Рішення № 96676129, 28.04.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

28 квітня 2021 року №640/843/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Мамедової Ю.Т., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Публічне акціонерне товариство "Київметробуд", та на стороні відповідача - ОСОБА_2 , про визнання протиправним та скасування наказу в частині,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва (також далі - суд) надійшла позовна заява Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 (далі - позивач, нотаріус ОСОБА_1) до Міністерства юстиції України (далі - відповідач, Мін`юст), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Публічне акціонерне товариство "Київметробуд" (далі - третя особа-1, ПАТ "Київметробуд"), в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати п. 2 наказу відповідача від 06.11.2020 р. №3868/5 (з урахуванням змін, внесених наказом №4382/5 від 18.12.2020 р.) в частині скасування реєстраційної дії нотаріуса ОСОБА_1 від 15.06.2020 р. №10741070074004438;

- визнати протиправним та скасувати п. 3 та п. 4 наказу відповідача від 06.11.2020 р. №3868/5 (з урахуванням змін, внесених наказом №4382/5 від 18.12.2020 р.) щодо анулювання позивачу доступу до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Мін`юсті подання щодо анулювання свідоцтва про право зайняття нотаріальною діяльністю позивачем (далі - оскаржуваний наказ).

Ухвалою суду від 19.01.2021 р. відкрито провадження в адміністративній справі №640/843/21 (далі - справа), яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, а також залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2 (далі - третя особа-2, ОСОБА_2 ).

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що оскаржуваний наказ є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки прийнятий відповідачем безпідставно та з порушенням вимог законодавства.

Відповідач позовні вимоги не визнав, просив у задоволенні позову відмовити повністю, оскільки оскаржуваний наказ прийнято ним на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Третя особа-1 просила задовольнити позов з підстав, викладених у позовній заяві.

Третя особа-2 письмових пояснень на позовну заяву не подавала.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

Відповідно до протоколу засідання наглядової ради ПАТ "Київметробуд" від 04.06.2020 р. №42, наглядовою радою ПАТ "Київметробуд" вирішено:

- припинити з 04.06.2020 р. повноваження генерального директора ПАТ "Київметробуд" ОСОБА_3 та розірвати контракт між товариством ОСОБА_3 від 16.02.2019 р. (за угодою сторін);

- обрати на посаду генерального директора ПАТ "Київметробуд" ОСОБА_4 з 04.06.2020 р.;

- укласти з ОСОБА_4 контракт та надати повноваження на підписання контракту від імені товариства з генеральним директором товариства ОСОБА_4 члену наглядової ради - ОСОБА_5 ;

- надати генеральному директору ПАТ "Київметробуд" ОСОБА_4 повноваження на вчинення всіх необхідних дій щодо внесення змін до відомостей про ПАТ "Київметробуд", що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців громадських формувань, пов`язаних зі зміною керівника Товариства (з правом передоручення).

15.06.2020 р. ОСОБА_4 звернувся до нотаріуса ОСОБА_1 із відповідною заявою щодо державної реєстрації юридичної особи.

Так, 15.06.2020 р. нотаріусом ОСОБА_1 вчинено реєстраційну дію №10741070074004438 - внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах - зміна керівника юридичної особи.

У подальшому, ОСОБА_2 звернувся до Мін`юсту зі скаргою на проведені державними реєстраторами реєстраційні дії від 23.06.2020 р. (вх. №18016-33-20 від 24.06.2020 р.), в якій просив, зокрема:

- скасувати реєстраційну дію "Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах", номер запису №10741070069004438, вчинену 15.06.2020 року державним реєстратором - нотаріусом ОСОБА_1 щодо ПАТ "Київметробуд";

- після скасування зазначених вище реєстраційних дій здійснити технічну дію (актуалізацію) та привести відомості у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо керівника та осіб, які мають право вчиняти дії без довіреності ПАТ "Київметробуд" у відповідність відомостям станом на дату, яка передувала вчиненню першої із оскаржуваних реєстраційних дій;

- анулювати нотаріусу ОСОБА_1 доступ до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;

- направити до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Мін`юсті подання щодо анулювання ОСОБА_1 свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю.

Розглянувши вказану вище скаргу ОСОБА_2 від 24.06.2020 р. №18016-33-20 Колегією Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції складено висновок від 22.09.2020 р., в якому рекомендувалось частково задовольнити скаргу ОСОБА_2 , зокрема:

? скасувати в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань реєстраційні дії від 15.06.2020 р. №10741070074004438 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу", проведену нотаріусом ОСОБА_1 щодо ПАТ "Київметробуд";

? анулювати нотаріусу ОСОБА_1 доступ до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;

? направити до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю нотаріусом ОСОБА_1

06.11.2020 р. Мін`юстом прийнято наказ "Про задоволення скарги" №3868/5, згідно якого вирішено:

