Рішення № 96675075, 30.04.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2021 р. Справа № 520/4859/21

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Шевченко О.В., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, ОСОБА_1 , з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення відділу перерахунків пенсій № 4 управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про результати розгляду заяви № 12 від 11.03.2021 року, яким ОСОБА_1 відмовлено в перерахунку пенсії - переходу з пенсії по інвалідності на пенсію за вислугу років;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перевести ОСОБА_1 з пенсії по інвалідності на пенсію за вислугу років та призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років на підставі п. «а» ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 03.03.2021 року;

- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 збитки у вигляді витрат на юридичні послуги у розмірі 9900 (дев`ять тисяч дев`ятсот) гривень.

В обґрунтування позовних вимог вказано, що спірне рішення відділу перерахунків пенсій № 4 управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про результати розгляду заяви № 12 від 11.03.2021 рок, яким ОСОБА_1 відмовлено в перерахунку пенсії - переходу з пенсії по інвалідності на пенсію за вислугу років, є протиправним та підлягає скасуванню в судовому порядку, оскільки позивач має необхідну кількість стажу роботи за вислугу років для переходу з пенсії по інвалідності на пенсію за вислугу років на підставі п. «а» ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 263 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачеві надати відзив на позов.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження була надіслана відповідачу, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Представником відповідача надано відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі та зазначив, що пунктом «а» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що робітники локомотивних бригад і окремі категорії працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті мають право на пенсію за вислугою років після досягнення 55 років і при стажі роботи для чоловіків - не менше 30 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначеній роботі за умови звільнення з посади, яка дає право на вислугу років та Постановою КМУ № 583 від 12.10.1992 «Про затвердження нормативних актів з питань пенсійного забезпечення». Абзацом другим пункту 16 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено, що положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» застосовуються в частині визначення права на пенсію за вислугу років для осіб, які на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» на 10.10.2017 року мали вислугу років та стаж, необхідний для призначення такої пенсії. Оскільки стаж роботи ОСОБА_1 за вислугу років станом на 10.10.2017 становить 11 років 05 місяців 29 днів, замість необхідних 12 років 6 місяців, тому не можливо зарахувати до стажу роботи за вислугою років період роботи заявника з 01.02.2018 року по 16.07.2019 року. Отже відсутні підстави для задоволення позовних вимог позивача.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі – КАС України), суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Як свідчать матеріли справи, ОСОБА_1 перебуває на пенсійному обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області та отримує пенсію по інвалідності.

03.03.2021 року позивач звернувся до пенсійного органу із заявою, в якій просив перевести його з пенсії по інвалідності на пенсію за вислугу років відповідно до пункту "а " статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

З матеріалів справи встановлено, що за результатами розгляду заяви позивача пенсійним органом прийнято два рішення, копії яких містяться в матеріалах справи.

Так, рішенням №7 від 09.03.2021 року відділу перерахунків пенсій №4 управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області "Про результати розгляду заяви" відмовлено ОСОБА_1 в переведенні його з пенсії по інвалідності на пенсію за вислугу років відповідно до пункту "а " статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" у зв`язку з відсутністю стажу за вислугу років.

В обґрунтування рішення зазначено, що підпунктом 1 пункту 2 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено, що особам, які на день набрання чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» (11.10.2017) мають вислугу років та стаж, необхідний для призначення пенсії за вислугою років, передбачений статтями 52, 54 та 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», пенсія за вислугою років призначається за їхнім зверненням з дотриманням умов, передбачених Законом України «Про пенсійне забезпечення». Пунктом «а» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що робітники локомотивних бригад і окремі категорії працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті мають право на пенсію за вислугою років після досягнення 55 років і при стажі роботи для чоловіків - не менше 30 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначеній роботі за умови звільнення з посади, яка дає право на вислугу років.

Згідно наданих до заяви документів страховий стаж ОСОБА_1 складає 36 років 19 днів, в тому числі стаж за вислугою років складає 7 років 10 місяців 20 днів. Отже, відсутні підстави для переведення позивача з пенсії по інвалідності на пенсію за вислугу років відповідно до пункту "а " статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" у зв`язку з відсутністю необхідної кількості стажу.

Також, за результатами розгляду заяви позивача від 03.03.2021 року відділом перерахунків пенсій №4 управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області прийнято ще одне рішення №7 від 09.03.2021 року "Про результати розгляду заяви", яким також відмовлено ОСОБА_1 в переведенні його з пенсії по інвалідності на пенсію за вислугу років відповідно до пункту "а " статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з аналогічних підстав, які викладені в попередньому рішення (у зв`язку з відсутністю необхідної кількості стажу за вислугу років).

Проте, в цьому рішенні пенсійний орган зазначив, що згідно наданих до заяви документів страховий стаж ОСОБА_1 складає 36 років 19 днів, в тому числі стаж за вислугою років складає 11 років 05 місяців 27 днів, без зазначення, які саме періоди входять до визначеного в рішенні загального страхового стажу та до стажу за вислугою років, а також які періоди не включено до стажу за вислугою років позивача та з яких підстав.

