Ухвала суду № 96674662, 30.04.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

У Х В А Л А

з питання поновлення процесуального строку

30 квітня 2021 р. справа № 520/4820/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Старосєльцевої О.В., розглянувши у письмовому провадженні заяву Харківського апеляційного суду про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду по справі за позовом Харківського апеляційного суду (далі за текстом - заявник) до ОСОБА_1 (далі за текстом - відповідач, суддя у відставці) про: стягнення з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Харківського апеляційного суду (код ЄДРПОУ 42261368) заборгованість у сумі 186.127,97грн. (сто вісімдесят шість тисяч сто двадцять сім гривень 97 копійок),-

встановив:

У тексті позову заявник сформулював клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з причини первинної спроби захисту прав та інтересів у порядку цивільного судочинства.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 30.03.2021р. позов було залишено руху; заявнику надано час для усунення недоліків в оформленні матеріалів позову у 10 днів з дня вручення копії ухвали про залишення позову без руху. Встановлено, що способом усунення недоліків є подання до суду: документу про сплату судового збору в розмірі 2791,92 грн. Крім того, позивачу запропоновано надати додаткові письмові пояснення з приводу причин та обставин звернення апеляційним судом, до місцевого районного суду із вказаним позовом в порядку цивільного судочинства, а не в порядку адміністративного судочинства.

На виконання вимог згаданої ухвали заявник подав: платіжне доручення №179 від 08.04.2021 року про сплату судового збору в розмірі 2.791,92грн. та додаткові пояснення поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, фактично умотивоване відсутністю сталої правозастосовчої практики та нечіткістю норм національного законодаства України.

На противагу означеному процесуальному документу заявника, відповідач подав заперечення проти поновлення строку, де стверджує, що звернення у порядку неналежного судочинства не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду, оскільки ця причина не є об`єктивно непереборною та такою, що не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язана із дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду.

Вирішуючи по суті питання наявності правових підстав для поновлення строку звернення до суду, суддя виходить з таких підстав та мотивів.

Учасниками спору є орган судової влади України (заявник) та суддя у відставці (відповідач), причиною виникнення спору є різне тлумачення існування події, умов, підстав та змісту, правового характеру обов`язку повернення суддею у відставці надміру виплачених (на думку заявника) грошових коштів як оплати часу роботи на посаді професійного судді.

Отже, подія виплати коштів за винагородою публічному службовцю мала місце під час роботи на посаді судді, але обов`язок з повернення надмірно отриманих коштів (на існуванні якого наполягає заявник) виник вже після припинення публічної служби у зв`язку із настанням події звільнення судді у відставку.

Суд змушений констатувати, що означене питання (а саме: вид судочинства, в якому має вирішуватись спір про повернення коштів, отриманих публічним службовцем у якості винагороди за виконану роботу вже після припинення (завершення) публічної служби) чинним національним законом України дійсно чітко не регламентовано.

Судова практика Вищого адміністративного суду України, Верховного Суду України, Верховного Суду у спорах з повернення приватною особою - громадянином коштів, отриманих від суб`єкта владних повноважень (у дотичних категоріях спорів, а саме: стягнення збитків, завданих військовослужбовцями під час проходження публічної служби; стягнення з колишніх курсантів військових навчальних закладів витрат на утримання під час навчання (у тому числі і грошового забезпечення військовослужбовця); повернення безпідставно отриманої соціальної допомоги по безробіттю тощо) зазнавала істотних (аж до докорінних) змін.

Відповідно до ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною 5 ст.122 КАС України передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Частина 1 ст. 118 КАС України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

У силу приписів ч.1 ст.121 та ч.1 ст.123 КАС України умовою для поновлення пропущеного процесуального строку є поважність причини, котра зумовила такий стан практичної реалізації процесуальної дії.

У силу правового висновку постанови Верховного Суду від 21.04.2021р. у справі №640/25046/19 "Причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування. При цьому, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином. Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. В свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об`єктивний характер, та не залежить від волевиявлення сторони і пов`язана з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.".

За викладеними у позові доводами заявника подія обізнаності з порушенням права та інтересів настала у червні 2020 року після відмови відповідача сплатити заборгованість у сумі 186.127,97грн.

Вже 13.08.2020р. Харківський апеляційний суд вперше звернувся за захистом права (інтересу) до Жовтневого районного суду м. Харкова в порядку цивільного судочинства з відповідною позовною заявою та намагався вирішити спірні відносини в порядку цивільного судочинства (справа №639/5053/20).

Проте, постановою Полтавського апеляційного суду від 12.03.2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 було задоволено частково та закрито провадження у справі за позовом Харківського апеляційного суду до ОСОБА_1 з підстав то, що вирішення даного спору відноситься до юрисдикції адміністративних судів.

Постанову Полтавського апеляційного суду від 12.03.2021 року Харківським апеляційним судом отримано 22.03.2021 року.

Згадані доводи викладені заявником у додаткових поясненнях та відповідачем не спростовано.

Відтак, Харківський окружний адміністративний зважає, що позивачу стало відомо про належність предметної підсудності справи до юрисдикції адміністративних судів з постанови Полтавського апеляційного суду від 12.03.2021 року по справі №639/5053/20, яку ним отримано 22.03.2021 року.

При цьому, станом на теперішній час правова природа обов"язку відповідача (на існуванні якого наполягає заявник) як обов`язку з відшкодування шкоди, або обов`язку з повернення надміру отриманих коштів з оплати часу проходження публічної служби остаточно не визначена.

До Харківського окружного адміністративного суду з даним позовом позивач звернувся 24.03.2021 року, тобто в місячний строк з дня отримання постанови Полтавського апеляційного суду від 12.03.2020 року по справі №639/5053/20.

Отже, процесуальна поведінка позивача не виходить поза межі критеріїв добросовісності.

До того ж, оскільки іншим учасником спору є суддя у відставці заявник мав розумні очікування та адекватно розумні сподівання на підтримання обома учасниками конфлікту надзвичайно високих (на рівні зразковості та бездоганності) стандартів службової та позаслужбової поведінки.

Вказана позиція узгоджується із правовим висновком постанови Верховного Суду від 21.03.2019 року по справі №826/5240/18, в якій, зокрема є посилання на справу «Bellet проти Франції», а саме: Європейський Суд з прав людини в цій справі зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

Частиною 5 ст. 242 КАС України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з ч.1 ст.121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

З огляду на викладені вище міркування, суддя доходить до переконання про існування підстав для визнання поважними причин пропуску заявником строку звернення до адміністративного суду та поновлення строку звернення до суду вказаним позовом, у зв`язку з чим клопотання позивача про поновлення строків звернення до суду з вказаним позовом підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.6-9, 122-123, 161, 169, 241-243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

ухвалив:

Заяву Харківського апеляційного суду про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду - задовольнити.

Клопотання відповідача про відхилення заяви Харківського апеляційного суду про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду - залишити без задоволення.

Визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду у межах справи №520/4820/21 та поновити строк звернення до суду.

Роз`яснити, що ухвала набирає законної сили з моменту підписання; не підлягає оскарженню.

Суддя О.В. Старосєльцева