Ухвала суду № 96673877, 27.04.2021, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

27 квітня 2021 рокум. ПолтаваСправа № 440/3388/21

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Довгопол М.В.,

за участю:

секретаря судового засідання – Захаренка О.О.,

представника відповідача – Листопад О.А.,

представника третьої особи - Державного підприємства “Національні інформаційні системи” -Рагуліна І.Ю.,

розглянувши у підготовчому засіданні заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, треті особи, яка не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, Виконавчий комітет Решетилівської міської ради, Державне підприємство “Національні інформаційні системи” про визнання протиправним та скасування наказу, -

В С Т А Н О В И В:

05 квітня 2021 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу від 23.02.2021 № 690/5.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 12:00 год. 27 квітня 2021 року.

Разом з позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії наказу Міністерства юстиції України від 23.02.2021 № 690/5 та зобов`язання Державного підприємства "Національні інформаційні системи" відновити доступ ОСОБА_1 , державного реєстратора відділу надання адміністративних послуг виконавчого комітету Решетилівської міської ради Полтавської області до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно - до набрання судовим рішенням у справі законної сили.

Заява ОСОБА_1 про забезпечення позову мотивована наявністю очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача та третіх осіб до ухвалення рішення у справі, яка полягає у тому, що позивач, не маючи можливості працювати з Державним реєстром речових прав на нерухоме майно, як державний реєстратор, буде позбавлений можливості повноцінно здійснювати професійну діяльність, що негативно відобразиться як на його доходах, так і на діловій репутації, при цьому не матиме змоги закінчити роботу із прийнятими заявами про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та завершити реєстраційні дії, за які сплачено адміністративний збір, що матиме негативні наслідки для третіх осіб. Крім того, позивач у заяві посилається на існування очевидних ознак протиправності спірного наказу Міністерства юстиції України від 23.02.2021 № 690/5.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2021 року призначено розгляд заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у судовому засіданні 27 квітня 2021 року о 12 год. 00 хв. у приміщенні Полтавського окружного адміністративного суду за адресою: 36039, м. Полтава, вул. Пушкарівська, 9/26.

У судове засідання 27 квітня 2021 року позивач та представник третьої особи - Виконавчого комітету Решетилівської міської ради не з`явилися, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином, про причини неприбуття суд не повідомили. Враховуючи положення статтей 181, 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд визнав за можливе проводити засідання за відсутності позивача та третьої особи Виконавчого комітету Решетилівської міської ради.

Представник відповідача та третьої особи Державного підприємства “Національні інформаційні системи” у судовому засіданні проти задоволення заяви про забезпечення позову заперечували.

Заслухавши думки представників відповідача та третьої особи, суд, вирішуючи заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, виходить з наступного.

Згідно з частиною першою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Відповідно до частини другої цієї статті, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з частиною першою статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Частиною другою статті 151 КАС України визначено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен ураховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Суд враховує, що інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі. Однак, застосовуючи такий інститут, необхідно перш за все враховувати його мету та запобігати вирішенню спору у справі шляхом задоволення заяви про забезпечення позову.

Принципами Рекомендації № R (89) 8 стосовно тимчасового судового захисту в адміністративних справах, що прийнята Комітетом Міністрів Ради Європи 13.09.1998, передбачено, зокрема, що заходи тимчасового захисту жодним чином не можуть наперед визначати рішення, що його має прийняти суд у певній справі проти адміністративного акта.

Судом встановлено, що наказом Міністерства юстиції України від 23.02.2021 № 690/5, який є предметом спору у справі № 440/3388/21, задоволено скаргу ОСОБА_2 від 07.05.2020 (п. 1); скасовано рішення від 29.04.2020 № 52091714, прийняте державним реєстратором Виконавчого комітету Решетилівської міської ради Полтавської області Верховодом Костянтином Вікторовичем (п.2); тимчасово блоковано доступ державному реєстратору Виконавчого комітету Решетилівської міської ради Полтавської області ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 3 (три) місяці (п. 3); виконання пункту 2 наказу покладено на Офіс протидії рейдерству (п. 4); виконання пункту 3 наказу покладено на Державне підприємство "Національні інформаційні системи" (п.5).

За таких обставин забезпечення позову шляхом зупинення дії наказу та зобов`язання Державного підприємства "Національні інформаційні системи" відновити доступ державного реєстратора ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно є фактично вирішенням спору по суті, оскільки державний реєстратор продовжуватиме здійснювати діяльність у сфері державної реєстрації прав на нерухоме майно, незважаючи на те, що оскаржуваний наказ, який має тимчасовий характер (строк дії - 3 (три) місяці), і був винесений з підстав порушень при вчиненні дій у сфері державної реєстрації прав на нерухоме майно.

Однак позов не може бути забезпечено таким способом, що фактично підмінює собою судове рішення в справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті.

Аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 р. в справі № 800/521/17.

Суд також вважає, що зазначені позивачем у заяві про забезпечення позову доводи не свідчать про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову, передбачених частиною 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, суд критично оцінює посилання позивача про наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам та третіх осіб до ухвалення рішення у справі, оскільки застосування тимчасового блокування доступу державного реєстратора до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно не має наслідком припинення трудових відносин із державним реєстратором, що спростовує твердження позивача стосовно позбавлення можливості отримувати дохід від своєї професійної діяльності.

Також спірним наказом відповідача не порушено права третіх осіб з огляду на положення частини третьої статті 37-1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», згідно яких у разі прийняття рішення про тимчасове блокування або анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав Міністерство юстиції України вирішує питання про передачу на розгляд суб`єкту державної реєстрації прав, що забезпечує зберігання реєстраційних справ у паперовій формі, документів, що подані для проведення реєстраційних дій та перебувають на розгляді у відповідного державного реєстратора.

Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду 30 березня 2021 року у справі № 420/4037/20.

Крім того, наявні у справі документи не дають підстав для висновку про існування очевидних ознак протиправності рішення суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням.

При цьому суд позбавлений можливості надати оцінку протиправності спірного наказу під час розгляду питання про вжиття заходів забезпечення позову, оскільки така оцінка буде надана під розгляду справи по суті після дослідження наявних у матеріалах справи доказів.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для забезпечення позову шляхом зупинення дії наказу Міністерства юстиції України від 23.02.2021 № 690/5 та зобов`язання Державного підприємства "Національні інформаційні системи" відновити доступ ОСОБА_1 , державного реєстратора відділу надання адміністративних послуг виконавчого комітету Решетилівської міської ради Полтавської області, до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Отже, заява ОСОБА_1 про забезпечення позову є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями150, 151, 154, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Полтавський окружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому копію ухвали суду не вручено у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 29 квітня 2021 року.

Суддя М.В. Довгопол