Рішення № 96674001, 08.04.2021, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

08 квітня 2021 року м. Рівне №460/589/21

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щербакова В.В. за участю секретаря судового засідання Трохимчук А.М. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: Велігдан В. В., представник Курганська О.В.,

відповідача: представник Тумак О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доГоловного управління Національної поліції в Рівненській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -В С Т А Н О В И В:

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі по тексту – позивач) до Головного управління Національної поліції в Рівненській області (далі по тексту – відповідач) про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Згідно з позовом і поясненнями представника позивача позовні вимоги ґрунтуються на тому, що наказ відповідача, яким ОСОБА_1 було притягнуто до дисциплінарної відповідальності за порушення службової дисципліни, що полягало у перебуванні на службі в стані алкогольного сп`яніння і, у свою чергу наказ про звільнення його зі служби, видані без достатніх на те правових підстав і з порушенням процедури їх видачи. Зокрема, зауважив, що до виконання службових обов`язків 02.12.2020 він не приступив, оскільки йому не була видана зброя та набої, а також не проведений інструктаж, що підтверджується відсутністю його підписів у відповідних журналах. Також вказав, що у стані алкогольного сп`яніння він не перебував, оскільки протоколом медичного огляду не встановлено будь-яких ознак у нього стану алкогольного сп`яніння. Крім того, ним було здано аналіз сечі на алкоголь, однак результати зазначеного аналізу невідомі. Водночас покази газоаналізатора за допомогою якого перевіряючий проводив його огляд є неправильними, оскільки у протоколі здійснення цього огляду вказаний час 09 годин 48 хвилин, натомість він був доставлений у медичний заклад о 09 годин 40 хвилин, що суперечить відомостям, які містяться у протоколі. Наголосив, що службове розслідування стосовно нього було проведене відповідачем без врахування всіх обставин, які мали значення, а саме не надано оцінки медичному висновку Рокитнівської лікарні щодо перебування/не перебування його у стані алкогольного сп`яніння у зв`язку з відсутністю такого документа. Також повідомив, що дисциплінарною комісією відповідача під час проведення службового розслідування було порушено його право на захист, оскільки не відібрано у нього письмових пояснень. Крім того наголосив, що застосований до нього вид стягнення – звільнення зі служби є непропорційним дисциплінарному проступку, який йому інкримінують. З наведеного просив позов задовольнити.

Згідно з відзивом на позовну заяву та поясненнями представника наданими в судовому засіданні, сторона відповідача позов не визнає. В обґрунтування заперечень покликається на те, що службове розслідування було проведено відповідно до наказу начальника ГУНП в Рівненській області, який виданий за фактом виявлення спільною мобільною групою у складі працівників ВІОС УКЗ та УОАЗОР ГУНП в Рівненській області інспектора СРПП № 1 Рокитнівського ВП Сарненського ВП ГУНП старшого лейтенанта поліції (спеціальний жетон № 0051294 ) ОСОБА_1 , який 02.12.2020 перебував на робочому місці з явними ознаками алкогольного сп`яніння. На виконання вказаного наказу дисциплінарною комісією проведено службове розслідування, яким підтвердились ці факти. Вказав, що відповідно до графіка чергування працівників СРПП Рокитнівського ВП Сарненського ВП ГУНП в Рівненській області, ОСОБА_1 мав заступити в добове чергування 02.12.2020. В цей день позивач у форменому одязі прибув до приміщення актового залу Рокитнівського ВП на інструктаж, що є підтвердженням його готовності до несення служби. При цьому ОСОБА_1 не повідомив ні оперативного чергового, ні відповідального по підрозділу про те, що він має якісь підстави не заступати у добове чергування. Разом з тим, за результатами проходження позивачем огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора Drager Alcotest» було з`ясовано, що концентрація парів спирту у видихуваному ним повітрі становила 0,51 проміле, тобто він перебуває на службі у стані алкогольного сп`яніння, що підтверджується протоколом відповідного огляду. Вказав, що жодним нормативно-правовим документом не передбачено обов`язку підтвердження стану алкогольного сп`яніння працівника, який перебував на робочому місці в стані алкогольного сп`яніння, в медичному закладі. Такий обов`язок передбачено «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», що затверджена Наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735, однак позивач не керував транспортним засобом на момент перевірки. Наголосив, що нетверезий стан працівника або наркотичне чи токсичне сп`яніння можуть бути підтверджені як медичним висновком, так і іншими видами доказів, яким суд має дати відповідну оцінку. Відповідно до витягу із журналу реєстрації медичних оглядів осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів КНП «Рокитнівська ЦРЛ» вказано, що у позивача, 02.12.2020 о 10.00 год. лікарем ОСОБА_2 взято зразки сечі для проведення медичного огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння. В протоколі медичного огляду проведеного лікарем ОСОБА_2 щодо встановлення факту вживання психоактивних речовин та стану сп`яніння ОСОБА_1 висновок за результатами обстеження у цьому документі відсутній. В ході проведення службового розслідування членами дисциплінарної комісії ГУНП на адресу КНП «Рокитнівська ЦРЛ» скеровано запит № 3362/116/12/01-2020 від 04.12.2020, щодо надання результатів медичного огляду ОСОБА_1 . У відповідь на нього, листом від 23.12.2020 №1515 повідомлено, що у ОСОБА_1 було відібрано зразки біологічного середовища (сечі) на вміст алкоголю. Ці зразки знаходяться в морозильній камері приймального відділення. Тобто результатів їх аналізу надано не було. Також зазначив, що газоаналізатор «Drager Alcotest 682, яким проводився 02.12.2020 огляд позивача був справним, показання правильні, а похибка у часі здійснення огляду зумовлена не переведенням на ньому часу в ручному режимі на одну годину назад у зв`язку з переходом країни на зимовий час. Водночас зауважив, що дисциплінарною комісією були враховані всі обставини справи, зокрема і письмові пояснення позивача від 02.12.2020. Тому вважає, що при винесенні спірних наказів відповідач діяв на підставі у межах і у спосіб визначений чинним законодавством. З тих підстав просив у задоволенні позову відмовити.

