Рішення № 96676006, 29.04.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 квітня 2021 року м. Київ № 826/17108/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клименчук Н.М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Алего» до виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправним та скасування розпорядження в частині, зобов`язання вчинити дії, скасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Алего» (надалі - Позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовною заявою до виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (надалі - Відповідач-1) та Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (надалі - Відповідач-2) про визнання протиправним та скасування розпорядження в частині, зобов`язання вчинити дії, скасування наказу.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.10.2018 відкрито спрощене провадження у справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.12.2019 прийнято заяву ТОВ «Алего» про зміну позовних вимог від 23.10.2019 та замінено неналежного відповідача - Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на належного - Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.04.2021 прийнято до розгляду позовні вимоги, з урахуванням заяви від 09.03.2021 про зміну (уточнення) позовних вимог:

1). Визнати протиправним та скасувати розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 19.06.2018 №1059 «Про відмову у продовженні строку дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами» в частині наступних пунктів додатку:

пункт №1, дозвіл №28885-11-П-1, Розповсюджувач реклами TOB «Алего», Тип рекламного засобу - щит, що стоїть окремо (призматрон), Площа, 16 кв.м., Місце розташування рекламного засобу: Дарницький район, вул. Княжий Затон, 10 м. до Дніпровської набережної;

пункт №2, дозвіл № 29577-12, Розповсюджувач реклами - TOB «Алего», Тип рекламного засобу - щит, що стоїть окремо (призматрон), Площа - 18 кв.м., Оболонський район, проспект Оболонський, 16;

пункт №3, дозвіл № 29445-12, Розповсюджувач реклами - TOB «Алего», Тип рекламного засобу - щит, що стоїть окремо (суцільний щит), Площа - 18 кв.м., Місце розташування рекламного засобу: Святошинський район, Велика кільцева дорога/вул. Котельнікова 81-87.

2). Зобов`язати виконавчий орган Київської міської ради (Київської міської державній адміністрації) на підставі повторного розгляду заяв Позивача винести рішення про продовження строку дії на п`ять років з моменту набрання рішенням суду у справі №826/17108/18 законної сили наступних дозволів:

дозвіл №28885-11-П-1, Розповсюджувач реклами TOB «Алего», Тип рекламного засобу - щит, що стоїть окремо (суцільний щит), Площа, 18 кв.м., Місце розташування рекламного засобу: Дарницький район, вул. Княжий Зітон, 10 м. до Дніпровської -набережної;

дозвіл №29577-12, Розповсюджувач . реклами - TOB «Алего», Тип рекламного засобу - щит, що стоїть окремо (суцільний щит), Площа - 18 кв.м., Оболонський район, проспект Оболонський, 16;

дозвіл №29445-12, Розповсюджувач реклами - ТОВ «Алего», Тип рекламного засобу - щит, що стоїть окремо (суцільний щит), Площа -18 кв.м., Місце розташування рекламного засобу: Святошинський район, Велика кільцева дорога/вул. Котельнікова 81-87;

3). Скасувати наказ Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 17.07.2018 №638 «Про демонтаж рекламних засобів» в частині пунктів:

№п/п 87, Місце розташування - Оболонський району проспект Оболонський, 16, Замовник - Товариство з обмеженою відповідальністю «Алего», № документу - 29577-12, Тип рекламоносія - щит, що стоїть окремо (призматрон), Площа - 18 кв.м., Пункт порушення - п.17.2 "В" "Б";

№п/п 89, Місце розташування - Святошинський район, Велика кільцева дорога/вул. Котельнікова 81-87, Замовник - Товариство з обмеженрю відповідальністю «Алего», №документу - 29445-12, Тип рекламоносія - щит, що стоїть окремо (суцільний щит), Площа - 18 кв.м., Пункт порушення - п.17.2 "В" "Б";

№п/п 96, Місце розташування -Дарницький район, вул. Княжий Затон, 10 м. до Дніпровської набережної, Замовник - Товариство з обмеженою відповідальністю «Алего» № документу - 28885-11-П-1, Тип рекламоносія - щит, що стоїть окремо (призматрон), Площа - 16 кв.м., Пункт порушення - п.17.2 "В" "Б".