1) скаргу ОСОБА_2 від 23.06.2020 р. задовольнити частково;

2) скасувати в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань реєстраційні дії від 02.11.2018 р. №10741070062004438 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу", від 06.11.2018 р. №10741070063004438 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу", проведені державним реєстратором Київської філії Комунального підприємства "Агенція адміністративних послуг" Кузьменком Юрієм Олександровичем, від 13.12.2018 р. №10741070065004438 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу", від 14.12.2018 р. №Ю74777ОО66О04438 "Корегування", від 17.01.2019 р. №10747770067004438 "Корегування", проведені державним реєстратором Комунального підприємства "Реєстраційний центр нерухомості та бізнесу" Прошкіним Олександром Васильовичем, від 18.02.2019 р. №10741070068004438 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу" та №10741070069004438 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу", проведені державним реєстратором Комунального підприємства "Реєстратор" Нікітіною Юлією Володимирівною, від 15.06.2020 р. №10741070074004438 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу", проведену нотаріусом ОСОБА_1 щодо ПАТ "Київметробуд";

3) анулювати нотаріусу ОСОБА_1 доступ до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;

4) направити до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Мін`юсті подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю нотаріусом ОСОБА_1

5) у частині вимог щодо скасування реєстраційних дій від 02.11.2018 р. №10741070062004438 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу", від 06.11.2018 р. №10741070063004438 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу", проведених державним реєстратором Київської філії Комунального підприємства "Агенція адміністративних послуг" Кузьменком Юрієм Олександровичем відмовити у зв`язку з тим, що державним реєстратором прийняті такі рішення відповідно до законодавства.

6) виконання пункту 2 наказу покласти на Офіс протидії рейдерству;

7) виконання пункту 3 наказу покласти на Державне підприємство "Національні інформаційні системи".

При цьому, наказом Мін`юсту "Про внесення змін до наказу Міністерства юстиції України від 06.11.2020 №3868/5 "Про задоволення скарги"" від 18.12.2020 р. №4382/5 внесено зміни до наказу Мін`юсту від 06.11.2020 р. №3868/5 "Про задоволення скарги", пункт 2 якого викладено в такій редакції "2. Скасувати в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань реєстраційні дії від 13.12.2018 №10741070065004438 "Державна реєстрація змін до відомо про юридичну особу", від 14.12.2018 № 10747770066004438 "Корегування", від 17.01.2019 № 10747770067004438 "Корегування", проведені державним реєстратором Комунального підприємства "Реєстраційний центр нерухомості та бізнесу" Прошкіним Олександром Васильовичем, від 18.02.2019 № 10741070068004438 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу" та № 10741070069004438 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу", проведені державним реєстратором Комунального підприємства "Реєстратор" Нікітіною Юлією Володимирівною, від 15.06.2020 № 10741070074004438 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу", проведену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 щодо Публічного акціонерного товариства "Київметробуд" (ідентифікаційний код юридичної особи 01387432)".

Вважаючи вказаний вище оскаржуваний наказ протиправним, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, їхньої символіки (у випадках, передбачених законом), громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців, регулюються Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" від 15.05.2003 р. №755-IV (далі - Закон №755-IV).

Згідно з ч. 1, п.п. 4 - 8 ч. 2 ст. 5 Закону №755-IV, систему органів у сфері державної реєстрації становлять:

1) Міністерство юстиції України;

2) інші суб`єкти державної реєстрації.

До повноважень Міністерства юстиції України у сфері державної реєстрації належить, зокрема:

- контроль за діяльністю у сфері державної реєстрації, у тому числі шляхом постійного моніторингу реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі відповідно до цього Закону та прийняття обов`язкових до виконання рішень, передбачених цим Законом;

- здійснення повноважень держателя Єдиного державного реєстру;

- визначення технічного адміністратора;

- забезпечення надання доступу до Єдиного державного реєстру державним реєстраторам, уповноваженим особам суб`єктів державної реєстрації прав, іншим суб`єктам відповідно до цього Закону та прийняття рішень про тимчасове блокування або анулювання такого доступу у випадках, передбачених цим Законом;

- розгляд скарг на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції України та прийняття обов`язкових до виконання рішень, передбачених цим Законом.

Відповідно до ст. 34 Закону №755-IV, рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів або до суду.

Міністерство юстиції України розглядає скарги:

1) на проведені державним реєстратором реєстраційні дії (крім випадків, якщо такі реєстраційні дії проведено на підставі судового рішення);

2) на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.

Рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.

Рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України протягом 15 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.

У разі якщо розгляд та вирішення скарги потребують перевірки діяльності державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, а також залучення скаржника чи інших осіб, Міністерство юстиції України та його територіальні органи можуть встановити інші строки розгляду та вирішення скарги, повідомивши про це скаржника. При цьому загальний строк розгляду та вирішення скарги не може перевищувати 45 календарних днів.