Позивач подав відповідь на відзив у якому вказав, що дисциплінарною комісією при ухвалені висновку за результатами службового розслідування не враховано обставин, які мають вирішальне значення для прийняття такого рішення, а саме результатів медичного обстеження ОСОБА_1 у зв`язку з їх відсутністю. Також зауважив, що при проведенні медичного огляду позивача відповідач повинен був керуватися «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», що затверджена Наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735, однак не дотримався її положень. Інші наведені аргументи загалом зводяться до тих, які вже викладені у позовній заяві.

18.03.2021 позивач подав заяву в якій на обґрунтування позовних вимог посилався на висновки щодо застосування норм права викладені в постанові Верховного Суду від 24.04.2020 у справі 823/1022/16.

Інші заяви по суті спору від сторін не надходило.

Ухвалою суду від 08.02.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, визначено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 09.03.2021.

Ухвалою суду від 09.03.2021 підготовче засідання закрито і призначено розгляд справи по суті на 18.03.2021.

08.04.2021 у судовому засіданні було проголошено вступну і резолютивну частину судового рішення.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази, суд встановив такі обставини справи та фактичні правовідносини сторін.

ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ з 11.08.2014 по 06.11.2015, в Національній поліції з 07.11.2015 по 18.01.2021. З 15.05.2017 обіймав посаду інспектора сектору реагування патрульної поліції №1 (далі - СРПП № 1) Рокитнівського ВП Сарненського ВП ГУНП в Рівненській області, має звання – старший лейтенант поліції ( а с. 43-47).

Відповідно до наказу Національної поліції України від 11.04.2016 №305 «Про організацію діяльності постійно діючих мобільних груп з контролю за станом дотримання поліцейськими службової дисципліни та законності, запобігання надзвичайних подій за їх участю» роботу мобільних груп, серед іншого, націлено на виявлення перебування поліцейських на службі в стані сп`яніння. Наказано забезпечити мобільні групи, зокрема, технічними засобами відповідно до завдань перевірки (а.с. 90).

У свою чергу відповідно до наказу ГУНП в Рівненській області № 1798 від 20.11.2020, створено мобільну групу з перевірки оперативно-службової діяльності, зокрема, несення служби добовими нарядами (а.с.87)

02.12.2020 начальником ГУНП в Рівненській області Камишанським О. виданий наказ №1884, яким призначено службове розслідування за фактом виявлення спільною мобільною групою у складі працівників ВІОС УКЗ та УОАЗОР ГУНП в Рівненській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , який перебував на робочому місці з явними ознаками алкогольного сп`яніння (а. с. 48).

29.12.2020 наказом начальника ГУНП в Рівненській області №2044 внесені зміни до складу членів дисциплінарної комісії ГУНП, яка проводить службове розслідування відповідно до наказу від 02.12.2020 №1884 (а.с. 49).

На виконання вказаних наказів дисциплінарною комісією проведено службове розслідування за фактом порушення службової дисципліни інспектором СРПП № 1 Рокитнівського ВП Сарненського ВП ГУНП в Рівненській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 і за його результатами прийнято висновок від 30.12.2020 (а. с. 52-62).

У рамках цього службового розслідування були відібрані пояснення у безпосередньо позивача - ОСОБА_1 (а.с. 69); заступника начальника Рокитнівського відділення поліції Сарненського відділу поліції ГУНП в Рівненській області, начальника слідчого відділення ОСОБА_3 (а.с. 68); начальника сектору реагування патрульної поліції № 1 Рокитнівського відділення поліції Сарненського відділу поліції ГУНП в Рівненській області ОСОБА_4 (а.с.67); заступника начальника Рокитнівського відділення поліції Сарненського відділу поліції ОСОБА_5 (а.с. 66), інспектора кадрового забезпечення Сарненського відділу поліції ГУНП в Рівненській області ОСОБА_6 (а.с. 65) та лікаря невролога КНП «Рокитнівська ЦРЛ» ОСОБА_2 (а.с. 70)

Так, ОСОБА_1 у своїх власноручних поясненнях зазначив, що 02.12.2020 о 08.00 год. він прийшов у приміщення актового залу Рокитнівського ВП Сарненського ВП ГУНП в Рівненській області для заступання в добовий наряд, а саме, чергування в складі СРПП Рокитнівського ВП Сарненського ВП ГУНП в Рівненській області.

