Рішення № 96675304, 30.04.2021, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/4144/21

РІШЕННЯ

іменем України

30 квітня 2021 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд головуючого-судді Салюка П.І.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з адміністративним позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, в якому просить:

визнати протиправною бездіяльність Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) у ненаданні ОСОБА_1 остаточної відповіді у визначені законодавством строки на заяву-запит від 15 листопада 2020 року та у не наданні копій/витягів документів, які запрошувалися запитом від 15 листопада 2020 року;

зобов`язати Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) надати ОСОБА_1 остаточну відповідь на її заяву-запит від 15 листопада 2020 та надати копії/витяги документів, які запрошувалися запитом від 15 листопада 2020 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що протягом 2019-2020 рр., як споживач, неодноразово письмово зверталася до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) за отриманням інформації, яка стосується ОСОБА_1 , як споживача щодо електропостачання її квартири.

Позивач вказує, що оскільки, на звернення відповідачем не забезпечено викладені у них вимоги тому 15 листопада 2020 року на адресу відповідача повторно направила запит за отриманням інформації.

Проте, до теперішнього часу остаточної відповіді на свій - запит від 15 листопада 2020 року позивач не отримала, тому звернулась до суду із цим позовом.

Ухвалою суду від 08 квітня 2021 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Відповідач правом на подання відзиву не скористався, жодних клопотань чи заяв до суду не надходило, у зв`язку із чим на підставі п. 6 ст. 162 КАС України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, з`ясувавши всі обставини справи, перевіривши їх дослідженими доказами, суд дійшов наступних висновків.

Суд встановив, що ОСОБА_1 15 листопада 2020 року звернулася до відповідача із заявою-запитом про доступ до публічної інформації, в якій просила: Копію поштового конверта, яким було направлено звернення "щодо відповідності дій АТ "Хмельницькобленерго" положенням законодавства України" як доказ факту направлення такого звернення; Копію звернення датованого 2019 року, а також яке містить реєстраційні вхідні реквізити по установі, яка прийняла таке звернення та резолюцію керівника установи на його виконання; Витяг із Журналу реєстрації вхідної документації/звернень громадян про реєстрацію звернення від 2019 року; Копії результативних документів установи, яка розглядала таке звернення від 2019 року; Копії документів установи спрямованих для розгляду звернення від 2019 року; Копії документів установ, яким було спрямовано звернення від 2019 року, з результатами розгляду звернення від 2019 року.

Листом № 12434/26/7-20 від 20 листопада 2020 року Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) повідомила позивача про те, що запитувана позивачем інформація потребує додаткового часу на пошук та підготовку, тому відповідь НКРЕКП буде надана у визначений законодавством строк.

При цьому, жодних доказів того, що відповідач надав відповідь позивачу на вищевказаний запит, в матеріалах справи не міститься.

Не погоджуючись з такою бездіяльністю відповідача, позивач звернулася до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом та інформації, що становить суспільний інтерес, визначає Закон України "Про доступ до публічної інформації" від 13 листопада 2011 року №2939-VI (далі - Закон №2939-VI).

Відповідно до ст. 1 Закону №2939-VI, публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Згідно ст. 3 цього Закону, право на доступ до публічної інформації гарантується:

1) обов`язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом; 2) визначенням розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів або посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє; 3) максимальним спрощенням процедури подання запиту та отримання інформації; 4) доступом до засідань колегіальних суб`єктів владних повноважень, крім випадків, передбачених законодавством; 5) здійсненням парламентського, громадського та державного контролю за дотриманням прав на доступ до публічної інформації; 6) юридичною відповідальністю за порушення законодавства про доступ до публічної інформації.

Статтею 4 Закону №2939-VI передбачено, що доступ до публічної інформації відповідно до цього Закону здійснюється на принципах: 1) прозорості та відкритості діяльності суб`єктів владних повноважень; 2) вільного отримання, поширення та будь-якого іншого використання інформації, що була надана або оприлюднена відповідно до цього Закону, крім обмежень, встановлених законом; 3) рівноправності, незалежно від ознак раси, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак.

