Рішення № 96673050, 30.04.2021, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 квітня 2021 р. № 400/1136/21 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лебедєвої Г.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (надалі - відповідач) про:

- визнання протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 20.08.2020 року № 4817-4682/Ч-02/8-1400/20 щодо погашення заборгованості з виплати пенсії за рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 04.06.2019 року по справі №468/205/19-а;

- стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області нараховану, але не виплачену заборгованість по пенсії за період з 11 січня 2019 року по 20 серпня 2019 року в сумі 81 880, 72 грн. та зобов`язати виплатити заборгованість однією сумою.

Ухвалою від 02.03.202021 року Миколаївський окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі № 400/1136/21 та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 04.06.2019 року у справі № 468/205/19-а визнано протиправним та скасовано рішення Баштанського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області № 2 від 18.01.2019 року про відмову в переведенні ОСОБА_1 з пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV, на пенсію по інвалідності згідно із Законом України «Про державну службу» від 16.12.1993 року № 3723-XII та зобов`язано Баштанське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області здійснити переведення ОСОБА_1 з пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV, на пенсію по інвалідності згідно до ст. 37 Законом України «Про державну службу» від 16.12.1993 року № 3723-XII в розмірі 60% заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, на підставі довідок про заробітну плату та її складових територіального управління Державної судової адміністрації України у Миколаївській області № 7/1-26/9 від 10.1.2019 року та № 7/1-27/9 від 10.01.2019 року. Вказане судове рішення набрало законної сили 21.08.2019 року, однак до цього часу відповідачем в повному обсязі не виконане. Так, позивач зазначає, що звернувся до відповідача з заявою про нарахування та виплату різниці між отриманою пенсією та донарахованою за рішенням суду за період з 11.01.2019 року по 20.08.2019 року в сумі 81 880, 72 грн. Листом № 3226-3055/Ч-02/8-1400/20 від 17.06.2020 року відповідач зазначив, що на виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 04.06.2019 року у справі № 468/205/19-а Управлінням здійснено переведення позивача на пенсію по інвалідності згідно до ст. 37 Законом України «Про державну службу» та проведено перерахунок останньої. Водночас вказана сума заборгованості буде виплачена згідно постанови КМУ № 649 "Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду" за рахунок коштів Державного бюджету України. Відтак, позивач вважає відмову відповідача щодо невиплати заборгованості з пенсії в сумі 81880,72 грн. протиправною, а тому просить стягнути нараховану, але не виплачену заборгованість з пенсії.

26.03.2021 року за вх. № 6358 до канцелярії Миколаївського окружного адміністративного суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Заперечуючи проти позову, відповідач послався на те, що на виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 04.06.2019 року у справі № 468/205/19-а ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії, сума перерахованої пенсії включена до реєстру судових рішень та буде виплачена відповідно до постанови КМУ № 649 "Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду".

01.04.2021 року за вх. № 6747 до канцелярії Миколаївського окружного адміністративного суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач вказала, що рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.11.2019 року у справі № 640/5248/19, зміненим постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2020 року, визнані протиправними та нечинними пункти 1 та 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року № 649 "Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду".

Таким чином, у пенсійного органу відсутні підстави для застосування зазначеного Порядку № 649 з 22.07.2020 року, який з цієї дати втратив чинність.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 перебувала на обліку в ГУ ПФУ в Миколаївській області та отримувала пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 04.06.2019 року у справі № 468/205/19-а позов ОСОБА_1 задоволено, визнано протиправним та скасовано рішення Баштанського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області № 2 від 18.01.2019 року про відмову в переведенні ОСОБА_1 з пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV, на пенсію по інвалідності згідно із Законом України «Про державну службу» від 16.12.1993 року № 3723-XII та зобов`язано Баштанське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області здійснити переведення ОСОБА_1 з пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV, на пенсію по інвалідності згідно до ст. 37 Законом України «Про державну службу» від 16.12.1993 року № 3723-XII в розмірі 60% заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, на підставі довідок про заробітну плату та її складових територіального управління Державної судової адміністрації України у Миколаївській області № 7/1-26/9 від 10.1.2019 року та № 7/1-27/9 від 10.01.2019 року. Вказане судове рішення набрало законної сили 21.08.2019 року.