Цього ж дня, близько 09.00 год. до приміщення актового залу Рокитнівського ВП Сарненського ВП зайшов інспектор ВІОС УКЗ ГУНП капітан поліції ОСОБА_7 , який в подальшому запропонував йому пройти тест на визначення стану алкогольного сп`яніння. Після чого старший лейтенант поліції ОСОБА_1 за допомогою газоаналізатора «ALCOTEST DRAGER» пройшов тест на стан визначення алкогольного сп`яніння, результат якого показав 0, 51 (проміле.)

Старший лейтенант поліції ОСОБА_1 додатково вказав, що протягом останньої доби не вживав алкоголю, а тому в подальшому йому запропоновано пройти вищевказаний тест у медичному закладі КНП «Рокитнівська ЦРЛ», на що він погодився. Після цього, останній спільно із інспектором ВІОС УКЗ УНП капітаном поліції Петровським І.О. та інспектором кадрового абезпечення Сарненського ВП майором поліції ОСОБА_6 , прибули до КНП Рокитнівська ЦРЛ».

Після сорока хвилин очікування у КНП «Рокитнівська ЦРЛ», лікар даного медичного закладу ОСОБА_2 повідомила про те, що прилад для визначення стану алкогольного сп`яніння не працює, а тому у ОСОБА_1 відібрано зразки біологічного походження (зразки сечі).

Опитана лікар невролог КНП «Рокитнівська ЦРЛ» ОСОБА_2 пояснила, що розголошувати лікарську таємницю відносно ОСОБА_1 відмовляється. Результату обстеження ОСОБА_1 що мало місце 02.12.2020 не має.

Відповідно до витягу із журналу реєстрації медичних оглядів осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів КНП «Рокитнівська ЦРЛ» вказано, що у інспектора СРПП № 1 Рокитнівського ВП Сарненського ВП ГУНП в Рівненській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , 02.12.2020 о 10.00 год. лікарем КНП «Рокитнівська ЦРЛ» ОСОБА_2 взято зразки сечі для проведення медичного огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння (а.с.84).

В протоколі медичного огляду проведеного лікарем ОСОБА_2 щодо встановлення факту вживання психоактивних речовин та стану сп`яніння ОСОБА_1 висновок за результатами обстеження відсутній (а.с. 71).

За цих обставин членами дисциплінарної комісії ГУНП на адресу КНП «Рокитнівська ЦРЛ» скеровано запит № 3362/116/12/01-2020 від 04.12.2020, щодо надання результатів медичного огляду ОСОБА_1 . У відповідь на нього, листом від 23.12.2020 №1515 повідомлено, що у ОСОБА_1 було відібрано зразки біологічного середовища (сечі) на вміст алкоголю. Ці зразки знаходяться в морозильній камері приймального відділення. Тобто фактичних результатів їх аналізу надано не було.

Також, згідно з актом про перегляд відеозапису, що здійснювався 02.12.2020 з нагрудної камери, яка була у інспектора ВІОС УКЗ ГУНП в Рівненській області капітана поліції ОСОБА_7 складеним 14.12.2020 дисциплінарною комісією позивач після проходження 02.12.2020 о 08 годині 48 хвилин огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора Drager Alcotest», повідомив, що в цей день не вживав алкогольні напої, а вживав вечором попереднього дня у невеликій кількості (а.с. 78).

Разом з тим, відповідно до службової характеристики позивача від 02.12.2020, яка враховувалась комісією у ході службового розслідування, за період служби в ОВС України, підрозділах Національної поліції України ОСОБА_1 зарекомендував себе посередньо. В силу власної неорганізованості та інколи безвідповідального відношення до виконання поставлених завдань, ОСОБА_1 часто допускає прорахунки у організації та плануванні роботи, що впливає на якість виконавської та службової дисципліни. В роботі особливої ініціативи та наполегливості не проявляє та не завжди вболіває за результати своєї праці. Не в повній мірі виконує свої обов`язки, передбачені посадовою інструкцією. Інколи не може добре організовувати ефективне виконання поставлених завдань. При спілкуванні з громадянами поводиться толерантно. Інколи не вистачає наполегливості для подолання труднощів, потребує підтримки і допомоги. На зауваження керівництва ОСОБА_1 реагує адекватно, хоча здатний допускати виявлені недоліки повторно. Стан здоров`я дозволяє працювати йому в екстремальних умовах, переносити труднощі служби та життя (а.с. 73). При цьому до дисциплінарної відповідальності за час служби в поліції він не притягувався.

Відповідно до свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №12-01/4675, яке чинне до 11.08.2021 року, газоаналізатор ALKOTEST DRAGER 6820 заводський серійний номер ARNA-0664, яким здійснювався огляд позивача відповідає вимогам Методики повірки МПУ 066/05-2013. (а.с. 91).

Згідно з декларацією відповідності вимогам Технічного регламенту законодавчо регульованих засобів вимірювання техніки №СДІ-1194-ЗВТ вказаний вище газоаналізатор відповідає вимогам Технічного регламенту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що затверджений Постановою КМУ №94 від 13.01.2016 (а.с.92).

