Рішення № 96673282, 30.04.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/9261/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2021 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд під головуванням судді Андрухіва В.В., розглянувши в порядку загального позовного провадження у письмовому провадженні справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю “АЗОВТРАНСКОМПЛЕКТ” до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення,

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “АЗОВТРАНСКОМПЛЕКТ” до Одеської митниці Держмитслужби, в якому позивач просив суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA500110/2020/000012/2 від 04.09.2020 року;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500110/2020/00064.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 20.05.2020 р. між ТОВ «АЗОВТРАНСКОМПЛЕКТ» та компанією HEBEI WEINUO IMPORT AND EXPORT TRADING COMPANY (Китай) був укладений зовнішньоекономічний контракт № VIN 200520 про поставку товару в порядку та на умовах контракту згідно специфікацій.

На виконання зазначеного контракту компанією HEBEI WEINUO IMPORT AND EXPORT TRADING COMPANY (Китай) на умовах поставки FOB Tianjin поставлено на адресу позивача товар:

1. Ланцюги вантажопідйомні G80 зі зварними кільцями, у бочках, розміри: 6*18 – 1500 м, 13*39 – 1500 м, 8*24 – 2000 м, 10*30 – 200 м, 16*48 – 100 м, 7*21 – 500 м, 20*60 – 150 м, 22*66 – 80 м. Використовуються при виробництві ланцюгових стропів. Виготовляється з високолегованої сталі, коефіцієнт запасу міцності при використанні ланцюгових строп 4:1. Код товару: 73158200. Вага брутто (кг): 13959. Вага нетто (кг): 13119. Ціна товару: 15041,0000 доларів США;

2. Інструменти ручні з недорогоцінних металів - Натяжний механізм (трещітка для ременя стяжного), розміри: 75 мм 8Т - 50 шт., 100 мм ЮТ - 50 шт. Використовується при виробництві стяжних ременів для закріплення вантажів. Торговельна марка - нема даних. Виробник - HEBEI WEINUO IMPORT AND EXPORT TRADING COMPANY. Країна виробництва - CN. Код товару: 82055980. Вага брутто: 358,5 (кг). Вага нетто (кг): 340,5. Ціна товару: 739,0000 доларів США;

3. Вироби з чорних металів, які виготовлені методом вигинання - Гак О-подібний, розміром: 75 мм 8Т, 3”(7500kN) - 100 шт., 100 мм ЮТ, 4”(10000kN) – ЮО шт. Використовується при виробництві стяжних ременів. Торговельна марка - нема даних. Виробник - HEBEI WEINUO IMPORT AND EXPORT TRADING COMPANY. Код товару: 73269098. Вага брутто (кг): 170. Вага нетто (кг): 162. Ціна товару: 264,0000 доларів США;

4. Вироби з чорних металів, штамповані, з подальшим механічним обробленням: Гаки з легованої сталі, запас міцності 5:1, застосовуються в якості захоплень в канатних, ланцюгових стропах - Гак чалочний SL - 130 320А, розміри: 0,75t – 300 шт., 1t – 300 шт., 1,5t – 300 шт., 2t – 600 шт., 3,2t – 600 шт., 7t – 50 шт., 11t – 50 шт., 22t – 20 шт.; Гак з вухом SL - 13 G80. Код товару: 73269094. Вага брутто (кг): 8264,82. Вага нетто (кг): 7922,94. Ціна товару: 18528,0500 доларів США;

5. Вузька тканина з тканим пругом, яка виготовлена з синтетичних волокон - Стрічка поліестеру, для виробництва стягувальних ременів для закріплення вантажів, запас міцності 2:1, розміри: 25 мм 1500 кг – 3000 м, 35мм 3000 кг – 3000 м, 75 мм 7500 кг – 500 м, 100 мм 10000 кг – 500 м. Торговельна марка - нема даних. Виробник - HEBEI WEINUO IMPORT AND EXPORT TRADING COMPANY. Код товару: 58063210. Вага брутто (кг): 426,25. Вага нетто(кг): 391,25. Ціна товару: 1155,0000 доларів США;

6. Таль ланцюгова важельна HSH, для підіймання та опускання вантажів, (оператор розташовується зверху від місця, де закріплена таль), з ручним механічним приводом (без двигуна), моделей: 1,5-3 – 20 шт.; 1,5-6 – 20 шт.; 3-3 – 10 шт. Торговельна марка - нема даних. Виробник - HEBEI WEINUO IMPORT AND EXPORT TRADING COMPANY. Код товару: 84251900. Вага брутто (кг): 910. Вага нетто (кг): 880. Ціна товару: 1534,0000 доларів США.

На підставі договору про митне-брокерське обслуговування № 0054 від 22.08.2019, укладеного між ТОВ «АЗОВТРАНСКОМПЛЕКТ» та ТОВ «АФ-ГРУП», брокером з метою митного оформлення товару позивача для підтвердження його митної вартості до пункту пропуску «Чорноморський рибний порт» митного посту ВМО № 4 м/п «Чорноморський» Одеської митниці Держмитслужби була подана електронна митна декларація UA500110/2020/010627 від 03.09.2020 р., де було визначено митну вартість товару, що імпортується, за основним методом за ціною зовнішньоекономічного контракту.

Позивач вказав, що для підтвердження митної вартості товару декларант надав такі документи: зовнішньоекономічний контракт та доповнення до нього; специфікація до контракту про постачання товару; інвойс; пакувальний лист, прейскурант (прайс-лист); комерційна пропозиція; сертифікат походження; коносамент; платіжні документи; договір митне-брокерське обслуговування та інші документі, які підтверджують митну вартість товару.

