Ухвала суду № 96674571, 06.04.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

06 квітня 2021 року Справа № 520/15260/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мельникова Р.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Харківського національного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення витрат,

В С Т А Н О В И В :

Харківський національний університет внутрішніх справ звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 (паспорт: серія - НОМЕР_1 , виданий Нововодолазьким РВ ДМВС України в Харківській області, 22.02.2013 ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 ) на користь Харківського національного університету внутрішніх справ (Одержувач: ХНУВС код організації: 08571096, Банк одержувача: Державне казначейство України м. Київ, р/р: UA418201720313271001201005066, МФО: 820172, призначення платежу *;146302;1600034;1;ННІ;*відшкодування витрат на утримання звільненого з ЗВО МВС України (територіального органу поліції) юридична адреса: 61080, пр-т Льва Ландау, 27, м. Харків) витрати, пов`язані з утриманням, а саме грошові кошти в розмірі суми 144573 грн. 85 коп. (сто сорок чотири тисячі п`ятсот сімдесят три грн. 85 коп.).

Ухвалою суду від 14.12.2020 року адміністративну справу за вищевказаним позовом прийнято до розгляду, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні.

Представник позивача в судове засідання, призначене на 06.04.2021 року, не прибув, про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином. Через канцелярію суду представником позивача подано клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача та пояснення в обґрунтування позовних вимог.

Відповідача в судове засідання, призначене на 06.04.2021 року, не прибув, про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином. Через канцелярію суду відповідачем було подано клопотання про розгляд справи без його участі.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до положень частини 4 статті 229 КАС України.

Частиною 9 статті 205 КАС України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Суд зазначає, що відповідно до приписів ч.4 ст. 243 КАС України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для розгляду справи в порядку письмового провадження.

З наявних в матеріалах справи доказів встановлено, що відповідачем до суду було подано відзив на позов в якому заявлено декілька клопотань та заяв, які в подальшому було додатково продубльовано шляхом подання до суду окремих документів.

Отже, відповідачем до суду подано клопотання про залишення без розгляду позову або повернення його позивачу, в обґрунтування якого вказано, що адміністративний позов від імені позивача підписано представником Бондаренко Н.М. та на підтвердження повноважень до позову додано довіреність від 05.05.2020 року №7/48, яку підписано ректором Харківського національного університету внутрішніх справ. Відповідачем вказано, що за Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не містить відомостей про особу, яка підписала адміністративний позов, як не містить і відомостей Єдиний реєстр адвокатів України щодо того, що особа, якою підписано позов, є адвокатом. Вказане, на думку відповідача свідчить про те, що до позову не додано доказів наявності у Бондаренко Н.М. повноважень на вчинення будь-яких процесуальних дій від імені позивача у розумінні приписів ст.59 КАС України.

Також, відповідачем вказано на пропущення позивачем строків на звернення до суду більше ніж на 30 днів та не надано клопотання про поновлення вказаного строку, у зв`язку з чим позовна заява підлягає залишенню без розгляду. При цьому, відповідачем вказано, що після його звільнення 30.09.2020 року, позивач до суду звернувся лише 04.11.2020 за допомогою направлення позову засобами поштового зв`язку.

Відповідачем також заявлено клопотання про залучення Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області та Головного управління Національної поліції в Харківській області у якості третьої особи без самостійних вимог, в обґрунтування якого вказано, що результати розгляду справи можуть вплинути на їх права та/або законні інтереси, а саме зазначені управління виступали зі сторони замовника у договорах про здобуття вищої освіти у ЗВО МВС від 01.09.2014 року та від 01.09.2017 року.

Водночас, суд зазначає, що відповідачем до суду було подано клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням по справі №640/28880/20, в обґрунтування якого вказано, що результати розгляду вказаної справи мають виключне значення для правильного вирішення даної справи, у зв`язку з тим, що предметом даного позову є оскарження та визнання протиправним механізму відшкодування витрат (Порядок відшкодування особами витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах зі специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку відшкодування особами витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» від 12.04.2017 №261).

Відповідачем через канцелярію суду було також подано заяву про заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного провадження, в обґрунтування якої вказано, що розгляду даної справи має бути проведено за правилами загального позовного провадження з огляду на складність справи та предмету доказування. При цьому, відповідачем наголошено на необхідності вирішення усіх заявлених ним клопотань та заяв.

