Рішення № 96675785, 29.04.2021, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 квітня 2021 року Чернігів Справа № 620/6756/20

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лобана Д.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні суду справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області у призначенні пенсії за вислугу років, оформлену листом від 30.10.2020 № 2500-0325-5/42007;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років на підставі пункту “а” статті 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ з 16 квітня 2019 року.

Позов мотивовано тим, що відповідно до пункту «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у нього достатньо календарних років вислуги для призначення пенсії за віком (з урахуванням пільгового обчислення).

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 23.02.2021 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Відповідачем, в межах встановленого судом строку, подано відзив на позов, в якому заперечує проти задоволення позовних вимог та просить відмовити в їх задоволенні, зазначивши, що на день звільнення зі служби позивач не мав необхідної вислуги років для призначення пенсії (23 календарних роки) згідно пункту «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

ОСОБА_1 проходив службу в органах Державної кримінально-виконавчої служби України на посаді старшого прапорщика внутрішньої служби державної установи «Чернігівський слідчий ізолятор», що підтверджується записом у трудовій книжці позивача серії НОМЕР_1 .

Наказом начальника державної установи «Чернігівський слідчий ізолятор» від 15.04.2019 № 41/ОС-19 позивача звільнено зі служби в Державній кримінально-виконавчій службі України відповідно до пункту 5 статті 23 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» від 23.06.2005 № 2713-IV (далі - Закон № 2713) та пункту 7 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (за власним бажанням) з 25.04.2019.

Департаментом з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України сформовано та надіслано до ГУПФ України в Чернігівській області подання про призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років, з додатками. Згідно зазначеної інформації, вислуга років позивача на день звільнення становить: у календарному обчисленні - 18 років 03 місяці 09 дні, у пільговому обчисленні - 25 років 06 місяців 23 дні.

Листом від 30.10.2020 № 2500-0325-5/42007 відповідач повідомив Департамент з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України, що підстави для призначення позивачу пенсії за вислугу років відсутні, оскільки станом на дату звільнення позивач не мав визначеної необхідної вислуги років для призначення пенсії (24 календарних роки і більше). У зв`язку з наведеним, відповідач повернув без виконання надіслані документи для призначення пенсії позивачу до Центрального міжрегіонального управління з питань виконання покарань та пробації Міністерства юстиції України листом віл 06.03.2020 за №2500-0325-8/6758. Підставою для відмови у призначенні пенсії стала невідповідність вимогам статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» розрахунку календарної вислуги років позивача, що становить 18 років 03 місяці 09 днів.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.

Положеннями частини третьої статті 23 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» визначено, що пенсійне забезпечення осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби здійснюється відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». При звільненні зі служби особи рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби користуються правовими і соціальними гарантіями відповідно до Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист».

Згідно пункту «б» статті 1-2 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають звільнені зі служби (крім випадків призначення пенсії в разі втрати годувальника дружині (чоловіку) з урахуванням вимог частини п`ятої статті 30 цього Закону, яка призначається незалежно від звільнення зі служби) особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України, поліцейські, співробітники Служби судової охорони, особи начальницького складу податкової міліції, особи начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України, особи начальницького і рядового складу органів і підрозділів цивільного захисту.

Відповідно пункту «а» частини першої статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б»-«д», «ж» статті 1-2 цього Закону, незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби з 1 жовтня 2018 року по 30 вересня 2019 року і на день звільнення мають вислугу 24 календарних роки і більше.

У цій же статті зазначено, що до календарної вислуги років зараховується також період, зазначений у частині другій статті 17 цього Закону.

За приписами частини четвертої статті 23 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України», зокрема, особам рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби встановлюється пільговий залік вислуги років для призначення пенсії - один місяць служби за сорок днів.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що визначальною підставою у питанні можливості пільгового обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу роботи, який дає право на пенсію за вислугу років, є наявність законодавчого регулювання, яке передбачає включення зазначеного періоду (строку) до стажу роботи працівників певної категорії для реалізації цими особами права на призначення різних видів пенсій, чи інших соціальних виплат.

Приписи вказаних Законів не ставлять в залежність набуття права на пенсію за вислугою років від наявності виключно календарної вислуги років, а також не містять заборони, що роки вислуги в пільговому обрахуванні не можуть зараховуватись до вислуги років для призначення особі відповідної пенсії.

