Ухвала суду № 96673172, 29.04.2021, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про закриття провадження в адміністративній справі

29 квітня 2021 р. № 400/3416/20 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лебедєвої Г.В., розглянувши за правилами загального позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Миколаївської міської ради та постійної комісії Миколаївської міської ради з питань містобудування, архітектури і будівництва, регулювання земельних відносин та екології, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення від 20.12.2019 року № 56/46; зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі - позивач) до Миколаївської міської ради (надалі - відповідач 1) про:

- визнання протиправним та скасування рішення від 20.12.2019 року № 56/46 "Про відмову у передачі у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд у Центральному районі м. Миколаєва";

- зобов`язання Миколаївської міської ради включаючи головуючого на пленарних засіданнях, скликати позачергову сесію міськради, на якій забезпечити/при необхідності використовуючи право зміни голови і членів комісії/виконання постійною комісією міськради рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 06.11.2018 року щодо прийняття рішення з визначеним судом текстом, а саме "погодити приватизацію земельної ділянки за наявним проектом землеустрою", а також підготовку комісією проекту рішення міськради аналогічного змісту і розміщення його у відповідності з Регламентом на сайті міськради;

- зобов`язання Миколаївської міської ради після сплину передбаченого Регламентом 20-денного терміну на наступному засіданні позачергової сесії розглянути погоджений проект рішення міськради та прийняти рішення про надання позивачу земельної ділянки у власність.

Свої позовні вимоги обгрунтувала тим, що 03.04 2017 року ОСОБА_1 звернулась до міського голови з заявою про надання їй у власність 107 кв.м. землі під будинком по АДРЕСА_1 , який належить позивачу на праві приватної власності. В приватизації землі постійною комісією, при наявності проекту землеустрою, під приводом повторної розробки проекту землеустрою, позивачу було незаконно відмовлено, в зв`язку з чим, ОСОБА_1 була вимушена звернутись з позовом до суду. 06.11.2018 року Корабельний районний суд м.Миколаєва рішенням зобов`язав постійну комісію міськради з питань містобудування, архітектури і будівництва, регулювання земельних відносин та екології погодити приватизацію земельної ділянки за наявним проектом землеустрою, а міського голову в місячний термін винести питання про приватизацію землі на розгляд сесії міськради. 07.10.2019 року постійна комісія замість прийняття рішення з текстом визначеним судом, а саме “погодити приватизацію земельної ділянки за наявним проектом землеустрою”, прийняла рішення взяти рішення суду до відому, тобто відмовилась його виконувати, що і стало підставою для звернення до суду.

Ухвалою суду від 26.08.2020 року, судом на підставі положень ч. 1 ст. 169 КАС України позовну заяву залишено без руху, та позивачу наданий десятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

02.09.2020 року за вх. №17474 через канцелярію від позивача до суду надійшов супровідний лист разом з доказами сплати судового збору в сумі 840,80 грн.

Ухвалою суду від 07.09.2020 року продовжено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви до 29.09.2020 року.

14.09.2020 року на виконаня ухвали суду від 26.08.2020 року позивачем до канцелярії Миколаївського окружного адміністративного суду надано уточнену позовну заяву (з копією для учасників справи) із зазначенням причин неповідомлення своєї адреси електронної пошти та з зазначенням офіційної електронної адреси відповідача - Миколаївської міської ради.

Ухвалою від 23.09.2020 року Миколаївський окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі № 400/3416/20 та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження та призначив судове засідання на 21.10.2020 року.

Судове засідання, призначене на 21.10.2020 року, відкладено на 18.11.2020 року.

Судове засідання, призначене на 18.11.2020 року, відкладено на 25.11.2020 року.

Ухвалою від 30.11.2020 року суд вирішив подальший розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до Миколаївської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення від 20.12.2019 року № 56/46; зобов`язання вчинити певні дії, проводити в порядку загального позовного провадження та призначив по справі підготовче засідання на 12 січня 2020 року.

Ухвалою від 12.01.2021 року суд залучив до участі у справі № 400/3416/20 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ).

Ухвалою від 12.01.2021 року суд продовжив шістдесятиденний строк підготовчого провадження у справі №400/3416/20 на тридцять днів та відклав підготовче засідання по даній адміністративній справі на 03.02.2021 року.

03.02.2021 року до канцелярії Миколаївського окружного адміністративного суду від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, в якій просила суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Миколаївської міської ради від 20.12.2019 року № 56/46;

- скасувати рішення постійної комісії Миколаївської міської ради з питань містобудування, архітектури і будівництва, регулювання земельних відносин та екології від 16.12.2019 року;

- зобов`язати Миколаївську міську раду включаючи головуючого на пленарних засіданнях, скликати позачергову сесію міськради, на якій забезпечити, при необхідності використовуючи право зміни голови і членів комісії, виконання постійною комісією міськради рішення Корабельного районного суду м.Миколаєва від 06.11.2018 року щодо прийняття рішення з визначеним судом текстом, а саме “погодити приватизацію земельної ділянки за наявним проектом землеустрою”, а також підготовку комісією проекту рішення міськради аналогічного змісту і розміщення його в відповідності з Регламентом на сайті міськради;

- зобов`язати Миколаївську міську раду після сплину передбаченого Регламентом 20-денного терміну на наступному засіданні позачергової сесії розглянути погоджений проект рішення міськради і враховуючи, що є заява позивача, що на земельній ділянці розташований житловий будинок, право власності на який зареєстровано в встановленому законом порядку, що є погодження постійної комісії,тобто виконані всі умови визначені законом,прийняти рішення про надання позивачу земельної ділянки у власність.