03.09.2020 р. під час митного контролю товарів за митною декларацією №UA500110/2020/010627 від 03.09.2020 р. митний орган надіслав декларанту електронне повідомлення, де було вказано, що подані документи містять розбіжності та було запропоновано надати протягом 10 календарних днів пояснення щодо розбіжностей та надати додаткові документи на підтвердження вартості товару. У відповідь на вищевказане повідомлення щодо розбіжностей декларант надіслав до митниці лист від 04.09.2020 р., де надав пояснення щодо відсутності у наданих документах розбіжностей, відсутності додаткових документів та проханням провести митне оформлення на підставі наданих документів.

Однак, 04.09.2020 р. митним органом було ухвалено рішення про коригування митної вартості товарів № UA500110/2020/000012/2, де вказано, що подані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки та не містять всіх відомостей, що підтверджують чистові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів.

У зв`язку з чим, митна вартість оцінюваних товарів була визначена за резервним методом на підставі аналізу баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України за митною вартістю подібних товарів у максимально наближений до митного оформлення час та становив:

- для товару 1, вартість інвойсу 1,21 дол./кг, змінена до 2,34 дол./кг;

- для товару 2, вартість інвойсу 2,24 дол./кг, змінена до 2,71 дол./кг;

- для товару 5, вартість інвойсу 3,02 дол./кг, змінена до 4,04 дол./кг;

- для товару 6, вартість інвойсу 31,89 дол./шт., змінена до 36,36 дол./шт.

У зв`язку з коригуванням митної вартості товарів митний орган також видав Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500110/2020/00064 від 04.09.2020р.

Позивач зазначив, що після винесення митницею рішення про коригування митної вартості товар розмитнено за новою декларацією зі сплатою фінансової гарантії у формі грошової застави - 390000,00 грн. (ввізне мито та ПДВ) для випуску товару у вільний обіг, замість 279000 грн. (ввізне мито та ПДВ).

ТОВ «АЗОВТРАНСКОМПЛЕКТ» не погоджується із прийнятими посадовими особами митниці рішенням про коригування митної вартості товарів та карткою відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Так, позивач вказав, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви у можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної і вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Щодо відсутності даних щодо складової митної вартості товару, а саме вартості пакування та маркування у наданих до митного оформлення документах, позивач зазначив, що до митного оформлення товару були надані усі документи, які підтверджують фактурну (інвойсну) вартість товару, а саме: Контракт з додатками, Інвойс, Специфікація, прайс-лист, комерційна пропозиція на товар, тощо.

Згідно до умов Контракту, а саме п. 2.2., вартість Контракту визначена за базисом поставки FOB Tianjin, згідно «Інкотермс 2010». Вантажоотримувач ТОВ «АЗОВТРАНСКОМПЛЕКТ». У ціні Контракту враховані вартість Товару, вартість упаковки, навантаження Товару на транспортний засіб, витрати по митному оформленню, необхідні для експорту Товару.

Пунктами 6.1 та 6.2 Контракту передбачено, що при постачанні товар пакується у ящики, бочки або картоні короби на піддонах. Тара та упаковка є такими, що не підлягають поверненню, а їх вартість включена у вартість Контракту. На підтвердження вищезазначеного до митного оформлення були надані прас-лист від 30.04.2020 р., та комерційна пропозиція від 02.05.2020 р., де вартість тари та упаковки включено у ціну Товару.

Таким чином, відповідно до договору вартість упаковки включена у вартість товару, який поставлений в Україну, а тому вимога надати будь-які додаткові документи щодо вартості упаковки, яка включена у вартість товару, на думку поивача, є неправомірною.

Стосовно зауважень митного органу відносно ненадання позивачем документів, що містять відомості про вартість перевезення, позивач зазначив, що відповідачем під час винесення оскаржуваного рішення не враховано, що вартість перевезення була включена позивачем до митної вартості товару.

За умовами контракту від 20.05.2020 р. доставка здійснюється за умовами FOB Tianjin. Відповідно до Інкотермс 2010 ціна FOB означає, що фактурна (контрактна) ціна за товар включає в себе вартість товару, включаючи тару, пакування/маркування товару (зазначена у інвойсі) + суму експортно-митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів + вартість доставки на борт судна в названому порту відвантаження.

Перевезення товару за умовами FOB покладається на Покупця. Тому фактурна вартість товару не може враховувати перевезення товару судном, як це зазначено митним інспектором у якості порушення з боку ТОВ «АЗОВТРАНСКОМПЛЕКТ» в п. 2 рішення про коригування митної вартості.

Отже, постачальник доставив товар на судно, де до покупця за умовою постачання FOB перейшли ризики втрати майна. На цьому обов`язок Постачальника щодо виконання поставки товару було виконано.

Позивач зазначив, що 01.08.2019 р. між ТОВ «АЗОВТРАНСКОМПЛЕКТ» та ТОВ «АФ-ГРУП» було укладено договір транспортного експедирування №0032, за умовами якого останнє зобов`язувалось за дорученням позивача організувати за винагороду і за його рахунок транспортно-експедиторське обслуговування, перевезення експортно-імпортних і транзитних вантажів у міжнародному сполученні та по території України, а також надавати інші транспортно-експедиторські послуги.

Відповідно умов вказаного Договору ТОВ «АФ-ГРУП» здійснив фрахт товару, а саме: здійснив перевезення останнього до України, у зв`язку з чим виставив позивачу рахунок №1441 від 02.09.2020 р., з якого вбачаються конкретний перелік послуг, які надав експедитор.

