Рішення № 96676311, 29.04.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 квітня 2021 року м. Київ № 826/15101/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Чудак О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сталекс Профі» до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

установив:

14.09.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю «Сталекс Профі» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 03.07.2018 №0393431213.

В обґрунтування позовної заяви з урахуванням відповіді на відзив зазначено, що згідно податкового повідомлення-рішення від 03.07.2018 №0393431213 до ТОВ «Сталекс Профі» протиправно застосовано штраф у розмірі 90 105,4 грн (20% від суми податкового зобов`язання) на підставі статті 126 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (ПК України) з огляду на необґрунтований висновок акту перевірки від 22.05.2018 №5807/26-15-12-13-20 про порушення ТОВ «Сталекс Профі» на 37 днів (з 02.01.2017 по 07.02.2017) строку сплати грошового зобов`язання з ПДВ у сумі 451 857 грн, визначеного податковим повідомленням-рішенням від 09.02.2016 №0000881101.

Позивач зазначає, що вказуючи про те, що строк сплати грошового зобов`язання з ПДВ у сумі 451 857 грн, визначеного податковим повідомленням-рішенням від 09.02.2016 №0000881101 закінчився 02.01.2017, відповідач виходить з того, що днем узгодження вказаного зобов`язання є 22.12.2016, а строк сплати розпочався 23.12.2016.

Разом з цим, грошове зобов`язання з ПДВ у сумі 451 857 грн, визначене податковим повідомленням-рішенням від 09.02.2016 №0000881101, узгоджувалось у судовому порядку у рамках адміністративної справи №826/2132/16 у рамках якої ТОВ «Сталекс Профі» оскаржувало вказане рішення. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.11.2016 у справі №826/2132/16, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.12.2016, відмовлено у задоволенні позову ТОВ «Сталекс Профі» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 09.02.2016 №0000881101. 10.01.2017 Позивач подав касаційну скаргу на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.11.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22.12.2016у справі №826/2132/16 в якій також заявив клопотання про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17.01.2017 у справі № К/800/1626/17 відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою ТОВ «Сталекс Профі» та відмовлено у задоволенні клопотання позивача про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень у справі №826/2132/16. Ухвалу Вищого адміністративного суду України від 17.01.2017 у справі №К/800/1626/17 отримано позивачем поштою з повідомленням про вручення 29.01.2017 та, відповідно, тільки в цей день позивач дізнався, що податкові зобов`язання за податковим повідомленням-рішенням від 09.02.2016 №0000881101 є узгодженими та підлягають сплаті.

Крім того, позивач зауважив, що відповідності до регламенту роботи СЕП НБУ та порядку роботи банківської системи на період завершення звітного 2016 року, який оприлюднено на сайті НБУ: останнім днем, в якому вільно проходили банківські платежі було 29.12.2016; 02.01. та 09.01.2017 система електронних платежів не працювала; 03.01.2017 банки працювали без клієнтів і забезпечували комплекс робіт, пов`язаних із початком нового звітного року. Міжбанківські перекази коштів через СЕП у цей день не здійснювалися; 04.01.-06.01.2017 та 10.01.2017 СЕП і банківська система України працювали у звичайному режимі. Тобто, фактично, замість передбачених законодавством України 10 днів на сплату узгодженого податкового зобов`язання, позивач отримав тільки 1 (один) день - 29.12.2016, в який позивачем отримано ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22.12.2016 у справі №826/2132/16. При цьому, для будь-якого суб`єкту господарювання неможливо прийняти та узгодити рішення щодо сплати такої значної суми податкових зобов`язань, знайти необхідні кошти та сплатити зобов`язання протягом неповного робочого дня.

З урахуванням наведеного позивач стверджує про необґрунтованість висновку відповідача про порушення ТОВ «Сталекс Профі» більш як на 30 днів строку сплати узгодженого грошового зобов`язання, визначеного податковим повідомленням-рішенням від 09.02.2016 №000088110.