Позов обґрунтовано тим, що оскаржувані розпорядження є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки Позивачем подано всі необхідні документи для продовження строку дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами. Позивач вважає, що строк дії дозволів має бути продовжено з моменту набрання рішенням у даній справі законної сили, оскільки Позивач був позбавлений можливості здійснювати діяльність через протиправну відмову у продовженні дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що виконавчий орган Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України, і, як наслідок, мав всі законні підстави для прийняття оскаржуваного розпорядження, оскільки місце розміщення рекламного засобу, дозвіл якого було подано на продовження строку дії, не передбачене Схемою розміщення наземних рекламних засобів по всій території міста Києва, якою визначені місця розташування рекламних засобів. Таким чином, накази про демонтаж рекламних засобів є також правомірними. Вважає, що підстави для продовження строку дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами з моменту набрання рішенням законної сили відсутні, оскільки законодавством не передбачено прийняття Відповідачем рішення про надання документів дозвільного характеру за принципом мовчазної згоди.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружним адміністративним судом міста Києва встановлено наступне.

ТОВ «Алего» звернулось до центру з надання адміністративних послуг Київської міської державної адміністрації (ЦНАП) Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) із заявами про продовження строку дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами за наступними адресами:

- м. Київ, Оболонський район, проспект Оболонський, 16, дозвіл №29577-12, тип рекламного засобу - щит, що стоїть окремо (суцільний щит), площею 18 кв.м. (заява від 06.02.2018);

- м. Київ, Святошинський район, Велика кільцева дорога/вул. Котельнікова 81-87, дозвіл №29445-12, тип рекламного засобу - щит, що стоїть окремо (суцільний щит), площею 18 кв.м. (заява від 06.02.2018);

- м. Київ, Дарницький район, вул. Княжий Затон, 10 м. до Дніпровської набережної, дозвіл №28885-11-П-1, тип рекламного засобу - щит, що стоїть окремо (суцільний щит), площею 16 кв.м. (заява від 06.02.2018).

Відповідно до описів документів від 06.02.2018 щодо продовження дозволів за №29577-12, №29445-12, №28885-11-П-1, Позивачем подано наступні документи: заяви (постанова КМУ від 07.12.2005 №1176); оригінали зареєстрованих дозволів (дозвіл без узгодженої частини є недійсним); висновки (видані організацією, яка має необхідні ліцензії) щодо відповідності встановлених рекламних засобів вимогам безпеки їх розміщення та використання протягом строку, на який продовжуються дозволи, а також завірені копії ліцензій розробника цих висновків; листи-погодження від власника (балансоутримувача) місць розташування рекламних засобів або уповноваженої ним особи щодо відсутності заперечення на розміщення рекламних засобів на строк продовження дії дозволів; документи (акти звірки взаєморозрахунків), які підтверджують відсутність заборгованості у розповсюджувача зовнішньої реклами, на розміщення рекламних засобів яких було надано дозвіл за договорами тимчасового користування місцями.

Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) від 19.06.2018 №1059 «Про відмову у продовженні строку дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами» відмовлено в продовжені строку дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами згідно з додатком до нього у кількості 3 дозвіл із зазначенням номерів дозволів, розповсюджувачів реклами, типів рекламних засобів, площі та місця розташування рекламних засобів, серед яких, за порядковими номерами 1, 2, 3 вказано дозволи ТОВ «Алего», а саме:

- №28885-11-П-1, щит, що стоїть окремо (суцільний щит), Дарницький район, вул. Княжий Затон, 10 м. до Дніпровської набережної, площею 16 кв.м.;

- №29577-12, щит, що стоїть окремо (суцільний щит), Оболонський район, проспект Оболонський, 16, площею 18 кв.м.;

- №29445-12, щит, що стоїть окремо (суцільний щит), Святошинський район, Велика кільцева дорога/вул. Котельнікова 81-87, площею 18 кв.м.