Вартість послуг, яка зазначена без ПДВ, свідчить про їх надання поза митною територією України. Так, вартість фрахту (перевезення) товару до України 44208,00 грн. Зазначення вартості без ПДВ підтверджує надання послуг поза митним кордоном України.

Позивачем, в особі декларанта ТОВ «АФ-ГРУП», до митного органу зокрема подано довідку про транспортні витрати від 02.09.2020 року, відповідно до якої транспортні витрати на доставку вантажу з порту з Китаю до митного кордону України - ЧМРП, в контейнері IPXU2107343 за коносаментом 910896264 (S0120070285), складають 44208,00 грн.

Позивач вказав, що дана довідка від 02.09.2020 року є документом, що містить відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів та враховувалася Одеською митницею Держмитслужби при прийнятті картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а відтак не заслуговують на увагу твердження відповідача, про не надання до митного оформлення разом з митною декларацією документів, що підтверджують витрати на транспортування чи документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Митним органом не було висунуто вимог, що надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також не наведено обґрунтувань необхідності надання експортної декларація, тому висновок щодо ненадання останньої в оскаржуваному рішенні не заслуговують на увагу.

Стосовно посилань митного органу на те, що надані банківські документи не відповідають умовам інвойсу, що може свідчити про надання недостовірних даних, позивач зазначив, що дійсно, відповідно до інвойсу оплата за товар за ним здійснюється у вигляді передплати 15% до початку виготовлення товарів, 15% після відвантаження товарів та 70% потягом 60 днів. Вартість товарів згідно інвойсу склала 37261,05 доларів США.

У той же час, розділом 1 Контракту визначено, що Продавець продає, а Покупець покупає комплектуючі для стропів, вантажопідйомну ланцюг, вантажопідйомну стрічку, такелаж, в подальшому Товар, на умовах FOB Tianjin, згідно «Інкотермс 2010», у відповідності до технічних параметрів, ціною і кількістю, зазначеними у всіх Специфікаціях до контракту. Всі специфікації являються невід`ємною частиною цього контракту.

Пунктом 2.1. Контракту визначено, що загальна вартість Контракту складає 83192,40 доларів США.

Відповідно до Розділу 4 Контракту оплата вартості товарів буде здійснюватися в доларах США наступним чином: 15% передоплата проводитися покупцем Продавцю після підписання контракту; 15% передоплата проводиться покупцем перед відвантаженням; 70% оплата здійснюється Покупцем продавцеві протягом 70 днів з моменту отримання покупцем ВМД.

Позивач зазначив, що на виконання умов Контракту ТОВ «АЗОВТРАНСКОМПЛЕКТ» перерахувало компанії HEBEI WEINUO IMPORT AND EXPORT TRADING COMPANY грошові кошти у розмірі: 22.05.2020 р. - 12478,86 доларів США, що складає 15% від ціни Контракту (83192,40 доларів США); 22.07.2020 р. - 12478,86 доларів США, що складає 15% від ціни Контракту (83192,40 доларів США).

Тобто, позивач діє у цілковитій відповідності до умов Контракту, а висновки митного органу про можливе надання недостовірних даних щодо вартості товару є хибними.

З огляду на викладене, митним органом не наведено достатнього обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визначено та не визначено інформацію, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом.

При цьому, розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. У цьому випадку митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують цей сумнів.

Позивач вказав, що митний орган фактично залишив поза увагою документи, надані декларантом для митного оформлення товару. При цьому, надані митному органу документи є належними та в повній мірі відповідають вимогам МК України до документів, які підтверджують митну вартість товарів, однак останні не тільки не спростовані митним органом, але й взагалі залишені без уваги, а тому відповідачем, на думку позивача, безпідставно застосовано інший метод визначення митної вартості у спірному рішенні про коригування митної вартості товарів.

Ухвалою від 05.10.2020 року відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче засідання на 04.11.2020 року на 10:00 год.

Ухвалою від 04.11.2021 року зупинено провадження по справі до завершення обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, і з урахуванням наказу голови Одеського окружного адміністративного суду від 20.10.2020 року №22-ОС/Д/С “Про встановлення обмежень, спрямованих на запобігання, виникнення і поширення коронавірусної хвороби (СОVІD-19) в Одеському окружному адміністративному суді на період запровадження в Україні карантинних заходів”.

Ухвалою від 15.02.2021 року поновлено провадження у справі. Продовжено розгляд справи зі стадії, на якій його було зупинено. Викликано сторін у підготовче засідання на 09 березня 2021 року на 10:00 год.

Протокольною ухвалою від 09.03.2021 року суд продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів.

Ухвалою від 09.03.2021 року закрито підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду по суті на 31.03.2021 року о 10 год. 00 хв.

У судове засідання, призначене на 31 березня 2021 року на 10 год. 00 хв., сторони не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

18.03.2021 року від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника у порядку письмового провадження.

Відповідач про причини неявки суд не повідомив.

Частиною 9 статті 205 КАС України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З урахуванням вищенаведеного, суд дійшов до висновку про можливість продовження розгляду справи по суті за відсутності осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання технічними засобами, що передбачено ч.9 ст.205, ч.4 ст.229 КАС України.

