Рішення № 96674668, 28.04.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2021 р. Справа № 520/2309/21

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Шевченко О.В., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Ізюмської міської ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, ОСОБА_1 , з адміністративним позовом до Управління соціального захисту населення Ізюмської міської ради, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії та бездіяльність Управління соціального захисту населення Ізюмської міської ради Харківської області щодо відмови у перерахунку недонарахованої, а також нарахуванні та виплаті належної до видачі щорічної допомоги за 2020 рік, передбаченої частиною 5 статті 13 та статті 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та Рішення Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року № 3-р/2020, справа №1-247/2018(3393/18), виходячи з кратного розміру мінімальної пенсії за віком з розрахунку семи мінімальних пенсій за віком у розмірі 11984 (1712х7) грн. на користь інваліда війни 3 групи ОСОБА_2 , та на користь члена сім`ї померлого інваліда війни ОСОБА_1 , виходячи з кратного розміру мінімальної пенсії за віком з розрахунку п`яти мінімальних пенсій за віком у розмірі 8650 (1712х5) грн.;

- зобов`язати Управління соціального захисту населення Ізюмської міської ради Харківської області вчинити дії та провести на користь ОСОБА_1 нарахування та виплати належної до видачі щорічної допомоги за 2020 рік, передбаченої частиною 5 статті 13 та статті 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та Рішення Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року № З-р/2020, справа №1-247/2018 (3393/18), виходячи з кратного розміру мінімальної пенсії за віком з розрахунку семи мінімальних пенсій за віком у розмірі 11984 (1712х7) грн. на користь інваліда війни 3 групи ОСОБА_2 , та на користь члена сім`ї померлого інваліда війни ОСОБА_1 , виходячи з кратного розміру мінімальної пенсії за віком з розрахунку п`яти мінімальних пенсій за віком у розмірі 8650 (1712х5) грн.;

- стягнути з Управління соціального захисту населення Ізюмської міської ради Харківської області 20634 грн. (11984 (1712x7) +8650 (1712x5)) матеріальної шкоди та 20157 грн., завданої моральної шкоди;

- зобов`язати відповідача подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового

рішення;

- допустити негайне виконання рішення суду.

В обґрунтування позовних вимог вказав, що відповідач протиправно відмовив у перерахунку недонарахованої, а також нарахуванні та виплаті належної до видачі щорічної допомоги за 2020 рік, передбаченої частиною 5 статті 13 та статті 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та Рішення Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року № 3-р/2020, справа №1-247/2018(3393/18). Вказане слугувало підставою для звернення до адміністративного суду з даним позовом.

Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачеві надати відзив на позов.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження була надіслана відповідачу, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Представником відповідача надано відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі та зазначив, що виплата щорічної разової допомоги до 5 травня в 2020 році здійснювалася відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», «Про жертви нацистських переслідувань». Порядок здійснення виплат визначені в Постанові Кабінету міністрів України від 19 лютого 2020 року №112 «Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», «Про жертви нацистських переслідувань. Згідно вказаного Порядку Управління соціального захисту населення Ізюмської міської ради отримує списки з переліком осіб, які мають право на отримання грошової допомоги, сформованими та направленими до управління Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Національною гвардією, Національною поліцією, Державною податковою службою, Державною митною службою, Державною службою з надзвичайних ситуацій, Службою безпеки, Службою зовнішньої розвідки, Міністерством юстиції, Управлінням державної охорони, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Адміністрацією Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державною спеціальною службою транспорту, Офісом Генерального прокурора, іншими утвореними відповідно до законів військовими формуваннями, підприємствами, установами, організаціями - щодо осіб. які не перебувають на обліку в органах ПФУ, Пенсійним фондом України - щодо осіб, які перебувають на обліку в його органах. Відповідно до положень статті 17-1 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.

В списках на отримання щорічної разової допомоги до 5 травня в 2020 році ОСОБА_1 відсутня, так як не мала оформленого статусу «члена сім`ї померлого ветерана війни». В Єдиному державному реєстру осіб, які мають право на пільгу по Ізюмській міській територіальній громаді позивач перебувала на обліку як «Пенсіонер за віком». Особам вказаної категорії виплата щорічної разової допомоги до 5 травня діючим законодавством України не передбачена. Статус «члена сім`ї померлого ветерана війни» позивачу встановили 23 листопада 2020 року, тому право на виплату щорічної разової допомоги до 5 травня ОСОБА_1 згідно Закону України «Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту» буде мати в 2021 році.