Управлінням з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) видано наказ від 17.07.2018 №638 «Про демонтаж рекламних засобів», яким директору комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама» доручено забезпечити демонтаж рекламних засобів у кількості 233 одиниці згідно з додатком до цього наказу, серед яких, за порядковими номерами 87, 89, 96, вказані рекламні засоби, що є власністю ТОВ «Алего», а саме:

- №п/п 87, Місце розташування - Оболонський район, проспект Оболонський, 16, Замовник - Товариство з обмеженою відповідальністю «Алего», № документу - 29577-12, Тип рекламоносія - щит, що стоїть окремо (призматрон), Площа - 18 кв.м., Пункт порушення - п.17.2 "В" "Б";

- №п/п 89, Місце розташування - Святошинський район, Велика кільцева дорога/вул. Котельнікова 81-87, Замовник - Товариство з обмеженою відповідальністю «Алего», № документу - 29445-12, Тип рекламоносія - щит, що стоїть окремо (суцільний щит), Площа - 18 кв.м., Пункт порушення - п.17.2 "В" "Б";

- №п/п 96, Місце розташування - Дарницький район, вул. Княжий Затон, 10 м. до Дніпровської набережної, Замовник - Товариство з обмеженою відповідальністю «Алего», № документу - 28885-11-П-1, Тип рекламоносія - щит, що стоїть окремо (суцільний щит), Площа - 16 кв.м., Пункт порушення - п.17.2 "В" "Б".

Вважаючи розпорядження та накази про демонтаж рекламних засобів протиправними, Позивачем оскаржено їх до суду.

Оцінивши за правилами статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружним адміністративним судом міста Києва зроблено висновок, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Питання щодо розміщення об`єктів зовнішньої реклами у місті Києві врегульовано Законом України «Про рекламу», типовими правилами розміщення зовнішньої реклами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 №2067, порядком розміщення реклами у місті Києві, затвердженим рішенням Київської міської ради від 22.09.2011 № 37/6253.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про рекламу», зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях - рекламоносіях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.

Згідно із частинами 1 - 3 статті 16 Закону України «Про рекламу» розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Зовнішня реклама повинна відповідати таким вимогам: розміщуватись із дотриманням вимог техніки безпеки та із забезпеченням видимості дорожніх знаків, світлофорів, перехресть, пішохідних переходів, зупинок транспорту загального користування та не відтворювати зображення дорожніх знаків; освітлення зовнішньої реклами не повинно засліплювати учасників дорожнього руху, а також не повинно освітлювати квартири житлових будинків; фундаменти наземної зовнішньої реклами, що виступають над поверхнею землі, можуть бути декоративно оформлені; опори наземної зовнішньої реклами, що розташована вздовж проїжджої частини вулиць і доріг, повинні мати вертикальну дорожню розмітку, нанесену світлоповертаючими матеріалами, заввишки до 2 метрів від поверхні землі; нижній край зовнішньої реклами, що розміщується над проїжджою частиною, у тому числі на мостах, естакадах тощо, повинен розташовуватися на висоті не менше ніж 5 метрів від поверхні дорожнього покриття; у місцях, де проїжджа частина вулиці межує з цоколями будівель або огорожами, зовнішня реклама може розміщуватися в одну з фасадами будівель або огорожами лінію.

Також забороняється розташовувати засоби зовнішньої реклами: на пішохідних доріжках та алеях; у населених пунктах на висоті менш ніж 5 метрів від поверхні дорожнього покриття, якщо їх рекламна поверхня виступає за межі краю проїжджої частини; поза населеними пунктами на відстані менш ніж 5 метрів від краю проїжджої частини.

Частиною 5 статті 16 Закону України «Про рекламу» встановлено, що перелік обмежень та заборон щодо розміщення зовнішньої реклами, встановлений цим Законом, є вичерпним.

Відповідно до частини 1 статті 41 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» від 06.09.2005 № 2806-IV, порядок проведення дозвільної (погоджувальної) процедури, переоформлення та анулювання документів дозвільного характеру, що законами України віднесено до повноважень органів місцевого самоврядування, встановлюється їх рішенням, а у випадках, передбачених законом, - на підставі типових порядків, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Правовідносини, що виникають у зв`язку з розміщенням зовнішньої реклами у населених пунктах, та визначають порядок надання дозволів на розміщення такої реклами регулюють Типові правила розміщення зовнішньої реклами, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 №2067.

Відповідно до пункту 2 Типових правил від 29.12.2003 №2067 (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), дозвіл - документ установленої форми, виданий розповсюджувачу зовнішньої реклами на підставі рішення виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, який дає право на розміщення зовнішньої реклами на певний строк та у певному місці.