Ухвалою суду від 30.03.2021 року витребувано у відповідача детальний розрахунок стажу роботи ОСОБА_1 , як страхового так і стажу за вислугу років, з деталізацією зарахованого стажу, а також стажу, який не було зараховано до стажу за вислугу років з зазначенням причин його неврахування.

На виконання ухвали суду представником відповідача надано клопотання разом з доданими до нього документами, зокрема, службовою запискою за підписом начальника відділу представництва інтересів в судах та інших органах №3 юридичного управління ГУ ПФУ в Харківській області, в якій зазначено, що до стажу роботи за вислугу років ОСОБА_1 на підставі уточнюючих довідок: від 18.02.2021 № ДН-2-02-76, виданої АТ «Українська залізниця» регіональна філія «Південна залізниця» виробничий підрозділ «Харківська дирекція залізничних перевезень» відділ управління персоналом, від 11.02.2020 №№651/ЮВНДА, виданої «Филиалом ОАО «РЖД» Юго-Восточная железная дорога»» та від 03.02.2020 №ПКВЧД-5-01-05/38, виданої АТ «Українська залізниця» філія «Пасажирська компанія» виробничий підрозділ Пасажирське вагонне депо Харків - сортувальний, зараховані періоди роботи на посадах:

- з 18.09.1987 по 01.02.1988 складач поїздів;

- з 30.04.1992 по 10.08.1992 складач поїздів;

- з 11.08.1992 по 10.09.1992 оператор сортувальної гірки;

- з 11.09.1992 по 17.10.1993 черговий по сортувальній гірці;

- з 02.02.1988 по 20.08.1991 електромонтер контактної мережі;

- з 10.02.1992 по 29.02.1992 електромонтер контактної мережі;

- з 03.06.2003 по 19.06.2009 складач поїздів.

Отже, відмовляючи позивачу в переведенні його з пенсії по інвалідності на пенсію за вислугу років відповідно до пункту "а " статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" пенсійний орган виходив з того, що станом на 10.10.2017 року стаж роботи ОСОБА_1 за вислугу років станом на 10.10.2017 становить 11 років 05 місяців 29 днів, тоді як відповідно до «а» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» необхідно 12 років 6 місяців.

Крім того, пенсійний орган в наданих пояснення вказав, що не можливо зарахувати до стажу роботи за вислугою років період роботи заявника з 01.02.2018 року по 16.07.2019 року, оскільки стаж зараховується до 10.10.2017 року.

Відмова пенсійного органу в переведенні його з пенсії по інвалідності на пенсію за вислугу років відповідно до пункту "а" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" слугувала підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

По суті спірних правовідносин слід зазначити наступне.

Відповідно до частини 1 статті 46 Конституції України держава гарантує право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписами пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій встановлені Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV (далі - Закон № 1058).

Пунктом 2-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058 встановлено, що особам, які на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" мають вислугу років та стаж, необхідний для призначення пенсії за вислугу років, передбачений статтями 52, 54 та 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", пенсія за вислугу років призначається за їхнім зверненням з дотриманням умов, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення".

Згідно з пунктом «а» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII (в редакції, чинній станом на день виникнення спірних правовідносин; далі Закон № 1788), право на пенсію за вислугу років мають робітники локомотивних бригад і окремі категорії працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та метрополітенах, - за списками професій і посад, що затверджуються в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України; водії вантажних автомобілів, безпосередньо зайнятих у технологічному процесі на шахтах, у рудниках, розрізах і рудних кар`єрах на вивезенні вугілля, сланцю, руди, породи, - після досягнення 55 років і при стажі роботи: для чоловіків - не менше 30 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначеній роботі; для жінок - не менше 25 років, з них не менше 10 років на зазначеній роботі.

Процедура подання документів для оформлення пенсій визначається Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (далі Порядок № 22-1).

Відповідно до пункту 1 Порядку № 22-1, заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім`ї у зв`язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, об`єднаного управління (далі - орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації).

Згідно з пунктом 2.1 Порядку № 22-1, до заяви про призначення пенсії за віком додаються, серед іншого, такі документи: документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган і мають відмітку у паспорті) або свідоцтво про загальнообов`язкове державне соціальне страхування та документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу). За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку, надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 1 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення.

Положеннями пунктів 4.1, 4.2, 4.3 Порядку № 22-1 визначено, що орган, який призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 2).

Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.

При прийманні документів орган, що призначає пенсію:

1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;

2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;

3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

4) видає пам`ятку пенсіонеру (додаток 3), копія якої зберігається у пенсійній справі.

Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження (п.4.7 Порядку № 22-1).

Аналіз наведених вище положень Закону № 1788 та Порядку № 22-1 дозволяє прийти до висновку про те, що необхідними умовами для виникнення у особи права на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «а» статті 55 Закону № 1788 є встановлення факту перебування особи на відповідних посадах. При цьому, стаж роботи на цих посадах повинен бути не менше 12 років 6 місяців.