Висновком за результатами службового розслідування встановлено факт вчинення дисциплінарного проступку старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 , який полягав у його перебуванні 02.12.2020 на службі в стані алкогольного сп`яніння. За вчинення такого проступку дисциплінарна комісія рекомендувала керівництву звільнити його зі служби у поліції.

На підставі висновку службового розслідування ГУНП в Рівненській області видало наказ від 30.12.2020 № 1084 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності»(а. с. 50). Згідно з пунктом 1 наказу начальника ГУНП в Рівненській області від 30.12.2020 № 1084 за порушення службової дисципліни, пунктів 1,2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», вимог Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, що виразилося в недотриманні нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, Присяги поліцейського, перебуванні на службі в стані алкогольного сп`яніння, а також у вчиненні дій, які несумісні з вимогами, які пред`являються до професійних та моральних якостей поліцейського, що у свою чергу дискредитує звання поліцейського, підриває довіру та авторитет органів поліції, старший лейтенант поліції ОСОБА_1 підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності у виді звільнення зі служби в поліції за пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію».

18.01.2021 начальник ГУНП в Рівненській області видав наказ №7 о/с, яким, відповідно до частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» інспектора сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №2 Сарненського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області старшого лейтенанта ОСОБА_1 звільнено з 18.01.2021 зі служби в поліції (а. с. 51).

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_7 , який в складі мобільної групи під час перевірки безпосередньо проводив 02.12.2020 огляд позивача на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора повідомив, що час на цьому пристрої виставляється у ручному режимі, однак з невідомих йому причин під час проведення огляду ОСОБА_1 час не був переведений на годину назад у зв`язку з переходом країни на зимовий час. Повідомив, що фактичний час проведення такого обстеження був не 09 годин 48 хвилин, як зазначено у протоколі огляду, а 08 годин 48 хвилин, що підтверджується відеозаписом цієї події зафіксованим його нагрудною відеокамерою. Під час особистої розмови з позивачем, останній сказав, що вживав алкоголь вечором попереднього дня. Після цього він з позивачем вирушили до Рокитнівської лікарні для медичного освідування позивача на перебування його у стані алкогольного сп`яніння. По прибуттю до лікарні їм було повідомлено, що пристрій для перевірки на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі не працює, а тому у позивача були відібрані біологічні зразки (сеча) для їх лабораторного аналізу на вміст алкоголю. Показав, що звертався до Рокитнівської ЦРЛ з запитом для отримання результатів вказаного дослідження. Однак йому повідомили, що здійснити цей аналіз лікарня не може у зв`язку з відсутністю фінансування (не проведенням тендеру). Під час розгляду справи у суді він забрав ємності зі зразками позивача з Рокитнівської ЦРЛ і привіз їх до Центру психічного здоров`я міста Рівного. Проте, там повідомили, що аналіз провести неможливо, оскільки були порушені правила оформлення та зберігання таких зразків. Пояснив, що не знає причин з яких лікар, яка проводила обстеження позивача не виявила у нього ознак алкогольного сп`яніння, оскільки він коли він проводив огляд позивача газоаналізатором, то відчував запах алкоголю з його ротової порожнини і бачив тремтіння пальців його рук хоча медичної освіти він не має. Зазначив, що перевірка здійснювалась під час інструктажу перед заступанням поліцейськими у добовий наряд. Чи була у позивача на час перевірки зброя він не пам`ятає.

Не погодившись з наказами відповідача №1084 від 30.12.2020 і №47 о/с від 18.01.2021, позивач звернувся до суду з цим позовом за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України, Законом України «Про Національну поліцію», який визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України, Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України», який визначає сутність службової дисципліни, обов`язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України від 02.07.2015 № 580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон № 580-VIII) передбачено, що поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Згідно з пунктами 1-2 частини першої статті 18 Закону № 580-VIII поліцейський зобов`язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва;

Відповідно до статті 19 Закону № 580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Частиною першою статті 59 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження, визначено Дисциплінарним статутом Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII (далі - «Дисциплінарний статут»).

Визначення службової дисципліни міститься у статті 1 Дисциплінарного статуту. Службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Відповідно до частини другої статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.

Згідно з пунктами 1, 4, 6 частини третьої цієї ж статті службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського, зокрема: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України.

Згідно з пунктом 2 Розділу 2 Правил етичної поведінки поліцейських затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 № 1179 під час виконання службових обов`язків поліцейському заборонено: перебувати на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння, уживати тютюнові вироби під час безпосереднього виконання службових обов`язків і в невстановленому місці.

Відповідно до пункту 3 Розділу 3 зазначених Правил за будь-яких обставин і відносно будь-якої людини як у робочий, так і в неробочий час поліцейський зобов`язаний дотримуватися норм професійної етики.

Статтею 11 Дисциплінарного статуту визначено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції (стаття 12 Дисциплінарного статуту).

Статтею 13 Дисциплінарного статуту визначено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони. До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Отже, перебування поліцейського під час несення служби у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння є дисциплінарним проступком і підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності.