Згідно із пунктом 4 Типових правил від 29.12.2003 №2067 на територіях, будинках і спорудах зовнішня реклама розміщується за згодою їх власників або уповноважених ними органів (осіб) з урахуванням архітектурних, функціонально-планувальних, історико-культурних чинників, типології елементів місцевого середовища та з додержанням правил благоустрою територій населених пунктів.

Пунктом 23 Типових правил від 29.12.2003 № 2067 визначено, що дозвіл надається строком на п`ять років, якщо менший строк не зазначено у заяві.

Відповідно до пункту 24 Типових правил від 29.12.2003 №2067 виданий у встановленому порядку дозвіл є підставою для розміщення зовнішньої реклами та виконання робіт, пов`язаних з розташуванням рекламного засобу.

Можливість продовження дії вже виданих дозволів на розміщення зовнішньої реклами передбачено пунктом 29 Типових правил від 29.12.2003 №2067 (з урахуванням постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.06.2016 у справі № 826/2002/16, яка набрала законної сили 25.08.2016, даний пункт Типових правил був чинним на період існування спірних правовідносин).

Таким чином, строк дії дозволу продовжується на підставі заяви, яка подається робочому органу розповсюджувачем зовнішньої реклами у довільній формі не пізніше ніж за один місяць до закінчення строку дії дозволу. Продовження строку дії дозволу фіксується в журналі реєстрації з внесенням відповідних змін у дозвіл.

У такому ж порядку продовжується строк дії дозволів, наданих до набрання чинності цими Правилами.

Відмова у продовженні строку дії дозволу може бути оскаржена у порядку, встановленому законодавством.

Перелік підстав для відмови у наданні дозволу наведений у пункті 22 Типових правил від 29.12.2003 № 2067.

Отже, суд зазначає, що у наданні дозволу може бути відмовлено у разі коли оформлення поданих документів не відповідає встановленим вимогам; у поданих документах виявлені завідомо неправдиві відомості. Вказаний перелік є вичерпним.

Окрім того, порядок продовження строку дії дозволу на розміщення зовнішньої реклами по місту Києву регулюється пунктом 9.1 розділу ІІ Порядку розміщення реклами у місті Києві.

Згідно з пунктом 9.1 вищевказаного Порядку, строк дії дозволу продовжується на підставі заяви, яка подається державним адміністратором за формою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 07.12.2005 №1176 «Про затвердження форми заяви на одержання суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою документів дозвільного характеру» (із змінами і доповненнями), не пізніше, ніж за один місяць до закінчення строку дії дозволу разом із оригіналом зареєстрованого дозволу.

Разом із заявою на продовження строку дії дозволу розповсюджувач реклами надає:

- висновок (виданий підприємством, установою чи організацією, які мають відповідні ліцензії) щодо відповідності встановленого РЗ вимогам безпеки його розміщення та використання протягом строку, на який продовжується дозвіл, а також завірену належним чином копію ліцензії розробника цього висновку, що підтверджує право останнього надавати такі послуги (роботи);

- лист-погодження від власника (балансоутримувача) місця розташування РЗ або уповноваженої ним особи щодо відсутності заперечення на розміщення РЗ на строк продовження дії дозволу;

- документ (акт звірки взаєморозрахунків), який підтверджує відсутність заборгованості у розповсюджувача зовнішньої реклами, на розміщення РЗ якого раніше було надано дозвіл за договором на право тимчасового користування місцем.

Відповідно до пункту 9.2 Порядку дозвільний орган протягом п`яти робочих днів з дати одержання заяви державного адміністратора про продовження строку дії дозволу розглядає її та надає пропозиції з проектом відповідного розпорядження до виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) для прийняття рішення.

Продовження строку дії дозволу допускається за умови відповідності місця розташування та типу РЗ схемі розміщення рекламоносіїв, що входить до складу відповідного паспорта вулиці, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 9.3 Порядку виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) протягом п`яти робочих днів з дати одержання від дозвільного органу зазначених пропозицій розглядає та приймає відповідне рішення про продовження строку дії дозволу або про відмову у його продовженні.

Згідно з пунктом 9.4 Порядку, дозвільний орган протягом п`яти робочих днів з дати видання розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) вносить відповідні зміни до дозволу, які мають бути підписані керівником дозвільного органу, скріплені печаткою дозвільного органу, та передає його державному адміністратору для видачі заявнику.