02.06.2020 року позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо виконання ГУ ПФУ в Миколаївській області рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 04.06.2019 року у справі № 468/205/19-а.

Листом від 17.06.2020 року за № 3226-3055/Ч-02/8-1400/20 відповідач повідомив, що на виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 04.06.2019 року у справі № 468/205/19-а Управлінням здійснено переведення позивача на пенсію по інвалідності згідно до ст. 37 Законом України «Про державну службу» та проведено перерахунок останньої. Водночас вказана сума заборгованості буде виплачена згідно постанови КМУ № 649 "Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду" за рахунок коштів Державного бюджету України, яким затверджено механізм погашення заборгованості, що утворилась внаслідок нарахування пенсійних виплат на виконання судових рішень за рахунок бюджетних коштів. На виконання вказаного Порядку формується реєстр судових рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, для реалізації якої збільшено видаткову частину бюджету Пенсійного фонду України за рахунок залишку власних коштів на фінансове забезпечення виплати пенсії.

Позивач вважаючи таку відмову відповідача, що полягає у невиплаті нарахованої їй, але не виплаченої заборгованості по пенсії за період з 11 січня 2019 року по 20 серпня 2019 року в сумі 81 880, 72 грн. протиправною, звернулася до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам справи, суд зазначає на наступне.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Згідно з ч. 2 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 04.06.2019 року у справі № 468/205/19-а позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Баштанського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області № 2 від 18.01.2019 року про відмову в переведенні ОСОБА_1 з пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV, на пенсію по інвалідності згідно із Законом України «Про державну службу» від 16.12.1993 року № 3723-XII та зобов`язано Баштанське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області здійснити переведення ОСОБА_1 з пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV, на пенсію по інвалідності згідно до ст. 37 Законом України «Про державну службу» від 16.12.1993 року № 3723-XII в розмірі 60% заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, на підставі довідок про заробітну плату та її складових територіального управління Державної судової адміністрації України у Миколаївській області № 7/1-26/9 від 10.1.2019 року та № 7/1-27/9 від 10.01.2019 року. Вказане судове рішення набрало законної сили 21.08.2019 року.

Тобто, вказаним судовим рішенням на пенсійний орган було зобов`язано Баштанське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області здійснити переведення ОСОБА_1 з пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV, на пенсію по інвалідності згідно до ст. 37 Законом України «Про державну службу» від 16.12.1993 року № 3723-XII в розмірі 60% заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, на підставі довідок про заробітну плату та її складових територіального управління Державної судової адміністрації України у Миколаївській області № 7/1-26/9 від 10.1.2019 року та № 7/1-27/9 від 10.01.2019 року.

Судом встановлено, що відповідачем на виконання рішення суду від 04.06.2019 року у справі № 468/205/19-а було переведено ОСОБА_1 з пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком, призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV, на пенсію по інвалідності згідно до ст. 37 Законом України «Про державну службу» від 16.12.1993 року № 3723-XII. Вказане судове рішення набрало законної сили 21.08.2019 року.

В подальшому відповідачем було проведено перерахунок пенсії за період з 11 січня 2019 року по 20 серпня 2019 року, який склав 109 435, 68 грн.

Суму доплати по перерахунку за період з 21.08.2019 року (з моменту набрання законної сили рішення суду) по 31.10.2019 року в розмірі 27 554, 96 грн. нараховано та виплачено у листопаді 2019 року разом з місячним розміром пенсії 15 640 грн. за листопад 2019 року.

Виплату різниці між отриманою ОСОБА_1 пенсією та донарахованою за рішенням суду за період з 11.01.2019 року по 20.08.2019 року (до набрання судовим рішення законної сили) в сумі 81 880, 72 грн. не проведено, оскільки нарахована різниця пенсії включена до реєстру судових рішень відповідно до постанови КМУ № 649 "Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду".