Підготовче судове засідання, призначене на 03.02.2021 року, відкладено на 23.02.2021 року.

Ухвалою від 03.02.2021 року суд залучив у якості другого відповідача по справі № 400/3416/20 - постійну комісію Миколаївської міської ради з питань містобудування, архітектури і будівництва, регулювання земельних відносин та екології (вулиця Адміральська, 20, Миколаїв, Миколаївська область, 54000) та відклав підготовче судове засідання на 17.03.2021 року.

Ухвалою від 17.03.2021 року суд закрив підготовче провадження в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Миколаївської міської ради та постійної комісії Миколаївської міської ради з питань містобудування, архітектури і будівництва, регулювання земельних відносин та екології, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення від 20.12.2019 року № 56/46; зобов`язання вчинити певні дії та призначив справу № 400/3416/20 до судового розгляду по суті на 07 квітня 2021 року.

Позивач та третя особа в судове засідання, призначене на 07.04.2021 року не з`явилися, про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином. До канцелярії Миколаївського окружного адміністративного суду від позивача та третьої особи надійшло клопотання про розгляд справи за їх відсутності в порядку письмового провадження.

Представники відаповідачів в судове засідання, призначене на 07.04.2021 року не з`явилися, про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином, про причини неявки суд не сповістили. Заяв чи клопотань до суду не надходило.

Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно ч.4 ст.229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

На підставі частини 9 статті 205 КАС України, суд здійснив розгляд справи у письмовому провадженні.

Перевіривши наведені у адміністративному позові доводи, та наявні докази у матеріалах справи, суддя вважає, що провадження у справі підлягає закриттю, з таких підстав.

Частиною першою ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС) передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку субєктів владних повноважень.

Згідно пункту 2 ч. 1 ст. 4 КАС України публічно-правовий спір - спір, у якому:

хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у звязку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або

хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобовязує надавати такі послуги виключно субєкта владних повноважень, і спір виник у звязку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або

хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у звязку із порушенням її прав у такому процесі з боку субєкта владних повноважень або іншої особи.

За змістом п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг;

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін суб`єкт владних повноважень позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший субєкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).

З системного аналізу вказаних норм права, судом встановлено, що до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно прийнятих або вчинених ними при здійсненні публічно-правових управлінських функцій, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Суд звертає увагу, що визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Публічно-правовим вважається, зокрема, спір, у якому сторони правовідносин виступають одна щодо іншої не як рівноправні і в якому одна зі сторін виконує публічно-владні управлінські функції та може вказувати або забороняти іншому учаснику правовідносин певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо. Необхідною ознакою суб`єкта владних повноважень є здійснення ним публічно-владних управлінських функцій. Ці функції суб`єкт повинен виконувати саме в тих правовідносинах, у яких виник спір.

Натомість однією з визначальних ознак приватноправових відносин є наявність майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Так, з аналізу позовної заяви та матеріалів справи, судом встановлено, що на думку позивача вона має право на отримання у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Відмова відповідача у передачі земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд у Центральному районі м. Миколаєв для оформлення права власності на неї порушує її право на користування даною земельною ділянкою.

Таким чином, звернення позивача до відповідача - суб`єкта владних повноважень, про передачу земельної ділянки у власність, мотивоване виникненням на її думку речового права на земельну ділянку.

За змістом статті 14 Конституції України, з якою кореспондуються приписи частин першої, другої статті 373 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) та статті 1 Земельного кодексу України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно з частинами 1, 2 статті 2 Земельного кодексу України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

Статтею 80 Земельного кодексу України встановлено, що суб`єктами права власності на землю є, зокрема, територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, на землі комунальної власності.

Землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об`єкти комунальної власності (частини 2 та 2 статті 83 Земельного кодексу України).

Порядок переходу права на земельну ділянку в разі набуття права на жилий будинок, будівлю або споруду визначено статтею 377 ЦК України, приписи якої кореспондуються зі статтею 120 ЗК України, за змістом яких до особи, яка набула право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, установлених для попереднього землевласника (землекористувача).

При цьому відповідно до частин першої, другої статті 120 ЗК України в редакції, чинній на час набуття позивачем права власності на об`єкт нерухомого майна, розташованого на спірній земельній ділянці, при переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування - на підставі договору оренди. При відчуженні будівель та споруд, які розташовані на орендованій земельній ділянці, право на земельну ділянку визначається згідно з договором оренди земельної ділянки.