Продовження строку дії дозволу (відмова у його продовженні) фіксується в журналі обліку державного адміністратора та в журналі реєстрації дозвільного органу.

Перший примірник дозволу видається заявникові державним адміністратором після надання заявником підписаного з його боку додатка до договору на право тимчасового,- користування місцем (адресною програмою) у разі розташування рекламного засобу на місці, яке перебуває у комунальній власності територіальної громади міста Києва, а другий примірник дозволу залишається у дозвільному органі.

Відповідно до пунктом 9.6 Порядку відмова у продовженні строку дії дозволу може бути оскаржена у порядку, встановленому законодавством.

Таким чином, рішення (розпорядження) про продовження строку дії дозволу або про відмову у його продовженні за результатом розгляду документів розповсюджувачів реклами на продовження строку дії дозволу приймається виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) протягом п`яти робочих днів з дати одержання від дозвільного органу відповідних пропозицій, який в свою чергу має їх подати протягом п`яти робочих днів, з дати одержання відповідної заяви щодо продовження строку дії дозволу.

При цьому, виходячи з аналізу вищевикладеного, суд вважає за необхідне зазначити, що правові та організаційні засади функціонування дозвільної системи у сфері господарської діяльності і встановлює порядок діяльності дозвільних органів, уповноважених видавати документи дозвільного характеру, та адміністраторів визначає Закон України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» від 06.09.2005 № 2806-ІV, дія якого поширюється на дозвільні органи, адміністраторів, уповноважений орган та суб`єктів господарювання, які мають намір провадити або провадять господарську діяльність.

У Законі України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» терміни вживаються в такому значенні, зокрема: дозвільна система у сфері господарської діяльності - сукупність урегульованих законодавством відносин, які виникають між дозвільними органами, адміністраторами та суб`єктами господарювання у зв`язку з видачею документів дозвільного характеру, переоформленням, анулюванням документів дозвільного характеру; дозвільні органи - суб`єкти надання адміністративних послуг, їх посадові особи, уповноважені відповідно до закону видавати документи дозвільного характеру; документ дозвільного характеру - дозвіл, висновок, рішення, погодження, свідоцтво, інший документ в електронному вигляді (запис про наявність дозволу, висновку, рішення, погодження, свідоцтва, іншого документа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань), який дозвільний орган зобов`язаний видати суб`єкту господарювання у разі надання йому права на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності та/або без наявності якого суб`єкт господарювання не може проваджувати певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності; принцип мовчазної згоди - принцип, згідно з яким суб`єкт господарювання набуває право на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності без отримання відповідного документа дозвільного характеру, за умови якщо суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою подано в установленому порядку заяву та документи в повному обсязі, але у встановлений законом строк документ дозвільного характеру або рішення про відмову у його видачі не видано або не направлено; дозвільна (погоджувальна) процедура - сукупність дій, що здійснюються адміністраторами та дозвільними органами під час проведення погодження (розгляду), оформлення, надання висновків тощо, які передують отриманню документа дозвільного характеру.

За змістом норм частини 5 статті 41 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» підставами для відмови у видачі документа дозвільного характеру є:

- подання суб`єктом господарювання неповного пакета документів, необхідних для одержання документа дозвільного характеру, згідно із встановленим вичерпним переліком;

- виявлення в документах, поданих суб`єктом господарювання, недостовірних відомостей;

- негативний висновок за результатами проведених експертиз та обстежень або інших наукових і технічних оцінок, необхідних для видачі документа дозвільного характеру.

Законом України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» можуть встановлюватися інші підстави для відмови у видачі документа дозвільного характеру.

Відмова у видачі документа дозвільного характеру за підставами, не передбаченими законами, не допускається.

Водночас, приписами норми ч. 1 ст. 41 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» визначено, що строк видачі документів дозвільного характеру становить десять робочих днів, якщо інше не встановлено законом. Документи дозвільного характеру видаються безоплатно, на необмежений строк, якщо інше не встановлено законом.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 27.01.2010 № 77 «Деякі питання застосування принципу мовчазної згоди» встановлено, що в разі ненадання у визначений законом строк суб`єкту господарювання документа дозвільного характеру або рішення про відмову у його видачі суб`єкт господарювання має право провадити певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності без одержання документа дозвільного характеру через 10 робочих днів з дня закінчення строку, встановленого для видачі документа дозвільного характеру або прийняття рішення про відмову в його видачі, на підставі копії опису прийнятих документів з відміткою про дату їх прийняття.

