Рішення № 96675492, 28.04.2021, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2021 року справа № 580/1104/21

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гаращенка В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, в якій просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (вул. Смілянська, буд. 23, м. Черкаси, 18000, ЄДРПУО 21366538), викладені в листі №584-563/С-02/8-2300/21 від 05.02.2021 про зменшення розміру пенсії позивача, призначеної у 2013 році відповідно до Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ, у розмірі 80%, та проведення перерахунку пенсії відповідно до ч.ч. 2,15 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» №1697-УІІ в розмірі 60% заробітної плати за відповідною посадою працівника прокуратури з обмеженням її граничного розміру десяти прожитковими мінімумами доходів громадян, - протиправними;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (вул. Смілянська, буд. 23, м. Черкаси, 18000, ЄДРПУО 21366538) з 01.10.2020 перерахувати та виплатити призначену ОСОБА_1 , (проживаюча за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсію за вислугу років у розмірі 80% від розміру заробітної плати (в редакції станом на час призначення пенсії відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789- XII), що визначена у довідці Черкаської обласної прокуратури від 20.10.2020 №21-628вих20 без обмеження граничного розміру пенсії та виплатити різницю між належною до сплати та фактично виплаченою пенсією за період з 01.10.2020 до моменту здійснення перерахунку.

Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 29.03.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є пенсіонером, якому відповідно до вимог ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» № 1789-12 призначена пенсія за вислугу років у розмірі 80% заробітної плати із серпня 2013 року. Після реорганізації регіональних прокуратур оплата праці діючих працівників Черкаської обласної прокуратури змінилась та почала здійснюватись відповідно до положень ст. 81 Закону України «Про прокуратуру» №1697-VІІ від 14.10.2014.

Після ухвалення рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року №7-р(ІІ)2019,; а також рішення Конституційного Суду України від 26 березня 2020 року №6-р/2020 Черкаською обласною прокуратурою позивачу видано довідку №21-628 вих-20 від 20.10.2020 про розмір заробітної плати, обрахованої згідно зі ст. 81 Закону України «Про прокуратуру» для перерахунку пенсії за відповідною посадою, з якої позивача звільнено.

Позивач звернулась до відповідача із заявою про перерахунок раніше призначеної пенсії, на умовах її призначення відповідно до довідки Черкаської обласної прокуратури №21-628 вих-20 від 20.10.2020 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій, однак рішенням відповідача змінено раніше призначений відсотковий розмір пенсії із 80% на 60% від суми місячної заробітної плати та застосовано обмеження розміру пенсії із 01.10.2020 в сумі 17120 грн.

Позивач звернула увагу, що розмір відсоткового значення пенсії позивача 80% уже встановлено постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 10.06.2016 у справі №712/5683/16-а, тому не може бути звужене в подальшому.

Позивач вважає, що оскільки позивачу пенсія призначена та нараховується до набрання чинності Закону України «Про прокуратуру» №1697-VІІ від 14.10.2014, то дія положень цього закону щодо визначення максимального розміру пенсії та відсоткове зменшення розміру пенсії до неї не застосовується.

Відповідачем подано відзив на позов у встановлений ухвалою суду час, в якому відповідач позовні вимоги не визнав, та просив в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю, аргументуючи свою позицію тим, що відповідно до ч. 2 ст. 86 «Про прокуратуру» №1697-VІІ від 14.10.2014 пенсія призначається в розмірі 60% від суми їхньої місячної заробітної плати, а згідно ч. 15 ст. 86 Закону № 1697-VII максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність. На підставі довідки про заробітну плату №21-628 вих-20 від 20.10.2020, виданої Черкаською обласною прокуратурою відповідачем з 01.10.2020 проведено перерахунок пенсії позивача. З урахуванням вищенаведеного, вимоги позивача щодо здійснення перерахунку пенсії з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 26.03.2020 № 6-р/2020, на підставі довідки прокуратури Черкаської області з відсотковим значенням 80% та без обмеженням її граничного розміру є безпідставними та необґрунтованими.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що позивач є пенсіонером органів прокуратури, який перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Черкаській області та отримує пенсію за вислугу років у розмірі 80% заробітної плати, призначену з серпня 2013 року відповідно до вимог статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-ХІІ з 01.06.2007.