Також, від відповідачем через канцелярію суду надійшло клопотання про витребування доказів, в якому останній просить суд витребувати у Харківського національного університету внутрішніх справ наступну інформацію та документи:

- правове обґрунтування позовних вимог щодо стягнення з відповідача суми грошового забезпечення 96945 грн. 26 коп., з урахуванням вимог п. 22 Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 року № 260;

- докази на підтвердження направлення відповідачу та отримання ним повідомлення про зобов`язання відшкодувати витрати, пов`язані з утриманням в закладі вищої освіти;

- правове обґрунтування здійснення витрат на продовольче забезпечення, медичні та комунальні послуги (у чому полягали такі витрати та у зв`язку з чим були здійснені) позивачем, які заявлені до відшкодування Харківським національним університетом внутрішніх справ, а також належний розрахунок таких позовних вимог;

- правове обґрунтування позовних вимог щодо стягнення суми відшкодування на користь Харківського національного університету внутрішніх справ з урахуванням вимог п. 7 Порядку відшкодування особами витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.04.2017 № 261;

- письмові пояснення з відповідними доказами чи продовжував відповідач навчання у Харківському національному університеті внутрішніх справ після припинення ГУ МВС України в Харківській області, коли та на підставі чого відповідачу було присвоєно звання "старший лейтенант поліції" та чи укладався з відповідачем договір на навчання після звільнення його з органів внутрішніх справ 06.11.2015 та прийняття на службу до Національної поліції 28.12.2015;

- надати в судове засідання оригінал договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС України від 01.09.2014, укладеного між Харківським національним університетом внутрішніх справ та відповідачем.

В обґрунтування зазначеного клопотання відповідачем вказано, що зазначені докази є необхідними задля об`єктивного та всебічного дослідження обставин справи.

Також суд зазначає, що відповідачем було до суду подано і заяву про залишення позову без розгляду відповідно до приписів ч.5 ст. 205 КАС України з підстав неприбуття у судове засідання представника позивача, явку якого було визнано обов`язковою.

Надаючи оцінку поданим до суду відповідачем клопотанням та заявам суд зазначає наступне.

Стосовно клопотання відповідача про залишення позову без розгляду з підстав підписання позову особою, яка не має повноважень на його підписання, суд зазначає наступне.

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15.01.2020 № 460-XI “Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ” (далі - Закон № 460-XI), яким до окремих положень КАС України внесені зміни.

Згідно із частинами першою та третьою статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника.

Суд зазначає, що приписами Закону № 1401, що набрав чинності 30 вересня 2016 року, Конституцію України доповнено статтею 131-2, у якій передбачено, що виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення. Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Вказаним Законом розділ XV “Перехідні положення” Конституції України було доповнено пунктом 16-1, у підпункті 11 якого визначено, що представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 01 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 01 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 01 січня 2019 року.

Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 01 січня 2020 року.

Положення ч.2 ст.57 КАС України визначають, що у справах незначної складності та в інших випадках, визначених цим Кодексом, представником може бути фізична особа, яка відповідно до частини другої статті 43 цього Кодексу має адміністративну процесуальну дієздатність.

Відповідно до приписів п.1 ч.1 ст. 59 КАС України повноваження представників сторін та інших учасників справи можуть бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи.

Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

З аналізу вищевикладених норм вбачається, що представництво органів державної влади і органів місцевого самоврядування під час розгляду адміністративної справи має здійснюватися адвокатом з 01 січня 2020 року в справах, провадження у яких відкрито після 30 вересня 2016 року. Якщо провадження розпочате до 30 вересня 2016 року, то представництво у судах апеляційної інстанції може здійснюватися представниками, які не мають статусу адвоката.

Водночас, винятком з цього правила є окремі категорії справ, до яких віднесені трудові спори, спори щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, малозначні справи, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Суд зазначає, що відповідно до положень п.20 ч.1 ст.4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - це адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Відповідно до частин другої та третьої статті 12 КАС України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Згідно з ч.4 ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ці ж категорії справ зазначено і в частині четвертій статті 12 КАС України, згідно з якою вони розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження.

Відповідно до частини третьої статті 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

З наявних в матеріалах справи доказів встановлено, що предметом цієї справи є стягнення грошових коштів, пов`язаних з утриманням відповідача у вищому навчальному закладі зі специфічними умовами навчання, а саме грошових коштів на суму 144573 грн. 85 коп.

З огляду на те, що характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин, зазначену категорію адміністративної справи можна віднести до малозначних або справ незначної складності.

Водночас, зазначена справа не входить до переліку справ, які можуть бути розглянуті виключно за правилами загального позовного провадження відповідно до переліку, визначеного частиною четвертою статті 12 та частиною четвертою статті 257 КАС України.