Відповідно до ч. 6 ст. 41 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», у разі якщо у встановлений законом строк суб`єкту господарювання не видано документ дозвільного характеру або не прийнято рішення про відмову у його видачі, через десять робочих днів з дня закінчення встановленого строку для видачі або відмови у видачі документа дозвільного характеру суб`єкт господарювання має право провадити певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності. Відмітка в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про дату прийняття заяви є підтвердженням подання заяви та документів державному адміністратору або дозвільному органу.

Аналіз наведених правових норм Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» дає підстави для висновку, що принцип мовчазної згоди можна застосувати у випадку, коли у визначений термін відповідним органом не прийнято рішення про видачу або відмову у видачі документа дозвільного характеру, або відповідного погодження.

З матеріалів справи вбачається, що на момент звернення Позивача до уповноваженого органу з заявами про продовження строку дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами, дозволи у позивача були дійсними, а самі звернення були подані завчасно.

Отже, управління з питань реклами було зобов`язане протягом 5-ти робочих днів з дати одержання від центру надання адміністративних послуг заяв про продовження строку дії дозволів розглянути їх та надати пропозиції з проектом відповідного розпорядження до КМДА, а останнє у цей же строк - прийняти відповідне рішення.

Однак, як вбачається з матеріалів справи уповноваженим органом в порушення вимог визначених Порядком та Законом України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», не прийнято жодного з рішень по суті заяв позивача.

При цьому, оскаржувані розпорядження прийнято за результатами розгляду поданих позивачем заяв та доданих до них документів з порушенням законодавчо встановлених строків, що підтверджується матеріалами справи, а саме наявними копіями заяв позивача та описів вкладення із проставленням відповідної дати.

Таким чином, виходячи з вищевикладеного, суд доходить висновку, що законодавством чітко встановлені строки розгляду заяв на одержання суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою документів дозвільного характеру та прийняття за результатами їх розгляду відповідного рішення суб`єкта владних повноважень у вигляді розпорядження, що визначено як десять робочих днів, однак, оскаржувані розпорядження прийнято з порушенням встановленого строку, що вказує на порушення прав Позивача та впливає на можливість ведення господарської діяльності у визначений позивачем спосіб.

Щодо доводів Відповідача про те, що належні товариству рекламні засоби не внесені до схеми розміщення наземних рекламних засобів по всій території міста Києва, суд зазначає наступне.

У даному випадку суд вважає за необхідне звернути увагу на принцип правової визначеності, який, у загальному уявленні, являє собою сукупність вимог до організації та функціонування правової системи з метою забезпечення стабільного правового положення людини, шляхом вдосконалення процесів правотворчості та правозастосування. Органи державної влади повинні бути обмежені у своїх діях заздалегідь встановленими та оголошеними правилами, які дають можливість передбачити з великою точністю примусові заходи, що будуть застосовані представниками влади в тій чи іншій ситуації. Беручи це до уваги, індивід може впевнено планувати свої дії (21, с. 90). Європейська Комісія за демократію через право (Венеціанська Комісія) у Доповіді щодо верховенства права зазначила, що однією з складових верховенства права є правова визначеність; вона вимагає, щоб правові норми були чіткими й точними, спрямованими на те, щоб забезпечити постійну прогнозованість ситуацій правовідносин, що виникають (пункти 41, 46 Доповіді).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Рисовський проти України» (заява № 29979/04 від 20.10.2011), Суд підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування», який передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

У даному випадку, визначальним є передбачуваність поведінки державного органу: по-перше необхідність нормативного регулювання спірних правовідносин, тобто впровадження відповідної процедури (включення існуючих рекламних засобів у новостворену схему розміщення наземних рекламних засобів по всій території міста Києва, тощо), по-друге послідовність державного органу, а саме відсутність протиріч (під час офіційного листування та надання відповідей, та під час виконання владних управлінських функцій, зокрема прийняття розпоряджень).