Днем подання скарги вважається день її фактичного отримання Міністерством юстиції України чи його територіальним органом, а в разі надсилання скарги поштою - дата отримання відділенням поштового зв`язку від скаржника поштового відправлення із скаргою, зазначена відділенням поштового зв`язку в повідомленні про вручення поштового відправлення або на конверті.

У разі якщо останній день строку для подання скарги, зазначеного в частині третій цієї статті, припадає на вихідний або святковий день, останнім днем строку вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.

Скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації або територіального органу Міністерства юстиції України подається особою, яка вважає, що її права порушено, у письмовій формі та має містити:

1) повне найменування (ім`я) скаржника, його місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (ім`я) представника скаржника, якщо скарга подається представником;

2) зміст оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності та норми законодавства, порушені на думку скаржника;

3) викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги;

3-1) відомості про наявність чи відсутність судового спору з порушеного у скарзі питання, що може мати наслідком скасування оскаржуваного рішення, повідомлення або реєстраційної дії державного реєстратора та/або внесення відомостей до Єдиного державного реєстру;

4) підпис скаржника або його представника із зазначенням дати складення скарги.

До скарги додаються засвідчені в установленому порядку копії документів, що підтверджують факт порушення прав скаржника (за наявності), а також якщо скарга подається представником скаржника - довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження такого представника, або копія такого документа, засвідчена в установленому порядку.

Якщо скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації подається представником скаржника, до такої скарги додається довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження, або його копія, засвідчена в установленому порядку.

За результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи приймають мотивоване рішення про:

1) відмову в задоволенні скарги;

2) задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення про:

а) скасування реєстраційної дії, скасування рішення територіального органу Міністерства юстиції України, прийнятого за результатом розгляду скарги, - у разі оскарження реєстраційної дії, рішення територіального органу Міністерства юстиції;

б) проведення державної реєстрації - у разі оскарження відмови у державній реєстрації, зупинення розгляду документів;

в) виправлення технічної помилки, допущеної державним реєстратором;

в-1) про усунення порушень, допущених державним реєстратором з визначенням строків виконання наказу;

г) тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Єдиного державного реєстру;

ґ) анулювання доступу державного реєстратора до Єдиного державного реєстру;

д) підпункт "д" частини шостої статті 34 виключено

е) притягнення до дисциплінарної відповідальності посадової особи територіального органу Міністерства юстиції України;

є) направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.

Рішення, передбачені підпунктами "а", "ґ" і "е" пункту 2 цієї частини, приймаються виключно Міністерством юстиції України.

За результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи можуть прийняти мотивоване рішення, в якому передбачити шляхи для задоволення скарги.

Рішення, прийняте за результатами розгляду скарги, надсилається скаржнику протягом трьох робочих днів з дня його прийняття.

У разі якщо за результатом розгляду скарги Міністерством юстиції України чи його територіальними органами виявлено прийняття державними реєстраторами чи суб`єктами державної реєстрації рішень з порушенням законодавства, що має наслідком порушення прав та законних інтересів фізичних та/або юридичних осіб, Міністерство юстиції України, його територіальні органи вживають заходів до негайного повідомлення про це відповідних правоохоронних органів для вжиття необхідних заходів.

Рішення, передбачені підпунктами "а" - "в" пункту 2 частини шостої цієї статті, виконуються не пізніше наступного робочого дня з дати прийняття такого рішення шляхом внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру. Для виконання таких рішень повторне подання документів для проведення державної реєстрації та сплата адміністративного збору не вимагаються.

Технічний адміністратор Єдиного державного реєстру в день надходження рішень, передбачених підпунктами "г" та "ґ" пункту 2 частини шостої цієї статті, забезпечує його негайне виконання. Порядок тимчасового блокування та анулювання доступу до Єдиного державного реєстру визначається Міністерством юстиції України.

Рішення, передбачені підпунктами "е" та "є" пункту 2 частини шостої цієї статті, виконуються Міністерством юстиції України, його територіальними органами невідкладно, але не пізніше п`яти робочих днів з дня їх прийняття.

У разі прийняття рішення про тимчасове блокування або анулювання доступу нотаріуса до Єдиного державного реєстру, скасування акредитації суб`єкта державної реєстрації Міністерство юстиції України вирішує питання про передачу на розгляд суб`єкту державної реєстрації, у якого зберігається реєстраційна справа, документів, що подані для проведення реєстраційних дій та перебувають на розгляді у відповідного нотаріуса, акредитованого суб`єкта державної реєстрації.