23.10.2020 позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області із заявою про перерахунок раніше призначеної пенсії, на умовах її призначення, у зв`язку із проведеною реорганізацією та зміною умов оплати працюючих прокурорів Черкаської обласної прокуратури із 01.10.2020, з урахуванням рішення Конституційного суду України від 26 березня 2020 року №6-/2020. До заяви позивачем додано оригінал довідки Черкаської обласної прокуратури №21-628 вих-20 від 20.10.2020 про розмір заробітної плати(грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області №971010184660 від 29.10.2020 проведено перерахунок пенсії позивача на підставі наведеної довідки, встановлено розмір пенсії у відсотковому значенні 60%, що в сумі складає 42005,60 грн., при цьому відповідачем застосовано обмеження максимального розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність.

На заяву позивача щодо відсоткового значення пенсії та її обмеження максимальним розміром відповідач листом №584-563/С-02/8-2300/21 від 05.02.2021 повідомив позивача про проведений перерахунок пенсії, розмір якої після перерахунку із 01.10.2020 склав 17120 грн. та з 01.12.2020 – 17690 грн. згідно із Законом №1697.

Також позивачем отримано від відповідача паперову копію електронного документа - рішення № 971010196172 від 30.11.2020 про перерахунок пенсії.

Позивач вважаючи протиправними дії відповідача щодо перерахунку пенсії із зменшенням відсоткового значення з 80 до 60 та обмеженням максимального розміру звернулась до суду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.

1 січня 2015 року набрав чинності Закон України від 28 грудня 2014 року № 76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» (далі - Закон № 76-VIII), яким, зокрема, частину вісімнадцяту статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» № 1789-ХІІ (діяла до 15 липня 2015 року) та частину двадцяту статті 86 Закону України «Про прокуратуру» №1697-VІІ (набрала чинності 15 липня 2015 року) викладено у новій редакції, відповідно до якої умови на порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, починаючи з 1 січня 2015 року в Україні жоден закон не визначав ані умов (підстав), ані порядку перерахунку пенсій за вислугу років, призначених на підставі Закону України «Про прокуратуру».

Законодавець повноваження на встановлення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури після 1 січня 2015 року делегував Кабінету Міністрів України.

Кабінет Міністрів України впродовж 2015-2019 років не визначив умов та порядку перерахунку пенсій працівникам прокуратури.

13 грудня 2019 року Конституційний Суд України за результатами розгляду справи щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення частини двадцятої статті 86 Закону № 1697-VII ухвалив рішення №7-р(II)/2019, яким: визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону №1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України; положення частини двадцятої статті 86 Закону № 1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

До того ж Конституційний Суд України установив такий порядок виконання цього рішення:

- частина двадцята статті 86 Закону № 1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення;

- частина двадцята статті 86 Закону № 1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції: « 20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки».

Окрім цього, рішенням Конституційного Суду України від 26 березня 2020 року № 6-р/2020 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статті 81 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VІІ зі змінами застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

На підставі наведеного рішення Конституційного Суду України від 26 березня 2020 року №6-р/2020 та довідки Черкаської обласної прокуратури №21-628 вих-20 від 20.10.2020 позивачу здійснено перерахунок пенсії, однак встановлено її обмеження десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність.

Перевіряючи правомірність такого обмеження розміру пенсії, суд враховує, що абзацом 6 ч. 15 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII (далі – Закон №1697-VII) передбачено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність.

Вказана редакція абз. 6 ч. 15 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» викладена внаслідок внесення змін згідно із Законом України від 24.12.2015 № 911-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», який набрав чинності 01.01.2016.