Таким чином, виходячи з аналізу вищевикладеного, суд дійшов висновку, що відмова Позивачу в продовженні строку дії дозволу на розміщення зовнішньої реклами, з підстав невключення такого рекламного засобу до схеми розміщення наземних рекламних засобів по всій території міста Києва та за умови заздалегідь (п. 9.1 Порядку № 37/6253) попередження суб`єктом господарювання про існування цих обставин та необхідність виправлення ситуації, є протиправною, оскільки уповноваженим органом не доведено можливість такого включення до схеми розміщення наземних рекламних засобів по всій території міста Києва та факту того, що саме з незалежних від волі позивача обставин, рекламний засіб не було внесено до схеми розміщення наземних рекламних засобів по всій території міста Києва.

При цьому, суд звертає увагу, що наведена підстава для відмови у видачі (продовженні дії) дозволу відсутня у Законах України «Про рекламу» та «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», що мають пріоритет над положеннями Порядку розміщення реклами у місті Києві. Поряд з цим, відповідачами не доведено документально обставин дійсної невідповідності розміщення об`єкта зовнішньої реклами ТОВ «Алего» схемі розміщення наземних рекламних засобів по всій території міста Києва та/або наявність інших підстав для відмови у продовженні дії дозволу.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про протиправність оскаржуваного розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) від 19.06.2018 №1059 «Про відмову у продовженні строку дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами» в частині, що стосується ТОВ «Алего» та наказу Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 17.07.2018 №638 «Про демонтаж рекламних засобів»» в частині, що стосується ТОВ «Алего», оскільки він є похідним.

Аналогічну правову позицію висловлено у постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.06.2020 №640/22289/18.

Відповідно до статті 244 частини 3 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі. Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Верховним Судом неодноразово застосовано викладені вище положення нормативно-правових актів, з метою захисту суб`єкта приватного права у його спорі з суб`єктом владних повноважень, зокрема, у постановах від 09.07.2020 у справі № 823/647/17, від 17.06.2020 у справі № 826/17578/15, від 29.04.2020 у справі № 826/2338/17, від 29.04.2020 у справі № 826/18792/16 та від 11.02.2020 у справі № 816/502/16.

Із даних судових рішень Верховного Суду вбачається, що суди першої інстанції та апеляційної інстанції, не дотрималися застосування принципу in dubio pro tributario (пріоритет з найбільш сприятливим для Позивача тлумаченням норми права), який запозичено з кримінального судочинства та загальноприйнято розуміти наступним чином: у разі якщо норма закону або іншого нормативного акта, виданого на основі закону, або якщо норми різних законів або нормативних актів дозволяють неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов`язків особи у її взаємовідносинах з державою (в особі відповідних суб`єктів владних повноважень), тлумачення такого закону здійснюється на користь особи (суб`єкта приватного права).

Норми про застосування правила про пріоритет норми з найбільш сприятливим для особи тлумаченням (in dubio pro tributario) безпосередньо містяться, зокрема у частині сьомій статті 4 Законі України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 №877-V: у разі якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав і обов`язків суб`єкта господарювання або повноважень органу державного нагляду (контролю), така норма трактується в інтересах суб`єкта господарювання.

У рішенні від 31.07.2003 у справі «Дорани проти Ірландії» («Doran v. Ireland», заява №50389/99) Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припинення порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Салах Шейх проти Нідерландів» («Salah Sheekh v The Netherlands»; заява № 1948/04), ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Верховний Суд у своїй практиці неодноразово посилався на те, що «ефективний засіб правового захисту» повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації - не відповідає положенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (постанова Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №705/552/15-а, постанови Верховного Суду від 18.04.2018 у справі №826/14016/16, від 11.02.2019 у справі №2а-204/12).

У пунктах 23, 24, 28 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінет Міністрів України №2067 від 29.12.2003, встановлено, що дозвіл надається строком на п`ять років, якщо менший строк не зазначено у заяві.

До такого висновку прийшов і Касаційний адміністративний суд Верховного Суду в своїй постанові від 29.09.2020 у справі №160/9578/18.