Відповідно до ст. 5 Закону №2939-VI, доступ до інформації забезпечується, зокрема шляхом надання інформації за запитами на інформацію.

Згідно з ст. 12 Закону №2939-VI, суб`єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: 1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об`єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб`єктів владних повноважень; 2) розпорядники інформації - суб`єкти, визначені у статті 13 цього Закону; 3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.

Відповідно до ч. 1, 2, 4, 5 ст. 19 цього Закону, запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.

Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.

Письмовий запит подається в довільній формі.

Запит на інформацію має містити: 1) ім`я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв`язку, якщо такий є; 2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо; 3) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.

Статтею 20 та 21 Закону №2939-VI передбачено, що розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту. Інформація на запит надається безкоштовно.

Відповідно до ст. 22 Закону №2939-VI, розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках: 1) розпорядник інформації не володіє і не зобов`язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; 2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону; 3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов`язані з копіюванням або друком; 4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п`ятою статті 19 цього Закону.

Згідно з ч. 2 ст. 6 Закону №2939-VI, обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог:

1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя;

2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам;

3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.

Враховуючи наведені норми, суд встановив, що поданий запит відповідає усім необхідним вимогам визначених вище вказаними нормами права.

При цьому, відповідно до листа № 12434/26/7-20 від 20 листопада 2020 року, відповідач вказав, що запитувана позивачем інформація потребує додаткового часу на пошук та підготовку, тому відповідь НКРЕКП буде надана у визначений законодавством строк.

У зв`язку із тим, що відповідач не надав позивачу відмови у задовленні запиту з підстав визначених ст. 22 Закону №2939-VI, суд дійшов висновку, що відповідач володіє запитуваною позивачем інформацією, проте всупереч вимог законодавства не надав її позивачу.

Таким чином, встановлені обставини та аналіз вищенаведених норм дає підстави зробити висновок, що НКРЕКП є розпорядником запитуваної інформації, та, як наслідок, зобов`язане надати відповідь позивачу на її запити.

Аналізуючи норми Закону № 2939-VI, існують підстави констатувати, що визначальною ознакою для публічної інформації є те, що вона заздалегідь зафіксована будь-якими засобами та на будь-яких носіях і знаходилася у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації. Якщо запит стосується інформації, яка міститься в кількох документах і може бути зібрана і надана без значних інтелектуальних зусиль (наприклад, без проведення додаткового змістовного аналізу), то така інформація відповідає критеріям "відображеності та за документованості" і є публічною. Не є інформаційним запитом звернення, для відповіді на яке необхідно створити інформацію, крім випадків, коли розпорядник не володіє запитуваною інформацією, але зобов`язаний нею володіти.

Аналогічна правова позиція висвітлена у постанові Верховного Суду від 31 липня 2018 року по справі №820/4263/17.

Частиною 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З врахуванням вищевикладеного суд зазначає, що оскільки у даному випадку запити направлені позивачем до відповідача, стосуються отримання останнім публічної інформації, то фактично такий запит є реалізацією наявного у позивача права на отримання доступу до публічної інформації, розпорядником якої є відповідач.

Згідно статті 23 Закону України "Про доступ до публічної інформації" передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду. Оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації до суду здійснюється відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України.

За таких обставин, приймаючи до уваги встановлені фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими врегульовано спірні відносини, суд дійшов висновку про наявність у спірних відносинах порушеного права позивача у сфері публічно-правових відносин.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оскільки, відповідачем не спростовано, а позивачем у свою чергу доведено неналежність розгляду її інформаційного запиту на отримання публічної інформації, тому суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Відповідно до положень ст.139 КАС України, відсутні підстави для розподілу судових витрат, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов - задоволити.

Визнати протиправною бездіяльність Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) у ненаданні ОСОБА_1 відповіді у визначені законодавством строки на заяву-запит від 15 листопада 2020 року.

Зобов`язати Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) надати ОСОБА_1 відповідь на заяву-запит від 15 листопада 2020 року.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (вул. Смоленська, 19, Київ 57, 03057 , код ЄДРПОУ - 39369133)

Головуючий суддя П.І. Салюк