Як вбачається з наявного у матеріалах справи наказу від 15.04.2019 № 41/ос-19 позивач мав спеціальне звання «старший прапорщик внутрішньої служби» та проходив службу в Державній кримінально-виконавчій службі України у Чернігівському слідчому ізоляторі, тобто вислуга його років для призначення пенсії має визначатись на пільгових умовах.

Відповідно до даного наказу, вислуга років у пільговому обчисленні становить 25 років 06 місяців 23 дні, що відповідає вимогам пункту «а» частини першої статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» для призначення позивачу пенсії за вислугу років.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №750/9775/16-а, від 03.03.2021 у справі № 805/3923/18-а.

Відповідно ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

В свою чергу, питання щодо подання та оформлення документів для призначення пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» врегульоване Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15.02.2007 за № 135/13402 (далі - Порядок № 3-1).

Так, пунктом 1 Порядку № 3-1 передбачено, що заяви про призначення пенсії за вислугу років та по інвалідності особам, звільненим зі служби, які мають право на пенсію згідно із Законом, та особам, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до міжнародних договорів у галузі пенсійного забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, подаються цими особами до головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі через уповноважені структурні підрозділи Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства надзвичайних ситуацій України, Міністерства інфраструктури України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної прикордонної служби України, Державної податкової служби України, Державної пенітенціарної служби України, Державної інспекції техногенної безпеки України.

Згідно пункту 16 Порядку № 3-1 при прийманні документів для призначення пенсії орган, що призначає пенсії: перевіряє правильність оформлення заяви й подання про призначення пенсії, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; здійснює попередню перевірку змісту і належного оформлення представлених документів; перевіряє правильність копій відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розходження. Орган, що призначає пенсії, має право вимагати від міністерств та інших органів, заявників дооформлення поданих документів, а також подання додаткових документів та перевіряти в необхідних випадках обґрунтованість їх видачі.

Приписами пункту 17 Порядку № 3-1 встановлено, що не пізніше 10 днів після надходження заяви з необхідними для призначення, переведення з одного виду пенсії на інший та відновлення раніше призначеної пенсії документами орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, переведення з одного виду пенсії на інший та відновлення раніше призначеної пенсії або про відмову в призначенні, переведенні з одного виду пенсії на інший та відновленні раніше призначеної пенсії.

Отже, отримавши від відповідного органу заяву про призначення пенсії за вислугу років разом з пакетом документів, що підтверджує відомості про особу та її стаж, орган, що призначає пенсію, зобов`язаний перевірити правильність оформлення та наявність усіх обов`язкових документів, необхідних для призначення пенсії.

Встановивши, що заявником подано усі необхідні документи, що оформлені відповідно до вимог Порядку № 3-1, орган, що призначає пенсію, зобов`язаний розглянути їх по суті та не пізніше десяти днів з дня їх надходження прийняти рішення щодо призначення пенсії за вислугу років або відмовити у її призначенні.

Як вбачається з копії листа Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 30.10.2020 за № 2500-0325-5/42007, підставою для повернення пакету документів не були недоліки, що пов`язані з правильністю оформлення заяви та/або подання про призначення пенсії чи поданих документів.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що в матеріалах справи наявні належні та допустимі докази, які підтверджують наявність у позивача права на призначення пенсії за вислугою років відповідно до пункту «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», оскільки у відповідності до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» особам рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби встановлюється пільговий залік вислуги років для призначення пенсії, а тому відмова Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області у призначенні пенсії не ґрунтується на вимогах закону та порушує право позивача на соціальний захист.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню повністю.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У відповідності до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 72-74, 77, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області у призначенні пенсії за вислугу років, оформлену листом від 30.10.2020 № 2500-0325-5/42007.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років на підставі пункту “а” статті 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ з 16 квітня 2019 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного Управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області сплачений судовий збір у сумі 840 (вісімсот сорок) грн 80 коп.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 ).

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П`ятницька, 83-А, м. Чернігів, 14005, код ЄДРПОУ - 21390940).

Повне судове рішення складено 29.04.2021.

Повний текст рішення виготовлено 29 квітня 2021 року.

Суддя Д.В. Лобан