При цьому, згідно з п. 2 Прикінцевих положень Закону № 911-VIII дія положень цього Закону щодо визначення максимального розміру пенсії застосовується до пенсій, які призначаються починаючи з 1 січня 2016 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Конституції України, норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

За змістом ст. 21 Конституції України, права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 22 Конституції України, конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Статтею 46 Конституції України, до конституційних прав віднесено право на соціальний захист та пенсійне забезпечення громадян України.

Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. (ч. 1 ст. 58 Конституції України).

Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. (ст. 64 Конституції України).

Конституційний Суд України у рішенні від 09.02.1999 №1-рп/99 в справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини 1 ст. 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) зазначив, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі.

У рішенні Конституційного Суду України від 13.12.2019 року у справі № 3-209/2018Г2413/18, 2807/19 щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII, вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов`язана з ризиком для життя і здоров`я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.

При цьому, необхідно врахувати висновки, викладені Конституційним Судом України у рішеннях від 8 червня 2016 року № 4-рп/2016, від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016, відповідно до яких обмеження пенсії максимальним розміром не може застосовуватись до окремих категорій працівників.

Отже, передбачені вищенаведеними нормами законів №1697-VII обмеження пенсій максимальним розміром застосовується лише до пенсій, які призначаються починаючи з 01.01.2016, в той же час як пенсія позивачу вперше призначена ще у 2013 році.

Даний висновок узгоджується з позицією, що викладена в постановах Верховного Суду від 16.10.2018 у справі №522/16882/17, від 12.03.2019 у справі №522/3049/17, від 15.04.2019 у справі №127/4270/17 та від 30.10.2019 у справі №826/17744/17.

Частиною 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд також враховує, що у Бордоській декларації «Судді та прокурори у демократичному суспільстві», ухваленої спільно Консультативною Радою європейських суддів та Консультативною Радою європейських прокурорів 8 грудня 2009 року, зазначено, що належне виконання різних, але взаємодоповнюючих функцій суддями та прокурорами є необхідною гарантією справедливого, неупередженого та ефективного відправлення правосуддя. Судді та прокурори мають бути незалежними у здійсненні своїх повноважень, а також діяти незалежно один від одного. Належні організаційні, фінансові, матеріальні та людські ресурси повинні бути надані у розпорядження національної системи правосуддя. Правоохоронні та, де це прийнятно, дискреційні повноваження прокуратури на етапі досудового слідства потребують, щоб статус прокурорів був гарантований законом на якомога вищому рівні, подібно до статусу суддів. Вони повинні бути незалежними і самостійними у процесі прийняття рішень та здійсненні своїх функцій справедливо, об`єктивно та неупереджено.

Пунктом 5 частини 1 статті 16 ЗУ «Про прокуратуру», належне матеріальне, соціальне та пенсійне забезпеченням прокурора, визначено як одну із гарантій його незалежності.

З цих міркувань, належне пенсійне забезпечення прокурора є обов`язком, який взяла на себе держава, задля забезпечення неупередженості та ефективності відправлення правосуддя.

Суд враховуючи висновки, викладені Конституційним Судом України у рішенні від 08.06.2016 № 4-рп/2016, вважає, що матеріальне забезпечення прокурорів, діяльність яких аналогічно спрямована на забезпечення ефективного відправлення правосуддя, не є особистим привілеєм, а засобом, який надається для гарантування верховенства права та в інтересах осіб, які звертаються до суду за справедливим, неупередженим та незалежним правосуддям.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Першого протоколу кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Європейським судом з прав людини (надалі – ЄСПЛ) у попередніх рішеннях наголошувалось, що якщо у Договірній державі є чинне законодавство, яким виплату коштів передбачено як право на соціальні виплати (обумовлені чи не обумовлені попередньою сплатою внесків), таке законодавство має вважатися таким, що передбачає майнове право, що підпадає під дію статті 1 Першого протоколу, відносно осіб, які відповідають її вимогам (зокрема, п. 31 рішення у справі «Суханов та Ільченко проти України» від 26 червня 2014 року, заяви № 68385/10 та 71378/10).