При цьому черговість накладення зазначених стягнень Дисциплінарним статутом не визначена, а тому рішення про застосування того чи іншого дисциплінарного стягнення на порушника приймається керівником на підставі рекомендацій викладених дисциплінарною комісією у висновку службового розслідування за умови його проведення.

Діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського врегульовано статтею 14 Дисциплінарного статуту.

Згідно з частинами першою - четвертою статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Відповідно до статті 18 Дисциплінарного статуту під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій.

Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються, подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають відношення до справи, ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України "Про захист персональних даних", "Про державну таємницю" та іншими законами подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування, користуватися правничою допомогою.

Відповідно до положень частини 10 статті 14 Дисциплінарного статуту процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування визначено Порядком проведення службових розслідувань у Національній поліції України затвердженим Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року № 893 (далі – Порядок №893).

Пунктами 2-4, 7 Розділу 5 Порядку №893 передбачено, що підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.

Розгляд справи дисциплінарною комісією проводиться зазвичай у формі письмового провадження.

Збирання та перевірка матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського у разі розгляду справи у формі письмового провадження здійснюються зазвичай шляхом:

одержання пояснень щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб;

одержання в органах, закладах, установах поліції та їх підрозділах чи за запитом в інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування необхідних документів або їх копій та долучення до матеріалів справи;

отримання консультацій спеціалістів з питань, що стосуються службового розслідування.

У разі розгляду справи у формі письмового провадження рішення дисциплінарною комісією приймається без повідомлення та (або) виклику інших учасників службового розслідування на підставі наявних у справі матеріалів.

Відповідно до пункту 8 Розділу 5 Порядку №893 за рішенням уповноваженого керівника розгляд справи може здійснюватися дисциплінарною комісією на відкритому засіданні, яке полягає в гласному та відкритому дослідженні обставин, які стали підставою для призначення службового розслідування, за участю поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інших заінтересованих осіб.

Згідно з пунктом 14 Розділу 5 Порядку №893 Під час розгляду справи у формі письмового провадження поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, надає пояснення в письмовій формі.

У письмовому поясненні поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інших осіб зазначаються посада, звання, прізвище, ім`я, по батькові особи, що одержує пояснення; прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце роботи, посада, адреса проживання особи, що надає пояснення, а якщо пояснення надається поліцейським, додатково зазначаються відомості про освіту, час служби в поліції та на займаній посаді; попередження особи про право відмовитися надавати пояснення щодо себе, членів своєї сім`ї чи близьких родичів, коло яких визначено законодавством України; надання особою, що надає пояснення, згоди на обробку та використання в службових документах поліції її персональних даних.

Пояснення поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інших осіб може фіксуватися на бланку пояснення, зразок якого наведена в додатку до цього Порядку.

Отримання пояснень від поліцейського, який перебуває під вартою, здійснюється через адміністрацію місця ув`язнення шляхом його повідомлення про необхідність надіслати пояснення на зазначену дисциплінарною комісією адресу.

Отримання пояснень від поліцейського, який перебуває на чергуванні або патрулюванні, здійснюється лише після закінчення ним чергування, патрулювання або заміни його іншим поліцейським, а від поліцейського, який перебуває у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп`яніння, - після його протверезіння.

Письмове пояснення підписують особа, яка отримувала пояснення, та особа, яка надала пояснення, із зазначенням дати його надання .

З аналізу наведених вище норм Порядку №893 вбачається, що службове розслідування стосовно поліцейського може проводитись дисциплінарною комісією у письмовому провадженні або за рішенням уповноваженого керівника на відкритому засіданні комісії. Водночас при здійсненні такого розслідування у письмовому провадженні (за наявними матеріалами) обов`язковим є надання поліцейським щодо якого воно проводиться письмових пояснень або фіксації відмови у їх наданні.

Статтею 21 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарне стягнення застосовується не пізніше одного місяця з дня виявлення дисциплінарного проступку і не пізніше шести місяців з дня його вчинення шляхом видання дисциплінарного наказу. Перебування поліцейського на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності) чи у відпустці не перешкоджає застосуванню до нього дисциплінарного стягнення.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 77 Закону № 580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється, зокрема, у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України;

Згідно з частиною 3 статті 22 Дисциплінарного статуту дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь та звільнення із служби в поліції виконуються (реалізуються) шляхом видання наказу по особовому складу.

Аналіз наведених положень Дисциплінарного статуту є підставою для висновку про те, що дисциплінарна відповідальність поліцейського виникає у разі вчинення ним дисциплінарного проступку, який доведений матеріалами службового розслідування. У свою чергу, висновок за результатами службового розслідування повинен містити повне та об`єктивне дослідження обставин скоєння дисциплінарного проступку та встановлення наявності (або відсутності) вини порушника.

Зміст спірних правовідносин полягає у перевірці наявності чи відсутності у діях позивача дисциплінарного проступку і вирішенні питання чи тягне такий проступок на застосування до нього дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби.

Так, щодо доводів позивача про те, що до виконання службових обов`язків 02.12.2020 він не приступив, а тому не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності за несення служби у нетверезому стані суд вважає їх недоречними і вказує наступне.