Крім того, позивач звертає увагу на те, що податкове повідомлення-рішення від 03.07.2018 №0393431213 складене відповідачем з порушенням строку, передбаченого пунктом 86.8 статті 86 ПК України, згідно якого податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки. Так, примірник акту перевірки від 22.05.2018 №5807/26-15-12-13-20 ТОВ «Сталекс Профі» отримано поштою з повідомленням про вручення 30.05.2018, однак спірне рішення прийняте лише 03.07.2018.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.09.2018 відкрито провадження у справі і призначено її до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Представник ГУ ДФС у м.Києві подав відзив на позовну заяву ТОВ «Сталекс Профі» у якому вказав на необґрунтованість та відсутність підстав для задоволення позовних вимог. Зауважив, що строк сплати грошового зобов`язання з ПДВ у сумі 451 857 грн, визначеного податковим повідомленням-рішенням від 09.02.2016 №0000881101 розпочався 23.12.2016 у зв`язку із набранням законної сили судовим рішення у адміністративній справі №826/2132/16 яким узгоджено вказане грошове зобов`язання, та закінчився 02.01.2017. Позивач сплатив вказане грошове зобов`язання 07.02.2017, тобто із прострочкою у 37 днів, а тому згідно податкового повідомлення-рішення від 03.07.2018 №0393431213 до ТОВ «Сталекс Профі» правомірно застосовано штраф у розмірі 90 105,4 грн (20% від суми податкового зобов`язання у сумі 451 857 грн) на підставі статті 126 ПК України.

Суд, дослідив матеріали справи на підтвердження й спростування заявлених вимог в їх сукупності, надав їм юридичну оцінку та встановив наступне.

Податковим повідомленням-рішенням Державної податкової інспекції у Солом`янському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 09.02.2016 №0000881101 визначено ТОВ «Сталекс Профі» грошове зобов`язання з ПДВ у сумі 451 857 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.11.2016 у справі №826/2132/16, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.12.2016, відмовлено у задоволенні позову ТОВ «Сталекс Профі» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 09.02.2016 №0000881101.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17.01.2017 у справі №К/800/1626/17 відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою ТОВ «Сталекс Профі» та відмовлено у задоволенні клопотання позивача про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень у справі №826/2132/16.

Згідно виписки з банківського рахунку ТОВ «Сталекс Профі», грошове зобов`язання з ПДВ у сумі 451 857 грн сплачено позивачем 07.02.2017.

22.05.2018 ГУ ДФС у м. Києві проведено камеральну перевірку ТОВ «Сталекс Профі» щодо дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати податку на додану вартість до бюджету.

За результатом вказаної перевірки складено акт від 22.05.2018 №5807/26-15-12-13-20, у якому зафіксовано порушення ТОВ «Сталекс Профі» вимог пункту 57.3 статті 57 ПК України, а саме: порушено на 37 днів граничні строки сплати узгодженої суми грошового зобов`язання у сумі 451 857 грн, визначеного податковим повідомленням-рішенням Державної податкової інспекції у Солом`янському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 09.02.2016 №0000881101.

Позивач зазначає, що 30.05.2018 отримав копію зазначеного акту перевірки. Відповідач не заперечує даної обставини.

03.07.2018 на підставі вказаного висновку перевірки ГУ ДФС у м.Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 03.07.2018 №0393431213, яким до ТОВ «Сталекс Профі» за порушення пункту 57.3 статті 57 ПК України та на підставі статті 126 ПК України застосовано штраф у розмірі 90 105,4 грн (20% від суми податкового зобов`язання) на підставі статті 126 ПК України.

Позивач не погодився із податковим повідомленням-рішенням від 03.07.2018 №0393431213, а тому звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду в постанові від 20.02.2020 у справі №826/17123/18 сформулювала правовий висновок, відповідно до якого незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

Відтак, при розгляді даної справи суд спочатку надає правову оцінку доводам позивача про порушення відповідачем строку прийняття податкового повідомлення-рішення від 03.07.2018 №0393431213, передбаченого пунктом 86.8 статті 86 ПК України.

Згідно пункту 86.8 статті 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Позивач зазначає, що 30.05.2018 отримав копію акту перевірки від 22.05.2018 №5807/26-15-12-13-20. Відповідач не заперечує даної обставини.