Правова позиція щодо співмірності втручання у право особи на мирне володіння майном викладена у постанові Верховного Суду України від 16 грудня 2015 року у справі №6-2510 цс 15, прийнятій на спільному засіданні Судових палат у цивільних, адміністративних та господарських справах. Згідно з якої ВСУ зазначив, що відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод слід оцінювати три критерії на предмет сумісності заходу втручання в право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу, а саме: чи є втручання законним; чи переслідує воно «суспільний», «публічний» інтерес; чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.

Досліджуючи питання щодо легітимності мети та пропорційності втручання у право позивача на мирне володіння майном, суд приходить до наступних висновків.

Серед принципів загальнообов`язкового державного пенсійного страхування визначено обов`язковість страхування осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) та інших підставах, передбачених законодавством, а також осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, фізичних осіб - підприємців; заінтересованості кожної працездатної особи у власному матеріальному забезпеченні після виходу на пенсію; рівноправності застрахованих осіб щодо отримання пенсійних виплат та виконання обов`язків стосовно сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування; державних гарантій реалізації застрахованими особами своїх прав, передбачених цим Законом.

Тобто, страхування працюючих осіб є обов`язковим, та спрямоване на формування їх зацікавленості у матеріальному забезпеченні на пенсії.

У відповідності до положень частини 2 статті 86 Закону України «Про прокуратуру», базою для обрахунку пенсії прокурорів є ті доходи, з яких сплачено страхові внески.

А отже, призначення даної пенсії та її розмір обумовлено сплатою пенсіонером страхових внесків.

Конституційний Суд України у рішенні від 27 лютого 2018 року № 1-р/2018 зазначив, що у сфері пенсійного забезпечення справедливим має визнаватися такий підхід законодавця, за якого забезпечується пропорційне співвідношення між страховими внесками та призначеним розміром пенсійних виплат, а застрахована особа може безперешкодно реалізувати своє право на пенсію у повному обсязі.

В свою чергу розмір страхових внесків обумовлено розміром заробітної плати працівника, на яку впливають складність, умови виконуваної роботи, результати праці, тощо.

Конституційні принципи, на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадянина в Україні, включаючи і право на пенсійне забезпечення, передбачають правові гарантії, правову визначеність і пов`язану з ними передбачуваність законодавчої політики у сфері пенсійного забезпечення, необхідні для того, щоб учасники відповідних правовідносин мали можливість прогонозувати наслідки своїх дій і бути впевненими у своїх законних очікуваннях, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано (абзац третій пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11 жовтня 2005 року №8-рп/2005).

З цих міркувань, суд приходить до висновку, що працівник, який досягає вищої посади, виконує більш складні завдання, чи проявляє іншу успішність у праці, що обумовлює збільшення його заробітної плати, правомірно очікує, що це, в тому числі, відобразиться на його подальшому пенсійному забезпеченні. Натомість, при зрівнянні всіх пенсій у межах максимального розміру, такі правомірні очікування не отримують реалізації. Що по-перше, знецінює попередню трудову діяльність працівника, а по-друге порушує засади прогнозованості у реалізації його прав.

Тому суд приходить до висновку, що обмеження всіх пенсій працівників прокуратури єдиним розміром, критерію справедливості не відповідає та покладає на зацікавлених осіб особистий надмірний тягар. Позаяк для обрахунку пенсії працівника прокуратури враховуються його доходи, з яких страхові внески сплачені повністю, без застосування жодних пільг та переваг. Таким чином порушується баланс між правами та обов`язками особи, що на думку суду є неприпустимим.