Міністерство юстиції України та його територіальні органи відмовляють у задоволенні скарги, якщо:

1) скарга оформлена без дотримання вимог, визначених частиною п`ятою цієї статті;

2) на момент прийняття рішення про задоволення скарги шляхом скасування реєстраційної дії щодо державної реєстрації новоствореної юридичної особи, іншої організації, державної реєстрації фізичної особи підприємцем, припинення юридичної особи, іншої організації, припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця або шляхом проведення реєстраційної дії в Єдиному державному реєстрі проведено наступну реєстраційну дію щодо відповідної особи;

3) у разі наявності інформації про судове рішення або ухвалу про відмову позивача від позову з такого самого предмета спору, про визнання позову відповідачем або затвердження мирової угоди сторін;

4) у разі наявності інформації про судове провадження у зв`язку із спором між тими самими сторонами, з такого самого предмета і тієї самої підстави;

5) є рішення цього органу з такого самого питання;

6) в органі ведеться розгляд скарги з такого самого питання від цього самого скаржника;

7) скарга подана особою, яка не має на це повноважень;

8) закінчився встановлений законом строк подачі скарги;

9) розгляд питань, порушених у скарзі, не належить до компетенції органу;

10) державним реєстратором, територіальним органом Міністерства юстиції України прийнято таке рішення відповідно до законодавства.

Порядок розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції України визначається Кабінетом Міністрів України.

Рішення, дії або бездіяльність Міністерства юстиції України та його територіальних органів можуть бути оскаржені до суду.

Процедура здійснення Мін`юстом та його територіальними органами розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту (далі - скарги у сфері державної реєстрації) визначена Порядком розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 р. №1128 (далі - Порядок №1128).

Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В обґрунтування правомірності прийняття оскаржуваного наказу відповідач посилався на наступне:

1) нотаріусом ОСОБА_1 було вчинено реєстраційну дію №10741070074004438 по зміні керівника ПАТ "Київметробуд" всупереч ст. 4 Закону №755-IV з порушенням принципу територіальності;

2) наданий для державної реєстрації протокол засідання наглядової ради ПАТ "Київметробуд" від 04.06.2020 р. №42 передбачав звільнення 04.06.2020 р. попереднього керівника ОСОБА_3 і призначення нового керівника ОСОБА_4 тією ж датою;

3) подані на державну реєстрацію документи подані 15.06.2020 р. колишнім керівником ПАТ "Київметробуд" ОСОБА_3 , який на той момент вже був звільнений, а тому не мав повноважень на подання документів;

4) всі зацікавлені особи були повідомлені належним чином про розгляд 22.09.2020 р. скарги ОСОБА_2 шляхом публікації в мережі Інтернет відповідного оголошення;

5) судова справа №640/13529/20 не є підставою для відмови в задоволенні скарги, оскільки справа не між тими самими сторонами, не з того самого предмету та не з тих самих підстав;

6) вчинені реєстраційні дії нотаріусом ОСОБА_1 порушують права та законні інтереси ОСОБА_2 , оскільки він є акціонером ПАТ "Київметробуд", володіє 84 простих іменних акцій вказаного Товариства.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону №755-IV, державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, на підставі документів, поданих у паперовій формі, проводиться в межах Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя за місцезнаходженням юридичної особи чи громадського формування, що не має статусу юридичної особи.

Згідно тверджень відповідача, місцезнаходженням ПАТ "Київметробуд" станом на момент проведення оскаржуваної реєстраційної дії було: АДРЕСА_1 , а робоче місце нотаріуса ОСОБА_1 розташоване за адресою: АДРЕСА_2 . З урахуванням вказаного відповідач посилається на положення п. 3-2 ч. 1 ст. 28 Закону №755-IV, відповідно до якої підставою для відмови у державній реєстрації є випадок, якщо документи подані до неналежного суб`єкта державної реєстрації.

Суд звертає увагу, що позивачем не заперечувався факт того, що на момент вчинення реєстраційної дії №10741070074004438 від 15.06.2020 р., згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням ПАТ "Київметробуд" зазначено у межах Київської області.

При цьому, суд звертає увагу, що відповідно до ч. 3 ст. 29 Закону №755-IV, реєстраційна справа в паперовій формі зберігається у суб`єкта державної реєстрації за місцезнаходженням юридичної особи, громадського формування, фізичної особи - підприємця.

Разом з тим, з листа Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації від 04.03.2021 р. №79-22-637 судом встановлено, що реєстраційна справа ПАТ "Київметробуд" станом на час вчинення спірної реєстраційної дії (15.06.2020 р.) знаходилась у Шевченківській районній в місті Києві державній адміністрації.

Крім того, як зазначив позивач, що не заперечувалось відповідачем, під час проведення реєстраційної дії функціонував ще старий реєстр юридичних осіб, робота з яким передбачала, що нотаріус для здійснення будь-яких операцій щодо юридичної особи зобов`язаний був заходити до реєстру не у якості нотаріуса, а у якості органу, в якому зберігається реєстраційна справа цієї юридичної особи. Відтак, при проведенні реєстраційної дії №10741070074004438 від 15.06.2020 р. позивач здійснював її, зайшовши до реєстру через Шевченківську районну у місті Києві державну адміністрацію, а не через будь-які органи, розташовані в Київській області. Що вказує на те, що реєстраційна справа і, відповідно, компетенція щодо внесення змін до будь-яких відомостей про цю юридичну особу була у реєстраційних органів саме міста Києва, а не Київської області.

