.10.2015 вилучене майно визнано речовими доказами.

Крім того, на підставі ухвали слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 22.04.2016 року з метою збереження речових доказів накладено арешт.

Згідно з відповіді Черкаської філії ДП МВС України «Інформ- ресурси» від 01.08.2017 вбачається, що 16.05.2016 відповідно до квитанції про отримання на зберігання речових доказів, вилучених (отриманих) стороною обвинувачення під час здійснення кримінального провадження № 42015250000000314 на територію спеціального майданчика, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 на відповідальне зберігання поміщено човен «Казанка-5» КАС-05 19К із навісним двигуном «Yamaha-50», бензобак до двигуна та АКБ «Panasoniс».

Постановою слідчого в ОВС слідчого відділу прокуратури Черкаської області від 30.03.2017 закрито кримінальне провадження № 42015250000000314 від 23.10.2015 у зв`язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення. У вказаній постанові зазначено: речові докази у зазначеному кримінальному провадженні, а саме: спінінг чорного кольору, марки «Gold Star CAT 270», на якому відсутня котушка; човен «Казанка - 5 КАС-0519К; ехолот марки «LOWRANGE Mark-5х-Рrо», серійний номер якого 103949114; навісний бензиновий двигун марки «Yamaha Four Stroke-50», який оснащений гребнивим гвинтом; бензобак до двигуна; АКБ «Panasonic» повернути володільцю - ОСОБА_1 .

Разом з тим, установлено, на даний час слідчим відділом Черкаського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12016251010006224 від 28.07.2016 за фактом викрадення невідомою особою шляхом вільного доступу з території спеціального майданчика затриманих ТЗ Черкаської філії ДП «Черкаст-Інформ-Ресурси» двигуна марки «YAMAHA Four Stroke-50" та бензобаку до двигуна на 22 л., які були вилучені за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України. Досудове слідство триває, в рамках досудового розслідування проводяться слідчо - розшукові заходи щодо встановленню місця знаходження викраденого майна та особи, яка вчинила злочин, яка досі не встановлена, як зазначено у відповіді Черкаського ВП ГУНП в Черкаській області від 11.07.2018 за вих. № 4580.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначені ст. 1166 ЦК України. Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до ч.1 ст. 1177 ЦК України, шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

Шкода відшкодовується у випадках, прямо передбачених Законом.

Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану посадовою або службовою особою органу державної влади, визначені ст. ст.1174,1176 ЦК України. Такі підстави характеризуються особливостями суб`єктного складу заподіювачів шкоди, серед яких законодавець виокремлює посадових чи службових осіб вказаних вище органів, та особливим способом заподіяння шкоди. Сукупність цих умов і є безумовною підставою покладення цивільно-правової відповідальності за завдану шкоду саме на державу в особі Державної казначейської служби України, незалежно від вини такої особи.

Відповідно до ч.7 ст.1176 ЦК передбачено, що порядок відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу досудового розслідування встановлюється законом.

Таким спеціальним законом є Закон України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду» №266/94-ВР.

Право на відшкодування шкоди відповідно до ст.2 цього Закону в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає у випадках:

1) постановлення виправдувального вироку суду;

11) встановлення в обвинувальному вироку суду чи іншому рішенні суду (крім ухвали суду про призначення нового розгляду) факту незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують чи порушують права та свободи громадян, незаконного проведення оперативно-розшукових заходів;

2) закриття кримінального провадження за відсутністю події кримінального правопорушення, відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення або не встановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи у суді і вичерпанням можливостей їх отримати;

4) закриття справи про адміністративне правопорушення.

Тобто чітко визначені правові підстави відшкодування шкоди, визначальною ознакою яких є незаконність дій посадових осіб.

З системного аналізу змісту зазначених положень Закону вбачається, що право на відшкодування шкоди, завданої неправомірними діями органів досудового розслідування з незабезпечення ефективного досудового розслідування виникає після прийняття відповідного процесуального рішення за наслідками розгляду кримінального провадження органом, уповноваженим на прийняття такого рішення.