16.11.2020 року через канцелярію суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач вважає позов необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню. У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що 04.09.2020 р. митним органом було ухвалено рішення про коригування митної вартості товарів №UA500110/2020/000012/2, де вказано, що подані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки та не містять всіх відомостей, що підтверджують чистові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме:

1) відповідно до п.2 ч. 10 ст.58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних з пакуванням. Згідно п.6.2. зовнішньоекономічного договору (контракту) витрати на пакування та маркування включені у вартість товару. Проте у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок і чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;

2) поставка товарів здійснюється за умовами FOB Tianjin. У наданому до митного оформлення коносаменті зазначено «Freight prepaid», тобто фрахт сплачено в порту відправлення. Згідно п.6 ч.2 ст.53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є транспортні документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Проте, до митного оформлення не надано такі документи, а надано лист ТОВ «АФ-ГРУПП»;

3) згідно п.5.5. контракту продавець зобов`язаний надати покупцеві копію митної декларації країни відправлення. Проте даний документ до митного оформлення не подавався;

4) відповідно до умов інвойсу оплата за товари здійснюється у вигляді передплати 15%, що становить 5589,16 дол. США до початку виготовлення товарів та 15% (5589,16 дол. США) після відвантаження товарів, та 70% післяплати. Проте, згідно наданих до митного оформлення банківських документах зазначена передплата у розмірі 12478,86 дол. США та 12478,86 дол. США, що не дорівнює 15%, що не відповідає умовам інвойсу, чи може свідчити про те, що 12478,86 дол. США є часткою 15% від суми інвойсу та відповідно може свідчити про надання недостовірних наданих.

У зв`язку з чим, митна вартість оцінюваних товарів була визначена за резервним методом на підставі аналізу баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України за митною вартістю подібних товарів у максимально наближений до митного оформлення час та становив:

- для товару 1, вартість інвойсу 1,21 дол./кг, змінена до 2,34 дол./кг;

- для товару 2, вартість інвойсу 2,24 дол./кг, змінена до 2,71 дол./кг;

- для товару 5, вартість інвойсу 3,02 дол./кг, змінена до 4,04 дол./кг;

- для товару 6, вартість інвойсу 31,89 дол./шт., змінена до 36,36 дол./шт.

У зв`язку з коригуванням митної вартості товарів митний орган також видав Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500110/2020/00064 від 04.09.2020р.

Дослідивши в письмовому провадженні наявні в матеріалах справи докази, суд встановив наступні обставини.

Судом встановлено, що 20.05.2020 р. між ТОВ «АЗОВТРАНСКОМПЛЕКТ» та компанією HEBEI WEINUO IMPORT AND EXPORT TRADING COMPANY (Китай) був укладений зовнішньоекономічний контракт № VIN 200520 про поставку товару в порядку та на умовах контракту згідно специфікацій (а.с. 16-18).

03 вересня 2020 року декларантом позивача була подана електронна митна декларація №UA500110/2020/010627 з метою митного оформлення імпортованого товару за Контрактом (а.с. 43-45).

На виконання зазначеного контракту компанією HEBEI WEINUO IMPORT AND EXPORT TRADING COMPANY (Китай) на умовах поставки FOB Tianjin поставлено на адресу позивача товар, опис якого вказаний у декларації, а саме:

1. Ланцюги вантажопідйомні G80 зі зварними кільцями, у бочках, розміри: 6*18 – 1500 м, 13*39 – 1500 м, 8*24 – 2000 м, 10*30 – 200 м, 16*48 – 100 м, 7*21 – 500 м, 20*60 – 150 м, 22*66 – 80 м. Використовуються при виробництві ланцюгових стропів. Виготовляється з високолегованої сталі, коефіцієнт запасу міцності при використанні ланцюгових строп 4:1. Код товару: 73158200. Вага брутто (кг): 13959. Вага нетто (кг): 13119. Ціна товару: 15041,0000 доларів США;

2. Інструменти ручні з недорогоцінних металів - Натяжний механізм (трещітка для ременя стяжного), розміри: 75 мм 8Т - 50 шт., 100 мм ЮТ - 50 шт. Використовується при виробництві стяжних ременів для закріплення вантажів. Торговельна марка - нема даних. Виробник - HEBEI WEINUO IMPORT AND EXPORT TRADING COMPANY. Країна виробництва - CN. Код товару: 82055980. Вага брутто: 358,5 (кг). Вага нетто (кг): 340,5. Ціна товару: 739,0000 доларів США;

3. Вироби з чорних металів, які виготовлені методом вигинання - Гак О-подібний, розміром: 75 мм 8Т, 3”(7500kN) - 100 шт., 100 мм ЮТ, 4”(10000kN) – ЮО шт. Використовується при виробництві стяжних ременів. Торговельна марка - нема даних. Виробник - HEBEI WEINUO IMPORT AND EXPORT TRADING COMPANY. Код товару: 73269098. Вага брутто (кг): 170. Вага нетто (кг): 162. Ціна товару: 264,0000 доларів США;

4. Вироби з чорних металів, штамповані, з подальшим механічним обробленням: Гаки з легованої сталі, запас міцності 5:1, застосовуються в якості захоплень в канатних, ланцюгових стропах - Гак чалочний SL - 130 320А, розміри: 0,75t – 300 шт., 1t – 300 шт., 1,5t – 300 шт., 2t – 600 шт., 3,2t – 600 шт., 7t – 50 шт., 11t – 50 шт., 22t – 20 шт.; Гак з вухом SL - 13 G80. Код товару: 73269094. Вага брутто (кг): 8264,82. Вага нетто (кг): 7922,94. Ціна товару: 18528,0500 доларів США;