З матеріалів справи з`ясовано, що ОСОБА_1 у своїх власноручних поясненнях зазначив, що 02.12.2020 о 08.00 год. він прийшов у приміщення актового залу Рокитнівського ВП Сарненського ВП ГУНП в Рівненській області, тобто за місцем несення служби, для заступання в добовий наряд, а саме, чергування в складі СРПП Рокитнівського ВП Сарненського ВП ГУНП в Рівненській області.

З поліцейськими, які заступають на чергування, проводять інструктаж з приводу заходів безпеки при поводженні зі зброєю та заходів особистої безпеки під час якого мобільною групою був проведений його огляд на стан алкогольного сп`яніння, який показав позитивний результат. При цьому ОСОБА_1 не повідомив керівництву про те, що він має якісь підстави не заступати на добове чергування.

Під час перегляду відеозапису проходження позивачем огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора Drager Alcotest», позивач повідомив, що в цей день не вживав алкогольні напої, а вживав вечором у незначній кількості. Тобто він, знаючи про те, що має заступати на добове чергування зранку 02.12.2020, вечором 01.12.2020 року вжив алкогольні напої в такій кількості, що наступного дня концентрація парів спирту у видихуваному повітрі становила 0,51 проміле.

Так, ОСОБА_1 перебував на службі з моменту його прибуття до Рокитнівського відділу поліції. Разом з тим у журналах про проходження інструктажу, а також у журналі про отримання зброї його підписи відсутні.

Суд зауважує, що дотримання вимог Дисциплінарного статуту та Правил етичної поведінки поліцейських є обов`язком кожного поліцейського незалежно від того, перебуває він під час виконання службових обов`язків чи у позаслужбовий час, що пов`язане з особливостями проходження служби в Національній поліції.

Оцінюючи ці обставини суд вважає, що початок виконання позивачем службових обов`язків позивачем розпочався саме з моменту його прибуття за місцем несення служби і не залежить від наявності чи відсутності його підписів у вказаних вище журналах

Крім того, суд дійшов такого висновку, враховуючи те, що позивач перебував в Рокитнівському ВП у формі і єдиною причиною, яка перешкодила йому заступити в добовий наряд стало виявлення у нього стану сп`яніння в ході службової перевірки.

Стосовно аргументів позивача, що він 02.12.2020 не перебував у стані алкогольного сп`яніння суд відзначає таке.

Згідно з пунктами 6-8 Тимчасової інструкції про порядок медичного огляду для встановлення факту вживання алкоголю і стану сп`яніння, затвердженої наказом заступника Міністра охорони здоров`я СРСР 01 вересня 1988 року № 06-14/33-14 (далі - Тимчасова інструкція), лікар (фельдшер), що проводить огляд, складає протокол медичного огляду за встановленою формою у двох примірниках. У протоколі докладно викладаються відомості про зовнішній вигляд оглянутого, його поведінці, емоційному тлі, мови, вегето-судинних реакціях, стану рухової сфери. При цьому слід зазначити скарги оглянутого, його суб`єктивну оцінку свого стану. Крім того, при оцінці стану необхідно відзначити наявність або відсутність запаху алкоголю і вказати результати лабораторних досліджень.

Основою медичного висновку з питання станів, пов`язаних зі споживанням алкоголю, повинні бути дані всебічного медичного огляду. Після його завершення проводиться відбір повітря, що видихається або біологічних рідин організму для дослідження їх на наявність алкоголю.

Лабораторні дослідження (повітря, що видихається, сечі, слини) при проведенні огляду є обов`язковими. Кров для аналізів на алкоголь слід брати у виняткових випадках лише за медичними показаннями (наприклад, важкі травми, отруєння).

Відповідно до пункту 7 Розділу 1 Інструкції «Про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» від 09.11.2015 № 1452/735, (далі - Інструкція № 1452/735) у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – заклад охорони здоров`я).

Пунктами 4, 8-11 Розділу 3 Інструкції № 1452/735 передбачено, що метою цього огляду є встановлення наявності чи відсутності стану сп`яніння в обстежуваної особи.

Використання в закладах охорони здоров`я для проведення лабораторних досліджень вимірювальної техніки та обладнання, дозволених МОЗ, підтверджується сертифікатом відповідності та свідоцтвом про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.

Зразки біологічного середовища для лабораторного дослідження відбираються у дві ємності. Вміст однієї ємності використовується для первинного дослідження, вміст другої ємності зберігається протягом 90 днів.

За збереження та транспортування ємностей з біологічним середовищем до іншого закладу охорони здоров`я, цілісність пломбування відповідає заклад охорони здоров`я, у якому проводився відбір біологічного середовища.

Згідно з пунктом 12 Розділу 3 Інструкції № 1452/735 предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук.

Відповідно до пункту 15 Розділу 3 Інструкції № 1452/735 за результатами огляду на стан сп`яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду.

Пунктами 16, 18 Розділу 3 Інструкції № 1452/735 передбачено, що Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі – висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння) (додаток 4), видається на підставі акта медичного огляду.

Усі записи в акті медичного огляду та висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння повинні бути розбірливими, не допускається формулювання «Норма».

Відповідно до пункту 22 Розділу 3 Інструкції № 1452/735 висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп`яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.