Верховний Суд у своїй практиці неодноразово звертався до аксіоми «Placuit in omnibus rebus praecipuum esse iustitiae aequitatisque quam stricti iuris rationem», що означає: «У всіх юридичних справах правосуддя й справедливість мають перевагу перед строгим розумінням права» (до прикладу постанова Верховного Суду від 22.05.2019, справа № 234/3341/15-ц; від 05.02.2020 № 461/5171/18; від 22.08.2019 справа № 9901/826/18; від 31.10.2018 справа №202/4494/16-ц).

Щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії позивача, суд звертає увагу на таке.

Для працівників органів прокуратури, щодо яких право на пенсійне забезпечення настало до 1 січня 2016 року, підстави та порядок перерахунку пенсій визначались і були повністю врегульовані ч.ч. 1, 12, 17 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 5.11. 1991 № 1789-ХІІ в редакції Закону № 2663- III від 12.07.2001.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 50-1 названого Закону, прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.

Жодних обмежень щодо визначення максимального граничного розміру пенсії нормами зазначеного Закону не передбачалось.

15.07.2015 набрав чинності Закон України «Про прокуратуру» №1697-VІІ, редакція ч. 2 ст. 86 якого, з урахуванням внесених Закон України від 28 грудня 2014 року № 76-VII змін, передбачала, що пенсія прокурорам призначається в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.

Статтею 22 Конституції України визначено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Суд зазначає, що Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 16 жовтня 2019 року за результатами розгляду зразкової справи № 240/5401/18, звернула увагу, що відсоткове співвідношення, установлене статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», уже призначеної пенсії до складових грошового забезпечення (окладу) є сталим, оскільки визначається на день призначення пенсії.

Застосування зменшеного показника до перерахунку пенсії позивача є протиправним, як тому, що стосується призначення нових пенсій, а не перерахунку раніше призначених, так і з огляду на те, що законодавчо діє принцип незворотності нормативно-правових актів у часі в силу прямих приписів статті 58 Конституції України.

При перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.

Отже, з урахуванням наведених висновків Великої Палати Верховного Суду та норм Конституції України, суд зазначає, що законодавче обмеження відсоткового розміру пенсії прокурорів не може бути покладене на позивача за рахунок зменшення їй гарантованих законодавчо виплат, оскільки пенсія позивачу призначена до набрання чинності нормами закону яким встановлено таке обмеження.

Підсумовуючи наведене, суд визнає протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо зменшення розміру пенсії позивача в з 80% до 60% заробітної плати за відповідною посадою працівника прокуратури з обмеженням її граничного розміру десяти прожитковими мінімумами доходів громадян.

Як наслідок для відновлення порушених прав позивача необхідно зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області з 01.10.2020 перерахувати та виплатити призначену позивачу пенсію за вислугу років у розмірі 80% від розміру заробітної плати, що визначена у довідці Черкаської обласної прокуратури від 20.10.2020 №21-628вих20 без обмеження граничного розміру пенсії та виплатити різницю між нарахованими та фактично отриманими сумами пенсії.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. 2, 5, 6, 14, 77, 134, 241-246, 255, 263, 295, 370 КАС України суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 з 80% до 60% заробітної плати за відповідною посадою працівника прокуратури з обмеженням її граничного розміру десяти прожитковими мінімумами доходів громадян.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області з 01.10.2020 перерахувати та виплатити призначену ОСОБА_1 пенсію за вислугу років у розмірі 80% від розміру заробітної плати, що визначена у довідці Черкаської обласної прокуратури від 20.10.2020 №21-628вих20 без обмеження граничного розміру пенсії та виплатити різницю між нарахованими та фактично отриманими сумами пенсії.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (вул. Смілянська, буд. 23, м. Черкаси, 18000, ЄДРПУО 21366538) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1816 (одна тисяча вісімсот шістнадцять) грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана з врахуванням особливостей закріплених п. 3 розділу VI “Прикінцеві положення” та п. 15.5 Перехідних положень КАС України протягом тридцяти днів з дня підписання рішення суду.

Суддя В.В. Гаращенко