Заперечення на акт перевірки від 22.05.2018 №5807/26-15-12-13-20 позивач не подав.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення за висновками вказаного акту відповідач повинен був прийняти до 11.06.2018 (09.06.2018 та 10.06.2018 вихідні дні).

При цьому, прийняття 03.07.2018 податкового повідомлення-рішення №039343121 свідчить про порушення відповідачем вимог пункту 86.8 статті 86 ПК України.

Суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

За змістом частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

При цьому, судовому захисту підлягає лише порушене право. Так, до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється. Однак, обов`язковою умовою здійснення такого захисту судом є наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду.

При цьому неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану її суб`єктивних прав та обов`язків, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов`язку.

Відсутність у позивача, прав та/або обов`язків у зв`язку з рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень не породжує у такої особи і права на захист, тобто права на звернення із цим адміністративним позовом.

Верховним Судом сформовано практику застосування пункту 86.8 статті 86 ПК України, про що свідчать зокрема постанови від 01.04.2021 у справі №810/1420/16, від 04.03.2021 у справі №820/3499/17, від 09.07.2020 у справі №340/94/19, від 15.01.2019 у справі №826/3576/15, за змістом яких порушення контролюючим органом вимог 86.8 статті 86 ПК України порушує право платника на участь у прийнятті рішень за висновками перевірки, яке реалізується через передбачену ПК України можливість платника податків подати заперечення на акт перевірки та брати участь у розгляді таких заперечень. Очевидно, що таке порушення прав платника на участь у прийнятті рішень за результатом перевірки, контролюючий орган може допустити лише шляхом недотримання вимог пункту 86.8 статті 86 ПК України в частині прийняття податкового повідомлення-рішення у строк, який унеможливлює подання платником заперечень на акт перевірки, наприклад, прийнявши податкове повідомлення-рішення у той самий день, коли складено акт перевірки.

У постанові від 04.03.2021 у справі №820/3499/17 Верховний Суд відхилив посилання відповідача на постанову Верховного Суду від 13.02.2018 у справі №820/1975/17, оскільки висновок, викладений у ній, стосується перевищення десятиденного строку прийняття податкового повідомлення-рішення з дня наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки, натомість, у справі №820/3499/17, встановлено одночасне направлення платнику податків акта перевірки і податкового повідомлення-рішення, тобто порушення контролюючим органом платника податків подати заперечення на акт перевірки.

Верховний Суд у постанові від 13.02.2018 у справі №820/1975/17 відхилив посилання платника податків на те, що контролюючий орган прийняв оскаржені податкові повідомлення-рішення поза межами встановленого ПК України строку, зазначивши у контексті таких доводів, що у будь-якому випадку порушення строку направлення податкового повідомлення-рішення, само по собі не впливає на його законність.

З урахуванням наведеного, суд вважає прийняття контролюючим органом податкового повідомлення-рішення від 03.07.2018 №039343121 після закінчення строку, визначеного пунктом 86.8 статті 86 ПК України, жодним чином не порушує права ТОВ «Сталекс Профі». У свою чергу, позивач не навів жодних обґрунтувань яким чином недотримання відповідачем вказаних вимог пункт 86.8 статті 86 ПК України вплинуло на його права та обов`язки.

Також суд вважає, що з огляду на зміст спірних правовідносин, недотримання відповідачем вимоги щодо своєчасності прийняття спірного рішення не призвело до порушення принципу юридичної визначеності.

Щодо зафіксованого в акті перевірки від 22.05.2018 №5807/26-15-12-13-20 порушення ТОВ «Сталекс Профі» вимог пункту 57.3 статті 57 ПК України та застосування штрафу за таке порушення згідно податкового повідомлення-рішення від 03.07.2018 №039343121, суд зазначає наступне.