Відповідачем також зазначено, що Управлінням соціального захисту населення Ізюмської міської ради ОСОБА_2 було нараховано та виплачено разову грошову допомогу до 5 травня у квітні 2020 року. Помер ОСОБА_2 04 червня 2020 року. Про здійснення перерахунку вказаної виплати та її отримання від законних представників померлого (спадкоємців, що вступили в права спадщини) до управління не надходило. Отже відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Позивач надав клопотання, в якому підтримав свою правову позицію, викладену в позовній заяві, просив суд позовні вимоги задовольнити.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Як свідчать матеріали справи, ОСОБА_1 24.11.1979 року укладено шлюб з ОСОБА_2 (свідоцтво про укладення шлюбу від 24.11.1979 року серії НОМЕР_1 ) (а.с. 8).

Чоловік позивачки, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 , видане 09 червня 2020 року Ізюмським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Східного Міжрегіонального управління МЮ (м. Харків).

В позовній заяві позивачка зазначила, що у квітні 2020 року її чоловік, як особа з інвалідністю ІІІ групи внаслідок війни, отримав разову грошову допомогу до 5 травня у розмірі, визначеному постанови Кабінету Міністрів України від 19 лютого 2020 р. № 112 “Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” і “Про жертви нацистських переслідувань” - 3 160,00 грн.

Довідкою УПСЗН Ізюмської міської ради Харківської області від 22.12.2020 року № 02-4/9209 підтверджено, що відповідно до постанови КМУ № 551 від 11.07.2018 року "Деякі питання видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян" дружині померлого громадянина ОСОБА_2 , смерть якого пов`язана з Чорнобильською катастрофою, ОСОБА_1 видано Харківською ОДА посвідчення від 21.12.2020 року № 003156 (а.с. 13).

ОСОБА_1 має право на пільги, встановлені законодавством України для сімей загиблих (померлих) ветеранів війни згідно виданого УПСЗН Ізюмської міської ради Харківської області посвідчення № НОМЕР_3 від 23.11.2020 року (а.с. 6).

Так, копією посвідчення від 21.12.2020 року № НОМЕР_4 підтверджено, що позивач має право на пільги та компенсації, передбачені статтею 20, пунктами 5, 7, 8, 11, 12, 20, 23 і 27 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (а.с. 5).

Отримавши статус дружини померлого громадянина з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, позивач 17.12.2020 року звернувся до УПСЗН Ізюмської міської ради Харківської області із заявою, в якій просив відновити порушене право та провести перерахунок та виплату щорічної допомоги до 5 травня згідно ч.5 ст. 13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, з урахуванням висновків рішення Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року у справі 1-247/2018(3393/18). Разом із заявою позивач надав копію посвідчення № НОМЕР_3 від 23.11.2020 року (а.с. 10).

Листом УПСЗН Ізюмської міської ради Харківської області від 24.12.2020 року № 02-04/9323 позивачу у здійсненні перерахунку та виплати разової грошової допомоги до 5 травня 2020 року. В обґрунтування відмови зазначено, що виплата грошової допомоги проводиться у визначений законодавством термін - до 5 травня поточного року. Особи, які не отримали разової грошової допомоги але до 5 травня поточного року набули статусу відповідно до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” чи Закону України «Про жертви нацистських переслідувань», мають право звернутися до управління соціального захисту населення для отримання до 30 вересня поточного року.

Також повідомлено, що згідно Закону України «Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту» виплата щорічної одноразової допомоги до 5 травня здійснюється сім`ям померлих ветеранів війни. В зв`язку з ти, що позивачу встановлено статус члена сім`ї померлого ветерана війни 23 листопада 2020 року, право на виплату грошової допомоги до 5 травня вона набуде в 2021 році.

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо нарахування та виплати йому грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік не в повному обсязі, позивач звернувся до суду з даним позовом.

По суті спірних правовідносин, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 1 ст. 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального Захисту», до осіб, на яких поширюється чинність цього Закону, належать сім`ї військовослужбовців, партизанів, підпільників, учасників бойових дій на території інших держав, прирівняних до них осіб, зазначених у статтях 6 і 7 цього Закону, які загинули (пропали безвісти) або померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних під час захисту Батьківщини або виконання інших обов`язків військової служби (службових обов`язків), а також внаслідок захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті або одержаного в період проходження військової служби чи на території інших держав під час воєнних та конфліктів.

До членів сімей загиблих (тих, які пропали безвісти) військовослужбовців, партизанів та інших осіб, зазначених у цій статті, належить, зокрема, один з подружжя, який не одружився вдруге, незалежно від того, виплачується йому пенсія чи ні.