5. Вузька тканина з тканим пругом, яка виготовлена з синтетичних волокон - Стрічка поліестеру, для виробництва стягувальних ременів для закріплення вантажів, запас міцності 2:1, розміри: 25 мм 1500 кг – 3000 м, 35мм 3000 кг – 3000 м, 75 мм 7500 кг – 500 м, 100 мм 10000 кг – 500 м. Торговельна марка - нема даних. Виробник - HEBEI WEINUO IMPORT AND EXPORT TRADING COMPANY. Код товару: 58063210. Вага брутто (кг): 426,25. Вага нетто(кг): 391,25. Ціна товару: 1155,0000 доларів США;

6. Таль ланцюгова важельна HSH, для підіймання та опускання вантажів, (оператор розташовується зверху від місця, де закріплена таль), з ручним механічним приводом (без двигуна), моделей: 1,5-3 – 20 шт.; 1,5-6 – 20 шт.; 3-3 – 10 шт. Торговельна марка - нема даних. Виробник - HEBEI WEINUO IMPORT AND EXPORT TRADING COMPANY. Код товару: 84251900. Вага брутто (кг): 910. Вага нетто (кг): 880. Ціна товару: 1534,0000 доларів США.

Митну вартість товару визначено за основним методом - ціною контракту.

Разом з митною декларацією декларантом було подано наступні документи: зовнішньоекономічний контракт та доповнення до нього; специфікація до контракту про постачання товару; інвойс; пакувальний лист, прейскурант (прайс-лист); комерційна пропозиція; сертифікат походження; коносамент; платіжні документи; договір про митно-брокерське обслуговування та інші документі, які підтверджують митну вартість товару.

Відповідно до частини 3 статті 53 МК України відповідач надіслав декларанту повідомлення, яким декларанта було зобов`язано надати такі додаткові документи: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листа) виробника товару; 3) копію митної декларації країни відправлення; 4) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; 5) калькуляцію транспортних витрат за межами митної території України з урахуванням вартості фрахту, вартості інших складових вартості транспортування транспортного засобу, що декларується, у тому числі територією країни експортера.

На запит щодо надання додаткових документів, декларант 04.09.2020 р. надав пояснення щодо відсутності у наданих документах розбіжностей, відсутності додаткових документів та проханням провести митне оформлення на підставі наданих документів.

04 вересня 2020 року Одеською митницею Держмитслужби було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA500110/2020/000012/2 за митною декларацією UA500110/2020/010627 (а.с. 50-51).

У вказаному рішенні про коригування митної вартості товарів зазначено, що:

1) відповідно до п.п. в) п.2 ч. 10 ст.58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних з пакуванням. Згідно п.6.2. зовнішньоекономічного договору (контракту) витрати на пакування та маркування включені у вартість товару. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;

2) поставка товарів здійснюється на умовах FOB Tianjin. У наданому до митного оформлення коносаменті зазначено «Freight prepaid», тобто фрахт сплачено в порту відправлення. Згідно п.6 ч.2 ст.53 МКУ документами, які підтверджують митну вартість товарів, є транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Згідно наказу МФУ від 24.05.2012 № 599 до зазначених документів можуть належати:

- рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів;

- банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до встановленого рахунка-фактури;

- калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

Проте, до митного оформлення жоден з наведених документів не надано, а надано лист ТОВ «АФ-Групп»;

3) згідно п.5.5. контракту продавець зобов`язаний надати покупцеві копію митної декларації країни відправлення. Проте, даний документ до митного оформлення не подавався;

4) відповідно до умов інвойсу оплата за товари здійснюється у вигляді передплати 15%, що становить 5589,16 дол. США до початку виготовлення товарів та 15% (5589,16 дол. США) після відвантаження товарів, та 70% після плати. Проте, згідно наданих до митного оформлення банківських документах зазначена передплата у розмірі 12478,86 дол. США та 12478,86 дол. США, що не дорівнює 15%, що не відповідає умовам інвойсу, чи може свідчити про те, що 12478,86 дол. США є часткою 15% від суми інвойсу та відповідно може свідчити про надання недостовірних наданих.

У зв`язку з чим, митна вартість оцінюваних товарів була визначена за резервним методом на підставі аналізу баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України за митною вартістю подібних товарів у максимально наближений до митного оформлення час та становив:

- для товару 1, вартість інвойсу 1,21 дол./кг, змінена до 2,34 дол./кг;

- для товару 2, вартість інвойсу 2,24 дол./кг, змінена до 2,71 дол./кг;

- для товару 5, вартість інвойсу 3,02 дол./кг, змінена до 4,04 дол./кг;

- для товару 6, вартість інвойсу 31,89 дол./шт., змінена до 36,36 дол./шт.

04.09.2020 року Одеською митницею Держмитслужби оформлена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500110/2020/00064 (а.с. 52).

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 246 МК України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Згідно статті 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Відповідно до положень статті 318 МК України, митний контроль передбачає виконання органами доходів та зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Статями 49, 50 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Система визначення митної вартості товарів ґрунтується на загальних принципах митної оцінки, прийнятих у міжнародній практиці. Міжнародно-правовим стандартом, на який зорієнтоване українське митне законодавство, є угоди по застосуванню статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року (далі - ГААТ).

Згідно з частиною другою статті VII ГААТ оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.