Слід зазначити, що разом із заявою про призначення пенсії подаються документи про підтвердження стажу, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі Порядок №637).

Так, пунктом 1 Порядку №637, визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Аналогічні положення закріпленні в статті 62 Закону № 1788, згідно з якими основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

У відзиві на позов представник пенсійного органу зазначив, що страховий стаж ОСОБА_1 складає 36 років 19 днів, в тому числі стаж за вислугою років складає 11 років 05 місяців 27 днів. При цьому, до стажу за вислугою років зараховано наступні періоди: з 18.09.1987 по 01.02.1988 складач поїздів; з 30.04.1992 по 10.08.1992 складач поїздів; з 11.08.1992 по 10.09.1992 оператор сортувальної гірки; з 11.09.1992 по 17.10.1993 черговий по сортувальній гірці; з 02.02.1988 по 20.08.1991 електромонтер контактної мережі; з 10.02.1992 по 29.02.1992 електромонтер контактної мережі; з 03.06.2003 по 19.06.2009 складач поїздів.

Аналогічні записи про періоди роботи ОСОБА_1 , що визначають право на призначення пенсії за вислугу років, містяться в трудовій книжці позивача НОМЕР_1 . Вказані записи не містять помилок, неточностей, підтирань чи виправлень, виконані розбірливим почерком, а тому не викликають жодних сумнівів в їх достовірності.

Слід зазначити, що позивачу було надіслано відзив на позов рекомендованою кореспонденцією (трекінг відправлення 6105246583950) та ним отримано 19.04.2021 року, що підтверджено роздруківкою з офіційного сайту Укрпошти, наявною в матеріалах справи. Проте, заперечень стосовно розрахунку пенсійним органом стражу роботи позивача (11 років 05 місяців 27 днів) позивач не надав.

Суд звертає увагу, що зі змісту позовної заяви встановлено, що позивач не заперечує проти розрахунку відповідачем стражу його роботи на відповідних посадах, який складає 11 років 05 місяців 27 днів, зважаючи, що цей стаж вказано в спірному рішенні. При цьому, він вважає, що має 12 років 06 місяців страхового стажу, що достатньо для призначення йому пенсії за вислугу років відповідно до «а» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Згідно трудової книжки позивача НОМЕР_1 , 01.02.2018 року його переведено складачем поїздів 4 розрядку дільниці охорони пасажирських вагонів та маневрової роботи ВП пасажирське вагонне депо ХСФ "Пасажирська компанія" ПАТ "Українська залізниця" (наказ від 01.02.2018).

16.07.2019 року позивача звільнено з вказаної посади по переведенню охоронником 3 розряду дільниці маневрової роботи, території депо, рухомого та нерухомого майна 1 групи №43 (наказ від 16.07.2019).

Стаж роботи за вказаний період з 01.02.2018 року по 16.07.2019 року складає 1 рік 5 місяців 16 днів.

Отже, стаж роботи позивача на відповідних посадах складає більше 12 років 6 місяців (11 років 05 місяців 27 днів - вибірково з 1987 року по 2009 роки, що розраховано пенсійним органом, а також 1 рік 5 місяців 16 днів - з 01.02.2018 року по 16.07.2019 року), що як вважає позивач, є достатнім для призначення йому пенсії за вислугу років відповідно до «а» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Проте суд звертає увагу, що згідно з пунктом 2-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058 особам, які на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" мають вислугу років та стаж, необхідний для призначення пенсії за вислугу років, передбачений статтями 52, 54 та 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", пенсія за вислугу років призначається за їхнім зверненням з дотриманням умов, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення".

Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 03.10.2017 № 2148-VIII набрав чинності 11.10.2017.

Таким чином, аналіз змісту пункту 2-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058 дозволяє прийти до висновку про те, що пенсія за вислугу років згідно з статтями 52, 54 та 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" може бути призначена лише особам, які мають вислугу років та стаж, необхідний для призначення пенсії за вислугу років, передбачений відповідними статтями Закону України "Про пенсійне забезпечення", станом на 11.10.2017.

Враховуючи, що станом на 11.10.2017 стаж роботи позивача на відповідних посадах становить менше 12 років 6 місяців, тому він не має права на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктом «а» статті 55 Закону № 1788.

З огляду на вказане, суд прийшов до висновку, що доводи та аргументи позивача в обґрунтування заявлених позовних вимог не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду та спростовуються доказами, наявними в матеріалах справи, а тому в задоволенні позовної заяви належить відмовити повністю.

Підстави для вирішення судом питання про розподіл між сторонами судових витрат у відповідності до статті 139 КАС України відсутні.

Керуючись ст. ст. 2, 6-10, 13, 14, 77, 139, 205, 242-246, 250, 255, 257-263, 293, 295, п.п.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344, адреса: майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Шевченко О.В.