Відповідач вважає, що рішення суду підлягає виконанню за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України №649 від 22.08.2018 року, якою затверджено Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду.

Ключовими правовими питання у справі є застосування до спірних правовідносин Постанови Кабінету Міністрів України №649 від 22.08.2018, якою затверджено Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду і джерела погашення компенсації за несвоєчасну виплату пенсії - кошти Пенсійного фонду України чи кошти державного бюджету.

Постановою Кабінету Міністрів України № 649 від 22.08.2018 «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями судів» (діючою на час виникнення спірних правовідносин) затверджено Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду. Установлено, що для виконання судових рішень, якими на органи Пенсійного фонду України покладені зобов`язання з нарахування (перерахунку) пенсійних виплат, що фінансуються з державного бюджету, виплата коштів, нарахованих за період до набрання судовим рішенням законної сили, здійснюється відповідно до Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого цією постановою.

Цей Порядок визначає механізм погашення заборгованості, що утворилася внаслідок нарахування (перерахунку) пенсійних виплат на виконання судових рішень, за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті Пенсійному фонду України на цю мету.

У відповідності до п. 2 Порядку боржник - орган Пенсійного фонду України, визначений судом боржником у виконанні судового рішення; стягувач - фізична особа, на користь якої винесено рішення; рішення - рішення суду, що набрали законної сили та видані або ухвалені після набрання чинності Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», на виконання яких стягувачу нараховано пенсію або щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці (надбавки, підвищення, компенсацію втрати частини доходу, грошову допомогу), що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету та залишаються невиплаченими, або рішення суду про стягнення коштів.

Таким чином, суд доходить висновку, що зазначена Постанова № 649 застосовується не до всіх судових рішень, за якими боржником є Пенсійний фонд України, а лише до рішень судів, за якими на органи Пенсійного фонду України покладені зобов`язання з нарахування (перерахунку) пенсійних виплат, що фінансуються з державного бюджету.

Тобто до судових рішень, за якими на Пенсійний фонд покладено обов`язок нараховувати пенсійну виплату.

Аналогічна позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 30 вересня 2019 року по справі №440/85/19.

Як було встановлено в процесі розгляду справи, суд не приймав рішення про нарахування позивачу заборгованості по пенсії.

Рішенням суду було лише зобов`язано відповідача здійснити переведення ОСОБА_1 з пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV, на пенсію по інвалідності згідно до ст. 37 Законом України «Про державну службу» від 16.12.1993 року № 3723-XII в розмірі 60% заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, на підставі довідок про заробітну плату та її складових територіального управління Державної судової адміністрації України у Миколаївській області № 7/1-26/9 від 10.1.2019 року та № 7/1-27/9 від 10.01.2019 року.

Таким чином, відповідачем було протиправно застосовано до спірних правовідносин Постанову Кабінету Міністрів України № 649 від 22.08.2018 «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями судів».

Позовні вимоги в частині здійснення виплати суми недоплаченої частини основного розміру пенсії однією сумою підлягають задоволенню, оскільки законодавством не передбачено виплати пенсії, належної позивачу, частинами, а отже належним виконанням судового рішення, в даному випадку, є саме виплата суми недоплаченої частини основного розміру пенсії однією сумою.

Вимогами ч.1 ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що відповідач діяв не в межах повноважень та не у спосіб, що встановлені Конституцією України та Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідач не спростував належними та допустимими доказами наведені позивачем доводи, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати по справі відсутні.

Керуючись статтями 77, 78, 139, 159, 162, 241, 243, 244, 245, 246, 250, 260-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаційний номер 13844159) про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо погашення заборгованості з виплати пенсії за рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 04.06.2019 року по справі №468/205/19-а.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області нараховану, але не виплачену заборгованість по пенсії за період з 11 січня 2019 року по 20 серпня 2019 року в сумі 81 880, 72 грн. однією сумою.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 30.04.2021 року.

Суддя Г.В. Лебедєва