Згідно із підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пункту 54.5. статті 54 ПК України якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов`язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов`язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Як передбачено пунктом 57.3. статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до пункту 56.18 статті 56 ПК України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

З урахуванням приписів наведених норм та з огляду на встановлені обставини даної справи, суд дійшов висновку, що грошове зобов`язання ТОВ «Сталекс Профі» з ПДВ у сумі 451 857 грн, визначене податковим повідомленням-рішенням Державної податкової інспекції у Солом`янському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 09.02.2016 №0000881101, набуло статусу узгодженого 22.12.2016 у зв`язку із набранням законної сили постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.11.2016 у справі №826/2132/16, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.12.2016, та виконання якої не зупинено судом касаційної інстанції.

При цьому, доводи позивача про те, що податкові зобов`язання за податковим повідомленням-рішенням від 09.02.2016 №0000881101 є узгодженими з 29.01.2017, тобто з дати отримання позивачем ухвали Вищого адміністративного суду України від 17.01.2017 у справі №К/800/1626/17, суд відхиляє як такі, що не ґрунтуються на наведених нормах права.

Таким чином, суд вважає, що з 22.12.2016 у ТОВ «Сталекс Профі» виник обов`язок у десятиденний термін сплатити грошове зобов`язання з ПДВ у сумі 451 857 грн, визначене податковим повідомленням-рішенням від 09.02.2016 №0000881101.

Згідно з пунктом 31.1 статті 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Відповідно до приписів пункту 36.1 статті 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Пунктом 38.1 статті 38 ПК України встановлено, що виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до пункту 126.1 статті 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств, рентної плати протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до статті 22 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" ініціювання переказу здійснюється за платіжним дорученням.

Під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника.

Пунктом 8.1 статті 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" визначено, що банк зобов`язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.

Порядок прийняття, реєстрації банками платіжних доручень, списання коштів з рахунків платника та виконання платіжних доручень встановлені Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року №22, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 року за № 377/8976 (Інструкція).

Згідно з пунктом 2.14. Інструкції банк платника на всіх примірниках прийнятих розрахункових документів і на реєстрах обов`язково заповнює реквізити "Дата надходження" і "Дата виконання", а банк стягувача - "Дата надходження в банк стягувача" (якщо ці реквізити передбачені формою документа), засвідчуючи їх підписом відповідального виконавця та відбитком штампа банку. На документах, прийнятих банком після закінчення операційного часу, крім того, ставиться штамп "Вечірня".

Відміткою про дату реєстрації банком платіжного доручення платника про сплату платежів до бюджету є заповнення в ньому реквізиту "Дата надходження", який банк заповнює незалежно від дати складання платником цього платіжного доручення.

У розрахункових документах дата, зазначена в реквізиті "Дата виконання", має відповідати: даті списання коштів з рахунку платника та зарахування на рахунок отримувача в разі їх обслуговування в одному банку; даті списання коштів з рахунку платника та з кореспондентського рахунку банку платника в разі обслуговування отримувача в іншому банку.

Відповідно до пункту 2.19 Інструкції розрахункові документи, що надійшли до банку протягом операційного часу, банк виконує в день їх надходження. Розрахункові документи, що надійшли після операційного часу, банк виконує наступного операційного дня.

Наведені законодавчі приписи дають підстави для висновку про те, що обов`язок платника зі сплати податку/збору слід вважати виконаним з дати подання до обслуговуючого банку платіжного доручення на перерахування до бюджету грошових коштів з рахунку платника в банку за наявності в нього достатнього грошового залишку на день платежу.

Системний аналіз наведених норм права дає підстави дійти висновку про те, що з моменту прийняття банком зобов`язання з виконання доручення клієнта на переказ коштів, платник внесків не може нести відповідальності у вигляді штрафних санкцій за невчасну сплату внесків, при умові що такий платних звернувся до банку у строк сплати цих внесків.

За наявності в платника відповідних доказів, що підтверджують виконання усіх передбачених законодавством умов для визнання його добросовісним платником, обов`язок зі сплати відповідної суми податкового (грошового) зобов`язання слід визнати виконаним, незалежно від фактичного зарахування платежу до бюджетної системи України.

Аналогічний висновок висловлено Верховним Судом у постанові від 14.01.2021 у справі №826/6818/18.