Відтак, на переконання суду, оскільки ця категорія справ не розглядається виключно за правилами загального позовного провадження, а натомість є малозначною справою з урахуванням характеру спірних правовідносин, предмету доказування та складу учасників, позовна заява у справі № 520/15260/2020 підписана уповноваженою особою Харківського національного університету внутрішніх справ.

Отже, суд приходить до висновку про необґрунтованість та недоведеність клопотання відповідача.

Одночасно, суд зазначає, що відповідачем не наданого до суду обґрунтованих доказів того, що розгляд даної справи необхідно здійснювати в порядку загального позовного провадження, у зв`язку з чим заява відповідача про заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного провадження також задоволенню не підлягає.

Стосовно заявленого відповідачем клопотання про залучення Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області та Головного управління Національної поліції в Харківській області у якості третьої особи без самостійних вимог суд зазначає наступне.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 49 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.

Суд зазначає, що відповідачем не надано до суду належних та обґрунтованих доказів того, що рішення суду у даній справі може вплинути на права або обов`язку зазначених відповідачем осіб, у зв`язку з чим у задоволенні даного клопотання відповідача належить відмовити.

Стосовно заявленого відповідачем клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням по справі №640/28880/20 суд зазначає наступне.

Приписами ч.1 ст.236 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд зупиняє провадження у справі, зокрема, в разі: об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

З аналізу вищевикладеної норми та наведених відповідачем у поданому до суду клопотання доводів суд приходить до висновку про відсутність підстав для зупинення провадження у справі з підстав неможливості розгляду цієї справи до вирішення Окружним адміністративним судом м. Києва справи №640/28880/20, оскільки зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини, які є предметом судового розгляду у цій справі.

Стосовно заявленого відповідачем клопотання про витребування доказів суд зазначає, що відповідачем не надано до суду належних та обґрунтованих доводів щодо необхідності витребування таких доказів та їх значення для вирішення даної справі.

З огляду на вказане, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення зазначеного клопотання відповідача.

Стосовно доводів відповідача про пропущення позивачем строків на звернення до суду більше ніж на 30 днів суд зазначає наступне.

Відповідно до положень ч.1 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно із ч.2 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.5 ст.122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Згідно з п.15 ч.1 ст.3 КАС України публічна служба це діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Суд зазначає, що спір стосується питань реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, з моменту прийняття її на відповідну посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема, й питаннями відповідальності за рішення, дії чи бездіяльність на відповідній посаді, що призвели до завдання шкоди/збитків, навіть якщо притягнення її до відповідальності шляхом подання відповідного позову про стягнення такої шкоди/збитків відбувається після її звільнення з державної служби.

Зазначена позиція суду узгоджується із висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 13.02.2019 року у справі №636/93/14-ц, від 12.12.2018 року у справі №804/285/16.

З огляду на вищевикладене суд зазначає, що зі змісту позовної заяви вбачається, що предметом позову у даній справі стягнення з відповідача на користь позивача суми витрат, пов`язаних з утриманням, а саме грошових коштів у розмірі 144573,85 грн.

Як встановлено судом і підтверджується матеріалами справи з 2014 року відповідач проходив навчання у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України.

Наказом позивача від 23 червня 2018 року № 245 о/с відповідача відраховано зі складу слухачів магістратури та відкомандировано до ГУНП України в Харківській області для подальшого проходження служби.

Наказом Головного управління Національної поліції в Харківській області від 28.03.2020 року № 308 о/с відповідача звільнено відповідно до ст. 77 ч.1 п. 7 Закону України “Про Національну поліцію” (за власним бажанням).

Матеріали справи свідчать, що 30.09.2020 року позивачем було вручено відповідачу повідомлення про відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням у ВНЗ із специфічними умовами навчання.

Водночас, до суду із даним позовом позивач звернувся шляхом його направлення засобами поштового зв`язку 31.10.2020 року.

Відтак, оскільки до суду з даним позовом позивач звернувся у місячний строк з дня вручення відповідачу повідомлення про відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням у ВНЗ із специфічними умовами навчання, то суд приходить до висновку, що останнім не було пропущено строк на звернення до суду.

Стосовно поданої до суду заяви про заяви про залишення позову без розгляду відповідно до приписів ч.5 ст. 205 КАС України суд зазначає, що остання задоволенню також не підлягає враховуючи обставини того, що у судове засідання, призначене на 30.03.2021 року, представник позивача прибув, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Керуючись ст.ст. 122, 123, 79, 80, 240, 243, 248, 250, 256, 294, 295, 297 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяв та клопотань відповідача - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали в порядку письмового провадження виготовлено 30 квітня 2021 року.

Суддя Мельников Р.В.