Водночас, відповідно до ч. 1 ст. 93 Цивільного кодексу України, місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Як вбачається з офіційного сайту ПАТ "Київметробуд" http://metrobud.kiev.ua/ main/ua/kontakti/index.html, керівництво юридичної особи знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Світлогірська, 2/25. Крім того, відповідно до довідки ПАТ "Київметробуд" від 15.10.2020 р. вх. №83/01-16/, органи управління ПАТ "Київметробуд" знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Світлогірська, 2/25.

Враховуючи зазначене, посилання відповідача на п. 3-2 ч. 1 ст. 28 Закону №755-IV, як на підставу для відмови у проведенні державної реєстрації, - є необґрунтованими, оскільки позивач, як державний реєстратор, що здійснює діяльність на території міста Києва мав повноваження здійснювати реєстраційні дії щодо юридичної особи, реєстраційна справа щодо якої зберігається в органах реєстрації м. Києва (Шевченківська районна в місті Києві державна адміністрація) та органи управління якою фактично розташовані в м. Києві (м. Київ, вул. Світлогірська, 2/25).

Також необґрунтованими є твердження відповідача про те, що подане позивачу для державної реєстрації рішення наглядової ради ПАТ "Київметробуд", оформлене протоколом Наглядової ради від 04.06.2020 р. №42, не відповідає положенням законодавства, виходячи з наступного.

Так відповідач стверджує, що протокол наглядової ради №42 від 04.06.2020 р. не відповідає положенням ст. 241-1 КзПП України та п. 2.27 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затв. Наказом Мінпраці, Мін`юсту та Міністерства соціального захисту населення №58 від 29.07.1993 р., через те, що вказаний протокол передбачає звільнення з посади Генерального директора ПАТ "Київметробуд" ОСОБА_3 та призначення на цю ж посаду ОСОБА_4 в один день 04.06.2020 р.

При цьому, суд звертає увагу, що рішення наглядової ради ПАТ "Київметробуд", оформлене протоколом №42 від 04.06.2020 р., не оскаржувалось та є чинним (протилежного не доведено). Жодних претензій щодо ніби-то обмеження їх трудових прав ні ОСОБА_3 , ні ОСОБА_4 не висловлювали. ПАТ "Київметробуд" є юридичною особою приватного права, наглядова рада якого вправі на власний розсуд приймати рішення з питань управління Товариством, які віднесені до її компетенції (п. 8.4.8 Статуту ПАТ "Київметробуд"). Ні до повноважень Міністерства юстиції України, ні до повноважень державного реєстратора, не відноситься контроль за дотриманням трудового законодавства та трудових прав громадян.

Оскільки припинення повноважень члена виконавчого органу товариства за своєю правовою природою, предметом регулювання правовідносин і правовими наслідками відрізняється від звільнення працівника з роботи (розірвання із ним трудового договору) на підставі положень КЗпП України, можливість уповноваженого органу товариства припинити повноваження члена виконавчого органу передбачена не приписами КЗпП України, а статтею 99 ЦК України, тобто не є предметом регулювання норм трудового права.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої палати Верховного Суду від 04.02.2020 р. у справі №915/540/16.

Отже, положення ст. 241-1 КЗпП України та п. 2.27 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затв. Наказом Мінпраці, Мін`юсту та Міністерства соціального захисту населення №58 від 29.07.1993р.,- не можуть регулювати корпоративні правовідносини, пов`язані із реалізацією Наглядовою радою ПАТ "Київметробуд" своїх повноважень по зміні генерального директора ПАТ "Київметробуд".

Із твердженнями відповідача про те, що 15.06.2020 р. документи на державну реєстрацію змін було подано не уповноваженою особою ОСОБА_3 , суд не погоджується виходячи з наступного. Так, станом на час вчинення позивачем реєстраційної дії №10741070074004438 згідно даних ЄДР керівником ПАТ "Київметробуд" був саме ОСОБА_3 . Крім того, ПАТ "Київметробуд" довіреністю від 15.06.2020 р. за підписом генерального директора ОСОБА_4 уповноважило ОСОБА_3 представляти інтереси ПАТ "Київметробуд" в органах нотаріату, у тому числі перед державними та приватними нотаріусами, у державному нотаріальному архіві, перед усіма державними реєстраторами з усіх питань, які стосуються проведення державної реєстрації зміни керівника ПАТ "Київметробуд" на підставі рішення Наглядової ради, яке оформлене протоколом №42 від 04.06.2020 р. Враховуючи зазначене, повноваження заявника ОСОБА_3 підтверджені належним чином.