Тож, право на відшкодування шкоди, завданої громадянинові діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду дає лише встановлена незаконність дій посадових осіб.

Причому, неправомірність рішення, дій або бездіяльності органу державної влади має підтверджуватись відповідним рішенням суду, яке буде мати преюдиційне значення для справи про відшкодування шкоди.

Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду. В спірних деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди (її розмір), протиправність (незаконність) поведінки відповідача та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою полягає у тому, що наслідки у вигляді шкоди настають лише в результаті неправомірної поведінки відповідача. Таким чином, позивач повинен довести, що протиправні дії чи бездіяльність заподіювана є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи - безумовним наслідком такої протиправної поведінки.

Як вбачається з матеріалів справи, кримінальне провадження за фактом викрадення майна, що належить позивачу наразі не вирішено, досудове розслідування триває і кінцеве рішення не прийнято.

За таких обставин, вирішення питання про відшкодування шкоди, завданої фізичній особі втратою цього майна з вини органів досудового розслідування чи прокуратури, до закінчення кримінального провадження та прийняття компетентним державним органом (суд або прокуратура) відповідного рішення за наслідками розслідування кримінального провадження, є передчасним, оскільки встановити факт неправомірності дій органів досудового розслідування може лише прокурор або суд, який уповноважений розглядати справи кримінального провадження.

Крім того, частиною 4 ст. 168 КПК України визначено, що після тимчасового вилучення майна уповноважена службова особа зобов`язана забезпечити схоронність такого майна в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно вимог ч. 1 ст. 100 КПК України речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених ст. ст. 160- 166, 170-174 цього Кодексу.

Відповідно до п. 13 Інструкції про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду речові докази зберігаються при справі, за винятком громіздких предметів, які зберігаються в органах дізнання, досудового слідства і в суді або передаються для зберігання відповідному підприємству, установі чи організації, про що складається протокол.

Пунктом 14 вказаної Інструкції визначено, що відповідальним за зберігання речових доказів, цінностей та іншого майна, вилученого у зв`язку з розслідуванням кримінальної справи і яке зберігається окремо від справи, є співробітник установи, який призначається спеціальним наказом прокурора, керівника органу служби безпеки, начальника органу внутрішніх справ, підрозділу податкової міліції або керівника апарату суду. Підставою для поміщення речових доказів на зберігання є постанова працівника органу дізнання, слідчого, прокурора, судді.

При цьому, ч. 4 ст. 100 КПК України визначено, що у разі втрати чи знищення стороною кримінального провадження наданого їй речового доказу вона зобов`язана повернути володільцю таку саму річ або відшкодувати її вартість.

Слідчим відповідно до вказаних норм було передано вилучене майно, яке визнано речовими доказами у кримінальному провадженні на зберігання, особистої відповідальності за їх зберігання він не несе.

Встановлення факту незаконності дій органів досудового розслідування є компетенцією органів кримінальної юстиції, а відтак в порядку цивільного судочинства питання про відшкодування шкоди може розглядатися тільки після встановлення такого факту.

Відповідно до ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Суд вважає, що позивач не довів в судовому засіданні вину відповідача Черкаської обласної прокуратури у заподіянні йому матеріальної шкоди, не надав переконливих доказів на їх підтвердження, тож відповідальність за незбереження майна на думку суду є необґрунтованою та передчасною, оскільки триває досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12016251010006224 від 28.07.2016 за фактом його викрадення невідомою особою.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, суд приходить до висновку, що позов не знайшов свого підтвердження в судовому засіданні та підлягає повній відмові.

На підставі ст.16, 1167, 1176, 1177 ЦК України, ст.ст. 4, 12, 13, 81, 258 – 259, 263, 264, 265, 355 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

У позові ОСОБА_1 до Черкаської обласної прокуратури про відшкодування вартості майна, втраченого стороною кримінального провадження та відшкодування матеріальної шкоди - відмовити.

Повний текст рішення виготовлений 14.04.2021.

Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Головуючий: Н. М. Кондрацька