З урахуванням наведеного, суд не вважає такими що свідчать про необґрунтованість висновку відповідача про порушення ТОВ «Сталекс Профі» вимог пункту 57.3. статті 57 ПК України посилання позивача на оприлюднений на сайті НБУ регламент роботи СЕП НБУ та порядок роботи банківської системи на період завершення звітного 2016 року, згідно яких: останнім днем, в якому вільно проходили банківські платежі було 29.12.2016; 02.01. та 09.01.2017 система електронних платежів не працювала; 03.01.2017 банки працювали без клієнтів і забезпечували комплекс робіт, пов`язаних із початком нового звітного року. Міжбанківські перекази коштів через СЕП у цей день не здійснювалися; 04.01.-06.01.2017 та 10.01.2017 СЕП і банківська система України працювали у звичайному режимі.

Так, позивачем не надано належних обґрунтувань та їх документального підтвердження неможливості подання до обслуговуючого банку платіжного доручення на перерахування до бюджету грошових коштів з рахунку платника в банку у період з 22.12.2016 по 30.12.2016, а також 03.01.2017.

Щодо 03.01.2017 суд зазначає, що навіть у тому разі якщо у цей день банки не проводили операцій з клієнтами, позивач все ж міг ініціювати здійснення такого платежу перед банком шляхом подання до банку відповідного платіжного доручення, а виконання такого банком навіть після 03.01.2017 свідчило б про належне виконання позивачем вказаного податкового обов`язку.

Крім того, констатоване відповідачем порушення позивачем на більш як 30 днів строку, визначеного пунктом 57.3. статті 57 ПК України, не мало б місця також у разі сплати позивачем вказаного зобов`язання у період з 04.01.2017 по 06.01.2017 та 10.01.2017 (07, 08, 09.01.2017 - вихідні дні). При цьому, позивач визнає, що з 04.01.2017 по 06.01.2017 та 10.01.2017 СЕП і банківська система України працювали у звичайному режимі.

Додатково суд зазначає, що за загальним правилом якщо останній день строку припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається робочий день, що настає за вихідним або святковим днем. Якщо святковий день який припадає на вихідний день, вихідний день переноситься на наступний робочий день.

Оскільки десятиденний термін сплати вказаного грошового зобов`язання закінчується 01.01.2017, який був вихідним днем (неділя) та святковим днем (Новий рік), 02.01.2017 був вихідним днем, відповідач безпідставно розпочав строк обрахування днів прострочення позивачем сплати вказаного зобов`язання з 02.01.2017.

Разом з цим, вказане порушення не вплинуло на висновки перевірки.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість висновку акту перевірки від 22.05.2018 №5807/26-15-12-13-20 про порушення ТОВ «Сталекс Профі» вимог пункту 57.3. статті 57 ПК України, шляхом затримки більш як на 30 днів сплати грошового зобов`язання з ПДВ у сумі 451 857 грн, визначеного податковим повідомленням-рішенням від 09.02.2016 №0000881101.

Відповідно, наявні підстави для застосування до ТОВ «Сталекс Профі» штрафу згідно пункту 126.1 статті 126 ПК України у розмірі 20% від суми податкового зобов`язання у сумі 451 857 грн, що становить 90 105,4 грн, що свідчить про правомірність податкового повідомлення-рішення від 03.07.2018 №0393431213.

Відповідно до частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами першою, другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (стаття 90 КАС України).

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, надавши оцінку з урахуванням усіх доказів у справі в їх сукупності, суд вважає, що підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що ТОВ «Сталекс Профі» не доведено факту порушення його прав у межах спірних правовідносин, а встановлені судом обставини свідчать про протилежне. Отже, відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Вирішуючи питання про розподіл між сторонами судових витрат, суд виходить з того, що за обставин необґрунтованості заявлених позивачем вимог, підстави для стягнення сплаченого ним судового збору з відповідача відповідно до статті 139 КАС України відсутні.

Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

Відмовити у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Сталекс Профі».

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Сталекс Профі» (місцезнаходження юридичної особи: 03124, місто Київ, провулок Радищева, будинок 3; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 38316724).

Відповідач - Головне управління ДПС у місті Києві (місцезнаходження юридичної особи: 04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: ВП 44116011).

Суддя О.М. Чудак