У пунктах "а", "б", "в", "ґ" і "к" статті 12 названого Кодексу передбачено, що до повноважень міської ради належить: розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування; вилучення їх із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; викуп земельних ділянок для суспільних потреб відповідної територіальної громади селища; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Земельні відносини поділяються на публічні та приватні. Відповідно і спори в таких відносинах можуть бути як публічно-правовими, так і приватноправовими (цивільними, господарськими).

Як убачається з матеріалів справи, спірна земельна ділянка не є вільною, оскільки знаходиться під житловим будинком, що перебуває у приватній власності позивача.

У цій справі позивач фактично оскаржує протиправність рішення міської ради стосовно відмови у передачі земельної ділянки на якій розташований житловий будинок, який вже перебуває у її приватній власності.

Згідно з принципом єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній будинку, споруди (зміст якого розкривається, зокрема, як у статті 120 ЗК України та статті 377 Цивільного кодексу України особа, яка законно набула у власність будинок, споруду, має цивільний інтерес в оформленні права на земельну ділянку під такими будинком і спорудою після їх набуття.

Отже, відповідно до зазначених правових норм власники споруди мають право на отримання у власність земельну ділянку, на якій вона розташована.

За змістом позовної заяви ОСОБА_1 вважає, що протиправним рішенням органу місцевого самоврядування порушені її цивільні права, оскільки вона має право на приватизацію земельної ділянки.

Тобто предметом спору у цій справі є визнання протиправним рішення відповідача щодо відмови у передачі у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Позов пред`явлений з метою захисту саме цивільного права та інтересу, що унеможливлює його вирішення в порядку адміністративного судочинства.

Із викладеного слідує, що предметом розгляду є не стільки дії органу місцевого самоврядування як суб`єкта, наділеного владно-управлінськими функціями, скільки приватний інтерес позивача щодо оформлення права власності на земельну ділянку під належною їй на праві приватної власності житлової будівлі, що свідчить про приватноправовий характер правовідносин.

Слід зазначити, що якщо особа стверджує про порушення своїх прав наслідками, спричиненими рішенням, дією чи бездіяльністю органу місцевого самоврядування, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни або припинення її цивільних прав чи інтересів або пов`язані з реалізацією її майнових або особистих немайнових прав чи інтересів, зокрема і щодо оформлення права на земельну ділянку під набутим у власність будинком або спорудою, то визнання незаконними таких рішень, їх скасування, визнання дій чи бездіяльності органу місцевого самоврядування неправомірними, є способами захисту відповідних цивільних прав та інтересів.

Подібні висновки щодо розгляду даної категорії спорів викладені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 03.04.2019 р. по справі №921/158/18 та неодноразово були підтримані Верховним Судом у рішеннях від 18.05.2020 р. справа №824/1034/19-а, від 05.11.2020 р. справа №160/13455/19, від 26.03.2020 р. справа №460/1287/19.

Таким чином, даний спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 238 КАС України передбачено, що суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Згідно з ч.2 ст.238 КАС України, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.

Як передбачено п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Суд роз`яснює позивачу його право подати клопотання про повернення судового збору.

Керуючись статтями 238, 241, 243, 248, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

УХВАЛИВ:

Закрити провадження у справі №400/3416/20 за позовом ОСОБА_1 до Миколаївської міської ради та постійної комісії Миколаївської міської ради з питань містобудування, архітектури і будівництва, регулювання земельних відносин та екології, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення Миколаївської міської ради від 20.12.2019 року № 56/46; скасування рішення постійної комісії Миколаївської міської ради з питань містобудування, архітектури і будівництва, регулювання земельних відносин та екології від 16.12.2019 року; зобов`язання Миколаївської міської ради включаючи головуючого на пленарних засіданнях, скликати позачергову сесію міськради, на якій забезпечити, при необхідності використовуючи право зміни голови і членів комісії, виконання постійною комісією міськради рішення Корабельного районного суду м.Миколаєва від 06.11.2018 року щодо прийняття рішення з визначеним судом текстом, а саме “погодити приватизацію земельної ділянки за наявним проектом землеустрою”, а також підготовку комісією проекту рішення міськради аналогічного змісту і розміщення його в відповідності з Регламентом на сайті міськради; зобов`язання Миколаївської міської ради після сплину передбаченого Регламентом 20-денного терміну на наступному засіданні позачергової сесії розглянути погоджений проект рішення міськради і враховуючи, що є заява позивача, що на земельній ділянці розташований житловий будинок, право власності на який зареєстровано в встановленому законом порядку, що є погодження постійної комісії,тобто виконані всі умови визначені законом,прийняти рішення про надання позивачу земельної ділянки у власність.

Повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Роз`яснити позивачу, що справа підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства місцевим загальним судом.

Ухвала набирає законної сили у строки, визначені ст.256 КАС України.

Ухвала може бути оскаржена до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського окружного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

Повний текст ухвали складено та підписано суддею 29.04.2021 року.

Суддя Г.В. Лебедєва