Суд зазначає, що у даному випадку належним способом захисту порушеного права Позивача на здійснення діяльності щодо розміщення зовнішньої реклами є зобов`язання Відповідача-1 вчинити дії, а саме - продовжити строк дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами на п`ять років з дати прийняття відповідного рішення про продовження строку дії дозволів.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також усні та письмові доводи представників сторін стосовно заявлених позовних вимог, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246, 262, 263, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Алего» - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 19.06.2018 №1059 «Про відмову у продовженні строку дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами» в частині наступних пунктів до Додатку до розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 19.06.2018 № 1059: пункт №1, дозвіл № 28885-11-П-1, Розповсюджувач реклами ТОВ «Алего», Тип рекламного засобу - щит, що стоїть окремо (призматрон), Площа, 16 кв.м., Місце розташування рекламного засобу: Дарницький район, вул. Княжий Затон, 10 м. до Дніпровської набережної; пункт №2, дозвіл № 29577-12, Розповсюджувач реклами - ТОВ «Алего», Тип рекламного засобу - щит, що стоїть окремо (призматрон), Площа - 18 кв.м., Оболонський район, проспект Оболонський, 16; пункт №3, дозвіл № 29445-12, Розповсюджувач реклами - ТОВ «Алего», Тип рекламного засобу - щит, що стоїть окремо (суцільний щит), Площа - 18 кв.м., Місце розташування рекламного засобу: Святошинський район, Велика кільцева дорога/вул.Котельнікова 81-87.

3. Зобов`язати виконавчий орган Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) винести рішення про продовження строку наступних дозволів: дозвіл №28885-11-П-1, Розповсюджувач реклами ТОВ «Алего», Тип рекламного засобу - щит, що стоїть окремо (суцільний щит), Площа, 18 кв.м., Місце розташування рекламного засобу: Дарницький район, вул. Княжий Затон, 10 м. до Дніпровської набережної; дозвіл № 29577-12, Розповсюджувач реклами - ТОВ «Алего», Тип рекламного засобу - щит, що стоїть окремо (суцільний щит), Площа - 18 кв.м., Оболонський район, проспект Оболонський, 16; дозвіл № 29445-12, Розповсюджувач реклами - ТОВ «Алего», Тип рекламного засобу - щит, що стоїть окремо (суцільний щит), Площа - 18 кв.м., Місце розташування рекламного засобу: Святошинський район, Велика кільцева дорога/вул. Котельнікова 81-87 на п`ять років з дати прийняття відповідного рішення про продовження строку дії дозволів.

4. Визнати протиправним та скасувати наказ Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 17.07.2018 №638 «Про демонтаж рекламних засобів» в частині пунктів: №п/п 87, Місце розташування - Оболонський район, проспект Оболонський, 16, Замовник - Товариство з обмеженою відповідальністю «Алего», № документу - 29577-12, Тип рекламоносія - щит, що стоїть окремо (призматрон), Площа - 18 кв.м., Пункт порушення - п.17.2 "В" "Б"; №п/п 89, Місце розташування - Святошинський район, Велика кільцева дорога/вул. Котельнікова 81-87, Замовник - Товариство з обмеженою відповідальністю «Алего», № документу - 29445-12, Тип рекламоносія - щит, що стоїть окремо (суцільний щит), Площа - 18 кв.м., Пункт порушення - п.17.2 "В" "Б"; №п/п 96, Місце розташування - Дарницький район, вул. Княжий Затон, 10 м. до Дніпровської набережної, Замовник - Товариство з обмеженою відповідальністю «Алего», № документу - 28885-11-П-1, Тип рекламоносія - щит, що стоїть окремо (призматрон), Площа - 16 кв.м., Пункт порушення - п.17.2 «В» «Б».

5. Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Алего» сплачений судовий збір у розмірі 5814,60 грн. (п`ять тисяч вісімсот чотирнадцять гривень 60 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у рівних частинах по 2907,30 грн. (дві тисячі дев`ятсот сім гривень 30 коп.).

Рішення суду, відповідно до частини 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Алего» (адреса: 03194, м. Київ, пр-т Леся Курбаса, 19/11, код ЄДРПОУ 37922548).

Відповідач-1: виконавчий орган Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (адреса: 03680, м. Київ, вул. Дегтярівська, 31, корп. 2, код ЄДРПОУ 00022527).

Відповідач-2: Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (адреса: 01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36, код ЄДРПОУ 41348526).

Суддя Н.М. Клименчук