Законом України від 28 грудня 2014 року №79-VIII “Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин”, який набув чинності 01 січня 2015 року, розділ VI Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26, яким встановлено, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно рішення Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року у справі 1-247/2018(3393/18) визнано таким, що не відповідає Конституції України, окреме положення пункту 26 розділу VI “Прикінцеві та перехідні положення” Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Таким чином, рішенням Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року № 3-р/2020 відновлено дію статті 15 Закону №3551-XII у редакції Закону № 367-ХІV, згідно з якою щорічно до 5 травня членам сімей, зазначеним у пункті 1 статті 10 цього Закону, а також дружинам (чоловікам) померлих інвалідів війни, які не одружились вдруге, виплачується разова грошова допомога у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком. Дружинам (чоловікам) померлих учасників бойових дій, учасників війни, визнаних за життя інвалідами від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружились вдруге, щорічна разова грошова допомога виплачується в розмірі трьох мінімальних пенсій за віком.

Зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів встановлено, що позивачка вважає, що має право на перерахунок та виплату їй щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального Захисту», оскільки має статус дружини померлого громадянина з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

У відзиві на позов представник відповідача не заперечує цього, проте вказує, що позивач набуде таке право лише в 2021 році.

Як встановлено судом, відповідне посвідчення № НОМЕР_3 , за яким позивачка набула права на пільги, встановлені законодавством України для сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, видало УПСЗН Ізюмської міської ради Харківської області 23.11.2020 року.

Відповідно до статті 17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, через відділення зв`язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.

Особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.

Разова грошова допомога не виплачується в разі смерті отримувача до 5 травня або набуття громадянином статусу згідно із статтями 6, 7, 9, 10, 11 цього Закону після 5 травня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.

Зважаючи, що право на пільги, встановлені законодавством України для сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, позивач набув лише 23.11.2020 року (посвідчення УПСЗН Ізюмської міської ради Харківської області посвідчення № НОМЕР_3 від 23.11.2020 року), тобто після 5 травня 2020 року, тому позивач не набув права на виплату такої допомоги за 2020 рік. Суд звертає увагу, що відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» право на отримання разової грошової допомоги до 5 травня позивач набуде лише у 2021 році.

Отже, в цій частині позовні вимоги позивача є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

З приводу позовних вимог стосовно зобов`язання УПСЗН Ізюмської міської ради Харківської області здійснити перерахунок та виплатити разову грошову допомогу до 5 травня виходячи з кратного розміру мінімальної пенсії за віком з розрахунку семи мінімальних пенсій за віком у розмірі 11984 (1712х7) грн. на користь інваліда війни 3 групи ОСОБА_2 враховуючи рішення Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року № 3-р/2020, справа №1-247/2018(3393/18), суд зазначає наступне.

В позовній заяві позивач зазначив, що у квітні 2020 року ОСОБА_2 (чоловік позивачки) як особа з інвалідністю ІІІ групи внаслідок війни, отримав разову грошову допомогу до 5 травня у розмірі, визначеному постанови Кабінету Міністрів України від 19 лютого 2020 р. № 112 - 3 160,00 грн.

Чоловік позивачки помер у червні 2020 року згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 .

Відповідно до ст. 17-1 вказаного Закону, сума разової грошової допомоги, що належала особі згідно з цим Законом і залишилася не одержаною у зв`язку з її смертю, не включається до складу спадщини і виплачується батькам, чоловіку (дружині), дітям особи, якій передбачена виплата разової грошової допомоги, або родичам, що проживали разом з нею.

Статтею 1218 Цивільного кодексу України визначено, що до спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтею 1227 ЦК України визначено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку про те, що даними нормами, які передбачають можливість успадкування особою відповідних прав, визначається подальша доля тільки тих прав, якими був наділений спадкодавець за життя, а також платежів, право на які виникло за життя спадкодавця.

Відповідно до ст. 1219 ЦКУ не входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: 1) особисті немайнові права; 2) право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; 3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 4) права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; 5) права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені ст. 608 цього Кодексу.

За таких підстав, позивач не набув права на отримання разової щорічної грошової допомоги до 5 травня 2020 року за свого померлого чоловіка ОСОБА_2 , що свідчить про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.

Зважаючи на що, решта позовних вимог також не підлягає задоволенню, які є похідними від тих, в задоволенні яких відмовлено,

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню.

Питання про розподіл судових витрат відповідно до статті 139 КАС України не вирішується, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.

Керуючись ст. ст. 2, 6-10, 13, 14, 77, 139, 205, 242-246, 250, 255, 257-263, 293, 295, п.п.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Управління соціального захисту населення Ізюмської міської ради (код ЄДРПОУ 03196564, адреса: вул. Соборна, буд. 20, м. Ізюм, Харківська область, 64300) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Шевченко О.В.