Відповідно до п.п. 10, 11 Порядку №1128, для розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально Мін`юст чи відповідний територіальний орган запрошує скаржника, державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіальний орган Мін`юсту, рішення, дія або бездіяльність яких оскаржується, а також інших заінтересованих осіб, зазначених у скарзі у сфері державної реєстрації або встановлених відповідно до відомостей реєстрів.

Відсутність осіб, визначених абзацом першим цього пункту, під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально не є перешкодою для її розгляду.

Розгляд скарг у сфері державної реєстрації колегіально під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України відповідно до Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб", проводиться з урахуванням обмежень, встановлених відповідним рішенням Кабінету Міністрів України.

Мін`юст чи відповідний територіальний орган своєчасно, але не пізніше ніж за два дні до дня розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально повідомляє особам, визначеним у пункті 10 цього Порядку, про час і місце засідання колегії шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мін`юсту та додатково одним з таких способів:

1) телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у скарзі у сфері державної реєстрації, повідомлено заінтересованою особою або встановлено з інших офіційних джерел);

2) засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі у сфері державної реєстрації, доданих до неї документах, повідомлено заінтересованою особою або встановлено з інших офіційних джерел).

В обґрунтування того, що позивач був належним чином повідомлений про розгляд Мін`юстом 22.09.2020 р. скарги гр. ОСОБА_2 , відповідач посилався на оголошення в мережі інтернет за посиланням https://minjust.gov.ua/m/ogoloshennya- pro-zasidannya-kolegii-28-lipnya-2020-roku.

Проте, із наведеного оголошення незрозуміло, коли воно було опубліковано, наведене оголошення стосується засідання Колегії Мін`юсту, яке відбулось 28.07.2020 року, проте Висновок Колегії від 22.09.2020 р., який став підставою для ухвалення оскаржуваного наказу, було ухвалено на засіданні Колегії з розгляду скарг у сфері державної реєстрації саме 22.09.2020р.

Щодо засідання Колегії 22.09.2020 р. по розгляду скарги гр. ОСОБА_2 не було жодних оголошень в мережі інтернет. Вказана обставина підтверджується переліком оголошень щодо розгляду скарг на 22.09.2020 р., яке є в мережі інтернет за посиланням https://minjust.gov.ua/m/ogoloshennya-pro-zasidannya-kolegii-22-veresnya-2020-roku.

При цьому, позивач не зобов`язаний постійно слідкувати за оголошеннями Мін`юсту щодо розгляду скарг, які можуть стосуватися прав та законних інтересів позивача. Публікація оголошення в мережі Інтернет не є достатнім та дієвим засобом, який би дозволяв Мін`юсту пересвідчитись в тому, що всі зацікавлені особи повідомлені належним чином про дату, час та місце розгляду скарги. З цього приводу наведені правові висновки, зроблені Верховним Судом в постановах від 14.11.2018 р. у справі №814/22229/17, від 12.12.2018 р. у справі №826/8976/17, від 08.08.2019 р. у справі №813/2632/18, від 28.03.2018 р. у справі №826/19452/16.

Разом з тим, посилання позивача на наявність судового провадження №640/13529/20 за позовом Компанії Ті енд Ей Індастріз Лтд до державного реєстратора - нотаріуса ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування реєстраційної дії від 15.06.2020 р. №10741070074004438, як на підставу для відмови у задоволенні скарги ОСОБА_2 згідно з п. 4 ч. 8 ст. 34 Закону №755-IV, суд вважає безпідставними, оскільки в межах судового провадження №640/13529/20 відсутній спір між тими самими сторонами.

Водночас, суд не погоджується із твердженнями відповідача відносно того, що спірні реєстраційні дії позивача порушують права та законні інтереси ОСОБА_2 , виходячи з наступного.

Скаржник - ОСОБА_2 , є міноритарним акціонером ПАТ "Київметробуд", який володіє пакетом в розмірі 0,0020% статутного капіталу вказаного Товариства. При цьому, прийняті нотаріусом ОСОБА_1 рішення не стосуються прав та законних інтересів скаржника, не порушують та не зменшують обсягу прав останнього.

Як вже зазначалось вище, відповідно до п. 1 ч. 8 ст. 34 Закону №755-IV, Міністерство юстиції України та його територіальні органи відмовляють у задоволенні скарги, зокрема, якщо скарга оформлена без дотримання вимог, визначених частиною п`ятою цієї статті.

А згідно з ч. 5 ст. 34 Закону, До скарги додаються засвідчені в установленому порядку копії документів, що підтверджують факт порушення прав скаржника (за наявності), а також якщо скарга подається представником скаржника - довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження такого представника, або копія такого документа, засвідчена в установленому порядку.