Частинами 4, 5 ст. 58 МК України також передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Згідно статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом. При цьому, декларант зобов`язаний: заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати з органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Згідно статті 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за основним методом (тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)) та другорядними: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); за резервним. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною 2 статті 53 МК України визначено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною третьою статті 53 МК України передбачено, що у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

З аналізу частин 1, 2 ст. 53 МК України вбачається, що Митним кодексом передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом органу доходів та зборів для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Це також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011р. №3018-VI Про внесення змін до Закону України “Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур”, якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Частиною 4 статті 53 МК України визначено, що у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Частиною п`ятою статті 53 МК України чітко та імперативно визначено, що митним органом забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Зокрема, статтею 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Враховуючи вищевикладене, аналіз положень ч.3 ст.53, ч.1, 2 та 5 ст. 54, ст. 58 МК України дає підстави для висновку про те, що орган доходів та зборів при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України, адже такі вади не дозволяють органу доходів та зборів законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

Отже, з огляду на законодавчо встановлену компетенцію митниці при перевірці митної вартості імпортованих товарів, зазначені розбіжності повинні бути не будь-якими, а лише тими, що стосуються числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості, здійсненої декларантом.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 53 МК України право митного органу на висунення письмової вимоги про надання додаткових документів виникає лише у разі, коли у документах, поданих для митного оформлення згідно частини другої статті 53 МК України, наявні розбіжності, ознаки підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, наявні обґрунтовані підстави вважати, про наявність взаємозв`язку між продавцем і покупцем, який впливає на заявлену декларантом митну вартість.

Так, процедура витребування органом доходів та зборів додаткових документів з урахуванням вимог чинного законодавства має визначені умови та послідовність - витребування додаткових документів має місце виключно з підстав існування у контролюючого органу обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів. У свою чергу, митниця має вказати, які саме відомості у поданих документах викликають сумнів. Витребування додаткових документів за переліком ч. 3 ст. 53 МК України можливе за умови зазначення митницею того, який саме документ є необхідним та які конкретно відомості такий документ має підтвердити. Тобто витребування всіх документів, передбачених частиною 3 статті 53 МК України, можливе за умови надання митницею пояснень щодо кожного з документів.

Митні органи мають право витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України.

Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Тобто, наведені приписи зобов`язують відповідача зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

У свою чергу, не наведення відповідачем в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Аналогічна позиція висловлена Верховним судом України, зокрема, у постановах від 31.03.2015 року у справі №21-127а15, від 30.06.2015 року у справі № 21-591а15 (814/283/14), Верховним Судом, зокрема, постановах від 20.02.2018 року № 826/997/16, від 20.02.2015 року № 826/8799/16, від 17.04.2018 року № 815/329/17, від 14.09.2018 року №821/1617/17.

Суд бере до уваги доводи позивача, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви у можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної і вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 07.11.2018 року по справі №826/18258/13-а.

Стосовно відсутності даних щодо складової митної вартості товару, а саме: вартості пакування та маркування у наданих до митного оформлення документах, з матеріалів справи вбачається, що до митного оформлення товару були надані усі документи, які підтверджують фактурну (інвойсну) вартість товару, а саме: контракт з додатками, інвойс, специфікація, прайс-лист, комерційна пропозиція на товар, тощо.

Згідно до умов Контракту, а саме п.2.2, вартість Контракту визначена за базисом поставки FOB Tianjin, згідно «Інкотермс 2010». Вантажоотримувач ТОВ «АЗОВТРАНСКОМПЛЕКТ». У ціні Контракту враховані вартість Товару, вартість упаковки, навантаження Товару на транспортний засіб, витрати по митному оформленню, необхідні для експорту Товару.

Пунктами 6.1 та 6.2 Контракту передбачено, що при постачанні товар пакується у ящики, бочки або картоні короби на піддонах. Тара та упаковка є такими, що не підлягають поверненню, а їх вартість включена у вартість Контракту.

На підтвердження вищезазначеного позивачем до митного оформлення були надані прас-лист від 30.04.2020 р. та комерційна пропозиція від 02.05.2020 р., де вартість тари та упаковки включено у ціну Товару.

Таким чином, відповідно до договору вартість упаковки включена у вартість товару, який поставлений в Україну, а тому вимога надати будь-які додаткові документи щодо вартості упаковки, яка включена у вартість товару є неправомірною.

Стосовно зауважень митного органу відносно ненадання позивачем документів, що містять відомості про вартість перевезення, суд бере до уваги доводи позивача, що відповідачем під час винесення оскаржуваного рішення не враховано, що вартість перевезення була включена позивачем до митної вартості товару.

За умовами контракту від 20.05.2020 р. доставка здійснюється за умовами FOB Tianjin.

Відповідно до Інкотермс 2010 ціна FOB означає, що фактурна (контрактна) ціна за товар включає в себе: вартість товару, включаючи тару, пакування/маркування товару (зазначена у інвойсі) + суму експортно-митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів + вартість доставки на борт судна в названому порту відвантаження.

Перевезення товару за умовами FOB покладається на Покупця. Тому фактурна вартість товару не може враховувати перевезення товару судном, як це зазначено митним інспектором у якості порушення з боку ТОВ «АЗОВТРАНСКОМПЛЕКТ» в п. 2 рішення про коригування митної вартості.

Отже, постачальник доставив товар на судно, де до покупця за умовою постачання FOB перейшли ризики втрати майна. На цьому обов`язок Постачальника щодо виконання поставки товару було виконано.

З матеріалів справи вбачається, що 01.08.2019 р. між ТОВ «АЗОВТРАНСКОМПЛЕКТ» та ТОВ «АФ-ГРУП» було укладено договір транспортного експедирування №0032, за умовами якого останнє зобов`язувалось за дорученням позивача організувати за винагороду і за його рахунок транспортно-експедиторське обслуговування, перевезення експортно-імпортних і транзитних вантажів у міжнародному сполученні та по території України, а також надавати інші транспортно-експедиторські послуги (а.с. 33-35).