Так, суд погоджується з позивачем, що положення Інструкції № 1452/735 застосовуються і при визначенні стану алкогольного сп`яніння під час несення служби, зокрема, працівників поліції. Аналогічні висновки щодо застосувань цих норм права викладені в постанові Верховного Суду від 24.04.2020 у справі 823/1022/16, а тому суд враховує їх при ухвалені рішення у даному спорі.

Проте, обставини справи 823/1022/16 на яку посилається позивач в обґрунтування позовних вимог не є тотожними обставинам встановленим судом у цьому спорі. Так, у справі 823/1022/16 містилось два протилежних медичних висновків, один з яких підтверджував стан алкогольного сп`яніння позивача і був визнаний судом недійсним, оскільки виданий з порушенням приписів Інструкції № 1452/735, а інший, який залишився чинним спростовував перебування поліцейського на службі у нетверезому стані.

Натомість, у цій справі, факт перебування позивача 02.12.2020 на службі у стані алкогольного сп`яніння підтверджується протоколом його огляду за допомогою газоаналізатора «ALCOTEST DRAGER» 6820, який показав, що у повітрі, яке він видихав із ротової порожнини містилось 0,51 проміле алкоголю в крові, що в 2,5 рази більше ніж допустимий показник 0,2 проміле. Крім того, як свідчить акт перегляду відеозапису та показання допитаного свідка ОСОБА_1 сам повідомив, що вживав алкоголь у переддень служби, а жодних доказів на противагу цим доказам суду не надано.

При цьому суд критично оцінює доводи позивача про те, що за результатами медичного огляду проведеного в Рокитнівський лікарні у нього не встановлено ознак алкогольного сп`яніння з огляду на таке.

По перше, в протоколі медичного огляду проведеного лікарем ОСОБА_2 щодо встановлення факту вживання психоактивних речовин та стану сп`яніння ОСОБА_1 остаточний висновок за результатами такого обстеження відсутній, що є доказом того, що позивач був тверезий.

По друге, на переконання суду, обов`язок щодо проведення належного медичного обстеження, відібрання біологічних зразків, їх оформлення, зберігання та аналіз покладається саме на медичний заклад, який здійснював відповідний огляд позивача. Встановлено, що відповідно до витягу із журналу реєстрації медичних оглядів осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів КНП «Рокитнівська ЦРЛ» вказано, що у інспектора СРПП № 1 Рокитнівського ВП Сарненського ВП ГУНП в Рівненській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , 02.12.2020 о 10.00 год. лікарем КНП «Рокитнівська ЦРЛ» ОСОБА_2 взято зразки сечі для проведення медичного огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння. В ході проведення службового розслідування членами дисциплінарної комісії ГУНП на адресу КНП «Рокитнівська ЦРЛ» скеровано запит № 3362/116/12/01-2020 від 04.12.2020, щодо надання результатів медичного огляду ОСОБА_1 . У відповідь на нього, листом від 23.12.2020 №1515 повідомлено, що у ОСОБА_1 було відібрано зразки біологічного середовища (сечі) на вміст алкоголю. Ці зразки знаходяться в морозильній камері приймального відділення. Тобто результатів їх аналізу надано не було. З огляду на такі обставини, відсутність результатів медичного огляду позивача жодним чином не спростовує показання технічного пристрою, які засвідчували в нього стан алкогольного сп`яніння. Водночас бездіяльність працівників медичного закладу щодо не проведення огляду позивача і не здійснення аналізу його біологічних зразків на вміст алкоголю не повинна тягнути за собою уникнення його від відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку.

По третє, дисциплінарною комісією у ході службової перевірки добросовісно вчинялись заходи щодо отримання в лікарні акту медичного огляду позивача з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин, які мають значення для доведення/спростування вчинення ним проступку.

З наведеного суд дійшов висновку, що факт перебування позивача на службі у стані алкогольного сп`яніння доведений у ході службового розслідування, що є підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності.

Щодо тверджень позивача про неправильність показань газоаналізатора, яким проводився його огляд на стан сп`яніння, то вони є непереконливими з огляду на таке.

Судом з`ясовано, що позивач 02.12.2020 пройшов тест на стан визначення у нього алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора «ALCOTEST DRAGER» 6820 заводський серійний номер ARNA-0664.

При цьому відповідно до свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №12-01/4675, яке чинне до 11.08.2021 року, цей газоаналізатор відповідає вимогам Методики повірки МПУ 066/05-2013, а також відповідає вимогам Технічного регламенту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що затверджений Постановою КМУ №94 від 13.01.2016. Тобто газоаналізатор «ALCOTEST DRAGER» 6820 заводський серійний номер ARNA-0664 є спеціальним технічним пристроєм, який законно був використаний для установлення стану алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 . Докази на підтвердження несправності такого пристрою у матеріалах справи відсутні.