Разом з тим, ні в поданій скарзі від 23.06.2020 р. (вх. №18016-33-20 від 24.06.2020р.), ні в доданих до неї документах жодним чином не обґрунтовано, яким чином оскаржувана дія нотаріуса ОСОБА_1 від 15.06.2020 р. порушує права та законні інтереси скаржника ОСОБА_2 , оскільки від реєстраційних дій позивача частка акціонера ОСОБА_2 не змінилася. Позивач зазначив, а відповідачем та третіми особами не заперечувалось, що акціонер ОСОБА_2 не має та ніколи не мав жодного вирішального впливу ні на формування Наглядової ради ПАТ "Київметробуд", ні на прийняті нею рішення щодо призначення та/або звільнення керівника Товариства, на виконання яких була спрямована спірна реєстраційна дія позивача, а також зазначено, що ОСОБА_2 не є та не був, ні членом Наглядової ради ПАТ "Київметробуд", ніколи не входив до складу керівних органів Товариства.

Згідно практики ЄСПЛ, орган влади, який не є судом держави, для виконання ч. І ст.6 Європейської Конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, може розглядатись як "суд" у змістовному значенні цього терміну (рішення у справі Срамек проти Австрії (Sramek v. Austria) п. 36). Отже, "суд" може являти собою орган, заснований з метою вирішення обмеженої кількості питань, за умови, що він завжди забезпечує відповідні гарантії (рішення у справі Літгоу та інші проти Сполученого Королівства (Lithgow and Others v. United Kingdom), п.201).

Отже, ЄСПЛ визначає терміном "суд" не тільки суди загальної юрисдикції, а й інші органи влади, які розглядають-справи осіб (в тому числі і Колегію з розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України), а тому повинні дотримуватися принципу незалежного та безстороннього суду на стадії розгляду справи заявника та винесення обов`язкового для виконання рішення.

В цьому контексті слід звернути увагу, що при розгляді справ таким адміністративним органом, який може розглядатись, як "суд" згідно практики ЄСПЛ, також повинні бути дотримані гарантії та права, визначені в ст. 6 Конвенції.

Верховний Суд України в постанові від 24.10.2017 р. у справі №805/4956/15-а, зазначив, що обов`язковою умовою надання правового захисту є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. Право на захист має особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність. Далі в цій самій постанові Верховний Суд України робить наступний висновок: "позивач, який є акціонером банку, але не є власником істотної участі в ПАТ "АКБ "Капітал", не володіє великим (значним, істотним) пакетом акцій, що надає йому основоположний, вирішальний ступінь впливу на діяльність банку, не може бути визнаний особою, що вправі звернутись до суду у зв`язку із втручанням органів державної влади в особі НБУ та Фонду у його суб`єктивні майнові права. Не може бути позивачем у спорах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності НБУ й акціонер з незначною кількістю акцій (приміром, меншою за розмір, під яким розуміється термін істотна участь у володінні статутним капіталом банку - 10 і більше відсотків чи акціонер, якого за рядом подібних до зазначених критеріїв максимально не можна наблизити (прирівняти) до особи, котра прямо і безпосередньо потерпіла від дій чи рішень НБУ". Аналогічна позиція була висловлена Верховним Судом України також в постанові від 24.10.2017 року у справі №21-3926а16.

Таким чином, у акціонера ПАТ "Київметробуд" ОСОБА_2, не було підстав для оскарження до Колегії Мін`юсту (яка згідно практики ЄСПЛ може розглядатись як "суд") рішень та дій державного реєстратора щодо ПАТ "Київметробуд", оскільки до Колегії може звернутись із скаргою особа, чиї права порушено діями та/або рішеннями реєстратора, однак ОСОБА_2 такою особою не є, оскільки рішення реєстратора на стосувались скаржника безпосередньо, а його участь в Товаристві є незначною (0,0020% статутного капіталу).

Натомість Колегія Мін`юсту, надавши правовий захист міноритарному акціонеру ОСОБА_2 , шляхом задоволення його скарги, не пересвідчилась, яким чином оскаржувана реєстраційна дія нотаріусу ОСОБА_1 від 15.06.2020 р. зачіпає індивідуальні права, свободи або інтереси ОСОБА_2 , адже вчинені дії стосувалися ПАТ "Київметробуд", як юридичної особи, яка є окремим суб`єктом правовідносин, проте не стосувались індивідуальних прав ОСОБА_2 .

Законом України від 16.09.2014 р. №1678-VII ратифіковано Угоду про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії та їхніми державами - членами, з іншої сторони (далі - Угода). Відповідно до ст. 480 Угоди, додатки та протоколи до цієї Угоди є її неодмінною складовою. Додатком XXXIV "Законодавство про заснування та діяльність компаній, корпоративне управління, бухгалтерський облік та аудит" розд. V "Економічне і галузеве співробітництво" передбачено, що Україна зобов`язується поступово наблизити своє законодавство до законодавства ЄС у встановлені терміни: Директива №2004/25/ЄС Європейського парламенту та Ради від 21.04.2004 р. про заявки та пропозиції ціни поглинання, положення Директиви мають бути впроваджені протягом 4-х років з дати набрання чинності цією Угодою. Таким чином, Україна взяла на себе зобов`язання щодо впровадження у своє законодавство положень Директиви у строки, визначені в Додатку XXXIV до Угоди.