Відповідно умов вказаного договору ТОВ «АФ-ГРУП» здійснив фрахт товару, а саме: здійснив перевозення останнього до України, у зв`язку з чим виставив позивачу рахунок №1441 від 02.09.2020 р., з якого вбачаються конкретний перелік послуг, які надав експедитор (а.с. 39).

Вартість послуг, яка зазначена без ПДВ свідчить про їх надання поза митною територією України. Так, вартість фрахту (перевезення) товару до України 44208,00 грн. Зазначення вартості без ПДВ підтверджує надання послуг поза митним кордоном України.

Позивачем, в особі декларанта ТОВ «АФ-ГРУП», до митного органу, зокрема, подано довідку про транспортні витрати від 02.09.2020 року, відповідно до якої транспортні витрати на доставку вантажу з порту з Китаю до митного кордону України - ЧМРП, в контейнері IPXU2107343 за коносаментом 910896264 (S0120070285), складають 44208,00 грн. (а.с. 38).

Суд погоджується з позивачем, що вказана довідка від 02.09.2020 року є документом, що містить відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів та враховувалася Одеською митницею Держмитслужби при прийнятті картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а відтак не заслуговують на увагу твердження відповідача, про не надання до митного оформлення разом з митною декларацією документів, що підтверджують витрати на транспортування чи документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Стосовно неподання саме під час декларування товару позивачем експортної митної декларації продавця, суд бере до уваги доводи позивача, що до переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та визначені ч.2 ст.53 Митного кодексу України, експортну митну декларацію продавця не включено.

Так, копію митної декларації країни відправлення декларант або уповноважена ним особа зобов`язані надати у разі, якщо документи, зазначені у ч.2. ст.53 Митного кодексу України містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті зі ці товари (і) на письмову вимогу органу доходів і зборів.

Всі документи за переліком, які законодавець визначив належними доказами митної вартості товару, відносно товару, що був поставлений позивачем, були надані митному органу у відведений законодавством термін.

Митним органом не було висунуто вимог, що надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також не наведено обґрунтувань необхідності надання експортної декларація, тому висновок щодо ненадання останньої в оскаржуваному рішенні не заслуговують на увагу.

Стосовно посилань митного органу на те, що надані банківські документи не відповідають умовам інвойсу, що може свідчити про надання недостовірних даних, слід зазначити наступне.

З матеріалів справи вбачається, що дійсно, відповідно до інвойсу оплата за товар за ним здійснюється у вигляді передплати 15% до початку виготовлення товарів, 15% після відвантаження товарів та 70% протягом 60 днів. Вартість товарів згідно інвойсу склала 37261,05 доларів США.

У той же час, розділом 1 Контракту визначено, що Продавець продає, а Покупець покупає комплектуючі для стропів, вантажопідйомну ланцюг, вантажопідйомну стрічку, такелаж, в подальшому Товар, на умовах FOB Tianjin, згідно «Інкотермс 2010», у відповідності до технічних параметрів, ціною і кількістю, зазначеними у всіх Специфікаціях до контракту. Всі специфікації являються невід`ємною частиною цього контракту.

Пунктом 2.1. Контракту визначено, що загальна вартість Контракту складає 18192,40 доларів США.

Відповідно до Розділу 4 Контракту оплата вартості товарів буде здійснюватися в доларах США наступним чином: 15% передоплата проводитися покупцем Продавцю після підписання контракту; 15% передоплата проводиться покупцем перед відвантаженням; 70% оплата здійснюється Покупцем продавцеві протягом 70 днів з моменту отримання покупцем ВМД.

На виконання умов Контракту ТОВ «АЗОВТРАНСКОМПЛЕКТ» перерахувало компанії HEBEI WEINUO IMPORT AND EXPORT TRADING COMPANY грошові кошти у розмірі: 22.05.2020 р. - 12478,86 доларів США, що складає 15% від ціни Контракту (83192,40 доларів США); 22.07.2020 р. - 12478,86 доларів США, що складає 15% від ціни Контракту (83192,40 доларів США).

Тобто позивач діє у цілковитій відповідності до умов Контракту, а висновки митного органу про можливе надання недостовірних даних щодо вартості товару є хибними.

З огляду на викладене, митним органом не наведено достатнього обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визначено та не визначено інформацію, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом.

При цьому, розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. У цьому випадку митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують цей сумнів.

Митний орган фактично залишив поза увагою документи, надані декларантом для митного оформлення товару. При цьому надані митному органу документи є належними та в повній мірі відповідають вимогам МК України до документів, які підтверджують митну вартість товарів, однак останні не тільки не спростовані митним органом, але й взагалі залишені без уваги, а тому відповідачем безпідставно застосовано інший метод визначення митної вартості у спірному рішенні про коригування митної вартості товарів.

У постанові від 01.10.2013 р. по справі №21-354а13 Верховний Суд України дійшов висновків, що сумніви у достовірності поданих декларантом відомостей можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 МК Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому митним органом жодним чином не спростовано контрактну ціну оцінюваного товару, об`єктивну можливість і спроможність відповідача визначити на підставі наданих позивачем документів зазначену ціну товарів, а також рівень митної вартості товарів за ціною договору за правилами, визначеними у ст. 58 МК України. Відповідач не підтвердив належними доказами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до п.2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598, у графі 33 «Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості» зокрема зазначено, що посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

Приймаючи рішення про визначення митної вартості імпортованого позивачем товару за другорядним резервним методом, митний орган не вказав, яким чином митна вартість товару визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, та не наведено жодних розрахунків, за якими митним органом визначено таку вартість товару, що є порушенням ст.55 МК України.