Водночас, у судовому засіданні свідок ОСОБА_7 , який проводив 02.12.2020 огляд позивача на стан алкогольного сп`яніння пояснив, що час на цьому пристрої виставляється у ручному режимі, однак з невідомих йому причин під час проведення огляду ОСОБА_1 час не був переведений на годину назад у зв`язку з переходом країни на зимовий час. Підтвердив, що фактичний час проведення такого обстеження був не 09 годин 48 хвилин, як зазначено у протоколі огляду, а 08 годин 48 хвилин, що підтверджується відеозаписом цієї події зафіксованим його нагрудною відеокамерою. Відтак, суд вважає, що такий недолік у налаштуваннях газоаналізатора при залишені незмінною дати обстеження жодним чином не спростовує результати здійсненого огляду, які зазначені у роздрукуванні на папері його показників, а також не свідчить про їх хибність або про несправність такого пристрою.

Стосовно аргументів позивача про порушення відповідачем його права на захист під час службового розслідування суд вказує наступне.

Так, службове розслідування стосовно позивача проводилося дисциплінарною комісією відповідно до наказу керівника ГУНП в Рівненській області від 02.12.2020 у письмовому провадженні, тобто за наявними у комісії матеріалами. Згідно з пунктом 14 Розділу 5 Порядку №893 Під час розгляду справи у формі письмового провадження поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, надає пояснення в письмовій формі. Так, у матеріалах справи містяться пояснення надані ОСОБА_1 від 02.12.2020, в яких він детально повідомив про відомі йому обставини. Поряд з цим, позивач не був позбавлений можливості подати чи надіслати відповідачу у рамках службової перевірки додаткові письмові пояснення, ознайомитись з матеріалами розслідування, скористатися послугами адвокатами, іншими своїми правами, однак жодних з таких дій не вчинив. З наведеного суд вважає, що при винесенні висновку службового розслідування враховувалась позиція поліцейського викладена у відібраних в нього поясненнях, оскільки інших доказів у комісії не було, а тому його право на захист не було порушено.

Щодо доводів позивача про непропорційність виду застосованого до нього стягнення дисциплінарному проступку, який йому інкримінують суд зазначає таке.

Виходячи з правового регулювання спірних відносин, позивач, у силу своїх службових обов`язків, зобов`язаний не допускати поведінки, яка ганьбить звання працівника поліції або підриває авторитет поліції, інших відносин, які носять протиправний характер.

Зі змісту присяги поліцейського, яку він складає при вступі на службу в поліції, поведінка поліцейського має відповідати очікуванню громадськості й забезпечувати довіру суспільства та громадян до поліції, не тільки під час виконання службових обов`язків, а й у повсякденному житті. Працівник поліції має чітко усвідомлювати, що займана посада є виявом довіри народу, та повинен стверджувати і відстоювати честь і гідність звання поліцейського, несучи особисту відповідальність перед державою і суспільством. Має вживати заходів на підвищення авторитету та позитивного іміджу органів поліції. В особистій поведінці у службових та позаслужбових стосунках з людьми не допускати проявів жорстокого або принизливого ставлення до людей, бути зразком чесності, тактовності та внутрішньої дисциплінованості, оскільки проходження служби в поліції несумісне з неправомірною поведінкою, ігноруванням вимог Конституції, законів України та Дисциплінарного статуту.

Тобто поліцейський повинен уникати вчинення дій, що підривають довіру та авторитет органів поліції і їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 24 березня 2020 року у справі № 808/330/17

Суд вважає що ОСОБА_1 , знаходячись на службі у стані алкогольного сп`яніння вчинив дії, які є несумісними з проходженням служби в поліції та суперечать змісту присяги працівника Національної поліції України, Правил етичної поведінки поліцейських, а також проігнорував вимоги Дисциплінарного статуту та Закону №580-VIII. З урахуванням суспільного резонансу та загального уявлення суспільства про поліцейського як носія влади, вчинений позивачем дисциплінарний проступок унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків .

Відтак, застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення є правомірним і пропорційним. Дисциплінарний проступок позивача виявився у недотриманні принципів діяльності поліцейського та вчиненні дій не сумісних з вимогами, що пред`являються до професійно-етичних якостей поліцейських.

Також суд підкреслює, що черговість накладення стягнень за їх видами Дисциплінарним статутом не визначена, а тому рішення про застосування того чи іншого дисциплінарного стягнення на порушника приймається керівником на підставі рекомендацій викладених дисциплінарною комісією у висновку службового розслідування, що й було здійснено відповідачем.

Отже, видаючи накази №1084 від 30.12.2020 і №47 о/с від 18.01.2021 відповідач діяв на підставі у межах та у спосіб встановлений чинним законодавством, а тому вони не підлягають скасуванню у судовому порядку.

Оскільки суд не вбачає правових підстав для поновлення позивача на роботі, то похідна позовна вимога щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу також не підлягає задоволенню.

Інші доводи та аргументи, наведені сторонами, судом не оцінюються, позаяк не мають вирішального значення для правильного вирішення судового спору по суті.

Підсумовуючи наведене, суд констатує, що у цих конкретних спірних правовідносинах позивач не довів протиправності оскаржуваних наказів, відтак, позовні вимоги є необґрунтованими і у їх задоволенні слід відмовити повністю.

Підстави для розподілу судових витрат відповідно до ст. 139 КАС України відсутні.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Рівненській області (вул. Хвильового, 2,м. Рівне,33028, код ЄДРПОУ 40108761) про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 29 квітня 2021 року

Суддя В.В. Щербаков