Директивою №2009/101/ЄС Європейського парламенту і Ради від 16.09.2009 р. "Про узгодження гарантій, який вимагають держави - члени від товариств у розумінні другої частині статті 48 Договору з метою захисту інтересів учасників та третіх осіб, з огляду на встановлення рівності таких гарантій по всьому Співтоваристві" та Директивою 2012/30/ЄЄ від 25 жовтня 2012 року "Про узгодження гарантій, яких вимагають держави - члени від товариств у розумінні другої частини статті 54 Договору про функціонування Європейського Союзу для захисту інтересів учасників та третіх осіб, з огляду на створення акціонерних товариств, збереження та зміни капіталу з метою встановлення рівності таких гарантій", визначається, що може мати місце порушення прав міноритарного власника акцій виключно у випадках, коли реєстраційні дії посадових осіб Товариства спрямовані на зменшення статутного капіталу з метою примушування міноритаріїв для продажу власної невеликої кількості акцій.

При цьому, оскаржувані реєстраційні дії не спрямовані на зменшення статутного капіталу та/або на примушування ОСОБА_2 на продаж пакету акцій в розмірі 0,0020% статутного капіталу, тому не можуть жодним чином порушувати права вказаного акціонера.

В цьому контексті суд також звертає увагу на правову позицію, які висловлено в постановах Касаційного адміністративного суду Верховного суду від 31.07.2018 р. у справі №К/9901/4958/18 та від 21.08.2018 р. у справі №826/10315/16, які спираючись на рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 р. №1-10/2004 дійшли висновку про те, що в аспекті поставленого у конституційному поданні питання положення ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України треба розуміти так, що акціонер може захищати свої права та охоронювані законом інтереси шляхом звернення до суду у випадку їх порушення, оспорювання чи невизнання самим акціонерним товариством, учасником якого він є, органами чи іншими акціонерами цього товариства. Порядок судового захисту порушених будь-ким, у тому числі й третіми особами, прав та охоронюваних законом, інтересів акціонерного товариства, які не можуть вважатися тотожними простій сукупності індивідуальних охоронюваних законом інтересів його акціонерів, визначається законом".

Крім того, відповідачем, в порушення вимог ч. 2 ст. 77 КАС України, не надано суду належних та достатніх доказів на підтвердження обґрунтованості застосовування до позивача найсуворішого виду адміністративного стягнення у вигляді анулювання доступу до Реєстру та направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю. Твердження відповідача про грубі та неодноразові порушення законодавства нотаріусом ОСОБА_1 не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду справи, а також спростовані надані позивачем копіями судових рішень у справах №640/20095/18, №640/21299/19, №815/5876/15,

З огляду на викладене у сукупності, суд приходить до висновку про те, що оскаржуваний наказ прийнято з порушеннями вимог ч. 2 ст. 2 КАС України, Закону №755-IV та Порядку №1128, у зв`язку з чим останній є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно з ч. 1 ст. 9, ст. 72, ч.ч. 1, 2, 5 ст. 77 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Таким чином, із системного аналізу вище викладених норм та з`ясованих судом обставин вбачається, що позов Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Публічне акціонерне товариство "Київметробуд", та на стороні відповідача - ОСОБА_2 , про визнання протиправним та скасування наказу в частині є таким, що підлягає задоволенню повністю.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає сплачена сума судового збору у розмірі 4540,00 грн.

На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 72-77, 90, 139, 192, 241-246, 250, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Міністерства юстиції України (місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Архітектора Городецького, 13; код ЄДРПОУ 00015622), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Публічне акціонерне товариство "Київметробуд" (місцезнаходження: 03065, м. Київ, вул. Світлогірська, 2/25; код ЄДРПОУ 01387432), та на стороні відповідача - ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_3 ), про визнання протиправним та скасування наказу в частині задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати п. 2 наказу Міністерства юстиції України від 06.11.2020 р. №3868/5 (з урахуванням змін, внесених наказом №4382/5 від 18.12.2020 р.) в частині скасування реєстраційної дії Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 від 15.06.2020 р. №10741070074004438.

3. Визнати протиправними та скасувати п. 3 та п. 4 наказу Міністерства юстиції України від 06.11.2020 р. №3868/5 (з урахуванням змін, внесених наказом №4382/5 від 18.12.2020 р.) щодо анулювання Приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 доступу до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право зайняття нотаріальною діяльністю Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1.

4. Стягнути на користь Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 сплачений ним судовий збір у розмірі 4540,00 грн. (чотири тисячі п`ятсот сорок гривень нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства юстиції України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю.Т. Мамедова