Відомості, які містяться в ЄАІС, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень, та жодним чином не можуть слугувати визначальним фактором під час прийняття рішення про коригування митної вартості товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювалися цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСАУР).

Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю вищою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не є підставою для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо) і сама по собі не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.

Автоматизована система аналізу та управління ризиками з об`єктивних причин не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар, оскільки торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору.

За таких обставин, митний орган не довів належними та допустимими доказами, а також аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за цей товар.

Згідно з ч.11 ст.5 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» втручання державних органів у зовнішньоекономічну діяльність її суб`єктів у випадках, не передбачених цим Законом, в тому числі і шляхом видання підзаконних актів, які створюють для її здійснення умови гірші від встановлених в цьому Законі, є обмеженням права здійснення зовнішньоекономічної діяльності і як таке забороняється.

Відповідно до ст.6 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» зовнішньоекономічний договір (контракт) складається відповідно до цього та інших законів України з урахуванням міжнародних договорів України. Суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України.

При цьому, Верховний Суд у постанові від 08.10.2019 року у справі №803/776/17 вказав, що декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено контролюючим органом. Водночас, неподання декларантом документів, перелічених у ч.2 ст.53 МК України, саме собою не тягне для нього негативних правових наслідків та не може тягнути за собою відмову у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, як наслідок, коригування митної вартості товарів з тих підстав, коли контролюючий орган вважає, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість.

Крім того, Верховний Суд наголошував у своїх правових висновках, що різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

Верховний Суд вважав за необхідне зауважити, що рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності Митним кодексом України не передбачено. Також слід врахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню (постанова від 25 лютого 2020 року по справі №260/718/19, та від 27 квітня 2020 року по справі №140/804/19).

У постанові від 30.04.2020 року по справі №820/231/16 Верховний Суд вказує, що отримана з Центральної бази даних ЄАІС ДМСУ інформація про вантажну митну декларацію, на яку митний орган посилається при коригуванні митної вартості, не є достатнім доказом ціни, за яку відповідну партію товару було дійсно імпортовано до України, оскільки при здійсненні контролю за коригуванням митної вартості, проведеним митним органом за другорядним методом, митний орган повинен довести, що: відповідний товар за певною митною вартістю був дійсно ввезений до України; що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) не було оскаржене до суду та скасоване судом. Тоді як матеріали справи таких доказів не містять.

Суд зазначає, що митний орган не навів доказів того, що документи, подані декларантом, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, невідповідності обраного позивачем методу визначення митної вартості товарів. У поданих при митному оформленні товарів документах відсутні розбіжності, оскільки вони містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару та щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар.

Отже, митним органом безпідставно застосовано другорядний метод визначення митної вартості товарів на підставі спірного рішення про коригування митної вартості товарів, оскільки надані декларантом документи підтверджували числове значення митної вартості товарів за ціною договору.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю “АЗОВТРАНСКОМПЛЕКТ” є обґрунтованим та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, згідно ч.1 ст.139 КАС України, суд присуджує позивачу всі здійснені ним документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

18.03.2021 року представник позивача подав клопотання про доручення до матеріалів справи документів, що підтверджують витрати на правову допомогу, з яких вбачається, що понесені позивачем витрати на правову допомогу складають 12000 грн.

Відповідно до ч.1 та ч.3 ст.132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Згідно ч.ч. 2-5 ст.134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч.ч. 6, 7 ст.134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно ч.ч. 7, 9 ст.139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 12000 грн., що підтверджується договором про надання правової допомоги №1 від 08.09.2020 року, укладеною між ТОВ “АЗОВТРАНСКОМПЛЕКТ” та АО “ПРАКТИКА", додатковою угодою №1 від 09.09.2020 року до договору №1 від 08.09.2020 року, рахунком витрат від 15.03.2021 року, актом №1 приймання-передачі наданих послуг від 15.03.2021 року; рахунком №1 від 15.03.2021 року (а.с. 149-153).

Суд зазначає, що заявлені позивачем витрати на професійну правничу допомогу в сумі 12000 грн. відповідають критерію співмірності, наведеному у ч.5 ст.134 КАС України.

З огляду на зазначене, стягненню підлягають судові витрати у розмірі 16204 грн. (судовий збір у розмірі 4204 грн.; витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 12000 грн.).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 5-6, 9, 72, 77, 90, 132, 134, ч.1 ст.139, ч.9 ст.205, ч.4 ст.229, ст.ст. 241-246, п.15.5 ч.1 розділу VII КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “АЗОВТРАНСКОМПЛЕКТ” (адреса: вул. Сергія Зулінського, 21 А, м. Вінниця, 21022, код ЄДРПОУ 31190143) до Одеської митниці Дермитслужби (адреса: вул. Івана та Юрія Лип, 21А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ 43333459) – задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA500110/2020/000012/2 від 04.09.2020 року.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500110/2020/00064 від 04.09.2020 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці Дермитслужби (адреса: вул. Івана та Юрія Лип, 21А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ 43333459) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “АЗОВТРАНСКОМПЛЕКТ” (адреса: вул. Сергія Зулінського, 21 А, м. Вінниця, 21022, код ЄДРПОУ 31190143) судові витрати у розмірі 16204 грн. (шістнадцять тисяч двісті чотири гривні).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд з одночасною подачею копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.В. Андрухів